Українська література. 6 клас. Коваленко

Богдан Лепкий. Вечір під Святого Андрія

(фрагмент із повісті «Казка мойого життя»)

В хаті — тільки я, а на подвір’ї — пастух Федь. Але я не мужчина, лиш дитина, а пастух Федь подобав більше на медведя, ніж на мужчину: сутулуватий, з малими очима й великою губою, на плечах заяложений кожух, на голові вилиняла шапка. До нього належали корови і страшний пес Неро, до котрого, крім Василя, ніхто на десять кроків не мав права підійти.

Поза Нером і коровами, та ще поза їжаком у стайні, Федь нічим не цікавився, нинішнім вечором Святого Андрея також ні. Він приніс із возівні довгий низький ослін, а як стануть ворожити, то мав припровадити до балабухів Нера, але на ланцюгу, безумовно, лиш на ланцюгу, бо Нерові вірити не можна.

Балабухи пекла стара кухарка Марта, а пекла їх з приговорами за старосвітськими звичаями. Як були готові і вистуджені, бо псові гарячого не вільно давати їсти, то покладено їх на ослін посередині кімнати й почались наради, як їх значити, поазбучно чи хронологічно, цебто по іменах панночок чи по їх віку. А панночок тих було п’ять: три домашні, а дві сусідські. Та ще була тета Олеся з Лісник, що мала нині ночувати, бо під вечір звіялася завіруха, а вона некріпкого здоров’я. Тета Олеся й рішила, що балабухи не будуть значені ані по літах панночок, ані по їх іменах, а лише всуміш. Тільки треба собі добре затямити, що перший — Дзюні, другий — Адзі і т. д.

Олег Шупляк. Різдво. 1992

Затямили: Марта з порога гукнула на Федя, і за хвилину влетів страшний пес Неро, видзвонюючи грубезним ланцюгом, таким, як гальмуються вози зі снопами. За Нером вкотився Федь. Він ледве тримався на ногах, бо Неро тягнув його з непереможною силою за собою. Жінота, як побачила Нера, зчинила нестяменний крик, вискакуючи на стіл та на креденс.

Неро, що ніколи не бачив кімнат і не чув такого дівочого крику, на хвилину здурнів. Стояв з виваленим язиком і вертів хвостом на знак свого вдоволення, а тоді кинувся до балабухів, але так напрасно й безцеремонно, що перевернув ослін і балабухи поскидав на підлогу, а що лиш із підлоги поз’їдав їх скоро-скоро, всі до одного.

Котрій перший попався у його пащу, годі було вгадати. Ворожба, значить, не вдалася, і невдоволений Федь відпровадив зараз-таки нечемного Нера до його буди.

Не можна сказати, щоб і друга ворожба випала блискуче. Панночки виливали розтоплений віск з пательні у мосяжну мийницю на зимну воду, але ні одній нічого певного не вилилося. На однім кружку було щось буцім рутяний вінок, а буцім тюрбан на голові Роксолани на образі, що висів у другім покою. На другім кружку було щось буцім санки, а буцім тачки — і вгадай з того, чи щось буде в літі, чи в зимі? Так усім п’ятьом.

І з калатанням ложками по паркані та з наслухування, звідкіля пси відізвуться, нічого певного не вийшло. Пси, схвильовані появою смачних балабухів, виявляли по всіх сторонах світа свою радість, а трахкіт ложок глушив сильний вітер.

Обкладинка збірки казок Б. Лепкого, що вийшла друком у видавництві «Школа» у 2007 р.

Ще найкраще вдалося з «ціжемками», себто з п’ятьма черевиками з лівих ніг п’ятьох панночок. Їх укладали від печі до порога, а потім переставляли так, що врешті один опинився за порогом. «Ах! Адзя, Адзя!» — залунало в кімнаті, і засоромлена панночка Адзя ледве вихопилась цілою з обіймів товаришок, бо вона то перша мала «вийти замуж».

Марта принесла чай і свіжі пампушки, начинювані рожею, рум’яні, з біленькими обручками. Розкіш, а не пампушки. Чай був також знаменитий, правдивий китайський, його переносив через границю старий пачкар Буга. Домашні панночки раз у раз припрошували гостей, і пампушки миналися доволі скоро.

— Андрій, Андрій, — почала тета Олеся, — і вже по Андрію!

— По андріївських вечорницях, — поправила котрась із дівчат.

— А незабаром прийде Святий вечір, — потішала друга.

— І голодна кутя, — додала третя. Тета Олеся зітхнула.

— Так воно, так. Все йде, все минає, і краю немає. Але в дійсності нинішні вечорниці ще не скінчені.

— Як то ні? — пролунало питання з кількох рум’яних уст.

— А так, бо ще опівночі з дзеркала ворожать, але це вже, так сказати, ворожба грішна.

— Чому?

— А пригадайте собі, як воно є в Шевченковій «Тополі»: «Не питайте свою долю, само серце знає, кого любить...» Я нікому не раджу ворожити з дзеркала опівночі поміж двома горючими свічками. (...)

Тому-то я кажу, що така ворожба — це гріх. І най Бог боронить, щоби з вас котра зважилася на таке діло.

— А правда воно, тітусю?

— А невже ми знаємо, діти, що правда, а що ні?

Шафковий годинник тікав, поліна в печі тріщали, вітер за вікнами шумів, гудів, реготався.

Будь уважним/уважною до слова

Балабуха — невелика булочка (діалектне).

Креденс — буфет для посуду (застаріле).

Мосяжний — латунний, тобто виготовлений із металу, що містить сплав міді з цинком, іноді з домішками інших металів.

Рожа — мальва, рослина з високим стеблом та великими яскравими, квітками різних кольорів.

Пачкар — контрабандист.

Вечорниці — вечірні зібрання молоді в селі, на яких у будні поряд із розвагами виконували певну роботу, а в святкові дні влаштовували гуляння.

Поміркуй над прочитаним

• 1. Постав по одному запитанню різного виду та дай відповідь на них.
• 2. Від чийого імені ведеться оповідь? Що ти можеш сказати про нього (ім’я, вік, у якій сім’ї зростає, характер тощо)?
• 3. Чому автор вибрав оповідь від першої особи? Чи можна стверджувати, що автор і оповідач — та сама особа? Чому ти так думаєш?
• 4. Як оповідач сприймає ритуали ворожіння (вони його смішать, лякають, викликають бажання взяти в них участь тощо)? Як це його характеризує?
• 5. Які почуття, на твою думку, переживали панночки під час ворожіння? Свою відповідь аргументуй.
• 6. Прочитай описи приміщення, у якому відбувається дія. На які художні деталі автор звертає увагу читача? Як вони характеризують родину?
• 7. Які ворожіння спробували панночки у вечір проти Святого Андрія? Намалюй інтелектуальну карту та перекажи за нею цю частину твору.
• 8. Порівняй уривок із твору О. Воропая та фрагмент твору Б. Лепкого. Які ворожіння згадані в обох текстах? Відповідаючи, користуйся інтелектуальними картами до творів.
• 9. Прочитай фінальну фразу цього фрагмента. Який настрій в оповідача вона створює? А в тебе?
• 10. Які цінності родини виявляються під час святкування дня Святого Андрія? Назви не менше трьох.
• 11. Яка головна думка фрагмента?
• 12. Які прислів’я, наведені на початку розділу, відповідають фрагменту з твору Б. Лепкого?

Домашнє завдання

• 1. Перекажи фрагмент твору Б. Лепкого стисло (чотири-п’ять речень).
• 2. Добери або намалюй ілюстрацію до одного з епізодів із твору Б. Лепкого і поясни, як вона допомагає краще зрозуміти художній текст.
• 3. Постав по одному запитанню різного виду до твору та дай відповіді на них.