Мистецтво. Повторне видання. 9 клас. Масол
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Теми 15-16. Постмодернізм

Постмодернізм — загальний культурний знаменник другої половини XX ст. Він зародився в 60-70-х роках як антитеза модернізму, реакція на кризу його ідей. Під впливом технічного прогресу, засобів масової комунікації постмодернізм сформувався в самостійний мистецький напрям, що охопив різні художні стилі, течії.
Деякі фахівці вважають, що постмодернізм бере свій початок з авангардної течії 20-х років дадаїзму (дада), якому притаманні ірраціональність і безсистемність. Із несправедливістю суспільного життя дадаїсти намагалися боротися уявною нісенітницею, абсурдним змістом своїх творів. Поширеними формами дада стали колаж, асамбляж із його компонуванням різних об’ємів, фотомонтаж і реді-мейдс — предмети утилітарного вжитку, представлені на художній виставці як твори мистецтва.
Перші реді-мейдс виставив у просторі художньої експозиції в Нью-Йорку Марсель Дюшан (1887-1968). Скандально відомим з-поміж них стало колесо від велосипеда, укріплене на табуреті. Дюшан не входив до групи дадаїстів, однак епатажний дух дада був йому притаманний, мабуть, як нікому. Реді-мейдс стверджували новий погляд на річ: ніяка мальовнича копія не може показати предмет краще ніж він сам, тому простіше продемонструвати оригінал, ніж прагнути зобразити його. Згодом М. Дюшан виставив у Парижі репродукцію «Мони Лізи» з примальованими вусами. Межа між мистецтвом і немистецтвом почала руйнуватися. Реді-мейдс стали символом кордону між культурою і посткультурою.

Макс Ернст. Асамбляж

Марсель Дюшан. Колесо (ліворуч). Мона Ліза з вусами (праворуч)
На зміну заздалегідь продуманій композиції прийшли «закони випадковостей». Показовими щодо цього є колажі, асамбляжі та скульптури Ганса (Жана) Арпа (1886-1966). Вони здавалися дивними, однак, за показовою несерйозністю крилася глибока творча проникливість митця.
Порівняйте колаж і асамбляж на представлених ілюстраціях. Визначте спільне і відмінне.

Ганс Арп. Колаж (ліворуч). Заплющені й відкриті очі (посередині). Крилате створіння (праворуч)
Які ж типологічні ознаки постмодернізму? Цей напрям визначити складно, оскільки його прояви достатньо різноманітні.
Насамперед, постмодернізм характеризується радикальним розривом із традиційним мистецтвом і авангардними модерністськими течіями, зрозумілими лише небагатьом. Під гаслом «Мистецтво — в життя!» сфера художньої творчості стає гранично відкритою для включення фрагментів життєвого простору. Професійне мистецтво і масова культура співіснують в єдиному художньому середовищі, долаючи відстань між елітарним і пересічним споживачем. Замість художніх творів виникають естетизовані об’єкти — артефакти й артпрактики. Автори запозичують готові форми, походження яких не має значення: від предметів побуту, інколи викинутих на смітник, до шедеврів світового мистецтва.
Свобода самовираження митця нічим не обмежувалася. Згідно з принципом «все дозволено» стихія ірраціонального виходить з-під контролю розуму. Відбувається відчуження віртуальної реальності від справжньої, адже в постмодерністській картині світу заперечується сама можливість відображення дійсності в художніх творах. Демонстрації і театралізації авторами своїх творінь мають епатажний характер. Замість пафосу в мистецтві панує іронія над навколишнім світом і над самим собою.
Суміш таких ознак підштовхувала дослідників до твердження про «кінець мистецтва». Проте новаторські прийоми творчості сприяли виникненню нових стилів, а саме: абстрактного експресіонізму, попарту, кінетичного мистецтва, мінімалізму, концептуального мистецтва тощо.
Ідеолог абстрактного експресіонізму і один із творців «живопису дії» Джексон Поллок (1912-1956) дотримувався абсолютної спонтанності у творчості. Він ходив по полотну, розстеленому на підлозі, і розхлюпував фарби з пензлів або з продірявленого відра. Саме через цю крапельну техніку «дріппінг» живописець отримав прізвисько Джек Розбризкувач.

Джексон Поллок. № 25
Ознайомтеся з роботами Джексона Поллока в інтернет-джерелах.
Наприкінці 50-х рр. в Англії виник попарт (скорочено від «популярне мистецтво»). Представники цього напряму проголосили своєю метою «повернення до реальності», але вона була опосередкована мас-медіа. Джерелом натхнення для митців стали глянцеві журнали, телебачення, кінематограф, реклама, фотографія, упаковка. Попарт повернув предмет у мистецтво, але вжитковий, а не опоетизований художнім баченням. Колаж став головним технічним прийомом цього стилю.
Спалахнувши в Європі, попарт швидко перелетів через океан і в Нью-Йорку в супроводі блиску бродвейської реклами став справжньою зіркою нового стилю. Попарт звертався до образів, які заповнювали щоденне життя американців: гамбургери й кока-кола, комікси й автомобілі, політичні діячі й знаменитості. До п’ятірки найвідоміших представників попарту входили Енді Ворхол, Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Клас Ольденбург, Джеймс Розенквіст. Вони створили своєрідну вельми строкату калейдоскопічну «галактику» масової культури.

Джеймс Розенквіст. Фаренгейт 1982

Рой Ліхтенштейн. У машині. Зображення № 37

Рой Ліхтенштейн. Бітлз

Клас Ольденбург. Воланчик (ліворуч). Прищіпка (праворуч)
Майстри попарту реабілітували світ краси банальних речей, які залучали до композиції разом із фотографіями, газетними або журнальними ілюстраціями, кінокадрами. Проте початковий образ предметів масового виробництва художники парадоксально перетлумачували, змінюючи середовище, масштаб, колорит.
На основі коміксів і мультфільмів створював картини Р. Ліхтенштейн. Р. Раушенберг комбінував живопис і скульптуру в єдиній композиції. К. Ольденбург присвячував свої скульптури речам повсякденного вжитку, проте незрівнянно їх збільшував (гамбургер, ґудзик, прищіпка, голка з ниткою, воланчик для бадмінтону, пила тощо).

Клас Ольденбург. М’яка скрипка

Роберт Раушенберг. Монограма
Розгляньте зразки мистецтва постмодернізму. Які ознаки свідчать, що вони належать до попарту? Яка композиція вас найбільше зацікавила? Поясніть чому.
Портрет митця

Енді Ворхол (1928-1987) — культова особистість сучасного мистецтва. Він мав українське походження (справжнє ім’я — Андрій Воргола). Народився в родині лемків, його батьки емігрували до США з карпатського села Мікова (нині — територія Словацької Республіки).
Діапазон творчості майстра попарту вмістив у себе експериментальні проєкти в живописі, літературі, дизайні, кінематографі (брав участь у продюсуванні більш ніж 500 кінострічок). Для своїх картин художник обрав тему рекламування американських продуктів. Своєрідною іконою стилю стало зображення банок супу фірми «Кембелз» і «Кока-коли». Він також створював типові для
попарту портрети відомих політиків, зірок Голлівуду і представників масової культури: Мерилін Монро, Елізабет Тейлор, Елвіса Преслі та ін. Внесок Ворхола у становлення сучасного мистецтва, насамперед, полягає в тому, що він перший став тиражувати свої роботи, виконані в техніці шовкографії. Картини Енді Ворхола майстерно розкривають порожнечу і безликість західної культури масового споживання.

Консерви фірми «Кембелз» (ліворуч). Бітлз (праворуч)

Кока-кола

Мерилін Монро

Зебра
Всі ми звикли, що скульптура нерухома. Проте представники кінетичного мистецтва спробували подолати її статичність. Естетика кінетизму спирається на рух форм — основний засіб виразності, доповнений інколи звуковими ефектами. Легкі рухові установки, сконструйовані з металу, скла або інших матеріалів, що з’єднано зі світловими пристроями, отримали назву мобілів. Вони приводяться в рух коливаннями повітря або різними двигунами. Найпростішими мобілями є фігурки з дроту (тварини, циркові акробати) Александра Колдера. На відміну від традиційної скульптури з мармуру чи дерева вони подібні «малюнкам у просторі».

Александр Колдер. Мобіль
Запропонуйте власний варіант оригінального мобіля. З яких матеріалів його варто виготовити, щоб привести в рух?
Ідею кінетизму одним із перших реалізував Володимир Татлін у проекті пам’ятника ІІІ Інтернаціоналу. Форми всередині його моделі мали обертатися навколо осі (куб — один оберт на рік, піраміда — один оберт на місяць, циліндр — один оберт на добу).
Швейцарський скульптор-кінетист Жан Тенглі свої композиції створював із металобрухту і промислового сміття. Знаменитий паризький «Фонтан Стравинського» він виконав разом із дружиною Нікі де Сент-Фалль. За допомогою спеціальних механізмів 16 скульптур-мобілів рухаються під музику композитора. Прийоми кінетизму широко застосовують в організації різних виставок, шоу, в сучасному оформленні міського середовища.

В. Татлін. Вежа. Модель пам’ятника ІІІ Інтернаціоналу

Жан Тенглі, Нікі де Сент-Фалль. Фонтан Стравинського, м. Париж, Франція

Ніколя Шоффер. Хронос 15

Нам Джун Пайк. Відеоарт

Віктор Вазарелі. Вега 200
Представник кінетизму Ніколя Шоффер став одним із основоположників кібернетичного мистецтва. Спочатку він створював динамічні скульптури, а потім висунув утопічну, але привабливу, ідею проекту цілого кібернетичного міста.
Американського художника корейського походження Нам Джун Пайка, творця відео-роботів, вважають піонером відеоарту — напряму медіамистецтва, що використовує для вираження художніх концепцій відеотехніку.
Лідер оп-арту Віктор Вазарелі досягав оптичних тривимірних ефектів за допомогою геометризованих абстракцій із контрастних частинок і смуг. Він експериментував з кристалічними формами й решітчастими структурами. За рахунок змін кольору і форми фігури наче вигиналися, в іншому разі — ніби мерехтіли.
Для посилення візуальних ефектів сучасні кінетисти використовують не лише модулі, а й ґвинтові конструкції, дзеркала, растрові структури, прийоми програмування і автоматичного управління з підсвічуванням. Оптичні мотиви нині популярні серед модельєрів: тканини ефектно переливаються під час руху людини.
Поміркуйте, як у сучасному середовищі можна використати засоби кінетизму.
В архітектурі, образотворчому та музичному мистецтві набув розвитку мінімалізм. Цей творчий метод характеризується економією засобів виразності, уникненням прикрас, простотою форм.
Мінімалізм у музиці — це не стільки стиль, скільки композиторська техніка, для якої характерні численні й довготривалі повторення обраної звукової моделі (звуку, акорду, частіше мотиву з мінімумом варіацій) або стан спокою (гул басів); консонантна гармонія; стійкий ритм. Завдяки цьому музика набуває медитативного характеру. «Музика мінімалізму не для того, щоб її слухати, а для того, щоб не звертати на неї ніякої уваги», — писав її першовідкривач ексцентричний Ерік Саті.
У живописних творах у стилі мінімалізму переважають монохромність, геометризм, самостійну роль відіграє освітлення, розміщення артефaктів у просторі. Відомий сучасний український художник Анатолій Криволап є майстром нефігуративного живопису. Його картини, що ставлять цінові рекорди на світових аукціонах, вражають експресією кольору і неповторним авторським стилем, що має риси мінімалізму.

Френк Стела. Hagmatana ІІІ

Анатолій Криволап. Степ
Визначте ознаки мінімалізму на представлених артефактах. Поекспериментуйте і створіть музичний супровід до них у стилі мінімалізму.
Одним із явищ сучасності є концептуальне мистецтво. Воно кидає глядачеві інтелектуальний виклик, змушуючи замислитися над авторським задумом, сенсом. Концептуалісти ставлять своїм завданням матеріальне втілення певної художньої ідеї (так званого концепту). Одним із засновників концепт-арту став Джозеф Кошут. Американський художник вважав, що «мистецтво — це сила ідеї, а не матеріалу». Класичним взірцем концептуалізму вважається його композиція «Один і три стільці», що включає стілець, його фотографію і опис зі словника. Яскравим представником українського концептуалізму є Олег Тістол, картини якого передбачають інтелектуальне осмислення побаченого.

Джозеф Кошут. Один і три стільці

Олег Тістол. Арарат 5
Мистецтво епохи постмодернізму дедалі більше перетворюється на артдіяльність, виробництво або конструювання художніх чи музичних «продуктів», які поєднують інтелектуальний задум і елементи, власне, мистецького твору. На відміну від модернізму, постмодернізм менш елітарний і більш орієнтований на комерцію, масове споживання. Слова «художній образ», «твір» у постмодернізмі витісняються й замінюються на «симулякр». Провідним видом художньої творчості стає інсталяція — просторова композиція з найрізноманітніших речей, зазвичай, побутових предметів, і сучасних технологій (кіно, відео, Інтернет). Художній простір інсталяцій актуалізує смисли і почуття, глядач бачить буденне вже інакше — як оригінальний артоб’єкт.
Основні види інсталяцій: звичайні (предметні), віртуальні та відеоінсталяції. Вони можуть бути стаціонарними, виставленими в галереях, і тимчасовими, що експонують просто неба. З-поміж них є відверто скандальні. У містах набули популярності світлові інсталяції: сяючі об’єкти надають святкового вигляду залам, вулицям. Складні артінсталяції (ілюмінації) можуть репродукувати шедеври живопису, архітектури. Це захоплююче дійство заворожує своєю фантастичною красою.
До новітніх театралізованих форм мистецтва дії належать перформанс, гепенінг, флешмоб. Перформанс — це короткий спектакль, спланований у певному місці й у певний час. Від традиційного театру він відрізняється імпровізаційністю — є певний сюжет, але немає написаних ролей. У гепенінгу імпровізація стає тотальною: немає навіть сценарію, планується лише початок дії, а продовження і кінець — непередбачувані, адже до дії активно залучають глядачів. Заздалегідь зібрані учасники флешмобу (чи артмобу) здійснюють попередньо обговорені масові акції. В усіх цих артпрактиках наголос зміщено з результату на процес. Їх проводять на вокзалах, в аеропортах, великих магазинах.

Бернар Прас. Інсталяція-алюзія на роботу Едварда Мунка
Спробуйте узагальнити інформацію про новітні артпрактики й самостійно зробити висновки щодо їх ролі в житті сучасної людини, у суспільстві.
У музичній культурі епохи постмодернізму співіснують і поєднуються різні стилі, у творчості здійснюється перехід від музичного твору до музичної конструкції. Композитори пропонують багато нових ідей, звертаються до діалогу традиційного та інноваційного, до синтезу мистецтв. Автори академічної музики також приділяють увагу візуалізації і комунікації з публікою, наприклад, застосовують театральні прийоми у виконавстві (переміщення оркестрантів і хористів під час виконання не викликає нині здивування).

Джон Кейдж
Американський композитор-новатор Джон Кейдж (1912-1992), став творцем алеаторики — «невизначеної музики», у якій важлива роль належить випадковості. Найрадикальніші його композиції «Уявний ландшафт № 4» для 12 радіоприймачів, а також «4’33"» для фортепіано, суть якої в тому, що піаніст на сцені не грає нічого впродовж вказаного в назві твору часу.

Альфред Шнітке
Альфред Шнітке (1934-1998) першим обґрунтував і втілив у своїх творах концепцію «полістилістики» — визначальну для музичного постмодернізму. Вона передбачає цілеспрямоване поєднання відмінних стильових елементів, цитат і алюзій (натяків). Відкритість композитора до безмежного світу музичних стилів, застосування «музичних колажів», надали можливості інтегрувати «низьке» і «високе», «банальне» і «вишукане». Важливу роль у становленні полістилістики зіграла кіномузика А. Шнітке з її ілюстративністю, шлягерністю.
Із 60-х рр. завдяки опануванню новітніх європейських стилів відбувся прорив української музики на світову арену. У творчості спостерігають такі прояви постмодернізму, як звернення до стилів минулих епох, вільне використання новітніх засобів виразності, різних технік, способів розвитку. У межах медитативного варіанту постмодернізму розквітла естетика тиші з культом піано, пауз. Найяскравіше вона виявилася в музиці Валентина Сильвестрова, зокрема — у вокальному циклі «Тихі пісні».
У творчості композиторів втілювалася ідея гри, притаманна постмодернізму загалом. Показовим щодо цього є «Гра звуків», «Матч із музики в 5-ти раундах між кларнетистом і струнним квартетом» Володимира Рунчака.
Українські композитори та композиторки активніше звертаються до візуальних мистецтв. Унікальною в цьому плані є музика Лесі Дичко.

Євген Станкович
Також спостерігається тенденція до камерності. Одночастинні камерні симфонії Євгена Станковича стали зразковими в цьому жанрі. Його камерну Симфонію № 3 включено Міжнародною трибуною композиторів при ЮНЕСКО до списку десяти кращих симфоній світу (за 1954 р.). У Симфонієтті (маленькій симфонії) втілено образ юності, який постає в обрамленні цитат з музики Л. Бетховена, Й.-С. Баха.
А. Шнітке. Танго.
Є. Станкович. Симфонієтта (фрагменти).
Висловіть свої враження від прослуханої музики. Що саме свідчить про її полістилістику?
Технічний прогрес сприяв розвитку електронної музики, яка проникає і в академічну сферу, і в естрадну. Композиції створюють за допомогою електронних засобів, синтезаторів, комп’ютерів. Перші такі твори були змонтовані французьким звукорежисером П’єром Шеффером. Він створив серію етюдів із записами конкретної музики, вони використовуються в різних видах популярної музики (рок, поп, хіп-хоп, реп тощо).
Картина досягнень у царині музичної культури постмодернізму буде незавершеною без згадки про численні течії сучасної рок- і попмузики.
Отже, постмодернізм, що пронизує сучасне мистецтво, кидає виклик звичним підходам, методам, типам художнього мислення і цінностям.
Мистецька скарбничка
Асамбляж (фр. asemblage) — споріднена колажу техніка візуального мистецтва, уведення у твір тривимірних нехудожніх матеріалів, буденних предметів.
Дадаїзм, або дада (з фр. dada — дерев’яна конячка-каталка, але є безліч інших тлумачень) — авангардистська течія в літературі та мистецтві, в якій використовували як засіб вираження елементи нісенітниці й абсурду.
Інсталяція (від англ. installation — монтаж, установка, устрій) — просторова композиція, яка утворює одне ціле з театралізованою обстановкою залу.
Постмодернізм (фр. postmodernisme — після модернізму) — термін, що позначає стан сучасної культури й охоплює комплекс стилів і напрямів мистецтва.
Симулякр (від лат. simylakrum — зображення, подібність, видимість) — «псевдоріч», що замінює реальність, стирає відмінність між реальним та уявним.
- 1. Назвіть основні ознаки мистецтва постмодернізму.
- 2. Порівняйте інсталяцію і картину, перформанс і театральну виставу.
- 3. Які мистецькі стилі виявилися в епоху постмодернізму? Схарактеризуйте з них той, що зацікавив найбільше, на прикладі конкретних творів.
- 4. Самостійно дослідіть українську музику періоду постмодернізму.
- 5. Попрацюйте усі разом. Створіть новорічно-різдвяну артінсталяцію для святкового оформлення класу, школи. За бажанням використайте реді-мейдс.