Захист Вітчизни. «Основи медичних знань». Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Лелека
Словник термінів
Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Аптечка медична автомобільна (АМА) — комплекс медичних засобів, що призначені для надання домедичної допомоги потерпілим унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та в поточному режимі експлуатації.
Асептична пов'язка — це асептичний засіб у вигляді перев’язувального матеріалу, яким закривають рану.
Вивих — стійке ненормальне зміщення кінців кісток, що зчленовуються в суглобі, яке перевищує межу допустимої фізіологічної рухливості.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — спеціалізована установа ООН, яка опікується проблемами охорони здоров’я у світовому масштабі.
Втрата свідомості — стан, за якого постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не сприймає навколишні події.
Гемоторакс — скупчення крові в плевральній порожнині. Виникає при порушенні цілісності або збільшенні проникності судин легень, плеври, стінки грудної клітки, середостіння.
Генез — це термін, що характеризує хворобу за тими факторами, через які вона виникла.
Гібридна війна — війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які звичайно досягаються звичайною війною.
Дефібриляція — терапевтичний (лікувальний) захід, спрямований на відтворення ефективної діяльності серця шляхом подання одиночного електромагнітного імпульсу достатньої сили і тривалості.
Дистресс-синдром — це гостре порушення дихальних функцій людини, яке проявляється внаслідок різноманітного впливу на легені, при якому через брак кисню відбувається їх набряк.
Домедична допомога — комплекс простих, доцільних заходів з охорони здоров’я та життя людини, яка постраждала внаслідок травмування або захворювання.
Дорожньо-транспортні травми — травми, спричинені різними транспортними засобами незалежно від перебування постраждалого на момент пригоди: в транспортному засобі (водій, пасажир) або поза ним (пішохід).
Забій голови — пошкодження, отримане в результаті травмування тільки м’яких покривів голови.
Іммобілізація — створення нерухомості пошкодженої або хворої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта.
Кататравма — пошкодження, що виникає в результаті падіння людини з висоти.
Комбінована травма — одночасна дія на потерпілого двох і більше травмуючих чинників (перелом і опік стегна; гостра променева хвороба і перелом хребта).
Компресійна пов’язка — еластична пов’язка з нелипкою вшитою підкладкою.
Крепітація — шум, який чути в місці перелому кістки, а також у грудній клітці за деяких легеневих захворювань.
Кровоспинний джгут — це петля для перетягування кінцівок з метою стискання великої кровоносної судини.
Кровотеча — витікання крові з кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності. При цьому мається на увазі травматична кровотеча, що відрізняється від іншої, спричиненої в результаті роз’єднання судин через хворобу (виразка, туберкульоз, інсульт), тобто нетравматичної.
Ланцюжок виживання — порядок рятувальних дій, проведення яких зменшує смертність, зумовлену зупинкою серцевої діяльності.
Пневмоторакс — скупчення повітря або газу в плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній.
Поєднані травми — дія одного травмуючого чинника, в результаті якого відбуваються пошкодження внутрішніх органів в різних порожнинах або пошкодження внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.
Політравма — збірне поняття, що визначає численні травматичні пошкодження органів або тканин в одного постраждалого. Воно включає такі види пошкоджень, як множинні, поєднані та комбіновані.
Проникаюча травма — пошкодження, що супроводжується порушенням шкірних покривів тіла, слизових оболонок, м’язів та внутрішніх органів.
Протимінна діяльність — заходи, спрямовані на зменшення та усунення наслідків негативного впливу ВНП на соціально-економічні умови життєдіяльності населення та довкілля.
Рана — це будь-яке механічне пошкодження організму, що супроводжується порушенням цілісності покривних тканин — шкіри або слизових оболонок.
Реанімація — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко пригнічених життєво важливих функцій організму (насамперед дихання і серцевої діяльності) у випадку їх припинення.
Серцево-легенева реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко пригнічених життєво важливих функцій організму (насамперед дихання і серцевої діяльності) у випадку їх припинення.
Споруда подвійного призначення — це наземна, або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
Ступор — одна з найдужчих захисних реакцій організму (триває від декількох хвилин до декількох годин).
Судома — мимовільні спазматичні скорочення м’язів, що зазвичай супроводжуються різким та ниючим болем.
Тампонування ран — заповнення ран і порожнин стерильними смугами марлі, а також маззю, сальником або так званим біологічним тампоном (гемостатичною губкою, фібринною плівкою та ін.).
Термінальний стан — стан між життям і біологічною смертю, кінцеві стадії життя (передагонія, агонія і клінічна смерть).
Травма (пошкодження) — раптовий вплив чинників зовнішнього середовища на тканини й органи людського тіла або на організм в цілому, що призводить до анатомофізіологічних змін, які супроводжуються місцевою і загальною реакцією організму.
Штучна вентиляція легень — заходи, спрямовані на підтримку обміну дихальних газів у легенях за допомогою штучних методів.
Шуга — дрібна пухка крига, що з’являється напередодні замерзання водойми або під час льодоходу.
