Трудове навчання (для дівчат). 7 клас. Мачача

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Люба семикласнице!

У 5 і 6 класах підручники з трудового навчання допомогли тобі набути досвіду виготовлення виробів з аплікацією та вишивкою. Також ти навчилася реалізовувати цікаві проекти, визначати проблеми, ставити цілі й досягати їх. Цей досвід знадобиться тобі в 7 класі та в подальшому житті. Адже ти вже зрозуміла, що здатна творити затишок і красу навколо себе, робити життя добрішим і яскравішим.

У 7 класі ти отримаєш необхідні знання й уміння для створення власними руками якісних, красивих і корисних в’язаних речей. За допомогою лише гачка і ниток, починаючи з однієї петельки, ти навчишся вив’язувати вироби: спочатку прості, потім складніші, а згодом — зможеш самостійно втілювати нові ідеї щодо неповторних в’язаних виробів.

Знання про будову швейної машини дадуть тобі змогу навчитися вміло працювати на ній, а у 8 класі — якісно виготовляти нескладні швейні вироби. Вивчаючи основи проектування, ти зможеш самостійно виконувати проекти, які вибереш разом з учителем у другому півріччі навчального року.

Ознайомлення з технологією виконання малярних робіт спонукатиме тебе чепурити свою кімнату і разом з батьками брати участь у ремонті вашої оселі. Знання про маркування споживчих товарів допоможуть робити якісні покупки.

Успіхів тобі в навчанні та творенні краси навколо себе!

Автори

СИЛИ

Здоров’я сила

І таланту сила

Проб’ють собі дорогу

Завжди, скрізь,

Як джерело,

Що каменя пробило.

Марія Вакалюк-Дорошенко

Розділ 1. Основи матеріалознавства

Ти дізнаєшся про:

текстильні волокна тваринного походження;
будову і способи отримання волокон тваринного походження;
властивості вовняних і шовкових тканин;
асортимент вовняних і шовкових тканин;
догляд за вовняними і шовковими виробами

Ти вмітимеш:

розрізняти текстильні волокна тваринного походження;
розпізнавати текстильні матеріали з вовни і шовку;
визначати властивості вовняних і шовкових тканин;
характеризувати асортимент основних вовняних і шовкових тканин;
доглядати за вовняними і шовковими текстильними виробами

Людина завжди прагне мати навколо себе не лише корисні та зручні, а й красиві речі. Рукодільниці створюють неповторні авторські вироби, вкладають у них часточку свого душевного тепла, відчуття прекрасного. Такі речі створюють затишок, пробуджують гарний настрій, бажання з любов’ю творити добро і красу.

• Чи подобаються тобі зображені вироби?

• Чим саме?

• Яке призначення цих виробів?

• Що потрібно знати для виготовлення в’язаних речей?

• Із яких матеріалів їх виготовлено?

• Які інструменти використовували для їх виготовлення?

• Які б ти хотіла вив’язати вироби? Для кого? Для чого?

• Для чого потрібні знання з основ матеріалознавства?

§ 1. Текстильні волокна тваринного походження

Опорні поняття: вовняні волокна, руно, прядіння, пряжа, шовкові волокна, кокон, шовк-сирець.

Ти хочеш мати красиві та зручні у використанні текстильні вироби? Для того щоб створювати або купувати якісні вироби, важливо навчитися розрізняти текстильні матеріали, знати їх волокнистий склад і властивості.

Сировиною для текстильних матеріалів — тканих і нетканих — є текстильні волокна. Ти вже знаєш, що всі текстильні волокна за походженням поділяють на натуральні й хімічні.

Натуральні волокна — найцінніші, найкоштовніші й найкорисніші для здоров’я людини, адже створені самою природою. Вони є рослинного, тваринного та мінерального походження.

Хімічні волокна поділяють на штучні та синтетичні. З них виготовляють текстильні матеріали, які, на жаль, не завжди корисні для здоров’я людини.

У 7 класі ти детальніше дізнаєшся про натуральні текстильні волокна тваринного походження, які поділяють на вовняні та шовкові.

Від яких тварин люди отримують вовняні волокна? Що таке волокна вовни? Яка їх будова? Для чого потрібні знання про них? Давай разом одержимо відповіді на ці та інші запитання.

Волокна вовни — це зістрижений або вичесаний волосяний покрив різних тварин: овець, кіз, кролів, верблюдів, лам, мускусних биків, альпак та ін. Ці тварини мають особливе значення для людини. Їхні волокна є унікальним природним матеріалом, який використовує людина для своїх потреб з найдавніших часів. Цей матеріал і досі не має достойних синтетичних аналогів.

• Пригадай і назви натуральні волокна рослинного походження.

• Назви натуральні волокна тваринного походження.

• У чому цінність волокон тваринного походження?

Яка ж будова волокон вовни? Більшість таких волокон складається з трьох пластів: лускатого, коркового і серцевинного (мал. 1). Лускатий, захисний пласт волокна, складається з ороговілих клітин — лусочок, що накладаються одна на одну, він визначає теплозахисну властивість волокна. Корковий пласт складається з веретеноподібних клітин, розміщених уздовж осі волокна, він визначає його основні властивості: міцність, пружність, гнучкість, розтяжність. Серцевинний пласт волокна — пористий, рихлий пласт клітин, заповнених повітрям, що визначає його товщину й шорсткість. Цей пласт спостерігається не в усіх волокнах.

Мал. 1. Волокна вовни: а — вигляд під мікроскопом; б — будова волокна вовни: 1 — лускатий пласт; 2 — корковий пласт; 3 — серцевинний пласт

Що тонший серцевинний пласт вовни, то вона м’якіша і цінніша для текстильного виробництва!

Волокна вовни мають різну довжину: від 25 до 450 мм, та різне забарвлення: буре, сіре тощо. Усі волокна розрізняють за товщиною і поділяють на чотири основні групи: пух, перехідний волос, ость і мертвий волос (табл. 1).

Таблиця 1

Види волокон вовни

Чи знаєш ти ...

Історики вважають, що люди навчилися виготовляти волокна вовни приблизно 4000 р. до н. е. Наприклад, англійців познайомили з виробництвом вовни і вовняних виробів у 30 р. нашої ери римляни. Після чого пряжа стала головним продуктом експорту Англії. У 1797 р. англійці відправили до Австралії 13 овець, що стало початком найбільшого у світі виробництва вовни.

Про те, що на теренах України вовну виготовляють з давніх-давен, свідчить золота пектораль — нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н. е. Її знайдено в кургані Товста Могила в Дніпропетровській області археологом і поетом, великим українцем — Борисом Мозолевським — 21 червня 1971 р. Головним зображенням пекторалі є сцена, де двоє чоловіків розтягнули руно тварини.

У Західній Україні здавна і дотепер на полонинах вирощують овець для виготовлення добротних вовняних речей, бережуть і продовжують давні традиції. Вовняні вироби, виготовлені на Яворівщині та в інших районах, мають неабиякий попит у нашій країні та за її межами.

Золота пектораль

Центральний фрагмент верхнього ярусу золотої пекторалі

Вироби з вовни зберігають натуральне цілюще тепло тіла людини, яке благотворно впливає при болях у спині, суглобах, м’язах. Вовняні вироби мають лікувальний ефект: регулюють артеріальний тиск, заспокоюють нервову систему, знімають утому, нормалізують сон, підвищують імунітет людини та її опірність до простудних та інфекційних хвороб. Ланолін (тваринний віск), який міститься у вовні вівці, прискорює загоєння ран та переломів, має протизапальну й антиалергійну дію.

Найпоширенішою вовною, яку використовують у текстильному виробництві, є овеча (близько 95 %). Для її отримання люди здавна розводять цінні породи овець (мал. 2).

Мал. 2. Вівці — основне джерело вовни: а — меринос; б — коррідель; в — лейсестер; г — уенслідейл

У світі налічується понад 600 видів овець. З овець різних порід отримують вовну різної якості. Кращу вовну дають тонкорунні мериносові вівці (мал. 2, а). Основними виробниками й експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.

Вовну, яку отримують від інших тварин, часом називають за назвою цих тварин. Так, кашемір виготовляють з підшерстя кашмірської кози. Альпаку — з вовни домашньої тварини альпаки (виду ламових, родини верблюдових). Ангору — з вовни ангорських кролів. А от мохер виготовляють не з вовни ангорських кролів, а з вовни ангорських кіз. Ківіут — з підшерстя мускусного бика.

Якість вовни значною мірою залежить від способу її обробки. Овець стрижуть у чітко визначений сезон. Вовняний покрив знімають спеціальними інструментами. Зістригають його майже цільною нерозривною масою. Густу й довгу вовну з овець, яка не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле, називають руном (мал. 3).

Мал. 3. Вівця: а — до стрижки; б — після стрижки; в — фрагмент руна

Руно має волокна різної довжини та якості, воно неочищене, тому його відправляють на текстильні фабрики для первинної обробки.

Первинна обробка вовни, що здійснюється на бавовноочисних фабриках, складається з таких етапів: сортування, чухрання для розпушування й очищення від домішок, промивання (з використанням спеціальних миючих засобів) та сушіння.

Після первинної обробки спресовану в тюки вовну відправляють на прядильні фабрики для виготовлення пряжі. Прядіння — це процес скручування на прядильному устаткуванні повздовжньо розташованих текстильних волокон, унаслідок чого отримують безперервну нитку-пряжу (табл. 2).

Таблиця 2

Процес прядіння

Отриману пряжу в процесі прядіння перемотують на бобіни й відправляють на ткацькі фабрики для виготовлення різних видів тканин.

Отже, для отримання товарного вигляду тканини працюють кілька фабрик: бавовноочисні, прядильні, ткацькі, ткацько-оздоблювальні.

Якщо ж увесь процес виробництва тканини відбувається на одному підприємстві, то воно називається текстильним комбінатом.

З різних видів пряжі вив’язують полотна або в процесі ткання виробляють різні види тканин. З валяної вовни виготовляють неткані текстильні матеріали: повсть, фетр та ін.

• Що таке вовна, руно?

• Від яких тварин люди отримують вовну?

• Яка будова волокон вовни? На які чотири групи поділяють вовну?

• Назви етапи первинної обробки вовни.

• Що таке прядіння, пряжа? Назви етапи прядіння.

• Пригадай, що таке ткацтво.

Цікаво, що фахівець високої кваліфікації прядильного виробництва здатен розрізнити понад сім тисяч сортів вовни.

Чи знаєш ти...

Найдавніші ножиці, які знайдено археологами на території Давнього Риму, були призначені для стрижки овець. Їм налічується близько 3-4 тисяч років. Ці ножиці більш схожі на пінцет із двома лезами на кінцях. Така конструкція, без суттєвих змін, існувала понад дві тисячі років. Важіль у ножицях з’явився близько тисячі років тому.

Натуральний шовк — це тоненькі й гладенькі текстильні нитки, які виробляють гусені тутового шовкопряда. Шовкопряд має чотири стадії розвитку: яйце (відкладене метеликом), гусінь, лялечка й метелик (табл. 3).

Таблиця 3

Утворення натурального шовку

Зібрані кокони відправляють на первинну обробку, метою якої є розмотування коконної нитки.

Нитку натурального шовку, що отримують під час кокономотання, називають шовком-сирцем. Після спеціальної обробки шовк-сирець стає м’яким, гнучким і блискучим. Шовк-сирець використовують для виготовлення різноманітних видів ниток, тканин, стрічок, тасьми, мережива тощо.

Вирощування коконів шовкопряда потребує значних затрат. Для виготовлення 1 м шовкової тканини потрібно близько 3000 коконів. На одне шовкове кімоно* треба майже 9000 коконів шовкопряда, на краватку — 140, на шарфик — понад 100.

* Кімоно — традиційний одяг в Японії.

Трудомісткість процесу отримання волокон натурального шовку, їх цінні властивості пояснюють, чому шовкові тканини найкоштовніші!

Чи знаєш ти...

Батьківщиною шовку є Стародавній Китай. Одна з легенд оповідає про те, що таємницю його виготовлення відкрила дружина китайського імператора Хен Лінг Чі. Сталося це випадково. Одного разу імператриця відпочивала з чашкою чаю у затінку тутового дерева. Раптом у її напій упав кокон шовкопряда, розм’як — і в ньому почали розділятися ниточки. Мерехтіння делікатних волокон зачарувало Хен Лінг Чі. Уважно розглянувши їх, вона зрозуміла, що нитку, якою гусениця обмотує себе, можна розмотати й виткати з неї полотно. Так вона і зробила. Тканина вийшла надзвичайно красива, тонка, легка, міцна та практична. За це імператрицю назвали «Богинею шовкових черв’яків».

Археологічні розкопки свідчать, що шовківництво виникло понад 5000 років тому. У провінціях Китаю Хубей і Хунань знайдено велику кількість шовкових речей, що добре збереглися. Вони вражають високою якістю, яскравістю фарб, багатством та досконалістю вишивки. Цікаво, що китайці протягом 2000 років ретельно зберігали таємницю чудодійного шовкопряда. Навіть карали смертю або тортурами тих, хто намагався вивезти її за межі країни. Але все ж таки ця дивовижна ниточка протягнулася Великим шовковим шляхом до Європи та до інших континентів, де її гідно оцінили й полюбили.

Вишивка шовковими нитками по шовку

1. Пригадай, які рослини зображено на малюнках. Які види текстильних волокон і матеріалів з них виготовляють?

2. Роздивись мініатюру з трактату Дж. Боккаччо, на якій зображено рукодільниць. Якими видами діяльності вони займаються?

3. Для чого потрібно знати волокнистий склад і властивості текстильних волокон?

4. Яка складова волокна вовни визначає його міцність?

5. Який етап первинної обробки вовни відсутній?

Сортування, чухрання, ____, сушіння.

6. На якому малюнку зображено рівницю, а на якому — пряжу?

7. Назви чотири стадії розвитку шовкопряда. На якій стадії утворюються кокони?

8. З якою метою здійснюють первинну обробку шовку?

9. Який етап первинної обробки шовку відсутній?

Моріння, запарювання, ____.

10. Що таке шовк-сирець та як його використовують?

11. Досліди, чому найкоштовнішим текстильним волокном вважають шовк. Обговори це з однокласниками.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА*

Розпізнавання волокон вовни і шовку

Інструменти та матеріали: лупа, вогнестійкий посуд, запальничка, зразки волокон вовни і шовку, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи:

1. Роздивись волокна вовни і шовку через лупу.

2. Порівняй їх за зовнішнім виглядом і на дотик.

3. Порівняй характер горіння волокон вовни і шовку.

4. Заповни таблицю в робочому зошиті.

Вид волокна	Ознака волокна
Вид волокна	За зовнішнім виглядом (колір, блиск, довжина, товщина, скрученість та ін.)	На дотик (м’яке чи грубе, гладке чи шорстке, тепле чи прохолодне та ін.)	За характером горіння (спікаються в кульку, яка легко розтирається пальцями, мають запах паленого пера, без полум’я відразу затухають та ін.)
Вовна
Шовк