5.1.1 Життя і творчість Бертольта Брехта

Бертольт Брехт (повне ім’я — Ойген Бертольт Фрідріх Брехт) народився 10 лютого 1898 року в баварському містечку Ауґсбурзі в сім’ї директора фабрики з виробництва паперу. У 1908 році він вступив до гімназії.

У роки навчання Брехт ставив шекспірівські п’єси, співав у театрі, акомпануючи собі на гітарі. Тоді ж з’явилася його перша публікація — вірш у місцевій газеті. Батьки Брехта могли забезпечити синові матеріальний добробут, проте юного бунтівника не приваблювала роль спадкоємця батьківської справи та перспектива затишного бюргерського життя. Свій шлях як драматург Бертольт Брехт починав з одноактних драматичних творів. Першу п’єсу написав у 15 років.

З 1917 року Брехт студіював літературу та філософію, а згодом медицину в Мюнхенському університеті. У 1918 році був мобілізований до армії, служив санітаром в одному зі шпиталів в Ауґсбурзі. Тоді ж його обрали членом солдатської ради. З 1919 року він продовжив навчання в університеті.

Брехт із дружиною Хеленою Вайґель

Німецька актриса Хелена Вайґель (1900—1971) заснувала у 1949 році театр «Берлінер ансамбль» разом із Бертольтом Брехтом, діяльність театру мала великий резонанс у світі мистецтва. Грала драматичні ролі у п'єсах Брехта (зокрема роль Матінки Кураж).

У період із 1913 по 1919 роки Брехт написав шість п’єс, які довго залишалися поза увагою режисерів та літературознавців. І лише одну — «Весілля (дрібних бюргерів)» було поставлено пізніше в театрі «Берлінер ансамбль», де користується популярністю і нині.

У листопаді 1918 року, коли робітничий клас Німеччини піднявся на боротьбу за свої права, син директора фабрики Бертольт Брехт порвав із середовищем батьків і пішов власним шляхом. Його обрали членом Ради робітничих і селянських депутатів, створеної в Ауґсбурзі. Брехт почав вивчати праці класиків марксизму, зблизився з комуністичною партією Німеччини, у його п’єси та вірші увійшли комуністичні ідеї.

П’єси Брехта цього періоду — експерименти, пошуки і перші художні перемоги. У 1922 році п’єсу «Барабани серед ночі» було відзначено престижною Клейстівською премією.

У 1924 році Брехт переселяється до Берліна, згодом працює на посаді драматурга в Німецькому театрі Макса Рейнгардта, виступаючи одночасно як драматург і як теоретик-реформатор театру.

У цей час Брехт активно співпрацює з «політичним театром» режисера Ервіна Піскатора. Ця співпраця вплинула на формування його теоретичних поглядів, він перейняв у Піскатора новий погляд на театр і театральне мистецтво.

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

Бертольта Брехта як драматурга найбільше цікавив саме театральний глядач, він вважав, що «театр без контакту з публікою є нонсенс». Він уважно читав і шанував античну літературу і драматургію, Шекспіра, французьких класицистів, Ібсена і Чехова. Але це не заважало йому розуміти, що навіть спадщина Шекспіра пов’язана з певним етапом розвитку людства і не може бути абсолютним зразком. Брехт вважав недоліком Шекспіра те, що його твори не передбачають, наприклад, «дискусію про поведінку короля Ліра».

Починаючи з другої половини 1920-х років митець розробляє концепцію новаторської драми й успішно апробує її в низці п’єс. Бертольт Брехт і його дружина Хелена Вайґель, яка блискуче грала провідні ролі в його драмах, стають відомими.

Широковідомим зробила драматурга «Тригрошова опера» (1928) — зла сатира над світом, де нема різниці між гангстером і бізнесменом, між організованою злочинністю та пристойним суспільством.

Пам'ятник Брехту на площі його імені перед театром. Берлін

П’єси, створені Брехтом в кінці 20-х — на початку 30-х років XX ст., були позначені ним як «Lehrstücke» («навчальна» або «повчальна» п’єса). «Навчальні» п’єси — різновид музичної п’єси, своєрідний авторський жанр Брехта, який порушував важливі суспільно-політичні проблеми. Це був виклик «театральній рутині», покликаний реалізувати прагнення автора до здійснення агітаційно-виховних завдань мистецтва.

28 лютого 1933 року, на наступний день після підпалу Рейхстагу, Бертольт Брехт змушений був покинути «коричневу» батьківщину та оселився в Данії. Розпочався період еміграції, що тривав довгих п’ятнадцять років аж до 1948 року. У 1935 році Брехта позбавили німецького громадянства.

Талант Бертольта Брехта знаходить визнання за кордоном. Зростає кількість його прихильників, п’єси успішно ставлять на сценах Парижа, Амстердама, Копенгагена. У ці роки драматург написав твори, спрямовані проти мілітаризму і фашизму («Тригрошова опера», 1934; «Гвинтівки Тереси Каррар», 1937; «Матінка Кураж та її діти», 1938; «Життя Галілея», 1939; «Страх і відчай у Третій імперії», 1939; «Швейк у другій світовій війні», 1944 тощо).

Кожна з цих п’єс по-своєму цікава, але є те, що об’єднує їх у єдиний цикл, — це п’єси про неодмінну перемогу людяності над антигуманізмом, світла на темрявою, добра над злом.

У 1940 році нацисти вторглися до Данії, і Брехт був змушений переїхати до Швейцарії, потім до Фінляндії. Попри свою «прокомуністичну» орієнтацію, місцем свого подальшого перебування навесні 1941 року він обрав не Радянський Союз, а США.

Як і інші німецькі письменники, Брехт був зарахований до штату голлівудських сценаристів, проте фільми за його сценаріями практично не знімалися.

У США Брехт продовжує інтенсивно працювати — і як драматург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Проте умов для повноцінної творчої реалізації він не мав, адже був маловідомим в Америці, до того ж — підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. За шість років перебування тут з’явилося лише кілька його публікацій у газетах та журналах.

Бертольт Брехт прагнув зберегти незалежність, він не прийняв німецького громадянства, а продовжував жити на батьківщині із закордонним (австрійським) паспортом, готовий будь-якої миті опинитися по той бік «залізної завіси».

Творча спадщина Бертольта Брехта налічує понад тридцять п'єс, за кількістю постановок його твори поступаються хіба що творам Мольєра і Шекспіра.

У 1947 році Брехта викликали на допит у Комісію з розслідування антиамериканської діяльності. Це стало приводом до рішення покинути Америку Він виїхав до Швейцарії, а в жовтні 1948 року повернувся до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині матиме найкращі можливості для творчості. Справді, він і його дружина вперше в житті отримали власний театр — заснований у 1949 році «Берлінер ансамбль», який швидко здобув славу новаторського. Тут було поставлено п’єси, написані в еміграції, і нові драматичні твори, зокрема «Кавказьке крейдяне коло» (1945).

У травні 1957 року відбулися гастролі «Берлінер ансамблю» у Москві та Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Спектаклі пройшли з успіхом і стали стимулом до постановок п’єс та видання творів Брехта в СРСР.

Проте на тлі інтенсивної режисерської праці різко погіршилося здоров’я письменника. Брехт працював до останніх днів. 10 серпня 1956 року він ще відвідав репетицію. Утім, погане самопочуття змушує його залишити театр. Ще кілька днів він провів удома, переглядаючи свої рукописи. 14 серпня Бертольта Брехта не стало.

Україна і світ

У 60-80-х роках XX ст. в Україні було поставлено спектаклі «Матінка Кураж та її діти» (Чернівці), «Тригрошова опера» (Харків, Одеса), «Кавказьке крейдяне коло» (Вінниця), «Кар’єра Артура Уї» (Київ). Українською мовою твори Брехта перекладали В. Митрофанов, Ю. Лісняк, H. Гордієнко-Андріанова, М. Зісман, Л. Череватенко, В. Коптілов, В. Стус («Життя Галілея») та інші.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Пригадайте, що ви знаєте про Німеччину часів Бертольта Брехта.
2. Поясніть, чому Брехт є суперечливою постаттю серед класиків літератури XX ст.
3. Розкажіть, як складалося творче життя Брехта. Назвіть найвідоміші його п’єси.
4. Розкрийте причини еміграції письменника.
5. Поясніть, яким ви уявили собі митця. Назвіть основні риси його характеру.
6. Підготуйте твіттер-повідомлення на тему «У життєписі Бертольта Брехта мене найбільше вразило...».

Зміст