Мистецтво. Інтегрований курс. 7 клас. Кондратова

Уроки 7-8. Українське етнічне мистецтво

Пригадай, що тобі відомо про інструментальну народну музику.

В історії українського музичного мистецтва важливе місце відведено інструментальному фольклору. До нього належать танцювальні мелодії, музичний супровід до пісень, імпровізації та награвання, які найчастіше виконують кобзарі, лірники, бандуристи, оркестри народних інструментів, а також аматорські й професійні ансамблі народних інструментів.

Віночок українських народних мелодій (у виконанні оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії України під керуванням С. Литвиненка; соліст — О. Журавчак (сопілка)).

Про що розповіла тобі музика? Який настрій вона створює? Що ти знаєш про сопілку? До якої групи народних музичних інструментів вона належить?

Здавна народна музика супроводжувала календарні й родинні свята та обряди. Тож історично склалося, що найпоширенішими жанрами інструментального фольклору є марші й танці: гопаки, козачки, польки, вальси, коломийки, аркани тощо.

Композиція «Гуцулка» (у виконанні гурту «Ватаги», м. Яремче; фрагмент).

Які емоції пробуджує ця музика? Опиши її характер. Звучання яких інструментів тобі вдалося розпізнати?

Українська народна інструментальна музика має імпровізаційну основу.

Покутська полька (у виконанні ансамблю «Троїсті музики»; фрагмент).

Який настрій викликала в тебе прослухана композиція? Які інструменти її виконували? Простеж, як збагачує мелодію імпровізація.

Напевно, тобі доводилося чути визначення «етномузика». Що ж це таке?

Етнічна музика — термін, що є аналогом англійського word music і стосується тієї частини популярної музики, що зародилася із музичного фольклору різних країн.

Етнічній музиці властиві використання ладогармонічних і мелодичних особливостей народної музики та запозичення народних інструментів або манери виконавства. Однак етнічна музика — поняття, не тотожне музиці народній. Визначальним для етнічної музики є її належність до масової культури.

В. Кушнір. Рапсодія

Підсумком численних етнографічних експедицій до різних куточків нашої держави став унікальний проект «Етнічна музика України». Створені за задумом реалізаторів проекту аудіоальбоми ілюструють найхарактерніші особливості традиційної музики того чи іншого регіону. Зокрема, на диску «Карпатія» зібрано музику трьох етнічних груп: бойків, лемків і гуцулів, які мешкають на Івано-Франківщині.

Етнічна музика України. Уривок зі збірки «Карпатія»: Інтродукція — гра на дуді (у виконанні Р. Кумлика, с. Верховина).

Опиши свої враження від прослуханого твору. Хто, на твою думку, його виконав: аматор чи професійний музикант? Поясни, чому ти так вважаєш.

Кінець XX століття ознаменувався появою гуртів, що демонстрували принципово нове ставлення до народної спадщини. Це були ансамблі, які прагнули відтворити український музичний фольклор у його справжній, автентичній манері. Першим таким колективом став гурт «Древо», його наступниками — «Божичі», «Буття», «Володар» та інші.

Водночас український фольклор викликав жвавий інтерес у вітчизняних рок-музикантів. Етнічні мотиви у своїй творчості використовують гурти «Тартак», «Воплі Відоплясова» («ВВ»), «Мандри», «Гайдамаки», «Очеретяний кіт»; оригінальне нашарування етнічних елементів пропонує гурт «ДахаБраха». В Україні такий тип музики визначають як фолькрок, або етнорок.

За ініціативи лідера гурту «ВВ» Олега Скрипки 2004 року було започатковано міжнародний фестиваль етнічної музики «Країна Мрій». Мета фестивалю — популяризація народних традицій серед широкого загалу. Відтоді етнофестивальний рух в Україні отримав поштовх до активного розвитку. В різні роки тисячі прихильників збирали етнофестивалі «Підкамінь», «Трипільське коло», «Рурисько», «АртПоле» та інші, на яких, окрім українського фолькроку та української автентики, звучала також етнічна музика інших країн.

Слова і музика О. Скрипки. «Країна Мрій» (фрагмент відеокліпу гурту «ВВ»).

Українська народна пісня «Чорна рілля»: саундтрек до фільму «Крути 1918» (фрагмент відеокліпу гурту «Гайдамаки»).

Слова і музика С. Соловія. «Українське сонце» (фрагмент відеокліпу гурту «KOZAK SYSTEM»).

Про що розповідають ці пісні? Які почуття вони викликають? Охарактеризуй особливості звучання фолькроку. Чим він відрізняється від інструментального фольклору?

Гурт «KOZAK SYSTEM»

Гурт «ВВ»

Гурт «Гайдамаки»

Виконуємо українську народну пісню «Зеленеє жито, зелене».

Заспівай пісню під фонограму. Запропонуй друзям створити ритмічний супровід до пісні на шумових інструментах.

• Які твори належать до українського інструментального фольклору?
• Які жанри найбільш поширені в народній інструментальній музиці?
• Що таке етнічна музика?
• Які сучасні рок-гурти використовують етнічні мотиви у своїй творчості?

Досліди, чи відбувалися останніми роками етнофестивалі на теренах твого рідного краю. Якщо так, то підготуй розповідь-презентацію.

Урок 8. УКРАЇНСЬКЕ ЕТНІЧНЕ МИСТЕЦТВО

Поміркуй, чи можна за орнаментом на виробах декоративно-ужиткового мистецтва зрозуміти, що їх створено в Україні.

Етнічний (від грецьк. έθνος — етнос, народ) — той, що означає тотожність, спільне походження, стосується певного народу та його культури.

У сучасному образотворчому мистецтві доволі поширені етнічні мотиви, що виражаються в традиційних релігійних (іконографічних) образах та орнаментах через знаки, символи і стилістику традиційних ремесел. Зокрема, етнічне наповнення можна побачити в живописі, декоративно-ужитковому мистецтві, одязі, інтер’єрі. Такий стиль називають етностилем, етноживописом, етнодизайном, стилем фольк.

Українські майстри та майстрині використовують етнічні орнаменти в різьбленні по дереву, декоративному розписі, вишивці, ткацтві, гончарстві тощо.

Відеоролик «Український орнамент».

Перша зупинка — «Ткацтво»

Ткацтво — одне з найдавніших ремесел на теренах України. Основним матеріалом для нього слугували коноплі, льон і вовна. Із лляної та конопляної пряжі виготовляли рушники, покривала, рядна, полотно для одягу, а з вовняної — килими, ліжники, гобелени, килимові доріжки. Спосіб виготовлення тканини був трудомістким і тривалим процесом. Мистецтво ткачів і ткаль найяскравіше проявилось у виготовленні візерункових тканин. Для цього пряжу фарбували природними барвниками: соком ягід, відварами трав тощо.

Традиційний ручний ткацький верстат. Сумщина

Унікальним явищем є Кроленецьке переборне ткацтво, яке занесене до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні. Для кролевецьких рушників характерне поєднання білого і червоного кольорів та специфічна орнаментика.

Об’єднайтесь у три групи. Знайдіть зразки українських тканих виробів у мережі «Інтернет» та дослідіть їхні орнаменти, символи, кольори.

Друга зупинка — «Килимарство»

Килимарство — це окрема галузь ткацтва. Найвідомішими центрами українського килимарства вважають Поділля, Волинь, Полтавщину, Київщину, Чернігівщину, Гуцульщину. Важливою ознакою килимів ручної роботи є здебільшого симетричні зображення.

Особливий вид килимарного мистецтва — виготовлення гобеленів.

Гобелен — різновид декоративно-ужиткового мистецтва, настінний безворсовий килим із сюжетною чи орнаментальною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток.

Досить складна гобеленова техніка дає змогу відтворювати людські постаті й обличчя, фігури тварин так, що вони мають об’ємний і пластичний вигляд. Колись гобелени ткали із шовкових та вовняних ниток. Сучасні майстри і майстрині, окрім шовку та вовни, використовують бавовняні й синтетичні матеріали.

Об’єднайтеся в пари. Розгляньте гобелени талановитої майстрині О. Пілюгіної. Порівняйте ці вироби з традиційними килимами України. Прослідкуйте, які символи та кольори використала авторка.

Веснянка

Вірність

Мелодія

Різдвяна зоря

Третя зупинка — «Етноживопис»

У сучасному українському мистецькому просторі спостерігається нова хвиля зацікавлення етнічними мотивами. Майстри та майстрині працюють у техніках текстилю, вишивки, гобелена та змішаних техніках. Їхні роботи — це своєрідний синтез традицій та інновацій.

Розглянь твори українських художників і художниць. Чим особливі ці роботи? Як у них переплітаються народне та сучасне?

А. Подере’янська. Святий Юрій. Текстильне панно

С. Колос. Ескіз гобелена

І. Семесюк. Нашого цвіту по всьому світу! Полотно

Завітаймо в майстерню митця, якого називають українською легендою і чиї роботи перебувають у багатьох музеях світу. Народний художник України, Шевченківський лауреат Іван Марчук написав близько п’яти тисяч робіт, відкрив понад 150 монографічних та 50 колективних виставок.

А ще він створив унікальну техніку живопису — пльонтанізм. Жартівливий термін, що походить від слова «пльонтати» (тобто «плести», «заплітати»), вигадав сам Марчук. Майстер пише пейзажі, ніби створені з клубочків чудернацьких ниток.

Митець пояснює: «Мій тато був відомий ткач. Дехто думає, що все моє життя було засноване нитками. І це правда. Але одного разу я забув, що мій тато — ткач. Мені самому кортіло ткати нитку, але в іншому вигляді. І я вигадав власну техніку. Так ніхто ніколи не робив і, дякувати Богові, не робитиме. Бо для того треба мати неабиякі терплячість та вміння».

Відеоролик «Геній Івана Марчука» (фрагмент).

Розглянь художні твори І. Марчука. Які почуття вони викликають? Які етнічні мотиви в цих картинах ти помітив/помітила? Яка робота тебе найбільше вразила?

Місячні квіти

Пробудження

Загублені квіти

Практична робота. Створи для власного ґаджета стилізовану аватарку «Я з України», використовуючи українську символіку. За бажанням можеш виконати це завдання в мобільному застосунку Photo Lab.

• Що таке етностиль?
• Що тобі відомо про ткацтво і килимарство?
• Хто із сучасних митців та мисткинь використовує у власній творчості етнічні мотиви?
• Переглянь роботи друзів і запропонуй їм улаштувати спільну виставку. Чию аватарку ти вважаєш найбільш вдалою?

Зверни увагу, чи є у тебе вдома вироби в етностилі. Якщо так, то сфотографуй їх і покажи світлини друзям.