Розділ 7. Для читання та обговорення

(2-3 твори — на вибір учителя / учительки і учнів / учениць)

У цьому розділі ви познайомитеся з творами відомих зарубіжних письменників, які читають ваші однолітки в усьому світі, розширите коло свого читання та зможете обговорити цікаві книжки зі своїми подругами та друзями.

Опрацювавши розділ, ви:

зануритеся у світ сучасної літератури різних країн світу;
дізнаєтеся про дивовижні пригоди юного героя Міо;
порадієте за друга хлопчика Ульфа, який знайшов дідуся;
вирушите в захопливу мандрівку разом з Джимом Ґудзиком і машиністом Лукасом;
посмієтеся з хлопчиком із бляшанки Конрадом та з неповторною міс Гармидер на її цікавих уроках.

7.1. Астрід Ліндґрен. «Міо, мій Міо»

Пам'ятник Астрід Ліндґрен у Стокгольмі

Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907-2002) шведська дитяча письменниця, відома своїми творами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

Головним завданням літератури Астрід Ліндґрен вважала розвиток уяви читачів, для чого не залишають простору ні кіно, ні телебачення. Крім того, книга для дітей, на думку письменниці, повинна розвивати віру в саме існування див, а дива у творах Ліндґрен завжди народжуються із самої реальності.

Астрід Ліндґрен стала першою жінкою, якій за життя був поставлений пам’ятник — він знаходиться в центрі Стокгольма. Письменниця була присутня на урочистій церемонії його відкриття.

Астрід Ліндґрен називали Андерсеном нашої доби.

• ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

1. Перша повість-тетралогія А. Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха» вийшла в світ завдяки її дочці Карін. Коли дівчинка захворіла, Астрід довелося щовечора розповідати їй різні історії. Одного разу Карін замовила історію про Пеппі Довгапанчоха, ім’я якої вигадала на ходу.

2. Історія про Карлсона також з’явилася завдяки Карін, яка часто розповідала про загадкового чоловічка, що залітав у вікно.

3. У вільний від письменства час Астрід Ліндґрен вела різні ток-шоу та вікторини на шведському телебаченні та радіо.

4. Нині твори письменниці перекладено на мови більш ніж 60-ти країн світу.

5. Твори Астрід Ліндґрен перекладають Ольга Сенюк, Галина Храповицька.

Обкладинка українського видання твору про Карлсона

• ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Це розповідь про дивовижні пригоди юного героя — хлопчика Міо, сироту, який знайшов любов і родинне тепло в чарівній країні; про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като; про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди в казках, тут перемагає.

Спочатку шведські видання відмовлялися друкувати повість про Пеппі, вважаючи її антипедагогічною. Тільки в 1944 році Ліндґрен отримала право видаватися після того, як отримала друге місце на відомому творчому конкурсі. Після виходу першої книги «Пеппі Довгапанчоха» письменниця здобула світову популярність.

• ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

MIO, МІЙ MIO

(Уривок)

Того дня нам було весело, як ніколи. Ми гралися в трояндовому садку — я, Юм-Юм, Нонно зі своїми братами й сестрами і решта дітей. Вони побачили курінь, який ми з Юм-Юмом спорудили, і він їм сподобався. Ми їздили на Мірамісі, і він перестрибував через трояндові живоплоти. Гралися ми також моїм плащем, бо брат Нонно не захотів узяти його назад.

Одна з найкращих робіт Астрід Ліндгрен — дитяча казкова повість «Міо, мій Міо» вперше опублікована в 1954 році

— Адже підшивка на ньому твоя, Міо, — сказав він. Отож ми гралися в хованки. Я надягав плаща навиворіт, бігав поміж кущами троянд, зовсім невидимий, і вигукував:

— Ніхто мене не спіймає! Ніхто мене не спіймає!

І діти не могли мене спіймати, хоч як гналися за мною.

Почало смеркати, і дітям довелося йти додому. Їхні батьки не хотіли, щоб вони так довго гралися першого ж вечора після повернення.

Ми з Юм-Юмом залишилися в курені самі. Коли в трояндовому садку запав присмерк, ми заграли на своїх сопілках.

— Збережімо їх, — мовив Юм-Юм. — І якщо колись розлучимося, то гратимемо собі стародавню мелодію пастухів.

Надійшов мій тато-король, щоб і мене забрати з садка. Я попрощався з Юм-Юмом, і він побіг додому. Попрощався я і з Мірамісом, що пасся біля куреня. Тоді взяв свого тата-короля за руку, і ми теж пішли з трояндового садка додому.

...Я і мій тато-король ішли, трималися за руки й вимахували ними. Мій тато-король дивився на мене згори й усміхався, а я дивився на нього знизу й радів, що йду поруч із ним.

— Міо, мій Міо, — казав мій тато-король.

І більше нічого.

— Міо, мій Міо, — казав мій тато-король, поки ми йшли додому смерком.

Потім настав вечір, а за ним ніч.

Я вже давно живу в Країні Далекій. Я рідко згадую той час, коли мешкав на Упландській вулиці. Тільки інколи згадую Бенка, бо він дуже схожий на Юм-Юма. Сподіваюся, що Бенко не дуже тужить за мною. Бо ніхто краще за мене не знає, як важко людині, коли вона тужить за кимось. Але ж у Бенка принаймні є тато й мама, і він напевне знайшов собі нового найкращого Друга. Часом я згадую тітку Едлю та дядька Сікстена і більше не гніваюся на них. Мені тільки цікаво, що вони казали, коли я зник. Чи вони помітили, що мене немає? їм було байдужісінько до мене, може, вони взагалі не завважили, що я зник. Тітка Едля, може, думає, що варто їй тільки піти в парк Тегнера й пошукати, і вона знайде мене десь на лавці. Може, вона думає, що я сиджу на лавці під ліхтарем, їм яблуко і граюся порожньою пляшкою з-під пива абощо. Може, вона думає, що я сиджу там і дивлюся на будинки, де світяться вікна й де діти зі своїми батьками сідають вечеряти. Може, вона думає так і лютує, що я й досі не повернувся додому з сухариками.

Але тітка Едля помиляється. О, як вона помиляється! На лавці в парку Тегнера немає ніякого Буссе. Він подався в Країну Далеку. Він живе в Країні Далекій, де дзвенять срібні тополі, де вночі пастухи розпалюють вогнища, щоб світили їм і гріли їх, де є хліб, що втишує голод, і де в нього є тато-король, якого він дуже любить і який дуже любить його.

Ось де тепер Бу Вільгельм Ульсон. Він живе в Країні Далекій, і йому там добре, дуже добре у свого тата-короля.

Переклад зі шведської Ольги Сенюк

Ольга Сенюк

Ольга Дмитрівна Сенюк (1929-2019) — перекладачка з англійської, данської, ісландської, норвезької, шведської мов, лауреатка Премії імені Максима Рильського.

Діалог мистецтв

«Міо, мій Міо» — шведсько-норвезько-радянський пригодницький фільм 1987 року. Зйомки фільму проводились в Україні (Крим), у Великій Британії та Швеції.

Україна і світ

П’єси за творами Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Ковбаска, Буман та інші» йдуть на українській сцені (Чернігів, Харків, Київ та ін.).

• ІНТЕРНЕТ-СКАРБНИЧКА

1. Якщо вас зацікавила повість-казка «Міо, мій Міо», то прочитайте повністю текст твору за покликанням у цифровому додатку до підручника (Покликання буде розміщено на платформі «Якість освіти»). Підготуйте рекламне повідомлення про твір для однокласників та однокласниць.

2. Послухайте аудіокнигу за повістю «Міо, мій Міо» за інтернет-джерелами. Зверніть увагу на інтонацію, з якою майстериня художнього слова читає текст цього твору. Доберіть 2-3 факти, які підтвердять, що виконавиці вдалося передати казкову атмосферу.