Музичні інструменти

Клавішні

ОРГАН — клавішно-духовий інструмент, зазвичай розташований у католицьких церквах, концертних залах.

Органний звук створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметра, довжини, матеріалу (метал або деревина). Грають на органі за допомогою обох рук і ніг. Органіст використовує один або декілька мануалів (клавіатура для рук) і педалі (клавіатура для ніг). Неперевершеним генієм органної музики був Й.-С. Бах.

КЛАВЕСИН — старовинний клавішний інструмент. Його металеві струни защипують плектром з пера або шкіри. Існують клавесини: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і квадратної або прямокутної форми меншого розміру. У різних країнах різновиди інструмента називають: в Англії — верджинал, в Італії — чембало, у Франції — спінет.

Поступово клавесин витіснив з ужитку фортепіано.

ФОРТЕПІАНО (ПІАНІНО, РОЯЛЬ) — клавішно-ударний інструмент, найпоширеніший у світі. У рояля рама зі струнами й резонансна дека розташовані горизонтально, а в піаніно — вертикально. Унаслідок цього рояль має крилоподібну форму, він більш громіздкий, аніж піаніно. Проте звучання рояля гучніше, ніж у піаніно. Сучасні роялі мають три педалі, що змінюють гучність, тембр або подовжують звучання (у піаніно — зазвичай дві педалі). «Душею фортепіано» був Ф. Шопен, видатним піаністом-віртуозом — Ф. Ліст.

Струнні

ЛЮТНЯ — струнний щипковий музичний інструмент. Була поширена в усьому стародавньому світі. Її називали королевою інструментів. У VIII ст. лютню привезли в Іспанію. Із часом цей струнний інструмент проник в Італію, Францію, Німеччину, Польщу та інші країни. Багато століть лютня панувала в музичному житті європейців, які використовували її переважно для акомпанементу співакам. Поступово в побутовому музикуванні її витіснила гітара.

Дерев’яний корпус лютні досить великий за розміром, нагадує половину дині або панцир черепахи. На грифі, характерно загнутому назад, розташовані кілочки для натягування струн. Посередині дека є декорована розетка у вигляді зірки або троянди. Для лютні писали музику композитори епохи Ренесансу, бароко, зокрема А. Вівальді.

Франс Гальс. Лютняр

ЛІРА — старовинний струнно-щипковий інструмент.

Старогрецька ліра зовні подібна до кіфари, була поширена в античній Греції та Римі.

Колісна ліра — струнний інструмент, що має три струни, вісім клавіш та колесо замість смичка. Вона виникла в Західній Європі у VIII-X ст., набула значного поширення в музичному побуті українців й отримала назву «риля». Мистецтво лірників не було таким популярним серед народу, як мистецтво кобзарів.

Жуль Ришомм. Дівчинка, що грає на лірі

АРФА — струнний щипковий інструмент. Сучасна арфа має значні розміри. 47 струн різної товщини і довжини натягнуті на дерев’яну трикутну раму заввишки 1 м. За допомогою 7 педалей виконавець змінює висоту звука. Арфа відома на теренах України з давніх-давен. На одній із фресок Софійського собору в Києві можна побачити цей музичний інструмент.

Різні арфи були поширені в Єгипті, на них грали сидячи або стоячи.