Українська мова. 8 клас. Караман

§ 31. Відокремлення уточнювальних членів речення

371. Виразно прочитайте. Знайдіть члени речення, які містять уточнювальну інформацію.

1. У народі цілющі трави й квіти називають чар-зіллям, або просто зіллям.

2. Березневе сонце, схилившись за полудень, не пече, а лагідно пригріває.

3. У загінках лісу, на північних схилах, у яругах іще тьмяно синіють кучугури льодяно-крупчастого снігу. А тут - осоння! (За П. Стефановим).

372. Розкажіть за таблицею про способи приєднання уточнювальних членів речення.

Способи приєднання уточнювальних членів речення	Приклад
За допомогою сполучників тобто, чи, або (у значенні тобто), а саме	Вальдшнеп, або лісовий кулик, - благородна птиця (Остап Вишня).
За допомогою слів крім, окрім, за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, насамперед, зокрема	Там було затишно завжди, навіть узимку.

Зверніть увагу! Якщо автор надає особливого значення уточнювальним словам, то використовує для цього на письмі тире, а в усному мовленні значну паузу:

Щось у мене було і від діда Тараса, і від прадіда - Сковороди (В. Симоненко).

Ще будем жити ми - і я, і ти! (П. Тичина).

«Буду я навчатись мови золотої»

373. І. Виразно прочитайте, звертаючи увагу на інтонування уточнювальних членів речення.

1. Зранку ми вже працювали, зокрема фарбували. 2. Тут, на узліссі, розкіш була вітрові (М. Коцюбинський). 3. Я буду лікарем, хірургом. 4. Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ (І. Цюпа). 5. Старшокласники, переважно хлопці, готували майданчик для змагань.

II. Спишіть, підкреслюючи уточнювальні члени речення і слова, які вони уточнюють.

374. Прочитайте речення. Прокоментуйте уживання розділових знаків.

1. Коло гаю, в чистім полі, на самій могилі, дві тополі високії одна одну хилить (Т. Шевченко). 2. А внизу, за городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Панас Мирний). 3. Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, на поліські болота (О. Гончар). 4. Сьогодні вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад, Олег кинувся нагору, до його кімнатки (О. Донченко).

375. Складіть стислий опис природи, використовуючи запропоновані уточнювальні обставини.

Саме там, далеко-далеко, за обрієм, на краю села (міста) тощо.

376. Спишіть, розставляючи розділові знаки.

1. Найкращі твори художника зокрема етюди були представлені на цій виставці. 2. На краю села на місці їхньої^ф хатинки стояв великий будинок. 3. Гризуни наприклад ховрашки завдають багато шкоди полям. 4. Цей член речення відокремлюється уточнюється у певній позиції. 5. Увечері я зайшов до свого сусіда Остапчука. 6. Саме тоді минулого року в червні брат приїхав до нас на канікули. 7. Лінгвістика тобто мовознавство зацікавила моїх однокласників.

377. І. Відновіть речення, додаючи з довідки на місце пропусків уточнювальні члени. Що змінилося? Обґрунтуйте відповідь. Поясніть уживання розділових знаків.

1. А там далі ... стоїть присілок в садках (За І. Нечуєм-Левицьким). 2. Посеред неба ... ніжно золотилися хмари (За Ю. Збанацьким). 3. Перед ним ... стояли високі вогняні гори (За М. Коцюбинським).

Довідка: на крайнебі; над самою головою; серед зеленого лісу на долинці.

II. Доберіть три-чотири синоніми до слова крайнебо. З'ясуйте, у яких стилях мовлення можуть уживатися дібрані синоніми. Складіть речення з одним із дібраних слів, використовуючи уточнювальну обставину. Виконайте його синтаксичний розбір.

378. І. Прочитайте і запишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви. Розставте пропущені розділові знаки, зважаючи на те, що в першому реченні є обставина з уточнювальним смислом.

Цікаву рослину можна бачити часом (по)під парканами у во..ких і тінистих місцях. Її листя з одного боку гладеньке і бл..скуче з якимось холодним полиском а з другого білясте ніби вкрите м..якою й ніжною павутиною.^сн Два протилежні враження від цієї квітки холодна байдужість і тепла ніжність. Народ прозвав рослину мати(й)мачуха (А. Матвієнко).

II. Допишіть текст, склавши розповідь про рослину.

379. І. Запишіть текст, розставляючи розділові знаки. Поясніть пунктограми.

Минали роки. Осика росла росла та й виросла. Потім постаріла одряхліла гілляки сохнути стали обламуватись. Такою й тепер стоїть^ф. Її ровесниць уже давно вітровіння^* позвалювало додолу, уже й порохню від них мурахи розточили. А ця стоїть.

Бо поруч молодий кучерявий дуб прийомний син. Обхопив її двома одводинами^*, мов руками під пахви й так тримає^ф. Спробуй вітром повалити їх двох, коли в дуба сила так і буяє! (За Є. Шморгуном).

II. Виконайте розбір двох-трьох словосполучень.

380. Виконайте синтаксичний розбір речення.

Колись, за незапам’ятних часів, жив собі на просторах якогось краю невідомий кочовий народ, випасав свої стада з віку в вік, перебираючись з місця на місце (А. Матвіенко).

381. І. Поставте розділові знаки, зважаючи на те, що в першому реченні є уточнювальні обставини.

Серед бур’янів на пустирях уздовж^м доріг на узліссях і край^м полів росте знайома в народі куряча сліпота висока пряма рослина з буро-червоними квіточками розквітлими^м у верхній частині. Кажуть кури наклювавшись^м її сліпнуть. Тому напевне й назвали її за цією ознакою (З журналу).

II. Визначте пунктограми. Доберіть по одному прикладу до кожної пунктограми.

382. Прочитайте текст. Поясніть причини відокремлення членів речення. Доберіть до тексту заголовок.

Сходу сонця народний світогляд надавав неймовірно важливого значення. У той момент сонце надзвичайно енергетичне, воно оживляє, пробуджує увесь світ, дає тепло, світло, силу й енергію всьому. Усі темні, злі сили розбігаються перед його лицем урізнобіч, гинуть і щезають навіки. Вранішнє сонце має також і лікувальну силу. Найзаповітніше бажання спішили сказати сонцю, яке сходить, бо вранішнє сонце, викупане й виспане, завжди милостиве. Воно благословляє день. То ж селянин, уздрівши оновлене світило, знімав шапку, кланявся йому.

Часто на великі свята підіймались на гору - символ неба, шлях до сонця, щоб зустріти світило. У дні свят, зокрема й у неділю, сонце буває віщим, тобто посилає долю або недолю (З книги «Українські символи»).

383. Проведіть експеримент: у першому реченні однорідні члени замініть на уточнювальні. Виразно прочитайте обидва варіанти. Зробіть висновок про значення уточнювальних членів речення.

На заході, над чорною смугою лісу й гір небо блищало дуже пізнім рум’яним вечором. Було ясно, як удень. На Братській церкві можна було читати золоті написи на стінах. Повітря було тихе, запашне, настояне на зелених духмяних травах (За І. Нечуєм-Левицьким).

384. Складіть і запишіть речення, використовуючи запропоновані слова як уточнювальні обставини.

З великою радістю, по-діловому, по-вашому.

385. І. Виконайте коментоване читання тексту, пояснюючи вживання розділових знаків. Знайдіть уточнювальні члени речення.

Микола Горинович, адвокат, вертався з суду додому. Був початок осені, саме той час, коли більша частина дерев ще зелена і тільки деякі повбиралися в жовте й жовтогаряче вбрання і стояли мов у золотих шатах. Горинович дивився на їх, проходячи великим міським садом. Це був замалим не гайок з могучими старими кленами й дубами. Якимсь чудом вони позоставалися тут, у самому осередкові великого міста, повитого тяжким повітрям, серед височенних будинків та закованих у камінь вулиць. А проте сьогодні дихати було легше. Уночі йшов дощ, по небу снувалися хмари, але ж дерева стояли чистенькі, повмивані. Огидний міський пил прибило тим дощем, і чисте, вогке повітря якось м’яко вливалося свіжою живущою течією в груди. Горинович широко дихав і йшов помалу-малу. Був утомлений, та й так легко тут дихалося, що хотілося зостатися довше серед цих великих задуманих дерев, сісти й дивитися на їх довго і прислухатися, як вони стиха-стиха шепотять своїм, потемнілим од хмарного неба листом. Горинович любив дерева, любив їх спокійну пишну красу і не постеріг, як зупинився й став дивитися.

- А що це ви так задивилися, колего? Красою природною впиваєтесь?

Це товариш, молодий адвокат, вийшовши трохи пізніше з суду, наздогнав його.

Горинович трохи скривився: зараз ні до кого не хотілось озиватися.

- Ішов додому, - відказав, рушаючи знову, - та й спинився глянути на ці гарні дерева (Б. Грінченко).

II. Доберіть заголовок до тексту.

III. Поясніть правопис слів з орфограмою «-нн- та -н- у прикметниках і дієприкметниках».

Пишемо так

Орфограма «Написання не, ні з різними частинами мови»

Невільник, невгасимий, ненависний, невдовзі, непорушно, нездужати (хворіти), не здужати (не змогти), недобачати, неславити (ганьбити), не славити (не прославляти), недостача, недолік, недописаний, неправда, несміливий, недалеко, ніхто, ніякий, ніколи, нітрохи, нічий, ніде, ніскільки, ніяк.

Наголошуємо так

Надягну́, надя́гнеш, наздога́д, наздоженемо́, наздоженете́, на́зирцем, найцікаві́ший, найяскраві́ший, нали́гач, намоло́т, нанести́, наносни́й, неквапни́й, нелю́дський, нена́видіти, нена́висть.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

386. Складіть стисле повідомлення «Відокремлення в нашому мовленні», використовуючи такі початки речень:

Відокремленими членами речення називаються...

Відокремленими бувають такі другорядні члени речення:...

На письмі відокремлені члени речення виділяються...

В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються...

Уточнювальні члени речення служать...

387. Складіть пояснення теми з фізики, хімії чи географії (на вибір), використовуючи у складі уточнювальних відокремлених членів такі слова, як: зокрема, головним чином, у зв'язку, наприклад та ін.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Допомога (з, за)

Словники не розрізняють відтінків у вживанні іменника допомога з прийменниками з, за і навіть при (з допомогою, за допомогою, при допомозі). Проте останніми десятиріччями в літературній мові усталилося таке неписане правило:

• коли йдеться про живу істоту, вживати прийменник з: На які ж ви гори сходили? - зацікавлено допитувався Воронцов єфрейтора, що з допомогою товаришів уже туго затягувався канатом... (О. Гончар);

• коли мовиться про неживий предмет, зокрема про інструмент, знаряддя, що сприяє виконанню дії, - прийменник за: Великий німецький поет Вольфганг Гете, взявши цей [Фауста] образ, незмірно поглибив його, показав за його допомогою найвищі досягнення тогочасної науки й філософії (М. Рильський). Підживлювати озимину рідкими добривами найкраще за допомогою авіації (З газети).

Щодо прийменника при, то зі словом допомога в українській мові його краще не вживати, а замінити прийменниками з або за - залежно від контексту.

(За Є. Чак)