Українська мова. 8 клас. Караман

Розвиток мовлення 14. Письмовий твіропис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

310. Порівняйте теми творів. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються?

1. Вулиця мого дитинства.

2. Улюблений куточок рідної природи.

3. Вигляд з мого вікна.

4. Панорама рідного міста (села, нашої річки).

311. І. 1. Прочитайте. Визначте тип тексту. Охарактеризуйте композицію. Чи передається ставлення автора до того, про що йдеться в тексті?

2. Знайдіть вставні члени речення, поясніть їхню роль.

Хоч з якого боку ви під’їжджаєте до Берислава, дорогою з Катеринослава, Херсона чи Сімферополя, здалеку ви ще помітите густий натовп крилатих млинів, які якось згрупувалися переважно на північній його окрузі. Та вид на нього, безсумнівно, кращий з-за Дніпра по кримській дорозі, бо перед очима, як на долоні, суцільна скеляста смуга берега, на якій видніються будиночки, хатинки і мазанки, деякі обсаджені деревцями... Балка Кизикерменка, що відділяє нове місто від старого, складається з широкого яру, який біля мосту переходить в урвище - шанець^* старовинної турецької фортеці. Через Дніпро на острові, що утворився пізніше, видно залишки укріплення, що мали допомагати фортеці. Кажуть, тут також були протягнуті залізні ланцюги через Дніпро, щоб утримувати запорожців від морських набігів. Однак запорожці не боялися, як відомо, Кизикермена. Витівки козацькі збереглися у друкованих пам’ятках...

Назва частини міста Пойдунівка вельми недавня і походить від малоруського гумору. Перші поселенці, що зайняли центр сучасного міста, були чисті малоруси-полтавці. Через деякий час з’явилися і чернігівські вихідці, вимова яких має уже різку відмінність. Останні заселили північну частину нинішнього Берислава, яка вважалася до того часу степом. Чи були серйозні сутички між попередніми і пізнішими поселенцями - невідомо, але полтавці назвали чернігівців пойдунами. Майбутній час дієслова йти - малоруською піду, чернігівці ж кажуть пойду - от така штука.

Порада. У творі-описі місцевості можна використати обрамлення до основної частини: спогади про село чи місто; зустріч з ним після розлуки; мрії про цю зустріч; записи у щоденнику; лист до друга, якого ви запрошуєте побувати у вашому селі чи місті тощо.

Берислав - перше містечко на Дніпрі, зовнішність якого відрізняється від інших однією оригінальністю: рідко біля якого будинку ви не побачите високої жердини з віхтем сухих гілок угорі, з порожнім висушеним гарбузом або дерев’яним будиночком. Це тимчасові притулки для шпаків, які, зустрічаючи готові помешкання, охоче у них селяться і співом своїм винагороджують привітного господаря за гостинність. Спів цей, особливо навесні, із світанком, надзвичайно приємний; коли співають разом декілька шпаків, виходить оригінальний концерт.

Навесні, ранками, помітно у Бериславі особливе багатолюддя. Це збираються чорнороби, за якими присилають поміщики з далеких місцевостей. Біля бериславської пристані або, краще сказати, уздовж берега, від казенної переправи і угору до річки Космахи, стоять морехідні човни, дуби і шаланди. На цьому березі завше життя і рух, і він усипаний народом: матросами, пасажирами, пралями, рибалками...

Навесні та влітку місто доволі гарне, у різних місцях будиночки обсаджені деревами. Та любив я тихого літнього вечора сидіти на скелі і дивитися, як віддзеркалюються у Дніпрі кам’янистий берег, зелений острів, а вдалині, на таврійському березі, видніються вогники, розкладені у степу чумаками.

(О. Афанасьєв-Чужбинський)

II. 1. Прочитайте текст. Доведіть, що він не належить до художнього стилю.

2. Користуючись текстом і фотографією, створіть невеликий опис у художньому стилі.

1896 року було завершено будівництво залізничної колії, що сполучала Галицьке Поділля з Буковиною (у 1867-1918 рр. Закарпаття, Буковина та Галичина входили до складу Австро-Угорщини). Саме на цій залізничній гілці у селі Плебанівка Теребовлянського району, що на Тернопільщині, спорудили дев’ятиарковий кам’яний залізничний віадук (від лат. via - шлях та лат. duco - веду - міст на високих опорах через глибокий яр або ущелину). Масивний і надійний, віадук досі допомагає поїздам долати звивисті схили галицької землі. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки кам’яній кладці і дев’яти високим аркам. Арочний стиль вибраний невипадково - це збільшує надійність і довговічність усієї конструкції (www.discoverukraine.com.ua).

Віадук у с. Плебанівка

312. Визначте стиль обох текстів, обґрунтуйте свою думку. Як передається в описах авторський настрій?

1. МОЄ МІСТО

...Снилося мені що йду

з батьківського дому до школи

знаю куди прямую

зліва крамниця Пашанди

третя гімназія книгарні

видно навіть у шибці

крізь шибку голову старого Бодека

хочу звернути до катедри

краєвид раптом зникає

немає продовження

просто не можна йти далі

однак добре знаю

що це не сліпа вулиця

океан миттєвої пам’яті

підмиває руйнує образи

залишиться камінь

на якому я народився

щоночі стаю босий перед

закритою брамою мого міста.

(Збіґнєв Герберт, польський поет, есеїст, драматург; народився у Львові)

2. Будинки причаїлися під габою^* ночі, щезали у мороці. Нічне світило ще не зійшло на небосхил, і лише зірки осявали верхів’я гір. Бучач стоїть на горі, і здавалося, ніби зірки прив’язані до дахів його будинків. Раптом вийшов місяць і освітив усе місто.

І сказав один з них: зроду не знав я, що містечко наше таке прекрасне. Здається мені, що в усьому світі не знайдеш міста красивішого за наше. ...Кожне місто гарне, якщо живуть у ньому добрі люди...

(Шмуель-Йосип Агнон, ізраїльський письменник, лауреат Нобелівської премії; народився в м. Бучачі, що на Тернопільщині)

313. 1. Перечитайте поради, як писати твір-опис місцевості, на с. 208.

2. Напишіть твір, записавши складний план, на одну з тем: «Моє місто/село»; «Ранок/вечір у моєму місті/селі»; «Зима/весна/літо/осінь у моєму місті/селі»та ін. Заголовок доберіть самостійно.

Зауважте! У своєму творі ви можете торкнутися питань походження назви, історії міста (села), особливостей природи, архітектури; ідей, які об’єднують мешканців; розповісти, чим пишаються мешканці вашого міста (села), що їх хвилює. Однак не намагайтеся охопити і висвітлити їх усі. Пам’ятайте, що ви пишете твір-опис.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ПАРЄ чи ПАР’Є?

Як писати і вимовляти нову абревіатуру, утворену зі складеної назви Парламентська асамблея Ради Європи: ПАРЄ чи ПАР’Є? Досі не маємо її усталеного правопису. Зважаючи на те, що для української літературної мови характерна роздільна вимова твердого звука [р] перед звуками, позначеними літерами я, ю, є, ї, та обмежене вживання літери є для пом’якшення звука [р] (лише в деяких російських власних назвах на зразок Орєхов, Рєпніна та ін.), цю абревіатуру потрібно писати з апострофом, що вможливить твердо вимовляти в ній звук [р].

Отже, українською мовою правильно вживати ПАР’Є.

Е-ДЕКЛАРАЦІЯ, а не Є-ДЕКЛАРАЦІЯ

В українському вжитку порівняно недавно з’явилося багато складних утворень із початковою ініціальною абревіатурою е-: е-сервіс, е-ринок, е-декларація, е-навчання, е-декларування, е-видання та ін. Значення цієї абревіатури зрозуміли швидко, але багато хто досі вимовляє її неправильно, бо найуживаніші сьогодні складні слова звучать як є-сервіс, є-декларація, є-видання. Правильно вимовляти їх із початковим е, адже до цього звука скорочені прикметники електронний, електронна, електронне, електронні, що входять до базових словосполучень таких складних утворень, пор.: електронний сервіс → е-сервіс; електронна декларація → е-декларація; електронне видання → е-видання та ін.

Отже, української мовою вимовляйте е-сервіс, е-декларація, е-декларування, е-видання (За К. Городенською).