Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)

§ 15. Одноклітинні еукаріоти

Йтиметься про мікроорганізми, тіло яких — лише одна клітина, але ця клітина, на відміну від бактерій, має ядро.

До еукаріотів належить більшість видів, які населяють нашу планету і відрізняються від бактерій тим, що їхні клітини мають ядро.

Ядро еукаріотів містить молекули ДНК, організовані у хромосоми. Характерною ознакою еукаріотів є також наявність мітохондрій. В еукаріотів, здатних до фотосинтезу, є хлоропласти.

Еукаріоти можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними. Прикладами еукаріотів є всі ті тварини, гриби, рослини, яких ви бачите без використання збільшувальних приладів.

Одноклітинні еукаріоти — це організми, що складаються з однієї еукаріотичної клітини, яка часто зовсім не схожа на клітини багатоклітинних рослин, тварин або грибів. Хоча всі багатоклітинні еукаріоти походять від одноклітинних.

Часом багатоклітинні еукаріоти, пристосовуючись до особливих умов середовища, «повертались» до одноклітинної будови. Прикладом таких організмів є відомі кожній господині одноклітинні гриби — звичайні пекарські дріжджі (мал. 39, є, ж). Наразі відомо понад 100 тис. видів одноклітинних еукаріотів.

Мал. 39. Приклади одноклітинних еукаріотів: а — амеба; б — інфузорія; в — комірцеві джгутиконосці; г — діатомові водорості; д — евгленова водорість; е — одноклітинна зелена водорість; є, ж — одноклітинні гриби — дріжджі

Одноклітинні еукаріотичні організми суттєво різняться за способами живлення. Частина одноклітинних еукаріотів живиться гетеротрофно, інша частина — автотрофно. У гетеротрофних одноклітинних еукаріотів розрізняють тваринний та грибний способи поглинання органічних речовин. Якщо клітина живиться тваринним способом, вона захоплює тверді часточки їжі і перетравлює їх у цитоплазмі, часто — в особливих органелах, що мають назву травні вакуолі. Якщо клітина живиться грибним способом, вона може поглинати лише розчинені органічні речовини, всмоктуючи їх своєю поверхнею. Автотрофне живлення в одноклітинних еукаріотів відбувається виключно завдяки фотосинтезу.

Твариноподібні та рослиноподібні одноклітинні еукаріоти. Одноклітинних еукаріотів із тваринним способом живлення називають одноклітинними твариноподібними організмами. Одноклітинних еукаріотів з рослинним способом живлення відносять до одноклітинних водоростей. Крім того, багато одноклітинних еукаріотів (як твариноподібних, так і рослиноподібних) здатні поглинати поживні речовини грибним способом — шляхом всмоктування їх усією поверхнею клітини.

Наприклад, одноклітинна водорість евглена (мал. 39, д), яку інколи помилково називають «напівтвариною-напіврослиною», має зелені хлоропласти і за наявності світла живиться завдяки фотосинтезу. Якщо ж у воді багато розчинених органічних речовин, а світла немає, евглена переходить на гетеротрофний (грибний) тип живлення, навіть може при цьому ставати безбарвною. Евглена поглинає лише розчинені органічні речовини, всмоктуючи їх усією поверхнею клітини. До захоплення і перетравлення твердих часток їжі, тобто до тваринного живлення, евглена не здатна. З іншого боку, амеби та деякі інфузорії (мал. 39, а, б), які належать до одноклітинних твариноподібних організмів, поглинають органічні речовини як у тваринний, так і в грибний спосіб, проте через відсутність хлоропластів не можуть живитись як рослини.

Поширення та значення. Одноклітинні еукаріоти поширені по всій земній кулі. Вони мешкають в океанах, морях, різноманітних прісних водоймах, чимало їх зустрічається в ґрунтах. Серед них є паразити та взаємовигідні симбіонти тварин і рослин. Деякі з них здатні викликати тяжкі хвороби людини, наприклад малярію, сонну хворобу.

У природі одноклітинні твариноподібні організми та водорості слугують їжею для багатьох тварин, особливо тих, що мешкають у воді. Сучасні представники світу одноклітинних еукаріотів відіграють важливу роль у процесах самоочищення водойм, а рештки викопних одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей використовуються геологами для визначення віку осадових порід та під час пошуків родовищ корисних копалин, зокрема нафти.

ВИСНОВКИ

1. Клітини еукаріотів мають значно складнішу будову, ніж у прокаріотів. Головною ознакою еукаріотів є наявність ядра.
2. Еукаріотичні організми можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними.
3. Одноклітинним еукаріотам притаманні різні способи живлення — тваринний, грибний, рослинний та їх різні комбінації.
4. Одноклітинних еукаріотів із тваринним способом живлення називають одноклітинними твариноподібними організмами, з рослинним — одноклітинними водоростями.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Еукаріоти, одноклітинні еукаріоти, одноклітинні твариноподібні організми, одноклітинні водорості.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чим одноклітинні еукаріоти відрізняються від бактерій та ціанопрокаріотів?
2. Які способи живлення притаманні одноклітинним еукаріотам?
3. У чому полягає різниця між одноклітинними твариноподібними організмами та одноклітинними водоростями?
4. Часто в літературі можна зустріти вислів, що евглена в темряві живиться як тварина. Чи є це твердження повністю правильним?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Чим знамениті одноклітинні еукаріоти?

(Відповідь на запитання школярів: «Чому море світиться? Що нам дають водорості та одноклітинні твариноподібні організми і чи потрібні вони нам?»)

Розмножуючись у великій кількості, одноклітинні еукаріоти здатні викликати деякі явища, відомі людині ще з прадавніх часів та описані в легендах. До них належать криваві дощі та кривавий сніг (їх спричинює одноклітинна водорість гематокок), небезпечне токсичне цвітіння води у морях і океанах, відоме під назвою червоні припливи (його викликають віддалені родичі інфузорій — динофлагеляти), зелене та червоне цвітіння кори дерев (явища, зумовлені масовим розвитком споріднених із хлорелою зелених водоростей). Улітку вночі можна спостерігати, як у морі за човном чи плавцем тягнеться сріблясто-блакитна смужка світла: це зазвичай світяться одноклітинні ночесвітки.

На очисних спорудах армія родичів інфузорій, амеб та евглен невтомно вилучає з води і розкладає у своїх клітинах частки органічної речовини, забезпечуючи процес самоочищення забруднених вод.

Рештки загиблих одноклітинних еукаріот, що мешкали в океані десятки мільйонів років тому, утворили чимало різних осадових порід, які зараз використовує людина. Наприклад, звичайна шкільна крейда — це залишки мушель форамініфер та лусочок коколітофорид (мал. 40).

Мал. 40. Породи, утворені викопними одноклітинними еукаріотами. Крейда (а) та її склад (залишки форамініфер та коколітофорид (б); сучасна коколітофорида з вапняковими коколітами (в), з яких утворилась крейда)

Зміст