Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)

§ 36. Рухи рослин

Ви дізнаєтеся, як рослини змінюють положення своїх органів у просторі і яке це має значення.

Серед фотосинтезувальних організмів здатність пересуватися властива лише одноклітинним і небагатьом багатоклітинним водоростям. Типові рослини є прикріпленими, і вони неспроможні змінювати своє положення у просторі. Певної рухливості рослинам надають їхні підземні або надземні пагони, у першу чергу кореневища та вуса, які допомагають рослині «переростати» на нове місце. Проте справжні рухи — часом дуже швидкі — можна спостерігати в окремих органів рослин.

Ростовими рухами називають такі рухи органів рослини, які відбуваються у процесі її росту і напрямок яких визначає подразник (зовнішній чинник).

Оскільки рослини фотосинтезують, то їхні пагони ростуть, а листки повертаються своїми пластинками до джерела світла. Це добре помітно по рухах рослин на підвіконнях, оскільки світло до кімнати завжди падає з вікна. Натомість корені, якщо опиняються поза ґрунтом, ростуть у напрямку, протилежному джерелові світла (мал. 154, а).

Рослини здатні реагувати на силу тяжіння (пригадайте будову кореневого чохлика), тож корені ростуть за напрямком її дії, а пагони — проти напрямку її дії (мал. 154, б).

Мал. 154. Ростові рухи рослин

Рухи рослин можуть бути викликані неспрямованим зовнішнім подразником, наприклад зміною температури. Напрямок таких рухів визначається властивостями самої рослини.

Так, квітки тюльпанів і крокусів розкриваються у відповідь на підвищення температури. Якщо тюльпани відчувають різницю температури в 1 °С, то чутливість крокусів дає їм можливість відчути коливання температури в 0,2 °С. Листкові пластинки деяких рослин реагують на зниження температури скручуванням. Подібною буває і реакція на освітленість. У темряві деякі рослини «засинають» — закривають квітки (латаття) або кошики (кульбаба), складають листки (квасок) (мал. 155, а, б). А от нічні квітки в темряві розкриваються. Відомий кактус Цариця ночі (мал. 157) розквітає рівно за 12 годин після останньої зміни темряви на світло і цвіте одну ніч. Кошики соняшнику нахиляються у бік сонця (мал. 158).

Мал. 155. Рухи рослин, викликані неспрямованим зовнішнім подразником (а, б, в)

Мал. 156. Самостійні рухи: закручування вусиків

Дуже часто рухи рослин — наслідок струсу або дотику. Раптове опускання і складання листків мімози сором’язливої внаслідок втрати води основами черешків здатне відлякувати травоїдну тварину (мал. 155, в). Листки-пастки комахоїдних рослин росички круглолистої і венериної мухоловки (мал. 117, 120) реагують на дотик, однак реакція не буде тривалою за умови подразнення неживим предметом. Лише хімічні речовини тіла жертви підтверджують рослині, що пастка повинна працювати доти, доки травлення не завершене. Це свідчить, що викликати рухи у рослин можуть і хімічні речовини.

Мал. 157. Кактус «Цариця ночі»

Мал. 158. Поле соняшників

Самостійні рухи рослин не залежать від зовнішнього подразнювального фактора. Верхівки пагонів багатьох рослин і верхівки вусиків у процесі росту здійснюють ростові спіральні рухи (мал. 159, 156). Виткі пагони та вусики завдяки своїм верхівкам обкручують опору. Рослинам властивий різний напрямок спіральних рухів — за годинниковою стрілкою або проти неї.

Мал. 159. Самостійні рухи верхівок пагонів витких рослин дозволяють їм знаходити опору

Рухатися здатні й мертві частини рослин. Дуже поширені гігроскопічні рухи, що їх викликає зволоження або висихання потовщених та непотовщених клітинних оболонок або здерев’янілих і нездерев’янілих тканин. Гігроскопічними рухами визначаються механізми розкривання багатьох сухих плодів.

Незважаючи на відсутність м’язів і органів руху у рослин, вони виробили різноманітні рухові реакції у відповідь на подразники зовнішнього середовища.

ВИСНОВКИ

1. Типові рослини ведуть прикріплений спосіб життя і здатні лише переростати на нові ділянки ґрунту.

2. Окремі частини рослини можуть здійснювати рухи і змінювати своє положення у просторі. Ці рухи зумовлені зовнішніми подразниками (спрямованими чи неспрямованими) або внутрішніми ритмами рослини.

3. Напрямок руху рослин визначається зовнішнім подразником або внутрішньою будовою органа.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Ростові рухи, самостійні рухи, гігроскопічні рухи.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Як рухаються органи рослин у відповідь на зовнішній подразник?
• 2. Які ростові рухи властиві кореню і пагону?
• 3. Які подразники, зумовлені внутрішньою будовою рослин, найчастіше викликають їхні рухи?

ЗАВДАННЯ

Поясніть, чому орієнтацію соняшників до сонця не вважають ростовим рухом.