Зарубіжна література. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Міляновська
Вступ. Література. Мораль. Людяність
Література завжди мала вплив на розум і почуття людини, вона відгукувалася на історичні події, давала приклади поведінки і вираження почуттів, говорила про добро і зло. В наш трагічний час література має особливе значення, адже в художній книжці ми шукаємо розраду і розвагу, відповіді на нелегкі питання і мудрість досвіду.
Найціннішими для людства завжди будуть твори про людяність — вміння співпереживати, любов, дружбу, вірність і порядність. Усі поняття відомі нам змалечку, але у кризові моменти життя вони розкриваються по-новому, ми по-новому дивимося на вже прочитані твори і по-новому сприймаємо літературних персонажів, яких автори і авторки провели через важкі моральні і фізичні випробування, щоб показати їхню стійкість і відданість моральним принципам.
В кожній національній літературі є свої герої та героїні з особливими характерами і власним моральним кодексом, і усі вони роблять свій складний життєвий вибір між добром і злом.
Національна література твориться здебільшого національною мовою, однак цей фактор не роз’єднує різні культури, а зумовлює їх взаємозбагачення як у лексичній, так і в образно-тематичній площині. На відміну від музики, живопису, архітектури, хореографії та інших видів мистецтв література потребує перекладу, завдяки якому відбувається взаємообмін ідеями та образами різних національних культур.
Особлива роль у цьому процесі належить перекладачам, які, обираючи для своєї діяльності літературний матеріал, демонструють не тільки фахову майстерність, а й власний художній смак. Від перекладачів залежить точність відтворення задуму автора оригіналу, а також вибір творів, у яких закладені справжні гуманістичні цінності, що впливають на формування особистості читача. Переклади стають своєрідним містком між читачем і духовними здобутками всієї людської цивілізації.
Українська перекладацька школа має давні традиції, започатковані освіченим духовенством ще в часи поширення християнства. Однак перекладали не тільки релігійні книги, а й тексти світського змісту, зокрема твори Торквато Тассо, Франческо Петрарки, Джованні Боккаччо та інших митців.
У XIX столітті українські перекладачі працювали над творами визначних митців: Вергілія, Гомера, Джорджа Гордона Байрона, Вільяма Шекспіра, Ганса Крістіана Андерсена, Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера, Йоганна Вольфганга Ґете та багатьох інших. Серед визначних українських перекладачів і перекладачок — Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Степан Руданський, Михайло Старицький, Леся Українка, Марко Вовчок, Іван Франко. Перекладали як твори зарубіжних авторів на українську, так і твори української літератури на іноземні мови.
У XX столітті ціла плеяда видатних українських митців подарувала читачам майстерні переклади шедеврів світової літератури. Серед найвідоміших перекладачів були Микола Зеров, Микола Вороний, Максим Рильський, Марія Пригара, Микола Бажан, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Микола Терещенко, Дмитро Паламарчук, Леонід Первомайський, Дмитро Загул, Соломія Павличко та чимало інших.
Досягнення письменників відзначаються різноманітними літературними преміями, як національними, так і міжнародними. Найпрестижнішою є Нобелевська премія з літератури, яка номінує митців з 1901 року. Лауреатами цієї премії були Альбер Камю, Ернест Гемінґвей, Ґабріель Ґарсіа Маркес, творчість яких вивчається в 11 класі.
