Загальні відомості про китайську літературу та культуру

Китайська література є однією з найдавніших класичних літератур світу, її історія налічує понад три тисячі років.

Історія новітньої китайської літератури починається у ХХ столітті. На цей час припадає розквіт різних напрямів і течій у китайському мистецтві слова. Одні письменники зосередилися на «пошуках коріння», відгукнулися на загальносвітовий інтерес до власних національних коренів. Інші прагнули здійснити «культурну революцію», описували життя молодої інтелігенції другої половини ХХ ст. Їхні культурний та інтелектуальний потенціал держава спрямовувала на піднесення культурного рівня села. Твори авторів напряму «культурної революції» мали бути написані розмовною мовою, аби їх вільно могло читати якомога більше китайців.

Новий етап у розвитку китайської літератури розпочався наприкінці ХХ ст. Автори нової літератури прагнули «розкріпачити свідомість» китайців, змінити їхні погляди на суспільне життя, зосередити увагу на особистості, відверто зобразити її глибокі почуття. Яскравий представник цієї літератури — Мо Янь, другий китайський письменник, відзначений Нобелівською премією за останні півтора десятка років.

6.4.1 Мо Янь (нар. 1955 р.)

Мо Янь (справжнє ім’я Гуань Моє) народився 17 лютого 1955 року в провінції Шаньдун у селянській родині. У часи «культурної революції» він покинув школу та пішов працювати. У двадцять років майбутній письменник вступив до Народно-визвольної армії Китаю. Під час військової служби почав писати. Твори Мо Яня привернули увагу критиків у 1980-ті роки.

Мо Янь — псевдонім, у перекладі з китайської — «мовчи». Це означає, що письменник у житті не заявляє відкрито про свої переконання, він відображає їх у художніх творах.

Мо Янь

З 1984 року Мо Янь викладав літературознавство в Армійській академії культури. 1986 року закінчив Вищу школу мистецтв Народно-визвольної армії Китаю. Тоді вийшов його перший роман «Червоний ґаолян: історія одного роду», за яким у 1987 році зняли художній фільм. Роман, що складається з циклу новел, належить до так званої «літератури пошуків коріння», яка активно розвивалася у другій половині ХХ ст. Це роман про історію роду протягом кількох десятиліть упродовж війни з Японією. Письменник відразу відзначився відвертим зображенням картин життя й точними формулюваннями. Роман «Червоний ґаолян: історія одного роду» отримав почесну відзнаку — національну премію КНР. У 2000 році американський щотижневик «Asiaweek» включив його до переліку ста найкращих творів у китайській літературі ХХ ст. А фільм став справжнім блокбастером.

Ґаолян — злакова рослина, нагадує кукурудзу. У Китаї її вирощують на великих площах.

Оксфордський довідник із мистецтва ХХ століття, виданий у 1981 році, визначає «галюцинаторний реалізм» як «обережне й точне зображення деталей потойбічної реальності, яке звичайний реалізм оминає, бо вони належать до сфери сну або фантазії».

Мо Янь продовжував свою літературну освіту і в 1991 році закінчив Літературний інститут Лу Сіня Пекінського педагогічного університету, отримав ступінь магістра літератури і мистецтва.

Лу Сінь — китайський письменник, публіцист і літературознавець, основоположник сучасної китайської літератури.

У 1997 році Мо Янь звільнився з армії і почав працювати журналістом, писати сценарії для кіно й телебачення.

Нині Мо Янь посідає пост заступника голови Асоціації письменників Китаю. Він почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу, запрошений професор Університету науки і технологій міста Циндао, почесний ректор університету мережевої літератури, який готує оригінальних авторів.

У 2012 році китайському письменникові присудили Нобелівську премією з літератури за твори, у яких «із галюцинаторним реалізмом поєднуються казки, історія і сучасність».

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОГО СТИЛЮ МО ЯНЯ

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Популярності творів Мо Яня сприяло те, що автор брав за основу історичні сюжети («Червоний ґаолян»), кримінально-детективні історії («Країна вина») або реалістичні події («Жабка»). Для художнього втілення цих сюжетів він використовував казкову фантазійність та гостру сатиру. І це зробило його одним із найвідоміших і найчастіше заборонених китайських письменників.

У творах письменника події розгортаються повільно, увага зосереджується на міжособистісних стосунках. Мова творів легка, проста, жива й динамічна. Доступність і легкість стилю творів, численні описи, портретні деталі, побутові подробиці повно реалізують бажання автора «розкріпачувати свідомість» читачів, відтворюючи особливості психологічної й чуттєвої поведінки людини. Мову і стиль творів Мо Яня нерідко співвідносять із західною оповідною манерою.

Література і культура

За творами Мо Яня знято художні фільми «Червоний ґаолян» (1987), «Щастя на годину» (2000), «Дівчина Нуань» (2003). Він сам писав до них сценарії. Книжки письменника перекладено більш ніж десятьма мовами: німецькою, французькою, норвезькою, шведською, англійською, українською тощо.

Україна і світ

Твори Мо Яня українською мовою перекладали Євгенія Красикова, Надія Кірносова, Мар’яна Савченко.