Українська мова. 8 клас. Караман

Розвиток мовлення 4. Письмовий конспект прочитаного науково-навчального тексту тематичні виписки

Конспект (від лат. conspectus - огляд) - стислий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо.

Типи конспектів:

за планом (відповіді на пункти плану, сформульовані в питальній формі);
текстуальні (складаються з цитат);
вільні (поєднують виписки, цитати, тези);
тематичні (містять відповідь на поставлене питання за кількома джерелами).

Конспектування допомагає:

навчитися опрацьовувати інформацію, надаючи їй іншого типу, форми;
виділяти в письмовому або усному тексті найбільш важливе і потрібне для вирішення навчального чи наукового завдання;
спростити запам’ятовування тексту, полегшити оволодіння спеціальними термінами;
накопичити інформацію для написання складнішої роботи - доповіді, реферату, статті тощо.

Тематичні виписки - це невеликі за обсягом фрагменти тексту (речення, окремі абзаци, тези тощо), що містять основну інформацію з певної теми; дають змогу максимально точно й логічно відтворити зміст висловлення.

Потреба у виписках виникає тоді, коли питанню, яке вас цікавить, присвячено не весь твір, а лише якусь частину, окремі фрагменти; або коли вивчають кілька текстів з певного питання (під час підготовки доповіді, реферату тощо).

Вимоги до виписок:

точність;
оформлення слів автора як цитат із зазначенням назви твору, розділу, параграфа, сторінки.

80. Прочитайте текст. Сформулюйте правила складання конспекту.

А що ж є в конспектах такого, чого немає в інших формах запису? Якщо обмежитися однією фразою, то відповідь буде така: у конспекті ми маємо можливість не лише занотовувати прочитане й почуте, а й виражати наше ставлення до нього, записувати власні думки.

Конспект, як правило, ведеться в окремому зошиті. На першій сторінці ви обов’язково маєте записати паспортні дані книжки, над якою працюєте.

Матеріал конспекту доречно записувати на одній правій сторінці зошита. Ліва сторінка слугуватиме для запису власних думок, коментарів, уточнень, які можуть з’явитися уже після запису конспекту.

Уміння правильно оформити конспект має неабияке значення. Наприклад, скорочення. По-перше, скорочувати можна ті слова, які однозначно встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані слова або терміни, які повторюються в тексті. Для ряду слів існують загальноприйняті скорочення.

Отже, мало вміти правильно переробити інформацію, не менш важливо правильно її зафіксувати, записати в найбільш раціональній формі. І пам’ятайте головну вимогу до конспекту: запис має бути систематичним, логічним і зв’язним (П. Білоусенко).

ЯК ПИСАТИ КОНСПЕКТ

1. Запишіть прізвище автора й назву статті чи книжки, яку конспектуєте.

2. Сформулюйте тему, основну думку тексту, головну думку кожного абзацу або частин тексту.

3. Визначте, яку частину тексту необхідно передати дослівно.

4. Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5. Намагайтеся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними, для цього використовуйте схеми, таблиці.

6. Для зручності користування конспектом - підкреслюйте найважливіші думки, окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів добирайте заголовки.

7. Цитуйте правильно й точно, зазначаючи сторінку, з якої взято цитату.

8. Робіть помітки, які виявляють ставлення до того, що конспектується, використовуючи для цього свої умовні позначки, а також подані нижче:

а) знак оклику на полях - дуже добре;

б) знак питання - здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.

9. Учіться конспектувати відразу начисто.

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ СТИСНЕННЯ ТЕКСТУ

1. Заміна:

— складного речення простим;

— двох і більше простих речень одним складним;

— однорідних членів речення одним словом;

— великого фрагмента речення - лаконічнішим синонімічним виразом;

— речення або його частини - займенниками (це, те, все, нічого...);

— прямої мови непрямою.

2. Скорочення або вилучення:

— повторів;

— одного або кількох синонімів;

— деяких другорядних членів речення;

— конструкцій, що ускладнюють речення (однорідні, відокремлені, уточнювальні члени речення);

— фрагмента речення (наприклад, частини складного речення);

— діалогу (передача його суті одним реченням).

3. Злиття кількох речень в одне.

81. І. Прочитайте. Визначте тип і стиль тексту. Складіть його конспект, використовуючи пам'ятку.

УКРАЇНСЬКІ ВАГАНТИ. «МАНДРІВНІ ДЯКИ»

Феноменальним явищем в історії давньої культури і шкільництва в Україні були ваганти - українські мандрівні студенти і «мандрівні дяки». Як їх тільки не іменували: «школярі», «бурсаки», «спудеї», «нищі студенти», «бакаляри», «пани бакаляри», «миркачі», «канцеляристи», «недоуки», «мандрівні дяки». У дослідженнях та художніх творах їх здебільшого виводили як потішників, авторів гумористичних бурлескно-травестійних творів. Однак це явище значно глибше і серйозніше, а гумор був прикриттям, найдоступнішим засобом здобування провізії, визначальною рисою індивідуального характеру українців, як тих, хто говорив, так і охочих слухачів.

Українські ваганти стали зачинателями демократичної літератури народною мовою, пропагандистами передових ідей світової культури, живими розповсюджувачами важливих політичних і громадських новин. Вони типологічно пов’язані з західноєвропейськими вагантами і українськими юнаками XV-XVI століть, які мандрували по освіту в західні університети й приносили звідти не лише знання, а найновіші ідеї гуманізму, Відродження, Реформації і контрреформації та пристосовували їх до національного ґрунту.

Своїм тривожним життям нагадують наші мандрівні студенти й дячки західноєвропейських вагантів і мандрівних кліриків, таких мандрівних співаків і віршарів, якими були й українські мандрівні школярі. Подібне життя давало привід і до подібної літературної творчості, тим більше, що, крім подібності життя, була й подібність освіти. У них, як і у західних вагантів, наявні мішанина поважних і жартівливих творів, поетичних описів весни, кохання, овідіанство, бурлескно-травестійні картинки, що йде з Італії, Іспанії, Франції, Польщі.

До вагантів і «мандрівних дяків» як явища відносили не всіх беззастережно осіб «бродячого люду», а лише мандрівних школярів «вищих латинських шкіл» і студентів академії, де вивчали латинь. Головним притулком студентів були передусім провінційні школи, в яких одні назавжди зупинялися, інші через певний час йшли далі, аж поки не знаходили «теплого» місця. Такі мандри з однієї школи в іншу були звичним явищем у всій Європі. Дяками студентів, які мандрували, називали за їхній одяг, подібний до дяківського, та за те, що вони охоче виконували тимчасові дяківські обов’язки.

Коли допікали нестатки, студенти найстарших філософських і богословських класів збиралися ввечері гуртом на майданах побіля рундуків перед торговцями та роззявами й співали партесні канти на честь святих або інших популярних імен. Вони самі створювали і лібрето, і музику, що так захоплювала сучасників. Гімни і канти ці лунали по селах, особливо в літній час, коли заможні вихованці відправлялися під стріхи своїх батьків чи родичів, а бездомні і безпритульні сироти гуртувалися в численні мандрівні трупи, маючи на увазі лиш одне - будь-як прохарчуватися до осені.

Випрошування хліба й взагалі милостині, зрозуміла річ, було не безхмарним заняттям, швидше навпаки - морально принизливим. Вигляд голодних бурсаків, які співали, в одних викликав глибоке співчуття, а в інших - їдке насміхання і навіть жорстокі знущання над ними, так що іноді «співателі» нагороджувалися не хлібом, а щедрими побоями.

До різдвяних свят студенти, особливо бурсаки, готували спеціальні вірші-орації, «звізду», вертеп тощо. Вони ходили гуртом, колядували, щедрували, співали, грали на інструментах, за що отримували подаяния грішми, хлібом, калачами, ковбасами, іншою стравою. Успіхом користувалися гумористичні бурлескно-травестійні й пародійні твори про бідацьке навчання школярів-бурсаків. У таких віршах Бог, диявол, святі, ангели, рай, пекло та інші святині подано як звичайні явища, забарвлені народно-побутовим колоритом, значною мірою добродушного українського гумору. Наприклад, в одному досить популярному різдвяному вірші йдеться про народження Ісуса Христа. З цієї нагоди всі гарно нарядилися і веселяться, ангели плещуть у долоні на небі; старенький Бог диктує писареві архистратигові Гавриїлу листа до праотця Адама з повідомленням, що народився Ісус, який визволить з пекла і його з Євою (За В. Микитасем).

II. Обміняйтеся конспектами. Перекажіть текст, користуючись конспектом однокласника. Чи варто, на вашу думку, користуватися чужим конспектом?

III. Яким видом записів ви користуєтеся найчастіше на уроках української та зарубіжної літератури, історії, географії тощо?

IV. На основі цього тексту та інтернетних джерел підготуйте стисле повідомлення «Що спільного в українських мандрівних дяків та вагантів?».

Додайте до вибраного

http://litopys.org.ua

«Ізборник» - історія України IX—XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації - проєкт електронної бібліотеки давньої української літератури. А також тексти з мовознавства, літературознавства, політології, історичні мапи.

82. Складіть виписки (на вибір): а) з різних джерел за темою, яку ви вивчаєте на уроках з вашого улюбленого предмета; б) за темою, яку можна розкрити за допомогою ваших підручників з різних предметів. Наприклад, тема «Метали» - за підручниками з фізики, хімії, трудового навчання, географії.

Зміст