Зарубіжна література. 6 клас. Міляновська

Грецькі міфи

Міфи про Прометея

Надзвичайно цікавими є давньогрецькі міфи про походження богів і людей, про культурні здобутки і виникнення землеробства, ремесел та обрядів.

У міфах про богів розповідається про їхнє чудесне народження, життя та покровительство людям. Цікаво, що нерідко давньогрецьких богів зображували в міфах як істот далеко не ідеальних.

Навіть верховний бог — громовержець Зевс, повелитель усіх богів та людей, у своїх вчинках часто керується власною вигодою. Він скинув із трону свого батька Кроноса, щоб посісти його трон.

Через постійні подружні зради Зевса страждає його дружина Гера. Саму красуню Геру, богиню шлюбу та кохання, міфи наділяють сварливістю, жорстокістю і мстивістю.

Прометей вдихає душу в первісну людину

Богиня Гера ненавидить та переслідує позашлюбних дітей Зевса, який, своєю чергою, відчуваючи провину, не може за них заступитись. Особливо популярними до нашого часу залишаються давні міфи про титана Прометея¹ — захисника людського роду.

¹ Титани — божества, які в давньогрецькій міфології були уособленням могутніх сил природи. Однак Прометея називали розумним і добрим. Також Прометей володів даром віщувати майбутнє.

Давні греки вважали, що саме Прометей зліпив з червоної глини первісну людину, вдихнув у неї душу, збудив її розум, подарував людям вогонь, навчив їх землеробству, ремеслам і лікарській справі. Прометей дав людям найцінніші дари — знання.

Дбаючи про людей, цей безсмертний велетень повстав проти влади могутнього громовержця Зевса. Тому смертні вшановували титана впродовж багатьох віків і встановили на його честь свято — біг із запаленими смолоскипами, що мали назву «прометеї». Смолоскип символізував тростину, у порожній стеблині якої Прометей приніс людям вогонь.

Також виявом вдячності у греків вважалися персні, які були нагадуванням про муки титана, прикутого ланцюгами до скелі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з текстом

• 1. Що вам відомо про титана Прометея?
• 2. Як давньогрецькі міфи про Прометея пояснюють виникнення людини?
• з. Чому давні греки з особливою шаною ставилися до титана Прометея?
• 4. Поміркуйте, чому Прометей прагнув полегшити життя людей.
• 5. Чому знання є найціннішим даром? Відповідь обґрунтуйте.

ПРОМЕТЕЙ¹

Безплідна, дика місцевість на самому краю землі в країні скіфів². Суворі скелі заходять за хмари своїми вершинами. Море гуркоче, б’ючись своїми валами об підніжжя скель. Далеко за скелями видніються снігові вершини Кавказьких гір. Поволі застилають далечінь грізні хмари. Ніколи ще не ступала тут нога людини.

Сюди, на край землі, привели слуги Зевса титана Прометея, щоб прикувати його незламними ланцюгами до скелі. Слуги громовержця, Сила й Влада, ведуть Прометея. Не знають серця їхні жалю. Сумний іде за ними бог Гефест³ зі своїм важким молотом. Жахливу справу має виконати він — своїми руками прикувати друга Прометея. Але не сміє він не послухатися батька свого, Зевса.

¹ Давньогрецькі міфи подано за книгою Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції».

² Скіфи — давні племена, що у VII—ІII століттях до нашої ери населяли Північне Причорномор’я (південні степи України).

³ Гефест — син давньогрецького верховного бога Зевса та його дружини Гери, бог ковальства.

Сила і Влада звели Прометея на вершину скелі і підганяють Гефеста братися до роботи. Неохоче береться він за свій молот, тільки необхідність змушує його коритися. Але квапить його Сила:

— Прикуй могутніми ударами молота до скелі Прометея. Даремний твій жаль, адже ти вболіваєш за ворогом Зевса.

Гефест приковує до скелі незламними ланцюгами руки і ноги Прометея. Скеля здригається від важких ударів молота. Прикований, нарешті, Прометей. Та це ще не все, треба ще прибити його до скелі, проколовши йому груди сталевим, незламним вістрям. Зволікає Гефест.

— Прометею! — вигукує він. — Як тужу я, бачачи твої муки!

Нарешті зроблено так, як звелів Зевс. Прикований титан, а груди проколото сталевим вістрям. Знущаючись, говорить Прометею Сила:

— Тут ти зможеш бути гордим! Давай тепер смертним дари богів, викрадені тобою! Подивимося, чи спроможні допомогти тобі смертні.

Прометей допомагає Зевсу в битві з титанами

Але Прометей гордо мовчить. Навіть стогін не вирвався у нього, — нічим не виявив він страждань.

Пішли Сила і Влада, а з ними — і сумний Гефест. Сам лишився Прометей. Тільки тепер тяжкий стогін вирвався з пробитих грудей могутнього титана, тільки тепер почав він нарікати на лиху долю:

— О, горе, горе! Стогнатиму від мук я тепер і багато-багато віків! Як знайти мені кінець моїм стражданням? Але що ж це говорю я! Адже я знав усе, що буде. Я мушу терпіти ці муки! За віщо ж? За те, що я дав великі дари смертним. О, горе, горе!

Та ось з далеких берегів сивого Океану з легким повівом вітерцю примчали на колісниці до скелі богині-океаніди. Вони чули удари Гефестового молота, донісся до них і стогін Прометея.

Сльози заволокли прекрасні очі океанід, коли вони побачили прикутого до скелі могутнього титана. Рідним був він океанідам. Батько його був братом батька їхнього, Океана. Сповнені співчуття, просять вони Прометея розповісти, за що покарав його Зевс.

Прометей розповідає їм, як допоміг він Зевсові в боротьбі з титанами. Здобув владу Зевс над світом і поділив її з новими богами-олімпійцями, а тим титанам, які допомогли йому, не дав громовержець влади у світі.

Зевс ненавидить титанів, боїться їх грізної сили. Не довіряв Зевс і Прометею.

Дужче розгорілася ненависть Зевса, коли Прометей почав захищати нещасних смертних людей, яких Зевс хотів погубити. Прометей пожалів їх, що не мали ще розуму. Він вдихнув їм надію, якої не знали люди, і викрав для них божественний вогонь, хоч і знав, яка кара чекає за це. Страх не спинив гордого, могутнього титана від бажання допомогти людям. [...]

З горна¹ свого друга Гефеста викрав Прометей вогонь для людей. Він навчив їх мистецтв, дав їм знання, навчив лічби, читання й письма. Він ознайомив їх з металами, навчив видобувати їх і обробляти.

¹ Горно — ковальська піч для нагрівання або плавлення металів.

Прометей приборкав для смертних дикого бика і наклав на нього ярмо, щоб могли користуватися люди силою биків, обробляючи поля. Прометей впряг коня в колісницю і зробив його слухняним людині.

Мудрий титан збудував перший корабель. Раніше люди не вміли лікувати хвороб, але Прометей відкрив їм силу ліків, і ними смирили вони хвороби. Він навчив їх всього, що полегшує горе і робить життя радіснішим¹. Цим і прогнівив він Зевса.

¹ Існували міфи, згідно з якими саме Прометей створив перших людей, виліпивши їх із глини, замішаної на сльозах, і вдихнув у них душу.

Океаніди дивувалися незламній силі духу титана, який насмілився повстати проти Зевса. Та ось вигукнув гнівно Прометей:

— Хоч як муч мене, громовержцю Зевсе, але настане день, коли й тебе повергнуть у ніщо. Позбудешся ти царства і скинутий будеш у морок. Здійсняться тоді прокляття батька твого Кроноса! Ніхто не знає, як відвернути від тебе цю злу долю! Тільки я знаю!

Страх затуманив очі океанід, і блідий жах зігнав рум’янець з їхніх лиць. Простягаючи руки, білі, як морська піна, вигукнули вони:

— Безумний! Як не боїшся ти погрожувати цареві богів і людей, Зевсові? О, Прометею, ще тяжчі муки пошле він тобі!

— На все готовий я! Чого боятися? Не судилося мені померти! Нехай робить, що хоче, Зевс. Недовго йому панувати над богами²!

² Прометей міг передбачати майбутнє, і боги дослухалися до його віщувань.

Ледве промовив ці слова Прометей, як у повітрі швидко, неначе падаюча зірка, пронісся посланець богів Гермес³ і грізний став перед Прометеєм. Його послав Зевс зажадати, щоб титан відкрив таємницю: хто скине Зевса?

³ Гермес — вісник богів, покровитель мандрівників.

Гермес погрожує жахливою карою Прометеєві за непокору. Але могутній титан відповідає:

— Я не проміняю своїх скорбот на рабське служіння Зевсові. Мені краще бути прикутим до цієї скелі, ніж стати слугою тирана Зевса. Нема таких мук, якими міг би Зевс налякати мене. Ні, не дізнається він, як урятуватися від долі!

— Так слухай, що буде з тобою, коли ти відмовишся виконати волю Зевса, — відповідає Гермес. — Ударом блискавки він кине цю скелю з тобою разом у темну безодню. Там, багато віків позбавлений світла, будеш мучитись ти в пітьмі. Минуть віки, і знову підійме тебе Зевс на світ з безодні, але не на радість. Кожного дня прилітатиме орел, якого пошле Зевс, і гострими пазурами і дзьобом буде рвати він твою печінку; знов і знов буде відростати вона, і дедалі жахливішими будуть страждання. Прометею, чи не краще скоритися!

Непохитним лишився гордий титан. Раптом задрижала земля; загримів оглушливий грім, і блиснула нестерпним світлом блискавка. Немов громаддя гір, знялися на морі пінисті вали. Захиталася скеля. Серед реву бурі, серед гуркоту землетрусу пролунав жахливий зойк Прометея. Завалилась зі страшенним гуркотом скеля з прикованим до неї Прометеем у безодню, у віковічну темряву.

Минули віки, і знову підняв Зевс на світ з пітьми Прометея. Але страждання не скінчилися; ще тяжчі стали вони. Знов лежить він, розпростертий на скелі, прикутий до неї. Пече знесилене тіло палюче проміння сонця, періщать дощі і град, а взимку лапатий сніг і льодяний холод сковує його.

І цих мук мало! Щодня прилітає величезний орел; він сідає на груди Прометея і роздирає їх гострими, як сталь, пазурами. Орел рве своїм дзьобом печінку титанові. Потоками ллється кров і червонить скелю.

За ніч загоюються рани, і знов відростає печінка, щоб удень дати нову поживу орлу. Роки, віки тривають ці муки. Стомився могутній титан Прометей, але не зломили його гордий дух страждання.

Титани давно примирилися з Зевсом. І Зевс звільнив їх з похмурого Тартару. Тепер вони, величезні, могутні, прийшли на край землі, де був прикований Прометей. Вони оточили скелю і переконують Прометея покоритися Зевсові.

Прийшла і мати Прометея, Феміда¹, і благає сина зглянутися на неї — адже так нестерпно страждає вона, бачачи муки сина. Зевс забув гнів. Тепер держава його сильна, ніщо не може похитнути її. Та й править Зевс уже не як тиран, а додержується законів. Він захищає людей і правду серед них. Тільки одне турбує громовержця — це таємниця, яку знає один Прометей.

¹ Феміда — богиня законного порядку, справедливості.

Зевс готовий, якщо Прометей відкриє йому таємницю, помилувати могутнього титана. Близький уже час, коли скінчаться муки. Вже народився і змужнів великий герой, якому доля судила визволити з кайданів титана. Прометей, як і раніше, ховає таємницю, знемагаючи від мук, але і його починають покидати сили.

Нарешті великий герой, якому судилося визволити Прометея, під час своїх мандрів приходить сюди, на край землі. Герой цей — Геракл¹, найдужчий з людей, могутній, як бог. З жахом дивиться він на муки Прометея, і жаль охоплює його.

¹ Геракл — син верховного бога Зевса і смертної жінки. Геракл отримав від батька згоду на знищення жахливого орла.

Здалека чується шум могутніх крил — це летить орел на свій кривавий бенкет. Він кружляє високо в небі над Прометеєм, готовий спуститися до нього на груди.

Геракл схопив свій лук, вийняв із сагайдака² смертоносну стрілу і пустив її. Пронизаний орел упав у бурхливе море. Мить визволення настала.

² Сагайдак — шкіряна сумка для стріл.

Геракл звільняє Прометея

Прилинув з високого Олімпу бистрий Гермес. З ласкавими словами звернувся він до Прометея і обіцяв йому негайне звільнення, якщо відкриє він таємницю, як уникнути Зевсові лихої долі. Погодився, нарешті, могутній Прометей і сказав:

— Нехай не одружується громовержець з морською богинею Фетідою, бо хто б не був її чоловіком, від нього народиться син, який буде могутніший від батька.

Прометей відкрив таємницю. Геракл розбив важкою палицею кайдани і вирвав з грудей його сталеве вістря, яким прибитий був титан до скелі. Скінчилися муки. Так здійснилося його провіщення, що смертний визволить його. Радісними вигуками вітали титани визволення Прометея. [...]

Як ілюстрації на с. 15, 17, 21 використано зображення з рекламних листівок для компанії Produits Liebig (Франція, 1934 рік)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Працюємо над змістом

• 1. З якою метою Гефест, Сила і Влада привели Прометея на край землі? Як ви гадаєте, чому виконання свого наказу Зевс доручив саме їм?
• 2. Чому Прометей вважав верховного бога Зевса невдячним?
• з. Що стало причиною гніву громовержця Зевса на титана?
• 4. Що свідчить про мужність Прометея-провидця¹, який, знаючи, що його чекає в майбутньому, повстав проти волі Зевса?
• 5. Яким було життя людей, поки їм на допомогу не прийшов Прометей?
• 6. Випишіть у зошит із тексту міфу все, чого Прометей навчив людей.
• 7. З якою метою прибув до титана посланець богів Гермес?
• 8. Зачитайте, що відповів Прометей Гермесу.
• 9. Як ви розумієте слова титана: «Я не проміняю своїх скорбот на рабське служіння Зевсові...»?
• 10. Як верховний бог-громовержець покарав непохитного титана? Що свідчить про жорстокість Зевса не тільки до людей, а й до богів?
• 11. Хто і як звільнив Прометея від страждань?

¹ Ім’я Прометей означає «той, що міркує наперед», «той, що передбачає».

Узагальнюємо та підсумовуємо

• 12. Схарактеризуйте образи Зевса і Прометея.
• 13. Чому образ титана Прометея викликає у вас повагу?
• 14. Яким постає в міфі верховний бог Зевс? Що вас найбільше обурює в його вчинках?
• 15. Як у давньогрецькому міфі про Прометея пояснюється виникнення ремесел, мистецтв і науки?

Міркуємо самостійно

• 16. Якби людство не отримало прометеєвих дарів, яким було б наше життя зараз?
• 17. Поміркуйте, чому прометеїв вогонь називають символом прогресу, розвитку й освіти.
• 18. Прокоментуйте ланцюжок слів: вогонь - світло - освіта - освічена людина.
• 19. Доведіть, що завдяки Прометею люди стали менш залежними від волі богів.
• 20. Запишіть речення в зошиті, дібравши потрібне слово: «Образ Прометея став символом...» (краси, владолюбства, жертовності, сили, спритності, радості, покірності). Прокоментуйте зміст записаного вислову.
• 21. Грецькі гончарі особливо шанували Прометея і вважали його своїм покровителем. Поміркуйте і поясніть, чому.

Застосовуємо теоретичні поняття

• 22. До якої групи міфів належить міф про Прометея?
• 23. Згадайте, що є спільного і відмінного між міфами і казками.
• 24. Доведіть, що ви вивчали міф, а не казку про Прометея.
• 25. Які художні образи змальовані в міфі про титана Прометея?

ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ

До образу гордого, незламного титана Прометея, який став символом жертовності й непохитності, зверталося чимало митців усіх епох, зокрема давньогрецький драматург Есхіл, німецький поет XVIII століття Йоганн Вольфганг Гете, англійський поет XIX століття Джордж Гордон Байрон, українські митці — Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та інші.

Прометей (ілюстрація художника Генріха Фюгера)

Сюжети античних міфів про Прометея відображені в багатьох видах європейського мистецтва: у літературі, скульптурі, живописі, театрі.

Також імена міфологічних героїв часто згадуються у працях філософів та психологів.

Що спитав у нас Згадайко?

• 1. Згадайте вивчений у 5 класі на уроках української літератури міф про Берегиню. Якими постають у ньому люди?
• 2. Чого, згідно з міфом, Сварог і Берегиня навчили давніх українців?
• 3. Порівняйте образи давньогрецького титана Прометея і давньоукраїнської богині Берегині. Поясніть, за що їх вшановували народи.