Українська література. 5 клас. Качак

Народні загадки

Із загадками ви ознайомилися ще в ранньому дитинстві й уже знаєте, що вони належать до малого фольклорного жанру. Загадки мають прихований зміст і потребують відгадування. Вони можуть бути віршовані або прозові. Основні їхні ознаки — влучність, стислість і насиченість думки й вислову, різноманітний ритм, багатство асонансів (повторення голосних звуків) та алітерацій (повторення однакових або близьких приголосних звуків), поетичність мови, образність. У загадках є епітети, порівняння, пестливі слова, звуконаслідування.

Загадки мають багато спільного з прислів’ями і приказками: переносне значення слів і висловів, метафорична мова, чіткість і стислість викладу думки. Загадки, як й інші фольклорні твори, відображають певний час, умови буття й інтереси конкретних спільнот. Вони розвивають спостережливість, логічне мислення, кмітливість, інтелект.

А ви використовуєте загадки в іграх, у навчанні? Пригадайте, які саме.

Первісне значення загадок було іншим. Колись їх пов’язували з магією, обрядами і звичаями українців. Особлива мова наближала загадки до замовлянь:

«Зоря-зоряниця, красна дівиця, по небу гуляла, сльози роняла;

Місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало» (роса).

Загадками перевіряли тих, хто вирушав у дорогу, юнаків — на зрілість, наречених — перед одруженням, вояків — перед боєм. Наприклад, герої/героїні народних казок «Мудра дівчина», «Яйце-райце», «Кобиляча голова», щоб здобути бажане, мають відгадати загадки.

Використання загадок вважали ознакою мудрості, уміле їх відгадування — ознакою кмітливості й веселої вдачі.

Теорія літератури

Загадка — дотепне лаконічне запитання, що потребує відгадування (відповіді).

Як же навчитися відгадувати загадки? Для цього треба зіставити життєві явища на основі спорідненості, подібності за певними ознаками, пам’ятаючи, що в загадках часто предмет, явище порівнюють із живими істотами чи навпаки.

Зіставлення можуть бути на основі:

— схожості зовнішнього вигляду, кольору предметів:

«По синьому морю

срібний човник пливе» (місяць);

— характерних властивостей, функцій та ролі в побуті:

«Маленька, гостренька,

Всім потрібна.

Усіх обшиваю,

Сама одягу не маю» (голка);

— спільних властивостей:

«Без рук стука,

без вогню горить» (блискавка і грім).

Відповідь у загадках зазвичай однозначна; іноді може бути кілька її варіантів: «За лісом, за пралісом золота діжа сходить» (місяць або сонце).

У віршованих загадках відповідь часто зрозуміла завдяки римуванню і є частинкою тексту:

«Маю крила, та не птах,

На семи стою вітрах.

Тож мене і кличе всяк

Не інакше, як...» (вітряк).

У деяких загадках є протиставлення або заперечення: «Язика не має, а розуму навчає» (книжка).

Загадки бувають різними і за формою:

— загадки-запитання, що складаються з одного питального речення: «Хто на собі ліс носить?» (олень);

— загадки-розповіді: «Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а щоденно гладшають» (огірки);

— загадки-жарти: «З якого посуду не можна нічого поїсти?» (з порожнього), «Чим закінчується вечір і починається ранок?» (буквою «р»).

У загадках — весь розмаїтий навколишній світ.

Розгляньте інфографіку, в якій подано групи загадок за тематикою. Доповніть її і наведіть власні приклади загадок до кожної групи.

ГРУПИ ЗАГАДОК

Крім народних загадок, є й авторські — створені письменниками чи письменницями. Їх багато у творах Леоніда Глібова, Івана Франка, Тамари Коломієць, Дмитра Білоуса, Ігоря Калинця, Анатолія Качана та ін.

Українські загадки

ПРО ЯВИЩА ПРИРОДИ

1. Золотий пішов, а срібний прийшов (сонце і місяць).

2. Іде лісом — не шелестить,

Іде водою — не плюскотить (промінь сонця або місяця).

3. Чорна корова людей поборола, а біла підвела (ніч і день).

4. По соломі ходить, а не шелестить (тінь).

5. Один біжить, другий лежить, третій кланяється (вода, берег, очерет).

6. Рукавом махнув, дерева нагнув (вітер).

7. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить (річка).

ПРО ТВАРИН І ПТАХІВ

1. Що то воно: в воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст відпадає? (жаба).

2. Має гребінь — не може ним чесатися (півень).

3. Летіло, як міх, упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (гуска).

4. Хвостик — як ниточка,

само — як калиточка1,

а очі — як насінинки (миша).

1 Калиточка — торбинка для грошей.

5. Прилетіли гості, сіли на помості2,

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати (пташки, які зробили гнізда).

2 Поміст — підвищення, збите з дощок; підлога. Приклади слововживання: закувала зозуленька в саду на помості (нар. пісня); як виросте трава на помості — фразеологізм, що вживається у значенні «ніколи».

6. Сам вечірньої години

Заховався в кущ калини —

Там на дудочку одну

Грає пісню чарівну (соловей).

Ілюстрації Валентини Мельниченко

7. Летів птах через дах,

Сів на воротях

В червоних чоботях (лелека).

ПРО РОСЛИНИ

1. Літом одягається,

а на зиму одежі цурається (дерево).

2. Під одним ковпаком —

сімсот козаків (мак).

3. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду (калина).

4. Ноги на полі,

Середина надворі,

Голова на столі (корінь, стебло, зерно).

5. На городі молода

Пишні коси розпліта,

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки (кукурудза).

6. Без рук, без ніг,

А пнеться на батіг (квасоля).

7. Живе один батько і тисячі синів має,

Всім шапки справляє, а собі не має (дуб).

Ілюстрація Валентини Мельниченко

ПРО ЛЮДИНУ

1. На ніч два віконця самі закриваються,

а зі сходом сонця самі відкриваються (очі).

2. Повен хлівець білих овець (рот і зуби).

3. Все життя один одного наздоганяють,

а обігнати не можуть (ноги).

4. Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають (язик, очі, вуха).

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ, РЕЧІ І ПОБУТ ЛЮДИНИ

1. Чотири брати

Під одним капелюхом стоять,

Одним поясом обв’язані (стіл).

2. Снігові поля, чорні грачі,

Хочеш розумним бути — бери та вчи (книга).

3. Народився із землі, зарум’янивсь на вогні.

І з’явився на столі до борщу тобі й мені (хліб).

4. Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає (час).

5. Що у світі найшвидше? (думка).

Ілюстрації Валентини Мельниченко

Запитання і завдання за матеріалом, який вивчаєте

1. Подумайте, що спільного мають загадки з прислів’ями і приказками.

2. Чи навчилися ви відгадувати загадки? Як це вам вдається?

Завдання щодо аналізу жанрово-змістових, мовних особливостей твору, характеристики героїв

3. Виразно прочитайте наведені загадки про природу, рослини, тварин, людину та її діяльність, побут. Проаналізуйте їхні зміст, форму, ознаки. Доведіть, що це загадки.

4. Назвіть ознаки загадок.

Інтерактивні, ігрові та проєктні завдання для роботи в парах, групах

5. Використовуючи словесне і графічне малювання, запропонуйте своїм друзям загадки та відгадки.

6. Пригадайте прочитані твори. Чи є в них загадки? Створіть таблицю за зразком і заповніть її.

Назва твору

Загадка

Завдання для розгляду твору в мистецькому контексті та з урахуванням міжпредметних зв’язків

7. Розгляньте ілюстрації Валентини Мельниченко. Які деталі зображено на них? Чи такими ви уявляли героїв загадок?

Домашнє завдання

1. Складіть загадки-запитання і загадки-розповіді про тварин та речі побуту.

2. Створіть кросворд на основі відповідей на загадки, використовуючи цифрові інструменти програми LearningApp чи іншої, доступної вам, або оформіть його на папері.

Цікаво знати

• Загадки є у фольклорі всіх народів світу. Наприклад, литовська загадка: «Двадцятеро коней за одну узду сам веду» (граблі); азербайджанська загадка: «Перед очима у всіх прокотився горіх. Підстрибом пострибав, шасть в хатину і — пропав...» (миша).

• Окрему групу становлять загадки про Україну, державні символи, українські традиції, звичаї.

«Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься...»

(Україна).

«Синьо-жовте полотнище

гордо майорить.

Це — ознака сили й слави

Української держави»

(український прапор).

Існують ще загадки-ребуси. У них слово або фраза зображені у вигляді малюнків, поєднаних з літерами, цифрами, нотами та іншими знаками.

(Кобзар)

(Україна)