Мистецтво. 8 клас. Інтегрований курс. Комаровська

Музичне різнобарв'я українського бароко

• Що таке партесний спів? Де варто виконувати барокову музику? Чи змінюється сприйняття музики в різні часи? Яким було сценічне мистецтво українського бароко?

Динамічне українське бароко — це й розквіт українського музичного мистецтва. На заміну стриманому одноголоссю прийшло багатоголосся — партесний спів, що найяскравіше втілився в партесному концерті. Українське багатоголосся тепер конкурувало за розкішшю із західноєвропейським, де разом із хором могутньо звучав орган або інструментальний ансамбль.

1. Барокове оздоблення Михайлівського Золотоверхого собору. Київ

2. Партесний спів. Фрагмент ікони «Воздвиження Хреста» (кін. XVII ст.)

Партесний спів — багатоголосне хорове виконання музики а капела за окремими голосами-партіями, тобто партесами (у перекладі з латини pars — «частина, партія»).

Партесний концерт — одночастинний твір вокально-ансамблевої багатоголосної музики на біблійні тексти, із кількістю від восьми й більше голосів.

У партесних концертах спів солістів або хорових груп зіставлявся з повнозвуччям хору. Високі голоси контрастували з низькими, гучне звучання — із тихим, поліфонічне — з акордовим. Таке змагання, тобто концертування, створювало ефект глибини емоційного звукового ландшафту. Цьому сприяв і широкий діапазон чоловічих голосів: від басів — до дискантів.

Дискант — високий хлопчачий голос із дзвінким звучанням. Нині партію дискантів у хорі виконують жіночі голоси.

• Послухайте фрагмент партесного концерту Симеона Пекалицького «Дух твій благий». Зверніть увагу на текст твору, де відчутна ідея перемоги життя й світла над мороком. У якому просторі найвиразніше звучатиме така музика? Чи є у вашому місті чи містечку приміщення, де б повноцінно зазвучав партесний спів?

Подискутуйте: чи слід у наш час суворо дотримуватися правил виконання, які існували в певний історичний період і були зрозумілі людям саме тієї доби.

• Проєкт Open Opera Ukraine започаткував лабораторію «Musica sacra Ukraina: партесний вимір», яка здобула престижну європейську премію REMA — EEMN. Представлений там партесний спів був записаний у Кирилівській церкві в Києві, яка вважається ідеальним простором для його виконання.

• Здійсніть віртуальну екскурсію до Кирилівської церкви в Києві. Дізнайтеся про її акустичні властивості.

3. Кирилівська церква. Київ

4. Хори Кирилівської церкви

Партесний спів став важливим елементом української духовної музики, відбиваючи драматизм і глибоку духовність барокової естетики. Він залишив помітний слід у розвитку української хорової музики.

Одним із найвидатніших зразків українського партесного співу став твір композитора XVII ст. Миколи Дилецького — урочистий, барвистого звучання «Воскресенський канон» для восьмиголосного хору на текст Іоанна Дамаскіна.

• Послухайте фрагменти «Воскресенського канону» М. Дилецького. Опишіть характер музики. Як контрастують окремі частини?

1. Будівля Острозької академії. Рівненська обл.

2. Спудеї Києво-Могилянської академії. Гравюра XVII ст.

3. А. Константинопольський. Григорій Сковорода серед студентів Києво-Могилянської академії

Визначним явищем українського бароко протягом XVII — першої пол. XVIII ст. став шкільний театр. Постановка вистав належала до обов’язкової навчальної програми в братських школах, колегіумах, а також Києво-Могилянській і Острозькій академіях.

На заняттях із піїтики (поетики) спудеї (учні) складали віршовані промови, а з риторики — навчалися переконливо дискутувати. Глядачами видовищних вистав ставали не лише представники освітнього закладу, а й широкий загал. Основні сюжети мали релігійний зміст, проте ставили й п’єси на історичні чи світські теми, зокрема про національних героїв.

Між актами драми розігрували інтермедії — комедійні сценки на побутові сюжети з місцевим колоритом, не пов’язані з основною дією. У них висміювали людські вади: жадібність, зарозумілість, невігластво тощо.

У шкільній бароковій драмі сформувалися канони акторської гри, розвивалася сценографія. П’єси супроводжувалися музичними номерами, що відбивало барокову схильність до синтезу мистецтв. Співи й інструментальна музика створювали урочистий настрій. Так закладалися основи майбутнього професійного сценічного мистецтва.

• Дізнайтеся більше про значення й виразові засоби барокового шкільного театру.

• Поновіть свої знання про український різдвяний театр ляльок — вертеп. Зверніть увагу на персонажів, облаштування вертепної скрині, музику й танці, сюжети, у яких простежувалися паралелі із життям. Чому український вертеп був якнайтісніше пов'язаний з образом Козака Мамая?

У сучасному музично-театральному перформансі «Вертеп. Необарокова містерія» в основу дійства покладено Сокиринський (Галаганівський) вертеп 1770 р.

4. Сокиринський вертеп

5. Ляльки сокиринського вертепу: Козак, красуня Дарина Іванівна, цар Ірод, Циганка

6. І. Кужом. Вертепні ляльки (створені за старовинними джерелами й образами Галаганівського вертепу)

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Варіант 1. Складіть сценарій короткого фільму про акустику Кирилівської церкви в Києві, «героєм» якого буде партесний спів. Визначте локації у вашому місті/містечку або найближчих містах, де можуть відбуватися зйомки.

Варіант 2. Звернувшись до електронного ресурсу, зімпровізуйте фрагмент інтермедії Якуба Гаватовича «Купив кота в мішку».

1-2. Сцени з «Необарокової містерії»

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

• Як збагатилося хорове музичне мистецтво в Україні в добу бароко?

• У чому особлива краса партесного співу?

• Яку роль відіграв бароковий шкільний театр у становленні національного театрального мистецтва?

• Чим вертеп відрізняється від шкільної драми й що між ними спільного?

• Закінчіть речення.

Партесний спів — це...

Партесний концерт — це...

Видатна особистість у мистецтві

Микола Павлович Дилецький (бл. 1650? — 1690?), найвидатніша постать у східноєвропейському музичному світі другої половини XVII ст. Він відомий як просвітитель, теоретик і реформатор вітчизняного музичного мистецтва. Особистість широкого європейського масштабу, Дилецький чи не вперше поєднав західноєвропейські музичні здобутки з давньоруськими традиціями й українською інтонаційністю.

3. Сторінка рукописної книги М. Дилецького «Граматика мусикійська»

4. Автограф Миколи Дилецького

У першому в східній Європі трактаті про музику «Граматика мусикійська» (1675 р.) митець виклав правила партесного співу, пояснив сутність лінійної нотації, а головне — переконував композиторів використовувати «вільні» прийоми, запозичувати їх із «мирської» музики. Найважливішим для митця було пробудження музикою «серця людського». Трактат Дилецького став важливою основою для розвитку церковної музики.

Пісня про Мамая

Вірші й музика Н. Май

Ой, у полі, у полі

Червона калина,

Заспівала про козака

Рідна Україна!

Приспів (двічі):

Ой, мамо, мамо, я

Ой, люблю я Мамая!

Бо у нього ясні очі

І розмова щирая!

Ой, у полі, у полі