Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 8 клас. Мачача

§ 18. Метод комбінаторики в проектуванні

Опорні поняття

Комбінаторика, прийоми комбінаторики, засоби побудови композиції.

Навіщо це тобі потрібно?

Розкриватимеш фантастичний світ одягу, секрети творчих методів проектування. Реалізовуватимеш власний творчий потенціал.

Із попередніх класів ти вже знаєш, що за допомогою творчих методів проектування — фантазування, аналогії біоформам, фокальних об'єктів — людина може навчитися творити, спрямовувати думки на пошук оригінальних рішень у створенні нових предметів.

Щоб іти в ногу з часом, створювати, на перший погляд, нереальні нові предмети, дизайнери у процесі проектування застосовують метод комбінаторики, який суттєво посилює творчу фантазію.

Комбінаторика — це метод проектування, у якому застосовують різні прийоми компонування структурних елементів у цілісну композицію виробу. Термін комбінаторика походить від латинського слова combination — з'єднання.

Процес творчості — це пошук нових ідей, єдності форми і змісту.

У повсякденному житті ми часто стикаємося з потребою вирішення комбінаторних задач. Наприклад, учителеві доводиться розподіляти, комбінувати різні види робіт між групами учнів, завучу складати розклад навчальних предметів, кухареві — складати меню з набору страв, агроному — розміщувати сільськогосподарські культури на полях тощо.

Майже щодня кожному з нас доводиться комбінувати речі з власного гардероба, вирішувати, що вдягнути на ту чи іншу подію (мал. 86).

Мал. 86. Комбінування одягу

Прийоми методу комбінаторики. Комбінаторика як метод пошуку нового підпорядкування окремих елементів одягу, засобів виразності композиційному цілому використовує різні прийоми: перестановок, вставок, трансформації, кінетизму, модульного проектування, деконструкції та ін.

1. Прийом перестановок передбачає зміну, заміну, компонування, вивертання різних елементів на одній конструкційній основі. Цей прийом ще називають прийомом перевороту, бо він дає несподівані результати, на перший погляд, навіть абсурдні. Наприклад:

— пояси, кишені перетворюють в коміри;

— коміри, лацкани, пояси розташовують внизу виробу;

— пальто, плащі, костюми, жилети стають двосторонніми;

— нижню білизну перетворюють у верхній одяг;

— краватку пов'язують на талії, стегнах тощо;

— полотна одягу перетворюють у квадрати, трикутники, кола;

— лейбл фірми розташовують на лицьовому боці виробу і т. ін.

Авангардисти в моді з успіхом використовують цей метод проектування, адже, доводячи первісну ідею до гротеску, абсурду, парадокса, можна знайти в цьому раціональне зерно рішення (мал. 87).

Мал. 87. Моделі, розроблені прийомом перестановок

2. Прийом вставок використовують для створення складної форми з простої. Для цього за основу беруть будь-яку просту форму одягу: пряму, звужену чи розширену донизу спідницю, сукню або окремі елементи одягу: рукав, комір, капюшон тощо. Потім розрізають їх у певному напрямку (вертикально, горизонтально, діагонально, ламано) по бічних швах або в інших місцях, уставляють в розрізи, оброблені по краю або з контрастною підкладкою, шматки тканини різної геометричної форми. Можна вставити і складні форми у вигляді квітів, листя, метеликів, тварин, рук, ніг, геометричних фігур тощо, необмежено фантазуючи (мал. 88).

Мал. 88. Моделі, розроблені прийомом вставок

Мал. 89. Трансформація моделі одягу

3. Прийом трансформації — істотне, часом фантастичне перетворення або зміна даної форми (мал. 89).

Наприклад, кінці коміра загинають, складають у гармошку, зав'язують навколо шиї, заплітають у кіски тощо.

Зі шматка тканини завдовжки 1-2 метри можна отримати ще більше варіантів формоутворення одягу, тому що значно збільшуються можливості композиційного пошуку (мал. 90).

Мал. 90. Трансформація тканини в різні моделі

4. Прийом кінетизму (від грец. kinetikos — приводити в рух) в комбінаторному методі проектування забезпечує активну динаміку руху форм через декор (мал. 91), малюнок тканин, світловоди тощо.

Мал. 91. Приклади кінетизму в одязі через декор

Мал. 92. Кінетизм у стилі «оп-арт»

Особливий інтерес викликають колекції моделей у стилі «оп-арт» із використанням графічних ілюзій, наприклад, рух у декорі або в малюнках тканин (мал. 92), трикотажних полотнах, у прикрасах.

У дизайні одягу кінетизм застосовують дедалі ширше в професійних показах: у динаміці перетворюють деталі костюма, застосовують елементи костюма, що світяться, обертаються чи рухаються (мал. 93).

Мал. 93. Прийом кінетизму в одязі

5. Прийоми модульного проектування. Модуль — вихідна одиниця виміру, яка повторюється й укладається без залишку в цілісній, завершеній формі об'єкта. Основний принцип — різноманітність за мінімального використання модулів. Сам модуль може бути закінченим виробом або бути частиною виробу (мал. 94).

Мал. 94. Приклади модульного проектування

6. Прийом деконструкції передбачає вільне маніпулювання формою і посадкою виробу на фігурі. Японські дизайнери Е. Ямамото і Р. Кавакубо, запропонувавши цей прийом на початку 1980-х рр., мали великий вплив на модельєрів Європи. Вони з цікавістю почали використовувати асиметричний крій, нерівні краї одягу; розриви, усілякі прорізи та дірки; виокремлення конструкції на праву і ліву половини; перестановки (шви назовні, лацкани на спині, застібки в нетрадиційних місцях, виточки «на лице»); елементи незавершеності; цілковите порушення традиційної технології (мал. 95).

Мал. 95. Приклади прийому деконструкції

Прийоми комбінаторики руйнують усілякі стереотипи, навіть сталі закономірності в побудові композиції, тому отримані результати викликають сильні враження, подив, відчуття. Такі фантастичні моделі одягу можуть подобатися або навпаки — не сприйматися зовсім. Але вони сповнені оригінальності, феєричності. Вражає, до чого лишень може дійти людська фантазія!

Узгодженість усіх елементів одягу виражається в його композиції. Створюючи композицію моделі одягу, дизайнер перш за все керується знаннями про його засоби виразності. Розглянемо деякі з них.

Засоби виразності в побудові композиції

Акценти — засіб для створення композиційних центрів, їх впорядкованості, особлива увага, підкреслення окремих елементів одягу (мал. 96). Наприклад, акценти можуть бути зроблені на рукавах, комірі, грудях, кишенях, поясі, зверху, по центру або внизу композиції одягу тощо.

Мал. 96. Приклади акцентів в одязі

Ритм — рівномірне чергування впорядкованих за розміром, формою або кольором елементів одягу (мал. 97).

Мал. 97. Приклади ритму в одязі

Симетрія — рівномірна організація елементів одягу відносно однієї або кількох осей (мал. 98, с. 184).

Мал. 98. Приклади симетрії в одязі

Асиметрія — відсутність симетрії окремих елементів у межах цілого, вияв нестандартності, руху, напруження або руйнації (мал. 99).

Мал. 99. Приклади асиметрії в одязі

Динаміка — організація форм, фактури матеріалу, кольору та інших елементів одягу в зорове відчуття цілеспрямованого руху форми: по горизонталі, вертикалі, діагоналі, спіралі чи навколо центра (мал. 100). Динамічність робить одяг помітним, активним, стрімким.

Мал. 100. Приклади динаміки в одязі

Контраст і нюанс кольорів також є неабиякими засобами виразності в композиції одягу. Із попередніх класів ти вже знаєш, що контраст — це різко виражена протилежність кольорів, відтінків, що роблять одяг помітним, вражаючим, іноді — агресивним. Нюанс — це малопомітний, спокійний перехід кольорів, що згладжує різкість, робить річ елегантною, довершеною.

У добре продуманій композиції нічого не можна ні додати, ні відняти, не порушивши при цьому цілісності. Будь-який виріб має бути завершеним і не містити таких елементів, які суперечили б функціональним, конструктивним або художнім вимогам.

1. У чому полягає метод комбінаторики?

2. Яке значення має застосування методу комбінаторики в проектуванні одягу?

3. Які прийоми використовують у комбінаториці?

4. Які засоби виразності використовують у побудові композиції одягу?

5. Яка роль акцентів у композиції одягу?

6. У чому різниця ритму і динаміки в побудові композиції одягу?

7. Які сукні змодельовано на основі симетрії, а які — асиметрії?

8. Які прийоми методу комбінаторики застосовано у побудові зображених моделей?

Робота в групах

Гра «Кошик». Обміняйтеся інформацією з вивченої теми. Кладіть у «кошик» нові терміни і поняття.

Практична робота

Створення ескізу моделі спідниці методом комбінаторики

Уяви себе художником-модельєром.

Інструменти та матеріали: папір, олівці, зображення моделей спідниць, шаблони фігури людини.

Послідовність виконання роботи:

1. Розглянь запропоновані вчителем малюнки, ескізи, фотографії моделей спідниць.

2. Обери будь-яку модель для роботи. Перемалюй її.

3. З'ясуй, з яких деталей складається виріб, які засоби художнього конструювання використав модельєр (акценти, симетрія, асиметрія, ритм, динаміка тощо).

4. Запропонуй способи вдосконалення обраної моделі будь-яким прийомом комбінаторного методу (перестановкою, вставкою, трансформацією, деконструкцією тощо).

5. Виконай ескізи 2-3 варіантів удосконалених тобою моделей спідниць на папері та розфарбуй.

6. Опиши розроблені тобою моделі та обґрунтуй вибір комбінаторного прийому.

7. Презентуй результати своєї творчості однокласникам*.

* Можна презентувати у формі віртуальної виставки.