Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)
§ 27. Листок — бічний орган пагона
Ви довідаєтеся про зовнішню будову листка, різноманітність листків, а також про листопад і його значення в житті рослин.
Листок — це бічний орган пагона. Головними функціями листка є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води.
Частини листка. Типовий листок складається із чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки (мал. 100). Такі листки називаються черешковими.

Мал. 100. Основні частини листка: а — схема будови листка; б — листок пеларгонії
Основа листка — частина листка, якою він з’єднаний зі стеблом і до якої прикріплені інші частини листка. Основа листка деяких рослин має вигляд лише невеликого горбочка у місці прикріплення листка. Однак часто основа листка розростається і охоплює стебло як трубка, захищаючи пазуху листка з пазушною брунькою (приклади: злаки, кріп тощо). Таку основу називають піхвою (мал. 101).

Мал. 101. Листки злаків (а) і зонтичних (б) з основами, перетвореними на піхви
Прилистки — це пара листоподібних придатків при основі листка по боках від черешка (мал. 102). Вони захищають пластинку листка, що розвивається. Через те часто прилистки перетворюються у брунькові луски (ліщина, бук). Прилистки нерідко рано відмирають і не помітні серед розгорнутих листків (береза, дуб, ліщина, кропива). Трапляються також листки без прилистків.

Мал. 102. Черешкові листки з прилистками: a — глоду; б — ліщини; в — шипшини
Черешок — це звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Якщо листок не має черешка, його називають сидячим (мал. 103).

Мал. 103. Сидячий листок медунки
Листкова пластинка — плоска частина листка, яка відповідає здебільшого за фотосинтез і випаровування води. Її зовнішній вигляд — загальні обриси, форма краю, верхівки і основи — є дуже відмінною для різних видів рослин (мал. 104). Прості листки мають одну листкову пластинку, вона може бути більше або менше розчленована заглибинами по краю. Складні листки мають кілька листочків. Кожен з них має власну пластинку і черешок, вони кріпляться до спільного черешка і під час відмирання опадають окремо (мал. 105).

Мал. 104. Різноманітність форми листкових пластинок

Мал. 105. Приклади складних листків
На листкових пластинках добре розрізняються жилки. Жилка — це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків. Жилками зі стебла в листок надходить вода і мінеральні речовини, а з листка в стебло транспортуються продукти фотосинтезу. Жилки також є опорним каркасом листкової пластинки. Спосіб розташування жилок у листковій пластинці називають жилкуванням (мал. 106).

Мал. 106. Жилкування листків: а — паралельне; б — дугове; в — пальчасте; г — пірчасте; д — вильчасте
Листкорозміщення. У різних рослин листки на стеблі пагона розташовуються в певному порядку. Цей порядок називають листкорозміщенням. У рослин дуже часто трапляється почергове листкорозміщення, за якого у кожному вузлі прикріплений один листок, а листки послідовних вузлів розташовані за спіраллю (злаки, осока, шипшина). За супротивного листкорозміщення у вузлі прикріплені два листки один навпроти одного, а пари листків розташовані в одній площині (вербозілля лучне). Однак більш типовим є навхрест-супротивне листкорозміщення, за якого пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом (м’ята, шавлія). За кільчастого листкорозміщення у вузлі прикріплені три листки або більше (вербозілля звичайне, елодея) (мал. 107).

Мал. 107. Листкорозміщення: a — почергове; б — супротивне; в — навхрест-супротивне; г — кільчасте
Листопа́д. Тривалість життя листків різних видів рослин від їхнього розгортання до відмирання дуже різна. Відомо про існування пустельних рослин, листки яких живуть століттями без заміни (вельвічія дивовижна) (мал. 179, в; с. 177). Проте найчастіше листок живе від кількох місяців до кількох років. У країнах із помірним кліматом (зокрема, в Україні) листки багатьох рослин розгортаються навесні, а восени відмирають і опадають. Таке явище називають листопадом. Щорічний природний листопад зменшує на зиму поверхню випаровування рослини. Також під час листопаду рослина разом із листками позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності, які протягом періоду росту накопичувались у вакуолях її клітин. Опаданню листків зазвичай передує руйнування хлорофілу, який у живих листках маскує різноманітні додаткові речовини жовтого та червоного кольору. Тому позбавлені хлорофілу осінні листки набувають яскравого золотистого та червоного забарвлення.
На деяких рослинах узимку зберігаються живі зелені листки. Тривалість їхнього життя становить кілька років. Оскільки щорічно відмирає і опадає лише частина цих листків, їхній сезонний листопад не помітний. Рослини, листки яких живуть менш ніж рік і на зиму опадають (наприклад, береза, яблуня), називають листопадними. Рослини, листки яких живуть кілька років і взимку залишаються живими (ялина, лавровишня), називають вічнозеленими.
ВИСНОВКИ
- 1. Листок як бічний орган пагона не має верхівкової твірної тканини. Типовий листок складається з основи листка, двох прилистків, черешка та листкової пластинки.
- 2. Жилки утворюють каркас листкової пластинки і забезпечують транспорт речовин.
- 3. Листки різних видів мають різну тривалість життя. Листопад є пристосуванням рослин до сезонної нестачі вологи, зокрема взимку.
ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Листок, основа листка, прилистки, черешок листка, листкова пластинка, жилкування, листкорозміщення, листопад.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- 1. Які функції виконує кожна з основних частин листка?
- 2. Чим прості листки відрізняються від складних?
- 3. Що таке жилка листка та які її функції?
- 4. Які способи листкорозміщення ви знаєте?
- 5. Яке значення відіграє листопад у житті рослин?
ЗАВДАННЯ
Пригадайте листки поширених в Україні рослин. Розгляньте малюнки, наведені в параграфі. Чи можете ви впізнати листки поширених в Україні рослин? Визначте ознаки зображених листків та заповніть таблицю в зошиті.
|
Рослина |
Ознаки листків |
|||
|
Простий чи складний |
Черешковий чи сидячий |
Тип жилкування |
Спосіб листкорозміщення |
|
|
Пшениця |
||||
|
Дуб |
||||
|
Шипшина |
||||
|
... |
||||