Сучасна художня література. 7 клас. Івасюк
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Аблязіз Велієв
Митець із Криму Аблязіз Велієв дитиною був депортований разом з матір'ю до Узбекистану. Там здобув журналістську освіту, почав друкувати свої твори рідною кримськотатарською мовою.
Його творчість багатогранна: журналістика, перекладацька діяльність, фольклористика. А в поезії, яка відзначається новаторством, знаходимо радість повернення до Криму.
Аблязіз Велієв — також автор понад 90 пісень та 4 аудіоальбомів.
Моєму народу
Ти в вогні не згорів,
Не загинув у вирі-пучині,
Як на тебе Той рік
Кинув стільки і лиха, й незгод!
І, здавалося, доля твоя
Догорає, неначе лучина,
Але вистояв мужньо
Мій кримськотатарський народ!
Травень сорок четвертого.
Радість визволення розквітла.
Але чом вартові
Не відходять від наших дверей?!
Чом із рідних осель,
Де було стільки щастя і світла,
Автоматники гонять
Жінок, стариків і дітей?!
І неспішно на схід,
Ніби гусінь, повзли ешелони,
А з вагонів — прокляття
Катам, і вождям, і вікам...
А в вагонах «телячих»
І крики, і плачі, і стогін...
Не ховали померлих —
На поталу лишали вовкам.
Дикі хащі лісів
Крижаного Уралу
І гінка далечінь
Азіатських гарячих степів...
Новим захистком тут,
Батьківщиною другою стали
Для таких непокірних і гордих
І дочок твоїх і синів.
Як над нами знущались,
Глумились і люто ганьбили
Коменданти і їхні прислужники
Ситі, пихаті і злі.
Слово «кримський татарин»
Навіть згадувать заборонили,
Начеб кримських татар
Не було і нема на землі!
Але вистояв ти,
мій народе,
На зло всім намовам.
І легкого шляху
Не шукав у своєму житті.
Не зламали борців
Ні тюремні іржаві закови,
Ні Сибір, ні ГУЛАГи,
Ні етапи жорстокі й круті.
Скільки їх,
Тих, хто мужньо боровсь
За свободу,
Полягло у борні
За священне за право своє!
Щоб вернуть на віки
Чесне ім’я мойого народу
І сказати усім:
Ми — живі,
Ми не вмерли, ми — є!
День сьогодні сумний.
День сьогодні трагічний і чорний.
В день травневий колись
Нас погнали назустріч вітрам.
Ми вертаємось в Крим.
Він, як мати,
Зігріє й пригорне,
Тільки ж хто відповість
За все зло, заподіяне нам?!
Будьте ж прокляті ті,
Хто прирік нас на горе і муки,
Хто засіяв між нас
Дике поле із розбрату й чвар.
— Ми відродимось! —
Клятву урочу
Дають наші діти і внуки,
Ми розкажемо правду
Про трагедію
Кримських татар!
Художник Рустем Емінов. Із циклу «Пам'ятай»
Село моє Отуз
Ти — сіль життя мого —
село моє Отуз,
Ти — кусень хліба мій —
село моє Отуз,
Оселі батьківської ти поріг —
Отуз,
Ти — колискової журний мотив —
Отуз.
Отуз, Отуз —
Про маму вічна пам’ять,
Отуз, Отуз —
Без тебе сирота я.
На виду у Карадагу,
На Папаз-тепе горі
Наливаються красою
Наші юнки на зорі.
Отуз, Отуз —
Як пісня солов’я,
Отуз, Отуз —
Вітчизнонька моя.
Море цілує твоє убрання,
Вітер гірський милує обличчя.
Тут юнаки набираються
сил і знання,
Наша любов до тебе, село моє, вічна.
Отуз, Отуз —
Село моє найкраще,
Отуз, Отуз —
Ти — славні люди наші.
«В судацькі ліси...»
* * *
В судацькі ліси,
що аж до виднокраю,
Заходиш, немов до зеленого раю.
Під захистком крони —
скрізь тиша і спокій,
Здається, живуть тут
біблейські пророки.
Судак — це не тільки ліси,
а ще й гори,
Де кожна вершина —
небесна підпора.
Тут з каменю давня
фортеця вражає
І дива такого
в Криму більш немає.
І море якесь в Судаку особливе —
То світло-блакитне,
то тихо-грайливе,
То хвилями грізно
об камінь вдаряє...
А сонце палючим і ніжним буває.
Судацькі ліси і сади —
ген до краю,
Стоять кучеряві,
мов кущі із раю.
Крім моря і гір,
що під сонцем зігріті,
Живуть добрі люди тут
і працьовиті.
З кримськотатарської переклав Данило Кононенко
ЗАПИТАННЯ, РОЗДУМИ ТА ДИСКУСІЇ
- 1. Визнач та проаналізуй тему поетичного твору «Моєму народу».
- 2. Склади розповідь за цитатою з поезії «Моєму народу»: «В день травневий колись // Нас погнали назустріч вітрам. // Ми вертаємось в Крим».
- 3. Знайди повторення та алітерацію в поезії «Село моє Отуз». Яка роль цих художніх засобів?
- 4. Що вражає ліричного героя поезії «В судацькі ліси»?
- 5. ОБГОВОРЕННЯ У ГРУПАХ: як поет може популяризувати власні твори? Чи є це доречним?
