Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)

§ 41. Голонасінні

Ви довідаєтеся, що таке голонасінні рослини, чим вони відрізняються від покритонасінних і наскільки вони різноманітні.

Для голонасінних характерні ті самі вегетативні органи, що і для квіткових рослин, але вони не мають квіток, а отже, і маточки з приймочкою та плода.

Представників голонасінних у сучасній флорі Землі небагато, близько 800 видів. Усі вони — деревні рослини (дерева і кущі). Голонасінні поширені на усіх континентах, окрім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах, у посушливих, помірно зволожених і надмірно вологих місцевостях. Вони утворюють тайгу Сибіру, хвойні й мішані ліси Європи та Азії і навіть ліси в горах Південної Америки. Жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі.

Голонасінні поширюються і розмножуються насінинами. Розглянемо цей процес на прикладі сосни звичайної (мал. 173). У сосни немає квіток, але утворюються шишки. На верхівках молодих пагонів помітні невеликі цьогорічні жіночі шишки червонуватого кольору. На старших гілках можна побачити зелені торішні шишки кілька сантиметрів завдовжки. На позаторішніх гілках ви знайдете коричневі й сухі шишки. На деяких молодих пагонах знаходяться дрібні чоловічі шишки жовтого кольору.

Мал. 173. Сосна звичайна

Шишка складається з осі та лусок. Шишки бувають жіночими та чоловічими. На лусках жіночих шишок сосни утворюється по два насінних зачатки. Луски чоловічих шишок мають пару пилкових мішків, де розвивається пилок.

На початку літа першого року існування жіночої шишки її насінні зачатки не готові до запліднення, а тільки — до запилення (мал. 174). У цей час луски шишки розходяться. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Пилкові зерна прилипають до крапельки води, що виступає з насінного зачатка. Пилкове зерно проростає — утворює пилкову трубку, що вростає в насінний зачаток. Після запилення луски жіночої шишки закриваються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору.

Мал. 174. Розмноження сосни звичайної

Наступного року в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. Із частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів з яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюються по два спермії. Пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.

На початку весни третього року насінини повністю достигають. Тоді шишки висихають, набувають брунатного кольору і розкриваються, висипаючи стиглі насінини. У сосни звичайної вони мають плівчате крило, яке сприяє поширенню вітром. В інших голонасінних запилення, запліднення і достигання насінин можуть відбуватися протягом одного року.

Більшості з вас голонасінні рослини відомі як хвойні дерева та кущі (мал. 175). Вони мають голкоподібні листки — хвоїнки.

Хвоїнка — голкоподібний видозмінений листок голонасінних.

Шишка — видозмінений укорочений пагін голонасінних, який утворює пилкові мішки або насінні зачатки.

Мал. 175. Хвойні: а — ялина; б — ялиця; в — модрина європейська; г — сосна кедрова; д — ялівець звичайний; е — кипарис

У лісових насадженнях помірного клімату найчастіше зустрічаються сосна, ялина, ялиця і модрина. З них людина має цінну деревину, а також живицю — смолу, що накопичується у спеціальних каналах у деревини.

Небезпечним представником голонасінних є тис ягідний (мал. 176), природні насадження якого ще збереглись у Карпатах. Ця рослина має багато декоративних форм, які можуть бути як невеликими деревами, так і кущами. Вони витримують значне затінення. Тис не утворює жіночих шишок. Його чорні насінини розвиваються на верхівках коротеньких пагонів, а при основі мають чашоподібний соковитий придаток червоного кольору. Цей придаток приваблює птахів, які розносять насіння. Але з цією рослиною слід бути дуже обережними, оскільки в усіх її частинах багато отруйних речовин.

Мал. 176. Тис ягідний

Голонасінні дуже різноманітні і, окрім хвойних рослин, представлені багатьма іншими, що описані в рубриці «Для допитливих» наприкінці цього параграфа.

ВИСНОВКИ

1. Голонасінні — різноманітна група рослин, яка відіграє важливу роль у природі та житті людини.
2. Голонасінні мають ті самі вегетативні органи, що і квіткові рослини, проте не мають квітки, а отже, і маточки з приймочкою та плода.
3. Під час запилення насінний зачаток голонасінних вловлює пилок за допомогою крапельки води, яку він виділяє.
4. У більшості видів голонасінних пилкова трубка транспортує до яйцеклітини спермії.
5. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Голонасінні, шишка, хвоїнка.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як людина використовує голонасінні?
2. Яку будову мають шишки сосни?
3. Коли і як відбувається запилення у сосни?
4. Де і коли утворюються яйцеклітини сосни?
5. Як і коли запліднюється яйцеклітина сосни?
6. Які види хвойних ви знаєте?

ЗАВДАННЯ

Згадайте, як відбувається розмноження папоротей і квіткових рослин. Заповніть у зошиті таблицю.

Ознака	Група рослин
Ознака	Папороті	Голонасінні	Квіткові рослини
Місце утворення чоловічих і жіночих статевих клітин
Наявність чи відсутність пилку і запилення
Потреба води для запилення
Потреба води для запліднення
За допомогою чого поширюються

Проаналізуйте таблицю. Що спільного за цими ознаками у голонасінних із папоротями і квітковими рослинами? Яка із цих груп рослин найбільше пристосована до умов суходолу, а яка найменше?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Голонасінні, які не мають хвої

У наших парках часом можна побачити гінкго дволопатеве (мал. 177). До льодовикового періоду цей вид мав майже всесвітнє поширення, але зараз природні ліси гінкго збереглись лише у деяких районах Китаю. Це дерево може сягати 40 м заввишки. Воно має віялоподібні, часто дволопатеві листки із вильчастим жилкуванням. Насінини великі, із соковитим зовнішнім шаром покриву жовтогарячого кольору, розміром і виглядом нагадують кістянки аличі. У листках гінкго багато корисних сполук, які людина використовує для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку.

Мал. 177. Гінкго дволопатеве (пагін з листками та насінинами)

Саговики (мал. 178) поширені у тропіках та субтропіках, у вологих лісах і напівпустелях Африки, Америки, Азії й Австралії. Ці рослини подібні до пальм — із масивним, майже нерозгалуженим стовбуром та великими розсіченими листками. Саговики використовують в озелененні приміщень і часто плутають із пальмами.

Мал. 178. Саговик (рослина із чоловічою шишкою)

Оболонконасінні мають додатковий покрив довкола насінини (мал. 179). У степовій зоні України зростає невеличкий кущик ефедра. Ця рослина дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину. Найближчими родичами ефедри є гнетуми — дерева і ліани вологих тропіків із широкими листками, а також майже фантастична рослина — вельвічія дивовижна із пустель Південно-Західної Африки. Вельвічія має лише два листки, які наростають в основі й поступово руйнуються на кінцях упродовж усього життя рослини. Її вік може перевищувати 1000 років.

Мал. 179. Оболонконасінні: а — ефедра; б — гнетум; в — вельвічія

Зміст