Всесвітня історія. 7 клас. Ладиченко

§ 18. Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти

Пригадайте!

Що означають терміни «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація»?

1. Хрестові походи. Наприкінці XI ст. племена турків-сельджуків, які сповідували іслам, захопили майже всю Малу Азію. Нерідко вони вороже ставилися до місцевих християн і перешкоджали відвідуванню прочанами храму Гробу Господнього в Єрусалимі - головної християнської святині. З проханням допомогти в боротьбі проти сельджуків до Заходу звернувся візантійський імператор Олексій І Комнін.

Розгляньте ілюстрацію. Подумайте, яка основна ідея цієї мініатюри.

Імператор Олексій І Комнін отримує благословення від Ісуса Христа. Мініатюра. ХІІ ст.

У 1095 р. у французькому місті Клермон Папа Урбан II закликав християн доєднатися до війни з мусульманами. Учасникам походу він пообіцяв відпущення гріхів і земні багатства. У натовпі, що слухав Папу, були лицарі, селяни, містяни. Вони зустріли палку промову Урбана II вигуками: «Так хоче Бог!». Люди нашивали на одяг хрести (звідки й пішла назва «хрестоносці») на знак того, що готові вирушити на відвоювання Святої землі. Почалася доба хрестових походів, яка тривала з 1096 по 1270 р.

Причини хрестових походів

1. Папство мало на меті поширити вплив католицької церкви на Схід та посилити свій авторитет у Західній Європі.
2. Знать і правителі прагнули розширити свої володіння.
3. Купці шукали нових ринків, а відтак - збільшення прибутків.
4. Лицарі бажали слави та збагачення.
5. Селяни сподівалися отримати землю та незалежність від феодалів.
6. Істинні віряни воювали за поширення християнства як засобу порятунку людини й людства загалом від гріхів.

Першими навесні 1096 р. виступили погано озброєні й непідготовлені юрби селян і міської бідноти. Разом вони рухалися на Схід через Угорщину й Болгарію, грабуючи місцеве населення і вчиняючи безлад. Уже в першій битві майже все це воїнство поклало голови під мечами сельджуків. Улітку й восени 1096 р. на Схід вирушило лицарство. Почався Перший хрестовий похід.

Україна і світ

Одним з керманичів Першого хрестового походу став Гуго І Великий - син короля Франції Генріха І та київської княжни Анни Ярославни, онук великого князя київського Ярослава Мудрого. Середньовічні джерела донесли до нас розповіді про його хоробрість і відвагу.

Лише в 1099 р. хрестоносці штурмом узяли Єрусалим і вчинили там страшенний розгром. На завойованих територіях постали чотири держави хрестоносців, де панували перенесені із Західної Європи феодальні порядки.

Єрусалимське королівство
Відігравало найголовнішу роль
Антіохійське князівство	графство Триполі	Едеське графство
Склали васальну присягу, однак залишалися незалежними

Подумайте!

Чи можна назвати ці держави колоніями європейців на Сході?

Подробиці

Для захисту християнських володінь і охорони паломницького шляху створили духовно-лицарські ордени - госпітальєрів, тамплієрів, Тевтонський орден. Їхні члени присягалися не одружуватися, жити в бідності й послуху. На відміну від звичайних монахів члени духовно-лицарських орденів повинні були боротися зі зброєю в руках проти ворогів християнської віри.

З ХІІ ст. почався наступ мусульман на володіння хрестоносців. Це призвело до організації наступних семи походів. Під час Четвертого хрестового походу (1202-1204) хрестоносцям вдалося захопити Константинополь. Місто було варварськи спустошено та пограбовано.

Документ

XIII ст. Із хроніки Жоффруа де Віллардуена «Завоювання Константинополя»

«Вогонь почав поширюватися містом, яке невдовзі яскраво запалало й палало всю ніч і увесь наступний день до самого вечора. У Константинополі це була вже третя пожежа відтоді, як франки й венеціанці прийшли на цю землю, і в місті згоріло більше будинків, ніж можна нарахувати в будь-якому з трьох найбільших міст Французького королівства.

Решта війська, розсипавшись містом, набрала безліч здобичі - так багато, що справді ніхто не зміг би встановити її кількість або цінність. Там були золото й срібло, столове начиння і коштовне каміння, атлас і шовк, одяг на білячому й горностаєвому хутрі й взагалі все найкраще, що тільки можна відшукати на землі. Такої великої здобичі не брали в жодному місті із часів створення світу».

Скориставшись пам’яткою «Як працювати з писемним джерелом (документом)» (с. 10), проаналізуйте документ. Висловте свою думку про дії хрестоносців у захопленому Константинополі.

У 1212 р. відбувся дитячий хрестовий похід, у який вирушили юні німці й французи. Їхня доля склалася трагічно: частина дітей загинула під час корабельної аварії, інші дісталися Александрії, але там потрапили в полон, і їх продали в рабство.

Урешті-решт успіху хрестові походи не досягли. У 1291 р. впала остання твердиня лицарства - місто Акра. Зазнавши поразки, хрестоносний рух на Схід вичерпав себе та згас.

Проте хрестові походи мали важливі наслідки для Європи. Уперше із часів античності Захід і Схід увійшли в тісний контакт.

Наслідки хрестових походів

Позитивні

Негативні

1. Розширення знань християн і мусульман одне про одного.

2. Розвиток торгівлі між Заходом і Сходом.

3. Запозичення наукових знань європейцями, розвиток математики, медицини, географії тощо.

4. Знайомство європейців з новими сільськогосподарськими культурами (запозичення гречки, абрикосів, лимонів тощо).

5. Установлення нових звичаїв у Європі (поява лазень, матраців, дзеркал, диванів, виделок тощо).

1. Численні людські жертви.

2. Руйнування міст і пам’яток культури.

3. Поглиблення конфлікту між православним Сходом і католицьким Заходом.

4. Посилення взаємної ворожості християн і мусульман.

Подумайте!

Зробіть висновок: як (позитивно чи негативно) хрестові походи вплинули на подальший розвиток Європи? Думку обґрунтуйте.

2. Реконкіста. У 711 р. араби разом з берберами (або ж маврами, корінними жителями Північної Африки) вдерлися у Вестготське королівство в Іспанії. Уже в першій великій битві численніше військо вестготів зазнало нищівної поразки. Одна за одною загарбникам здалися всі великі фортеці королівства. Від подальшого завоювання Європи арабів зупинили франки на чолі з Карлом Мартеллом.

Розгляньте ілюстрацію. Як на зображенні відрізнити християн від мусульман?

Битва Реконкісти. Мініатюра. ХІІІ ст.

Мусульманська Іспанія (або Ал-Андалус) залишалася складовою частиною Дамаського халіфату, але згодом оголосила себе незалежною державою. В XI ст. низка міжусобиць спричинила розпад Ал-Андалусу на декілька десятків самостійних князівств. Певна частина місцевого населення прийняла іслам. Інші зберегли свою релігію, але засвоїли мову та звичаї загарбників.

Араби принесли на Піренейський півострів передові господарські досягнення і високі культурні здобутки. Майже на очах Іспанія перетворилася на квітучий куточок Європи.

Єдиною територією, яку маври не змогли завоювати, були важкодоступні гірські райони на півночі Піренейського півострова. Саме звідти й почалося визволення захоплених мусульманами земель. Їхнє повернення отримало назву Реконкіста (з ісп. - «відвоювання») і тривало майже вісім століть - з VIII до кінця XV ст.

Розгляньте ілюстрацію. Висловте свою думку щодо необхідності мирного співіснування людей.

Християнин і мавр грають у шатрандж¹. Малюнок з «Книги ігор». ХІІІ ст.

¹ Шатрандж - давня форма шахів.

Одне за одним роздроблені мавританські володіння гинули під злагодженими ударами християнських правителів, які діяли спільно. Кордони арабських володінь поступово відсувалися на південь.

Однак століття Реконкісти не були суцільною смугою безперервних війн. Битви перемежовувалися періодами мирного співіснування, інколи досить тривалого.

На звільнених землях виникали нові незалежні держави - Кастилія, Арагон, Португалія та інші. У середині XIII ст. за арабами в Іспанії зберігався лише Громадський емірат. Війна із цією густонаселеною і розвиненою державою затягнулася надовго, але 1492 р. Гранада склала зброю. Багатовікова Реконкіста завершилася. Арабської Іспанії більше не існувало.

Іспанську землю вимушено залишили сотні тисяч арабів та євреїв, які відмовилися охреститися. Країна втратила чи не найактивнішу частину свого населення - фінансистів, учених, купців, лікарів, безліч ремісників і селян. Із собою вони вивозили гроші, ділові зв’язки, професійні навички, що завдало непоправної шкоди господарству та культурі Іспанії.

3. Німецька експансія на Схід. Німецьке просування на Схід почалося ще у VIII ст. Воно мало характер колонізаційного руху й помітно посилилося у XII ст. Провідну роль у наступі на Схід відігравали князі, а не імператор. Вони прагнули захопити великі володіння і стати в них цілком незалежними правителями.

Розгляньте ілюстрацію. Чим займалися поселенці на нових землях?

Німецькі поселенці на нових землях. Мініатюра. Поч. XIV ст.

Завоювання роздроблених слов’янських земель здавалось їм справою нескладною.

Усе почалося з того, що Папа Римський звільнив саксонських лицарів від участі в Другому хрестовому поході. Він закликав їх до навернення в християнство балтійських язичників - слов’ян, які проживали за Ельбою. Після тривалої і запеклої боротьби німці захопили землі ободритів і лютичів. Сюди одразу ж потяглися переселенці. Князі заманювали їх наданням різних пільг і створенням сприятливих умов для господарювання. В XI ст. в Європі різко зросла кількість населення. Землі на всіх не вистачало. Безземелля штовхало людей на пошуки кращої долі. Безліч селян з різних куточків імперії вирушали в завойовані райони.

Так виникли нові німецькі землі - Мекленбург, Бранденбург, Померанія. На місцях слов’янських поселень поставали нові міста: Любек, Берлін, Росток та інші. У XII ст. численні німецькі поселення існували в Польщі, Чехії, Угорщині.

Водночас розгорнулася і німецька колонізація Східної Балтії. Її населяли племена лівів, летів, естів, пруссів. Першими шлях до цих областей опанували любецькі купці. За ними прийшли місіонери, які були покликані християнізувати язичників-слов’ян. Завоювання здійснював духовно-лицарський орден мечоносців. Місцеве населення чинило йому мужній опір: війни не припинялися багато років. На початку XIII ст. було засновано місто Ригу, яке перетворилося на центр нової німецької землі - Лівонії.

Розгляньте ілюстрацію. Які предмети, на вашу думку, розміщено у верхній частині зображення?

Тевтонський лицар. Мініатюра. Бл. 1300 р.

Подробиці

У підкоренні Пруссії головну роль відіграв Тевтонський (Німецький) орден. Серед лицарів панувала сувора дисципліна, і поступово орден перетворився на потужну армію. Щороку він здійснював військові походи проти непокірних литовських племен. У них брали участь лицарі з усієї Європи - від португальців до поляків. На початку XIV ст. орден загарбав землі на захід від Вісли.

Німецька колонізація слов’янських земель дала поштовх економічному розвитку завойованих територій. Освоювалися нові землі, виникали міста, уздовж балтійського узбережжя процвітала торгівля. Але це піднесення було результатом насильницького загарбання чужих земель і підкорення народів, що на них жили.

1. У чому полягали причини хрестових походів?
2. Які держави виникли на завойованих хрестоносцями землях Сходу?
3. З якою метою було створено духовно-лицарські ордени? Назвіть їх.
4. Поясніть термін «Реконкіста».
5. Які наслідки мала Реконкіста для Іспанії?
6. Як відбувалася німецька експансія на Схід?

1. Розгляньте карту «Хрестові походи» (с. 120). Простежте за нею маршрути Першого та Четвертого хрестових походів. Покажіть кордони держав, утворених хрестоносцями.

2. У зошиті намалюйте стрічку часу та позначте на ній дати найвідоміших хрестових походів.

3. Скориставшись посиланням або QR-кодом, виконайте онлайн-вправу «Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти».

https://forms.gle/uRN1qqXvgSsyBYak7

Скориставшись посиланням або QR-кодом, перегляньте відео «Що змусило учасників хрестових походів зважитись на масове вбивство». Виконайте індивідуальний проект у формі есе, у якому висловте свої враження щодо зустрічі різних цивілізацій. Найкращі твори зачитайте на загал і отримайте заохочувальні бали.

https://cutt.ly/swECqaoi

Зміст