1.2.2 Історія створення трагедії «Фауст»

Ще в юності, за часів «штюрмерів», Гете захопився відомою німецькою легендою XVI ст. про доктора Фауста — мага і чорнокнижника, який уклав угоду з дияволом. Краса та драматичність сюжету зачарували поета. Він розпочав писати першу частину «Фауста» ще в 1790-ті, прагнучи висловити свої роздуми над болючими питаннями сучасності.

«Фауст» — головний твір Гете, став вершиною творчості поета і справив колосальний вплив на всю подальшу літературу.

Лейпциг. Фауст і Мефістофель перед входом у кафе «Льох Авербаха» (сцена з «Фауста»)

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

Герой однієї з найпопулярніших легенд Середньовіччя доктор Фауст — особа історична. Він був професором, читав лекції в різних університетах, мав учнів і послідовників. Ще за життя вченого ходили різні оповіді про його вчинки, у яких сучасники вбачали щось надзвичайне, фантастичне. Загинув історичний Фауст близько 1540 року внаслідок несподіваної катастрофи (імовірно, від вибуху в лабораторії).

Образ Фауста в легенді уособлює відбиток часу. Це людина, яка заради знання готова знатися з нечистою силою, і тому в кінці твору Фауст потрапляє до пекла. Водночас він сміливий і безстрашний шукач таємних знань та заборонених шляхів отримання цих знань.

Невідомий німецький художник. Портрет Фауста. XVII ст.

Лоуренс Альма-Тадема. Фауст і Маргарита. 1856 р.

Головна суть фаустівського сюжету — жага безмежного знання, допитливість, свобода духу — приваблювала багатьох письменників наступних епох і зумовила світову популярність образу Фауста.

Безперечно, Гете використовував літературні обробки легенди, зокрема трагедію про Фауста англійського драматурга Крістофера Марло, сучасника Шекспіра.

Існувала ще так звана народна книга про доктора Фауста — популярне видання із простим, доступним текстом і зрозумілими ілюстраціями.

У 1886 році було виявлено текст «Прафауста» (Urfaust), створеного Гете в ранній молодості, у 1772—1775 роках. Гете об’єднав історію про вченого-мага з любовною колізією, поширеною у творчості «штюрмерів»: палко закоханий юнак зваблює недосвідчену дівчину, а коли дізнається, що вона чекає від нього дитину, залишає її напризволяще. У його поемі Мефістофель повертає старому вченому Фаусту молодість і спокушає його знайомством із юною красунею Маргаритою.

Педро Амеріку. Фауст і Гретхен. XIX ст.

Однак тема твору виявилася надто складною для молодого поета. Кілька разів Гете переробляв поему, зрештою припинив роботу над рукописом. Тільки двадцять років по тому, під впливом Шиллера, вже зрілим майстром він повернувся до «Фауста». Відтоді робота над цим твором стала сенсом життя поета. Друга частина твору побачила світ уже по смерті автора, у 1832 році. Загалом Гете присвятив своєму «Фаусту» 62 роки життя.

Зміст