Мистецтво. Повторне видання. 9 клас. Масол
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ І. Стилі та напрями мистецтва
- модерн
- символізм
- імпресіонізм
- кубізм
- футуризм
- абстракціонізм
- експресіонізм
- сюрреалізм
- постмодернізм

Теми 1-2. Школи і лідери модерну

Наприкінці XIX ст. в мистецтві відбувся різкий поворот від наслідування історичних зразків до новаторських пошуків і оновлення художньої мови. У результаті сформувався стиль модерн. Точної дати його виникнення немає, але його появу пов’язують із відкриттям у Парижі виставки в «Салоні знедолених» (1863). Спочатку цей стиль набув розвитку в Бельгії під назвою ар нуво і згодом став інтернаціональним. Практично одночасно ознаки модерну проявилися в багатьох країнах Європи і луною відгукнулися в Північній Америці. У Німеччині він отримав назву югендстиль, в Австрії — сецесіон, в Англії — модерн стайл, в Італії — ліберті, у США — стиль тіффані. Утім, це лише термінологічні тонкощі назви стилю, який охопив архітектуру, дизайн інтер’єра, графіку, живопис, декоративно-прикладне мистецтво.
Які ж найхарактерніші ознаки стилю? Джерелом натхнення для пошуків стала природа. Представники модерну зверталися до примхливих біоподібних форм, плавних хвилястих ліній, асиметрії.
Важливу роль у поширенні стилю відіграли міжнародні художньо-промислові виставки, масова забудова міст.
Своєрідність архітектури модерну полягає у віртуозності поєднання різноманітних засобів декоративного оформлення не лише фасадів, а й інтер’єрів, художній обробці всіх конструктивних елементів — дверей, сходів, колон, вікон, балконів. Використовували нові будівельні матеріали (метал, скло, цеглу, бетон та їх комбінації), конструктивні засоби й технології. Архітекторів надихало майже все, що створено природою: рослини, мушлі, луска риб, потоки води тощо. Основою їхнього творчого методу стали імпровізація, прагнення до естетичних, незвичних і водночас функціональних будівель.
Мистецтвознавці демонструють рідкісну єдність, визначаючи основоположником стилю модерн бельгійця Віктора Орта (1861-1947). Хтозна, яким би став Брюссель, якби свого часу юнак не покинув консерваторію, вважаючи зодчество кращим втіленням своїх творчих здібностей, ніж гра на скрипці. І він не помилився. До списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО зараховано аж чотири споруди В. Орта в Брюсселі!
Особняк Тасселя — перша у світі споруда в стилі модерн (1893), яка викликала багато наслідувань. Тут В. Орта вперше застосував лінію, яку образно назвав «удар бича». Вікна з яскравими вітражами, орнаменти кованих огорож і сходів, мозаїчні візерунки підлоги, світильники й навіть дверні ручки — усе проєктували в єдиному стилі. Щоб побачити ноу-хау, розпочалося паломництво до бельгійської столиці. Витончений вигин ліній В. Орта стилізували у графіці й декоративному мистецтві.

Віктор Орта. Інтер’єр особняка Тасселя, м. Брюссель, Бельгія

Віктор Орта. Фасад готелю Сольве, м. Брюссель, Бельгія
Стиль ар нуво вніс струмінь пошуку в архітектуру Франції, де його ідеї по-своєму втілював Ектор Гімар (1867-1942). Він створив оригінальні будинки і вхідні павільйони станцій паризького метро з металевими звивистими огорожами й ефектними червоними ліхтарями, які нагадували коників-стрибунців. Французьку школу модерну називають «стилем метро» або «стилем Гімара», адже його стовпи-тюльпани на вході в метро стали символами Парижа, як Лувр чи Ейфелева вежа.

Ектор Гімар. Павільйон (ліворуч) та ліхтар метро (праворуч), м. Париж, Франція
Австрійська школа модерну пов’язана з діяльністю Отто Вагнера (1841-1918). Побудовані у Відні за його проєктами численні споруди вирізняються раціональністю, майже класичною простотою ліній і водночас оригінальним настінним декором. Для проведення художніх виставок побудовано Віденський сецесіон, над його входом напис, девіз стилю: «Часу — його мистецтво, мистецтву — його свободу».

Отто Вагнер. Майоліка-хаус, м. Відень, Австрія

Йозеф Ольбрих. Будинок сецесіону, м. Відень, Австрія
Розвиток модерну охоплював будівництво вокзалів, готелів, бірж. В окремих регіонах і великих містах останній із великих стилів збагачувався національними й місцевими елементами. За допомогою таких елементів відрізняли, приміром, модерн бельгійський і французький від скандинавського або американського, сецесію віденську від краківської чи львівської.
У рамках чиказької школи модерну виник тип висотних споруд — попередників хмарочосів, прикладом якого є Гарант-білдінг у США.
Вплив віденської школи модерну почав визначати архітектурне обличчя Львова. Ранню орнаментальну львівську сецесію змінила сецесія раціональна, принципи якої утверджував архітектор і підприємець Іван Левинський (1851-1919). Він особисто, а також фахівці заснованої ним фірми звели чимало будинків у Львові, які є зразками єдності естетики й утилітарності. У свої проєкти архітектор вносив елементи традицій національного будівництва.
До самобутньої гілки українського модерну належить «гуцульська сецесія». Спорудам у цьому стилі притаманні складні обриси дахів із крутими схилами, іноді з вежею, що нагадують зразки народної архітектури Гуцульщини.

Луїс Генрі Салліван. Гарант-білдінг, м. Буффало, США

Іван Левинський та ін. Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна
Порівняйте зразки модерну в архітектурі різних країн, знайдіть спільні й відмінні риси. Які споруди зацікавили найбільше і чому? За бажанням поцікавтеся згаданими й іншими школами модерну.
З історії шедевра
До вершин світового модерну зараховують архітектуру каталонського майстра Антоніо Гауді (1852-1926). Проте його шедеври свідчать радше про унікальний авторський стиль — «стиль Гауді», ніж про іспанську школу загалом. Більшість шедеврів майстра зосереджено в Барселоні: парк Гуель, будинки Міла і Батльо, знаменитий храм Святого Сімейства. Органічно вписані в ландшафт, вони здаються справою рук природи, а не людини.
Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія) — кульмінація творчості А. Гауді, найвеличніший проект, будівництво якого почалося в 1882 р. і продовжується до сьогодні. Зведення храму стало справою всього життя каталонського архітектора. Він керував будівництвом упродовж 43-х років — до останнього подиху.
За авторським задумом храм із хрестоподібним фундаментом мав бути увінчаний каскадом монументальних башт і стати символічним втіленням Нового Заповіту, як його своєрідна архітектурна енциклопедія. Згідно з проєктом споруда має три фасади: західний — Різдва, східний — Страстей Христових, південний — Воскресіння. Кожний фасад увінчують чотири веретеноподібні шпилі. Вісімнадцять башт-шпилів символізуватимуть 12 апостолів, 4 євангелістів, Богоматір і Христа. Скульптуру Ісуса буде увінчано гігантським хрестом. Отже, максимальна висота собору становитиме 170 м, що на один метр нижче, ніж гора Монжуїк — найвища точка Барселони. Антоніо Гауді вважав, що його творіння має бути «не вище гори, яку створив Бог».


Усередині храму колони і склепіння нагадують містичний ліс із зоряним небом над ним. За задумом архітектора, тут планували встановити п’ять органів з майданчиками для хору, що розраховані на 1500 осіб. У криволінійних вежах спеціально було розроблено систему вікон, крізь які проникало не лише світло, а й вітер, що мав розгойдувати дзвони.
Із запланованих фасадів за життя Гауді був збудований лише один — Різдва. Вхід до храму прикрашають скульптурні групи, які Гауді виготовив сам.
Похований Антоніо Гауді у стінах Саграда Фамілія. Виконані ним ескізи, макети, окремі деталі дали змогу продовжити справу майстра. Однак його неповторний стиль було втрачено. Завершення будівництва планується на 2026 р. — до 100-річного ювілею генія архітектури ХХ ст.
Переглянь візуалізацію закінчення будівництва храма Святого Сімейства в інтернет-джерелах.
Високий старт українському модерну в архітектурі дав Василь Кричевський (1872-1952). За його проектом було побудовано Будинок губернського земства в Полтаві. У ньому використано елементи української народної і церковної архітектури. Особливої виразності споруді надають лінії даху з двома вежами, ритми струнких фігурних вікон і колон.

Василь Кричевський. Будинок губернського земства (нині — краєзнавчий музей), м. Полтава, Україна
Не менш самобутнім є інтер’єр будинку: урочисті сходи, скляна стеля, стіни, арки й колони, декоровані рослинними орнаментами. Розписи виконані за ескізами Миколи Самокиша, а картини написані Сергієм Васильківським.
Які мотиви домінують у розписах Будинку земства? Поясніть роль декору, орнаментики в утвердженні національних засад стилю модерн в архітектурі.

Василь Кричевський. Будинок губернського земства (інтер’єр), м. Полтава, Україна

Обрі Бердслі. Чорний капот (ілюстрація до «Саломеї» Оскара Вайльда)
Коріння модерну дослідники відшуковують у графіці, адже саме вона стала тією цариною, з якої виростали і в якій розвивалися провідні мотиви стилю. На початку ХХ ст. мистецтво графіки переживало справжній ренесанс. Талановиті художники створювали плакати, буклети, книжкові й журнальні ілюстрації, станкові роботи, які вражали незвичними ракурсами персонажів, оригінальними формами й орнаментальністю. Ознакою нової графічної мови стали пливучі химерні лінії, а найпоширенішою темою — бутон (символ появи нового життя), екзотичні рослини з довгими стеблами. Популярними були й образи чарівних і тендітних жінок.
Англійський художник Обрі Бердслі (18721898) відомий як ілюстратор книжок. Манірно-вишуканий почерк митця з характерною хвилеподібною лінією малюнка, що розмежовує плями чорного і білого кольорів, зробив його центральною фігурою стилю модерн у графіці.
Як досягнуто контрасту у графіці О. Бердслі? Спробуйте намалювати в повітрі лінію силуету з ілюстрації «Чорний капот».

Обрі Бердслі. Автопортрет

Обрі Бердслі. Капці Попелюшки
Значний вплив на розвиток модерну справила графічна творчість чеського митця Альфонса Мухи (1860-1939), який створював календарі, марки, театральні афіші та костюми, працював дизайнером ювелірних прикрас, інтер’єрів тощо. Центром композиції зазвичай є загадкова жінка у вільному одязі з розкішним волоссям. Картини обрамляють рослинні орнаменти. Образи з графічних серій митця («Пори року», «Квіти», «Зірки») досі тиражують у вигляді артпостерів.

Альфонс Муха. Замисленість
У чому полягає оригінальність жіночих образів А. Мухи? Чому, на вашу думку, вони набули популярності?
Одним із засновників модерну в живописі, лідером Віденського сецесіону, був австрійський художник Густав Клімт (1862-1918). Його композиціям притаманні декоративна багатобарвність, орнаментальність, символічний зміст. У жіночих портретах художник застосовував не лише золотий тон, а й сусальне золото, що надавало особливого колориту та неповторності. Сповнені мозаїчними квітами, звивистими лініями, витіюватими формами картини митця є виразом недосяжного світу, який стоїть над часом і реальністю.

Густав Клімт. Портрет Аделі Блох-Бауер I (фрагмент)
Що незвичного в композиціях Г. Клімта? Схарактеризуйте колорит портрета, орнаментальні мотиви.
Портрет митця

Борис Кустодієв. Портрет Георгія Нарбута (фрагмент)
Риси модерну утвердилися в багатогранній творчості художника-графіка Георгія Нарбута (1886-1920). Він народився на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова. Навчався мистецтву в Петербурзі, Мюнхені. Щоліта приїздив на батьківщину, де вивчав стародруки, герби українських родів; це дало йому змогу стати відкривачем пам’яток української старовини як естетичного явища. У 1917 р. переїхав до Києва, став професором графіки Української академії мистецтв, а згодом — її ректором.
Г. Нарбут створив власний світ образів і графічний почерк на основі поєднання національних традицій і сучасних йому художніх явищ. Митець увійшов в історію української культури як творець державного герба і печатки, перших банкнот і поштових марок. Також він ілюстрував книжки та журнали, створив «Українську абетку», у якій використав вітчизняні й західноєвропейські досягнення шрифтового мистецтва.
Маючи величезний авторитет у художніх колах, Георгій Нарбут зумів своїми творами змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурі суспільства. Доробок художника, що виражав дух епохи, став джерелом натхнення для багатьох його послідовників і визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні.

Обкладинка журналу

Ілюстрація до «Енеїди» І. Котляревського

Казимир Сіхульський. Гуцулка

Модест Сосенко. Вітраж у церкві Св. Архістратига Михаїла, с. Підберезці, Львівська обл., Україна
Українське образотворче мистецтво початку ХХ ст. розвивалося під впливом досягнень західноєвропейського модерну, які переосмислювалися митцями крізь призму національних традицій.
У стилістиці модерну малював Гуцульщину і портрети її мешканців та мешканок художник-львів’янин польського походження Казимир Сіхульський (1879-1942).
Давні традиції стінопису, іконопису та мистецтва вітража розвивав художник-монументаліст Модест Сосенко (1875-1920) — представник мюнхенської та львівської сецесії.
Справжнього розквіту в Європі досягло декоративно-прикладне мистецтво модерну. Стали популярними в облицюванні стін будівель керамічна плитка, кахлі з квітковими візерунками й орнаментами. Меблі прикрашали елегантною фурнітурою, створювали чудернацькі вази, ювелірні прикраси, у яких вирізнявся мотив граційних комах, пташок (павичів, ластівок).
Барвисті вітражі-картини й світильники американця Луїса Комфорта Тіффані (1848-1933) вражали містичним мерехтінням кольорів веселки. Він винайшов спосіб з’єднання шматочків «полум’яніючого» скла за допомогою мідної фольги, через що й отримав міжнародне визнання.
Значення модерну було набагато довговічнішим, ніж коротка мода на нього. Цей стиль дав змогу здійснити рішучий відрив від художніх форм минулого й відродив відчуття потрясіння від новизни в мистецтві, що стало основою більш шокуючих змін у мистецтві ХХ ст.

Хенрі Клеменс ван де Вельде. Крісло

Чарлз Рені Макінтош. Стілець

Луї Мажорель. Стіл

Луїс Тіффані. Абажур «Бабка» (ліворуч)

Рене Лалік. Брошка (праворуч)
Мистецька скарбничка
Ар нуво (від фр. art nouveao — «нове мистецтво») — назва стилю модерн у Бельгії та Франції (за назвою магазину-салону, що відкрив у Парижі Семюел Бінг).
Сецесіон (з нім. secessio — вихід, віддалення), або сецесія — назви стилю модерн в Австро-Угорщині, а також у Західній Україні. Походять від назви творчого об’єднання художників, архітекторів, дизайнерів.
Югендстиль (нім. jugendstill — «молодий стиль») — назва стилю модерн у Німеччині, що походить від назви журналу, який пропагував нове мистецтво.
- 1. Назвіть універсальні риси стилю модерн.
- 2. Які школи модерну сформувалися в різних країнах, які назви вони отримали, які види мистецтва охоплювали?
- 3. Схарактеризуйте основні досягнення українських митців у царині мистецтва модерну, підкресліть національні особливості.
- 4. Самостійно дослідіть і віднайдіть елементи модерну в сучасній архітектурі.
- 5. Мистецький проект із презентацією «Модерн: школи, лідери, шедеври».