Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Масол

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 7-8. Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

Пригадайте, чи є у вашому місті (селі) старовинні храми.

Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із найважливіших центрів середньовічного мистецтва була Візантія. Традиції античної та східної цивілізацій поєдналися в культурі цієї могутньої держави, столицею якої став Константинополь. Відповідно до нових світоглядних уявлень головним завданням візантійського мистецтва було втілення божественного начала.

Візантійський стиль зародився в архітектурі й образотворчому мистецтві, виявився також в ілюструванні книг. Балканами він поширився на Русь-Україну, де існував упродовж багатьох століть. Для нього характерні урочистість і шляхетність. Фасади орнаментували цегляною кладкою. Приміщення храмів мали три галереї — нефи. Центральну частину увінчував купол, довкола якого інколи розміщували інші, менші за розмірами. Куполи були переважно цибулеподібної, шоломоподібної, іноді шатрової форм. Інтер’єри вражали розкішшю.

Найвідоміша у світі пам’ятка візантійської архітектури — собор Святої Софії в Константинополі (сучасне м. Стамбул, Туреччина). У споруді вперше було застосовано хрестово-купольний тип будування (тобто вона має у плані хрест). Собор щедро прикрашено мозаїками, фресками, іконами. Інтер’єр оздоблений мармуром різних кольорів. Візантійські митці створили неповторну гармонію барв, що ніби мерехтять під променями світла з вузьких арочних вікон.

Отже, візантійський храм — взірець синтезу мистецтв, у якому поєднано архітектуру, монументальний живопис, театралізований церковний церемоніал і звучання хору а капела, який під час богослужіння співає літургію.

Інтер’єр собору Св. Софії, м. Стамбул, Туреччина

Імператор Юстініан І зі своїм почтом. Мозаїка в церкві Сан-Вітале, м. Равенна, Італія

Схарактеризуйте засоби художньої виразності мозаїки (композицію, кольори, орнаментальне оздоблення тощо). Як виділено фігуру імператора?

Пригадайте й назвіть пам’ятки художньої культури України періоду Київської держави, занесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мистецтво могутньої та високорозвиненої Київської держави вважають одним із найвизначніших художніх явищ у світі. Воно успадкувало найкращі традиції Візантії й привнесло свій неповторний колорит у сузір’я стародавніх культур. Запровадження християнства долучило культуру Русі до західноєвропейських цінностей. Сакральна архітектура, монументальний живопис, іконопис, книжкова мініатюра розвивалися на візантійських традиціях, поступово набуваючи своєрідних особливостей.

Із княжої доби до нашого часу збереглися зразки храмової архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі-Волинському, Галичі. Найстаріший із них — Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.). Храми прикрашали настінні розписи — мозаїки та фрески. Їх оригінальне поєднання в єдиному ансамблі вважають інноваційним для монументального мистецтва, оскільки воно не було відоме візантійцям.

Спасо-Преображенський собор, м. Чернігів, Україна

Успенський собор, м. Володимир-Волинський, Україна

Порівняйте собори княжої доби, визначте форми куполів.

Давньоруські храми були осередками мистецтва й освіти. У них зберігалися рукописні книги, працювали літописні й іконописні майстерні. Історія зберегла ім’я одного з митців того часу — Аліпія — іконописця Києво-Печерського монастиря. Мініатюри до Остромирового Євангелія, найдавнішої рукописної книги Київської держави, виконано майстром Григорієм.

Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія

Аліпій-іконописець. Гравюра з Києво-Печерського патерика

Пригадайте особливості старослов’янських шрифтів, буквиць. Розкажіть про розвиток мистецтва книги, орієнтуючись на подані ілюстрації та знання, набуті на уроках мистецтва й історії в попередні роки.

До найвищих художніх здобутків Київської держави належить іконопис. Творів цього виду станкового живопису збереглося дуже мало. Із початком християнізації Русі привозили ікони візантійських майстрів, зокрема відому Вишгородську Богоматір. Її зберігали в резиденції київських князів у Вишгороді, звідти вивезли під час варварських набігів на Київ. На основі творчого переосмислення візантійських іконописних канонів сформувалася самобутня київська школа. Використовували силуетні зображення образів, прийом зворотної перспективи, локальні кольори з конкретною символікою (червоний — земне життя, золотий — світло, синій і зелений — небесний дух).

Вишгородська Богоматір

З історії шедевра

Найвизначнішою пам’яткою культури Русі-України і символом доби вважають собор Святої Софії в Києві. Його звели за часів князювання Ярослава Мудрого (1037 р.). Урочистий п’ятинефний хрестово-купольний храм увінчаний тринадцятьма золотими куполами.

Інтер’єру собору притаманне святкове піднесення. Вражає центральний вівтар із мозаїчним образом Богоматері Оранти, яку зображено в повний зріст із піднятими руками (у перекладі з латини Оранта означає «Та, що молиться»). Фігура Богоматері — найбільша за розмірами в усьому давньому світі.

Фрески собору із постатями святих, сценами зі Святого Письма охоплюють майже три тисячі квадратних метрів, що є винятковим явищем у монументальному живописі. Стіни, арки й стеля храму вкриті фресками та мозаїками, які з’єднані між собою орнаментами. Окрім біблійних, трапляються і світські сюжети: сцени полювання, родина Ярослава Мудрого, ансамбль музикантів.

Пантократор (мозаїка на куполі)

Зображення Богоматері Оранти в Софійському соборі, м. Київ, Україна

На одній із фресок Софійського собору можемо побачити музиканта, що грає на струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки. Це — гудок, або смик (поширений в європейських країнах як фідель чи ребек). На іншій фресці, що дістала назву «Скоморохи», зображено 11 музикантів і двох акторів-акробатів. За однією з версій, це — придворний оркестр імператора, який грав під час візиту княгині Ольги до Візантії. Розпис відтворює гру виконавців на флейті, металевих тарілках, сурмах, дзвонах, парних барабанчиках, струнних інструментах, подібних до лютні та ліри, а також, імовірно, на пневматичному органі. Таке припущення висловили вчені, які «домалювали» в уяві стерті часом фрагменти розпису.

Фреска «Скоморохи»

Схарактеризуйте художні особливості фресок і мозаїк собору (композиція, колорит, виразність поз і поглядів). Що саме, на вашу думку, посилює відчуття святковості й урочистості?

Пригадайте з уроків літератури твори, присвячені Русі-Україні.

Києве мій. Музика І. Шамо, вірші Д. Луценка (див. додаток 1).

Давня пісня. Музика О. Богомолець, вірші Л. Костенко (див. додаток 1).

У різних сферах життя людей часів Київської держави (на народних святах, у придворному княжому побуті, у ратній справі) значне місце належало музиці й танцям. Про ці види мистецтва «розповідає» чаша з Чернігова, на якій можна побачити танцівницю і гусляра, а також мініатюра з літопису із зображенням жінки в сукні з довгими рукавами, яка танцює під акомпанемент музик.

Упродовж середньовічної доби одночасно співіснували два типи музики — народна і церковна, що вирізнялися засобами художньої виразності. Інструментарій був різноманітний: духові інструменти (сурми, роги, труби, сопілки, окарини, кувикли, волинки, жалійки), а також ударні (бубни, накри, тулумбас, тарілки, дзвіночки).

Кувикли

Тулумбас

Окарина

Разом зі стародавніми обрядовими піснями виник новий фольклорний жанр — билини. У них оспівують героїзм захисників рідної землі: князів, богатирів із народу, наприклад, Іллі Муромця. Спів легендарного Бояна та його гра на гуслях описані у «Слові о полку Ігоревім».

Уведення християнства у 988 р. зумовило утвердження Києво-Печерського монастиря як осередку розвитку хорового церковного співу. Як свідчать літописи, у Києві виникла одна з перших на Русі співоча школа — так званий «двір доместиків», які були водночас співаками-солістами, регентами й учителями співу.

Основою християнського богослужіння став знаменний розспів, а провідним жанром — літургія. Поступово під впливом місцевих традицій візантійські канони змінювалися, адже співаки «з голосу» засвоювали мелодії і відтворювали по пам’яті.

Фрагмент чаші з Чернігова

Крюкове письмо

У давньоруських рукописних книгах розспіви записували не нотами, а «знаменами» («крюками»). Одноголосний акапельний спів збагачувався і згодом перетворився на розкішне багатоголосся.

У різні часи духовні піснеспіви захоплювали й надихали композиторів, які розвивали стародавні традиції вітчизняної хорової музики.

Київський знаменний розспів.

К. Стеценко. «Всенощна»; І. Карабіць. Опера-ораторія «Київські фрески»; В. Степурко. Духовні твори (на вибір).

Передайте свої враження, емоції від прослуханої музики. Поміркуйте, які види монументального живопису викликають подібні почуття.

В оформленні богослужінь деякий час співіснували язичницькі та християнські обряди. Адже викорінити прадавні вірування супроти волі народу церкві було важко. Так, русальні обряди збігалися з Трійцею, свято Купала з Різдвом Іоана Хрестителя, Коляда з Різдвом, Щедрий вечір із Водохрещем.

Найжорсткіших переслідувань з боку духовенства зазнали скоморохи (з лат. «веселі люди») — мандрівні актори, музиканти, танцюристи, акробати, дресирувальники. Без них на Русі не відбувався жодний ярмарок чи гуляння.

Особливо шанували в Русі-Україні музику дзвонів, що колоритним перегуком супроводжувала релігійні свята, а також скликала народ на віче.

Тож можна зробити висновок, що тисячолітнє існування Візантії відіграло важливу роль в історії світового мистецтва: візантійські митці розвинули й передали наступним поколінням античні традиції; створили канони духовної культури в архітектурі, живописі, музиці. Мистецтво Київської держави розвивалося під впливом досягнень Візантії і, розкриваючи на його підґрунті власну самобутність, сягнуло високого європейського рівня.

Микола Реріх. Скоморохи Скула та Єрошка

Варіант 1. Виконай замальовки візантійського орнаменту. Поміркуй і запропонуй, як його можна використати в дизайні сучасного одягу та аксесуарів (графітні і кольорові олівці, фломастери).

Варіант 2. Створи ескіз мозаїки (квіти, птахи тощо) у візантійському стилі для оформлення інтер’єру (кольоровий папір, різнофактурні матеріали, пластилін). Роздивись фрагмент мозаїки з базиліки Сан-Вітале (м. Равенна, Італія).

Варіант 3. Колективна робота. Намалюйте ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім». Організуйте виставку виконаних малюнків, розмістіть їх в експозиції виставки відповідно до сюжету (графітні, кольорові олівці, гелева ручка). Роздивіться гравюри В. Фаворського та В. Лопати до «Слова о полку Ігоревім».

Мистецька скарбничка

А капела (від лат. «каплиця») — хоровий спів без інструментального супроводу.

Ікона (від грец. «зображення») — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога, святих, біблійних сюжетів; предмет ритуалу, призначений для поклоніння.

Кувикли (кувички, кугикли) — багатоствольний духовий інструмент, подібний до флейти Пана.

Літургія (з грец. «всенародна справа, служіння») — найважливіша церковна відправа у православній християнській церкві, аналогічна католицькій і протестантській месі.

Накри — стародавні парні барабани, які нагадують подвійні литаври.

Неф (від фр. «корабель») — приміщення у вигляді галереї, відокремлене від інших рядом арок або колон.

Тулумбас — давньоруський ударний інструмент, великий військовий барабан.

  • 1. Назвіть ознаки візантійського стилю в архітектурі та монументальному живописі.
  • 2. Поясніть термін «синтез мистецтв» на прикладі двох шедеврів — соборів Св. Софії в Стамбулі та Києві. Які види мистецтв у них поєднано?
  • 3. Розкажіть про особливості церковної музики Візантії та Київської держави.
  • 4. Які музичні інструменти існували в часи Русі-України?
  • 5. Мистецький проект. Колективна тема: «Художня культура Русі-України». Індивідуальні підтеми: «Синтез мистецтв у храмі», «Чому і коли зникли скоморохи?», «Загадки крюкової нотації».


Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.