Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 8 клас. Мачача
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Розділ 2. Технологія виготовлення швейних виробів
§ 2. Моделювання швейних виробів. Стиль в одязі. Поясний одяг
Опорні поняття
Мода, моделювання одягу, стиль, силует, види поясного одягу.
Навіщо це тобі потрібно?
Ти зануришся в цікавий світ моди та легко визначатимеш основні стилі одягу. Навчишся створювати власний стиль одягу, визначати модні тенденції.
Тобі вже відомо, що саме зовнішній вигляд створює перше враження про людину.
Французький мислитель Ніколя Шамфор ще у XVIII ст. зазначив, що вбрання — це передмова до жінки, а іноді уся книга.
Поповнюючи свій гардероб, зазвичай ми керуємося віяннями моди.
Мода (від фр. mode, від лат. modus — міра, засіб, правило) — тимчасова перевага тих чи інших уподобань, певних смаків, що виявляються в зовнішньому вигляді різних предметів.
Процес створення нової моделі одягу, його зовнішнього вигляду називається моделюванням. Термін «моделювання» походить від слова «модель» — зразок виробу, нового за формами, обробкою, матеріалами та іншими якостями.
А чи знаєш ти, що проектуванням зразків нового одягу займаються художники-модельєри та модельєри-конструктори одягу?
• Художнім моделюванням займаються художники-модельєри. Вони придумують нові моделі одягу.
Художня досконалість виробу, його зовнішній вигляд характеризується загальною формою, вдалим поєднанням форм окремих деталей, фактурою й кольором матеріалу, видом оздоблення та іншими ознаками.
• Технічним моделюванням займаються модельєри-конструктори, які виконують задум художника-модельєра. Вони виконують кресленик і виготовляють викрійки за ескізом нової моделі.
Головна особливість моди — швидко і постійно змінюватися!
Найважливішим завданням художнього й технічного моделювання є створення естетичної і зручної у використанні моделі виробу.
Близьким до поняття «мода» є поняття «стиль». Справжні сучасні модниці прагнуть мати власний стиль в одязі, який створюють за допомогою сукупності різних елементів і нюансів.
Стиль — це сукупність ознак, стійких елементів форми, виразних засобів у деталях одягу, які характеризують історичний період або індивідуальну манеру вдягатися.
Стиль позначає видиму своєрідність в одязі через композиційне рішення костюма: силует, матеріал, крій, колірне рішення, особливості оздоблення, аксесуари.
Стиль тісно взаємопов'язаний із модою, але відрізняється від неї тривалістю існування. Мода минає швидко, а стиль довготривалий — він регулює, спрямовує моду.
Стиль — це спосіб сказати, хто ти є, не промовляючи ні слова.
Рейчел Зоуі
У сучасному одязі найпоширенішими є такі стилі: класичний, романтичний, спортивний, фольклорний та ін. (табл. 1).
Таблиця 1
Найпоширеніші стилі в одязі
- 1. У чому подібність і відмінність понять «мода» і «стиль»?
- 2. У чому особливість понять «моделювання» і «модель»?
- 3. Чим займаються художники-модельєри, а чим — модельєри-конструктори? Який кінцевий результат їхньої діяльності?
- 4. Назви особливості найпоширеніших стилів в одязі.
Кожній людині важливо знайти свій стиль одягу, який допоможе виразити індивідуальність, підкреслити переваги фігури та приховати її недоліки.
Стиль в одязі має давати відчуття гармонійності, самодостатності, підкреслювати риси особистості. А ще — визначатися певними подіями, умовами та способом життя.
Види поясного одягу. Сучасна мода пропонує величезну кількість швейних виробів, значну частину яких становлять поясні вироби.
Поясний одяг — це швейні вироби, які кріпляться на лінії талії чи стегон, покриваючи нижню частину тулуба та ніг (мал. 9).
Мал. 9. Види поясного одягу
Твій гардероб може складатися з одягу різних стилів, але вибір має відповідати його призначенню! Кожному стилю одягу — свій час і місце.
Найулюбленішим поясним виробом жінок є спідниця. Її носять у комплекті з блузою, жилетом, жакетом тощо.
Дещо з історії одягу. Одяг є вагомою складовою культурної спадщини кожного народу, різних епох. Він відкриває нам сторінки історії матеріальної й духовної культури всього людства!
Спідниці — один із найдавніших видів одягу. Вони не завжди були такими, якими ми звикли їх бачити. Прообразами найпростіших моделей спідниць є різні поясні (стегнові) пов'язки, які в сиву давнину виготовляли зі шкіри тварин, тканини тощо (мал. 10).
Мал. 10. Стегнові пов'язки в одязі Стародавнього Єгипту
Цікаво, що основною особливістю традиційного чоловічого костюма Шотландії є кілт — спідниця з крупними складками до колін, пошита з вовняної картатої тканини (мал. 11). Шотландці шанують свою історію та культуру, тому й досі принагідно вдягають національний костюм. Кілт є частиною костюма солдатів Королівського шотландського полку.
Мал. 11. Кілт-спідниця в національному костюмі шотландців
У давні часи форма та оздоблення одягу змінювались украй повільно. Лише з появою великих виробництв тканини мода розвивається, живе та змінюється (мал. 12).
Мал. 12. Еволюція розвитку моди XVIII — початку XX ст.
Цікаво, що протягом багатьох століть центром культурного авангарду моди вважають столицю Франції — Париж.
У перебігу століть фасони суконь та спідниць багато разів змінювалися й набували зовсім несподіваних форм. Так, модні дами XVIII ст. носили спідниці на металевому каркасі, який називався паньє (мал. 13, с. 28).
Мал. 13. Спідниці-паньє: а — Дієго Веласкес. Інфанта Маргарита (фрагмент картини), 1659; б — музейні експонати
Паньє виготовляли з китового вуса, залізних прутів чи лози у формі кількох обручів, іноді обтягнутих тканиною. Його одягали під спідницю, щоб надати пишності фігурі. І як модниці почувалися в такому тяжкому одязі?!
До речі
Королева Франції Марія-Антуанетта прагнула стати «королевою мод» — наймоднішою жінкою в Європі. Вона ніколи не вдягала одну й ту саму сукню двічі. Тричі за день вона міняла вбрання. Щотижня їй робили нову зачіску.
Мал. 14. Сукня з криноліном: а — спідниця з криноліном (Ф. К. Вінтехальтер. Ольга Романова, 1865); б — кринолін
У другій половині XIX ст. модний був кринолін — широка нижня спідниця, яку одягали під сукню, щоб надати їй форму дзвона (мал. 14). Криноліном називали також широку спідницю із цупкої тканини і вшитими в неї обручами з тонких сталевих смужок чи китового вуса.
Характерним елементом вікторіанської моди в ХІХ ст. був турнюр — частина жіночого одягу, яку підкладали під сукню нижче талії ззаду для надання фігурі пишності (мал. 15). Також цю назву мала широка жіноча спідниця, призначена для того, щоб носити її з такою конструкцією.
Мал. 15. Турнюр. Із моди середини 1880-х років
Сучасні модельєри також полюбляють використовувати у своїх колекціях особливості моди минулих століть (мал. 16).
Мал. 16. Кринолін у сучасній моді
На початку XX ст. спостерігається протилежна тенденція: у моду входять вузькі сукні різного фасону (мал. 17).
Мал. 17. Мода початку ХХ ст.
До речі
У 1910-1914 рр. була модною довга дамська спідниця, настільки звужена біля щиколоток, що жінки під час ходіння шкутильгали. Тому ця спідниця отримала назву «кульгавої» і є яскравим прикладом, як мода іноді відкидає всі розумні докази.
Довжина спідниць змінилась лише в XX ст. (мал. 18). Це був справжній виклик віковим традиціям! Адже спідниця завжди була довгою й могла відкривати хіба що черевики.
У 1960-ті роки молодь віддала перевагу спідниці «міні» (мал. 19). Це був раптовий сплеск популярності! Молодь і зараз полюбляє міні-спіднички.
Мал. 18. Спідниця стає коротшою
- 1. Назви поясний одяг давніх єгиптян.
- 2. Назви види спідниць XVIII і XIX ст. У чому їх особливість?
- 3. Які зміни відбулися в моді ХХ ст.? Чому відбулися такі зімни?
Мал. 19. Міні-сукні 1960-х років
До речі
Спідниця — обов'язковий атрибут жіночності, і не лише тому, що це красиво. Спідниці в давнину мали сакральне значення, були оберегом, зберігали жіночу енергію. Вважали, що поділ спідниці створює захисне коло, його вишивали орнаментом або прикрашали рукотворним мереживом, аплікацією тощо. У ті давні часи, внаслідок меншого інформаційного забруднення, люди повніше і яскравіше відчували зв'язок із природою.
У кожного народу є свої традиційні особливості крою й оздоблення одягу. Стегновий одяг українського традиційного костюма зазвичай одягався на довгу сорочку. За способом утворення його поділяють на:
- незшитий (з одного чи двох полотнищ): запаска, дерга, фартух-запаска;
- частково зшитий — розпашний: плахта;
- зшитий — глухий: спідниці (табл. 2).
Таблиця 2
Силует в одязі — це площинне зорове сприйняття зовнішніх обрисів одягу. Зміни в моді відображаються перш за все в силуеті одягу. Саме він визначає основні пропорції фігури людини (мал. 20).
Мал. 20. Силуети одягу в різні часи
Види спідниць. Спідниці розрізняють за такими ознаками:
Ознаки
- призначенням — повсякденні, святкові, пляжні, спортивні тощо;
- фасоном — зі складками, у зборку, на кокетці тощо;
- довжиною — максі, міді, міні;
- кроєм — прямі, клинові, конічні;
- силуетом — прямі, трапецієвидні, розширені донизу, звужені донизу.
Прямі — складаються здебільшого із двох деталей: переднього та заднього полотнищ. Спідниця прямого крою облягає фігуру. Її можна пошити зовсім вузькою й дещо ширшою. Прямі спідниці можуть мати розрізи, різні складки чи зборки, кокетки, кишені й т. ін.
Клинові — складаються з декількох однакових клинів, що розширюються донизу. Кількість клинів може бути різною. Така спідниця облягає фігуру від талії до стегон, а нижче лінії стегон — розширюється.
Конічні — найпростіші за конструкцією, не мають виточок і зазвичай складаються з однієї або двох деталей.
Художник-модельєр визначає найвиразніші для моделі конструктивні та декоративні лінії. Спідниці прикрашають оздоблювальними швами, тасьмою, ручною й машинною вишивкою; застосовують тканину з каймою, візерунком; оздобленням можуть бути пояси та закріпки з м'якої шкіри, канти, оборки, волани тощо.
Моделювання — творчий і захопливий процес! Вивчивши основні прийоми моделювання, за допомогою образного мислення та фантазії можна створювати неповторний одяг.
1. Визнач, які стилі одягу зображено на світлинах.
2. Назви зразки поясного одягу.
3. Які спідниці розрізняють за силуетом?
4. Назви види зображених спідниць за кроєм.
5. Які види спідниць зображено на світлинах? Які з них тобі подобаються? Чому?
Робота в групах
Дослідіть елементи традиційних українських костюмів, що зображені на малюнках.
Практична робота
Визначення стилів одягу*
Уяви себе учнем стиліста-іміджмейкера.
Інструменти та матеріали: книги, альбоми, журнали, роздруківки з Інтернету, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи:
1. Скориставшись різними джерелами інформації, електронними адресами відомих Будинків високої моди (див. додаток 1), розглянь моделі одягу різного стилю.
2. Опрацювавши достатню кількість інформації, заповни таблицю.
3. Презентуй результати роботи однокласникам.
* За порадою вчителя можеш обрати для виконання одну з практичних робіт.
Практична робота
Визначення поясного одягу за силуетом і кроєм*
Уяви себе дизайнером одягу.
Інструменти та матеріали: книги, альбоми, журнали, роздруківки з Інтернету, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи:
1. Скориставшись різними джерелами інформації, електронними адресами відомих Будинків високої моди (див. додаток 1), розглянь моделі поясного одягу різних стилів.
2. Визнач напрями модних тенденцій поясного одягу різних брендів.
3. За результатами досліджень замалюй або наклей зразки моделей поясного одягу за поданими видами.
4. Обери форму презентації результатів роботи і продемонструй іншим.
* Цю практичну роботу можна виконати у групах, відповідно розділивши завдання.