Мистецтво. 8 клас. Інтегрований курс. Комаровська

Генії музичного класицизму: віденська класична школа

• Які імена й назви творів спадають на думку, коли чуємо «класична музика»? Що слугувало художнім орієнтиром митцям класицизму? Чому ми не аплодуємо між частинами симфонії?

Із кінця XVII—XVIII ст. в Європі запанували ідеї освіченості, пріоритету розуму й науки. Настала ера класицизму, одного з найяскравіших періодів у розвитку європейської музичної культури. Саме в цей час відбувся сплеск світської музики, визначився склад симфонічного оркестру й камерних ансамблів. Утворювалися музичні спілки й професійні навчальні заклади (консерваторії, школи).

Класицизм відмовився від пишноти й пафосу бароко, повертаючись до гармонійної простоти, стрункості музичної думки й форми.

Центром розвитку музичного мистецтва стала столиця Австрії — Відень. Із цим містом пов’язана творчість трьох найвидатніших композиторів того часу: Франца Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта й Людвіга ван Бетховена. Саме завдяки їм у мистецтві назавжди збереглася слава про «класичну віденську школу», а самих митців і нині називають віденськими класиками.

1. Будинок, де мешкав В. А. Моцарт (акварель XIX ст.)

2. Пам'ятник Людвігу ван Бетховену. Відень, Австрія

3. Будинок-музей Йозефа Гайдна у Відні

Кожен із цих композиторів був яскравою індивідуальністю. Життєрадісне світовідчуття превалює в музиці Й. Гайдна. Палітра усіх можливих образів — у музиці Моцарта. Героїчний драматизм і напружена боротьба — основні риси творів Л. Бетховена. Віденські класики остаточно утвердили жанри симфонії, сонати, струнного квартету, концерту.

Симфонія (грец. «суголосся, злагодженість») — циклічний оркестровий твір із чотирьох частин, які контрастні за характером, темпом, але з наскрізною ідеєю.

1. Концерти віденського оркестру Моцарта — дивовижна подорож у часі за кращими творами класичної музики

2. Пам'ятник Й. Гайдну. Відень. Австрія

Драматургія симфонії цілісна. Саме тому освічені слухачі ніколи не переривають музичну думку оплесками між частинами.

ФОРМА СИМФОНІЇ

І частина

Сонатна

II частина

Тричастинна

III частина

Менует або скерцо

IV частина

Рондо або сонатна

Швидка, енергійна

Повільна, споглядальна, лірична

Помірно жвава

Яскравий, динамічний фінал

Побудову сонатної форми порівнюють із драмою в театрі. Вона має експозицію, розробку й репризу.

Експозиція	Розробка	Реприза
«Знайомство» з основними контрастними темами — «героями драми» (головною й побічною). Конфлікт	«Суперечка»: теми — «герої драми» зіштовхуються, змінюються. Кульмінація	Теми — «герої драми» повторюються, доходять згоди, але змінені після протистояння. Фінал

Йозефа Гайдна називають «батьком симфонії». У його спадщині понад сто симфонічних творів, яким була властива настільки виразна образність, що їхні назви іноді придумували самі слухачі: «Алілуя!» (№ 30), «Військова» (№ 100), «Прощальна» (№ 45), «Королева» (№ 85).

Симфонії Вольфганга Амадея Моцарта посіли почесне місце в класичному мистецтві. Митець умів поєднувати складність музичних ідей із ясною, доступною формою. Його мелодії легкі для сприйняття, проте мають глибокий емоційний зміст: від радісних і легких до трагічних і драматичних.

• Послухайте симфонії віденських класиків. Обговоріть питання.

Чому частини симфоній часто порівнюють з етапами життя людини?

Чому Симфонія № 45 Й. Гайдна отримала назву «Прощальна»?

Який сюрприз чекає слухацьку аудиторію у II частині Симфонії № 94 Й. Гайдна («Сюрприз») і чому в повільній спокійній музиці застосовано «удари» литавр?

Які відчуття викликає у вас Симфонія № 40 В. А. Моцарта — одна з найвідоміших у світі? Простежте, як наповнюються змістом усі частини твору.

3. Томас Харді. Портрет Й. Гайдна

4. Невідомий художник. Портрет В. А. Моцарта

5. Невідомий художник XVIII ст. Й. Гайдн музикує з квартетом у маєтку Естергазі

Гаслом Людвіга ван Бетховена був вислів: «Музика має висікати вогонь із грудей». Усі частини його Симфонії № 5 об’єднані грізним за характером коротким мотивом-епіграфом. Про нього композитор сказав: «Так доля стукає у двері». Музика відображає боротьбу людини з підступністю долі, а у фіналі утверджує перемогу над силами зла. У Симфонії № 9 Л. Бетховен уперше ввів голос і хоровий спів: «Оду до радості» на текст Ф. Шіллера.

• У 1806 р. Л. Бетховен присвятив три квартети другові й меценату графу Андрієві Розумовському, який перебував на дипломатичній службі у Відні. Розумовський улаштовував музичні вечори та створив перший у Європі струнний квартет із постійним складом учасників. У його бібліотеці зберігалися ноти українських пісень, деякі з них Бетховен використав у «Квартетах Розумовського». Музика квартетів оцінювалася виконавцями як надто складна. На це композитор відповів: «Це музика для пізніших часів».

1. Йозеф Штілер. Портрет Л. ван Бетховена

2. Август Боркман. Бетховен і Квартет Розумовського (світлина картини. Віденський музей, Австрія)

Найбільше сонат віденські класики створили для фортепіано. Цей музичний інструмент став символом нового європейського мистецтва, витіснивши в минуле інші клавіри.

Соната (італ. «звучати») — музичний твір із трьох образно контрастних частин, об'єднаних задумом і наскрізним розвитком, переважно для одного інструмента.

• Послухайте ІІІ частину Сонати № 11 В. А. Моцарта. Як на вашу думку, чи «виправдовує» музика назву цієї частини — Rondo Alla Turca («У турецькому стилі»)? Висловіть припущення, звідки могла з'явитися така назва. Порівняйте інтерпретації твору. Яка з них вам ближча?

• Сонату № 14 Л. Бетховен назвав quasi una Fantasia («наче фантазія»). Після смерті композитора поет Людвіг Рельштаб порівняв І частину з озером у сяйві місяця. Натомість французькому композиторові Г. Берліозу ця музика нагадувала сонячний день.

3. Клаус Каммеріхс. Портрет Л. ван Бетховена. Бонн, Німеччина. Якщо змінити ракурс, портрет перетвориться на купу аркушів до партитур

4. Пам'ятник В. А. Моцарту. Відень, Австрія

На вашу думку, чи погодився б композитор на назву «Місячна соната»? Поцікавтеся, про які події із життя Бетховена йдеться у фрагменті фільму «Immortal Beloved» («Безсмертне кохання» 1994, реж. Бернард Росе), де звучить твір. Висловіть ставлення до сучасної інтерпретації «Місячної сонати» музикантом і художником-інсталятором Вільямом Коузом.

• У вільний час для задоволення послухайте «Концерт для труби з оркестром» Й. Гайдна. Простежте, як труба «змагається» зі звучанням оркестру тутті.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Варіант 1. Попрацюйте над проєктом: «Сторінками опери К. В. Глюка "Орфей і Еврідіка"». Оберіть фрагменти і створіть розповідь.

Сцена Орфея з фуріями (із II дії).

Заключна арія Орфея (хорова сцена із І дії).

Мелодія флейти (антракт до 2 картини II дії.)

Варіант 2. «Зіграйте» разом із музикантами сповнену гумору «Дитячу симфонію». Використайте дитячі шумові інструменти, які є в партитурі, або доповніть іншими. Продумайте лаконічні гумористичні елементи костюма в резонанс із музикою. Виявіть свої артистичні здібності.

• Дізнайтеся, хто насправді є автором «Дитячої симфонії».

1. Сцена із сучасної вистави опери К. В. Глюка «Орфей і Еврідіка». Львівський театр опери та балету ім. С. Крушельницької

2. Будівля штаб-квартири Євросоюзу. Брюссель, Бельгія

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

• Чим світове мистецтво завдячує видатним митцям «віденської класичної школи»?

• Скільки частин у класичній симфонії? Опишіть характер частин.

• Закінчіть речення.

Віденськими класиками називають...

Соната — це...

• Розучіть «Оду до радості» з фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена. Які барви привнесло в симфонічний твір хорове звучання? Чому, на вашу думку, «Ода до радості» обрана Гімном Європейського Союзу?

Ода до радості

Музика Л. Бетховена, текст Ф. Шіллера

Переклад українською М. Лукаша

Радість, гарна іскро Божа!

Несказанно любо нам

Увійти, царице гожа,

В твій пресвітлий дивний храм.

Все, що строго ділить мода,

В’яжеш ти одним вузлом,

Розцвітає братня згода

Під благим твоїм крилом.

Обнімітесь, міліони,

Поцілуйтесь, мов брати!

Вічний Отче доброти,

Дай нам ласки й охорони!

Кого доля ощастила

Тим, що другові він друг,

Кого любить лада мила, —

Йдіть до нас в веселий круг.

Йдіть усі, хто зве своєю

В світі душу хоч одну!

Хто ж весь вік черствів душею —

Йди у іншу сторону.

Ноти

Видатна особистість у мистецтві

Крістоф Віллібальд Глюк (1714-1787) — видатний австрійський, німецький композитор доби класицизму, творчість якого значною мірою вплинула на розвиток опери.

Він народився в родині лісничого. Із самого дитинства хлопчик вирізнявся музичним талантом. Сам композитор так описав свої перші кроки у творчості: «Я грав на кількох інструментах, і шкільний учитель, вирізняючи мене з-поміж інших учнів, давав мені уроки у себе вдома, коли видавався вільний час. Я більше не думав і не мріяв ні про що, окрім музики; мистецтво лісівництва було покинуте».

3. Жозеф Дюплессі. Портрет К. В. Глюка

У 13 років Крістоф утік із дому й тривалий час подорожував Європою, граючи на скрипці й віолончелі. В Австрії талант юнака зацікавив багатих меценатів, які допомогли йому удосконалювати музичні здібності, отримати належну освіту. Глюк також був надзвичайно наполегливим: якось, перебуваючи в Італії, композитор відмовився писати музику «в модному стилі», адже прагнув створювати щось нове й оригінальне.

Сміливий творчий пошук митця увінчався грандіозним успіхом в оперному мистецтві. Композитор прагнув зробити музику більш природною, емоційною, щоб вона допомагала краще зрозуміти почуття героїв і героїнь. Оперні твори Глюка стали першими, де музика й сюжет об’єдналися, розкриваючи драматичний задум. Однією з найвідоміших опер композитора є «Орфей і Еврідіка», яка залишається визнаною класикою. Новаторство Крістофа Віллібальда Глюка надихнуло багатьох композиторів і змінило оперу назавжди.