Українська мова. 8 клас. Караман
§ 15. Безособові речення
181. Порівняйте речення. На що вказує головний член односкладних речень? Чи передбачає він виконавця дії?
1. Пахли духмяні трави, квіти. - Пахло духмяними травами, квітами.
2. Дитина солодко спить у колисці. - Дитині солодко спиться в колисці.
«Буду я навчатись мови золотої»
Безособові речення - це односкладні речення з головним членом у формі присудка, що позначає дію або стан без виконавця чи носія.
Безособові речення вказують на стан природи, фізичний або психічний стан людини: Вечоріє. Мене морозить.
182. Розгляньте таблицю. Підготуйте повідомлення про способи вираження головного члена в безособових реченнях.
|
Спосіб вираження |
Приклад |
|
Безособове дієслово |
Світає. Мені не сидиться на місці. |
|
Особове дієслово, що має безособове значення |
Пелюстками вишневого цвіту, наче снігом, укрило мій чуб (В. Лісняк). |
|
Дієслівні форми на -но, -то |
На полях розсипано волошки. Піднято прапор на щоглі. |
|
Прислівник з дієсловом-зв’язкою або без нього |
У лісі порожньо, тихо (Ю. Збанацький). Колись там весело було (Т. Шевченко). |
|
Неозначена форма дієслова |
Поїхати б у Карпати. |
|
Неозначена форма дієслова в поєднанні з прислівниками або присудковими словами треба, можна, жаль, шкода, час, слід |
До уроків слід старанно готуватися. |
|
Слова немає (нема), не було, не буде з додатком у родовому відмінку |
Немає в класі Сергія. Довго не було дощу. |
183. І. Спишіть безособові речення. Підкресліть у них головний член речення і визначте, чим він виражений.
1. За вікном хурделило (В. Яворівський). 2. Світало (А. Малишко). 3. Довкола було тихо й безлюдно (О. Гончар). 4. На пасовиськах витлумлено траву (В. Яворівський). 5. Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). 6. Щоб довкола було ясно-зоряно, щоб у саду - чисто-метено, щоб на душі світло-радісно (М. Сингаївський). 7. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 8. І пахло суницею, грибами, розіпрілим хмелем, тією житньою свіжістю, яку приносять тільки петрівчанські пучки блискавиць (М. Стельмах). 9. Нашої волі не зламати. 10. Тут було тихо і безлюдно (Г. Тютюнник).
II. Визначте, що означають наведені речення: явища природи, фізичний і психічний стан людини, можливість чи неможливість, потребу виконання дії.
184. Спишіть речення. З'ясуйте спосіб вираження виділених головних членів у безособових реченнях.
1. Повіяло ранніми осінніми холодами (О. Гончар). 2. Знов стало накрапати (Є. Гуцало). 3. Стає зовсім темно (Я. Баш). 4. Вітерцем дихнуло з долини (П. Дорошко). 5. Поки що їхати було нікуди (О. Гончар). 6. Вечоріло. 7. На сході жевріє (В. Собко).
185. З'ясуйте стилістичні особливості поданих речень, доречність використання в різних ситуаціях. Чи однаковий зміст цих речень?
Я не спав. — Мені не спалося.
Урок закінчився. — Урок закінчено.
Я написав. — Мною написано.
186. Виправте граматичні і стилістичні помилки у безособових реченнях. Зверніться до рубрики «Культура мовлення» наприкінці параграфа.
1. Приїхавши сюди, мені не вдалося вас знайти. 2. Працюючи наполегливо, дослідження було завершене. 3. Вивчаючи безособові речення, у нас не було ніяких проблем. 4. Закінчивши сьомий клас, мені дали грамоту. 5. Восьмикласниками було відвідано музей народної архітектури й побуту. 6. Вітром гойдає гілку. 7. Нас зобов’язано забезпечити покращення підготовки до уроків української мови. 8. Під час екскурсії ми збирали зразки диких рослин, якими вкрито місцевий ліс. 9. Всю землю було занесено снігом. 10. У цьому лісі не росло грибів.
187. Прочитайте. Обґрунтуйте, до якого стилю належить текст. Спишіть, підкресліть граматичні основи безособових речень. Визначте, чим виражений присудок у безособових реченнях.
Пот..мніло, завітрило... Закрутила курява.
Гримнуло бли..че, немов хтось звалив на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі.
Вітер ущух. Між листям заш..лестів густий, рівний дощ. А в небі ..чинилася гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило, луною розкочувався гук над хмарами ш..рокими н..бесними просторами (За С. Васильченком).
• Доведіть, що у тексті доречно використано безособові речення.
• Випишіть з тексту синоніми, продовжте синонімічні ряди.
Архип Куїнджі. Після дощу. 1879
188. Розгляньте картину «Після дощу» і прочитайте її опис. Усно опишіть картину, послуговуючись безособовими реченнями.
...Особливо гостро відчувається динамізм, наелектризованість життя південної природи в картині Куїнджі «Після дощу». Над степовим хутором щойно пронеслася гроза. Небо ще затягнуте чорно-ліловими хмарами, але крізь них вже пробилися сонячні промені, освітивши омиту зливою траву й мокрі дахи, і в свіжому повітрі живе передчуття веселки. Темпераментний живопис неба, що передає міць грозової стихії, поєднується в картині з поетичними деталями - біля річки мирно пасеться буланий кінь (В. Петров).
Пишемо так
Орфограма «Буквосполучення -ться, -шся у дієсловах»
Вариться, вимовляється, готується, забувається, загоїться, збіжиться, здається, клопочеться, метушиться, твориться, тримається, пам'ятається, світиться, вертишся, гнатимешся, дивишся, женешся, зберешся, зустрінешся, підіпрешся, змиришся.
Наголошуємо так
Даємо́, даєте́, даючи́, да́ктиль, далебі́, дани́на, да́но, на даху́ і на да́сі, два да́хи, два́дцятеро, двома́, днів зо́ два, дверми́ і двери́ма, на две́рях, двигну́ти, двигну́.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
189. Перетворіть безособові речення на двоскладні. Підкресліть у них головні члени.
1. Пахло чебрецем, свіжою травою (А. Шиян). 2. Водою знесло дерев’яний міст. 3. Через стихію знеструмлено понад 40 населених пунктів. 4. Дмитрові хочеться йти на футбольний матч. 5. Оксані дуже хотілося випити чаю.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
- 1. Чим відрізняються безособові речення від інших односкладних речень з головним членом речення у формі присудка?
- 2. Чим може бути виражений головний член безособових речень?
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Дієслівні форми на -но, -то й пасивні дієприкметники
«Ці кадри фільму зняті в павільйоні»; «Передплата на газети та журнали продовжена ще на місяць»; «Ці слова сказані не про вас». У всіх цих фразах дано правильні українські слова, одначе фрази звучать по-українському негаразд. А це тому, що функцію присудка в цих фразах виконують пасивні дієприкметники: зняті, продовжена, сказані.
Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її від близьких і далеких мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Візьмімо, наприклад, широко відому народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У всіх цих сурядних реченнях нема підмета, а в функції присудка виступають дієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Хибно було б думати, що пасивні дієприкметники українській мові — невластиві, вони широко вживаються в ролі означення, наприклад: «Зняті в павільйоні кадри були дуже вдалі»; «Продовжена на місяць передплата дала багато нових передплатників»; «Сказані не про вас слова були образливі» (Б. Антоненко-Давидович).
Аналізовані конструкції характерні для речень, де наголошуємо на результатах певних дій; дійової особи в таких випадках не згадуємо. А коли є потреба вказати на виконавця дії, тоді слід віддавати перевагу активним конструкціям. Ця вимога досить часто порушувана в засобах масової інформації, в наукових та ділових текстах, де використовують безособові речення різних типів: «У цьому сезоні нами започатковано творчі звіти митців перед киянами; Верховною Радою прийнято постанову; Дирекцією концерну запропоновано оригінальний вихід із скрутного становища; Відбудеться публічний захист дисертації на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук В. Петренком». Недоречні в цьому разі безособові побудови потрібно замінювати реченнями, в яких суб’єкт (виконавець дії) виступає в ролі підмета: «У цьому сезоні ми започаткували творчі звіти митців перед киянами; Верховна Рада прийняла постанову; Дирекція концерну запропонувала оригінальний вихід зі скрутного становища; Прилюдно захищатиме дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук В. Петренко» (О. Пономарів).
