Сучасна художня література. 7 клас. Івасюк

Йоун Колфер

Ірландський письменник Йоун Колфер завжди хотів бути веселим, дружнім учителем - таким, як і його батько. І так само завжди любив легкі та дещо фантастичні оповідки: і читати, і розповідати, і складати. Дитяче захоплення допомогло Колферу стати настільки успішним письменником, що йому пропонують співпрацю найвідоміші автори фантастичних книг та світові кіностудії.

Йоун Колфер радіє з того, що народився в Ірландії, адже ще з дитинства міг вивчати міфологію: а там і феї, й лепрекони, й ельфи, і гобліни... Багато фантастичних істот заховалися на сторінках книг. Спробуємо їх віднайти?

Артеміс Фаул. Розум проти чарів

Артеміє Фаул — спадкоємець злочинної династії Фаулів і вундеркінд. Він переконаний, що ельфи, піксі, гноми та інші істоти, яких люди вважають казковими, існують насправді й збирається використовувати їх у власних цілях. Він вирушає разом зі своїм охоронцем Лаккеєм у Хошимін, де обманом виманює Книгу — своєрідну енциклопедію, що містить знання про чарівних істот. З книги Фаул дізнається, що раз у два-три роки чарівні створіння повинні залишати підземелля, у яких вони живуть, і вибиратися на поверхню, щоб здійснити Ритуал, що поповнює запаси їх чарівної сили. Під час Ритуалу вони беззахисні. Однією з таких істот є Холлі Куць, яка летить в Ірландію виконати Ритуал.

(уривок)

Опинившись над Ла-Маншем, Холлі спустилася майже до самої води й полетіла, мало не торкаючись ногами білогривих хвиль. Погукала дельфінів, і вони піднялися на поверхню, помчали, вистрибуючи з води, наввипередки з ельфинею. Навіть на дельфінах людина лишила своє тавро — через затруєння морських вод. Сіра дельфіняча шкіра взялася білими плямами, у декого з них на спині червоніли виразки. Холлі усміхалася морським друзям, а серце їй розривалося від болю. Багноїди повинні за багато що відповісти.

— Пластянку сюди... Батарейку сюди. Папір окремо. Бабусю, а упаковку з-під соку теж до паперу?

— Ні, Ярку, ці упаковки треба сортувати як пластик. Уже на сміттєпереробному заводі її паперову частину відділять від пластику.

— Ба, а ти знала, що лише кілька відсотків всього сміття в Україні переробляється? А решту відходів просто забруднюють нашу країну...

— Добре, що ми є частиною того маленького відсотка. Ярослав і бабуся Наталя рятують планету, ось!

— Ба, тобі все жарти, а я нещодавно прочитав у книзі, що людське сміття дісталося вже й до фантастичних світів!

Нарешті попереду замрів берег. Древній край! Ейрі — земля, де почався час. Найчарівніше місце на планеті. Саме тут десять тисяч років тому Діти богині Дану, прадавня божественна раса, дали бій демонам-фоморам. Тут силою своїх чарівних ударів вони проклали славетну Дорогу Велетнів. Саме тут стояв Ліа Фаїл, камінь центру всесвіту, де коронували правителів Чарівного Народу, а згодом — і чоловіка на ім’я Ард Pi. І саме тут, на жаль, місцеві багноїди завжди були найдужче схильні сприймати всілякі чари, і їм поталанило більше побачити представників Чарівного Народу, ніж будь-де на планеті. Мало того, що решта світу має ірландців за схибнутих, психів, ще й самі ірландці ніби приймають цю теорію, принаймні нічим її не спростовують. Вони й досі вірять у всякі бабусині казочки. Чогось вони, наприклад, узяли собі в голову, буцім кожне чарівне створіння, хоч би куди прямувало, неодмінно тягне з собою горнятко золота. А правда тут та, що Легіон має певний фонд для викупу своїх службовців (адже праця поліціянтів пов’язана-таки з великим ризиком), хоча й досі ніхто з людей ще не дістав звідтіля ані грама золота. Однак це ніскілечки не заважає мало не всьому населенню Ірландії вештатися довкола веселкових коромисел, сподіваючись на виграш у надприродній лотереї.

Втім, не можна не визнати: якщо Чарівний Народ і почував коли спорідненість із котрою-небудь нацією, то хіба що з ірландцями. Можливо, спричинилася до того препрославлена ірландська дивакуватість, можливо, їхня схильність до хвалькуватості. Одне слово, як стверджує інша теорія походження ельфів, спрайтів, гномів та інших незвичайних створінь, якщо Чарівний Народ і справді пов’язаний з людьми якимись кревними зв’язками, то коренів цієї спорідненості слід шукати не деінде, а саме тут, на Смарагдовому острові.

Холлі викликала на пеленгаторі зображення карти й дала команду: пошук ділянок із найкращим чарівним полем. Звісно, найкращим місцем була Тара, це неподалік від Ліа Фаїл, але такої ночі, як оця, всі послідовники стародавніх традицій, маючи в кишені перепустку на поверхню, зберуться саме біля того священного місця, щоб там потанцювати, отож ліпше туди й не потикатися.

Та неподалік виявилась непогана діляночка, трохи перелетіти за південно-східне узбережжя. До неї легко добутися з повітря, а от прикутим до землі людям дістатися туди непросто. Холлі зменшила швидкість і спустилася на висоту вісімдесят метрів. Ковзнувши понад наїжаченим бором, вона вилетіла над залитий місячним сяйвом луг, який розтинала навпіл срібна нитка річки. І там, на лузі, посеред півострівця, гордо височів самітний дуб.

Холлі перевірила пеленгатором околицю, чи немає якихось ознак життя. Нікого й нічого, тільки за два поля звідсіля пасеться корова. Дарма, корова — то не небезпека. Холлі вимкнула свої двигуни й спритно ковзнула під вікове дерево.

Чотири місяці засідок. Навіть Лаккей, до чого вже тертий калач, себто професіонал цієї справи, став побоюватися довгих сирих ночей та кусючої комашні. На щастя, повня буває не щоночі.

Всі засідки повторювали одна одну. Артеміс і Лаккей сиділи навпочіпки у своєму захищеному фольгою наметі й затято мовчали. Лаккей знай перевіряв апаратуру, а Артеміс, не кліпаючи, все дивився в окуляр перископа. У такі ночі тиша, особливо в цьому замкненому просторі, здавалася просто оглушливою. Лаккеєві так хотілось хоч свиснути чи перемовитися словом — та що завгодно, аби тільки порушити цю моторошну мовчанку. Однак Артеміє був зосереджений і абсолютно незворушний. Він не потерпів би ніяких розмов, нічого такого, що відволікало б увагу. Робота є робота.

Художник Сергій Лисюк

Цього вечора вони влаштували засідку біля південно-східного узбережжя, у найнеприступнішому місці. Лаккеєві довелося тричі збігати до джипа, щоб «на горбі» перетягти все обладнання: тричі туди й назад, через перелаз, болото і два поля. Його черевики й штани вийшли з ладу раз і назавжди. А тепер сиди в замаскованому наметі й терпи, коли твої штани просякають ґрунтовою водою по самісінькі сідниці. Артеміє же якось примудрився лишитися бездоганно чистеньким.

Конструкція намету була геніально проста, і Фаулам уже надійшло кілька пропозицій (переважно від представників різних військових відомств) про запуск винаходу в промислове виробництво, але Артеміє вирішив продати патент якій-небудь міжнародній компанії — виробникові спорттоварів. Зроблено ж намет з еластичної полімерної фольги, натягнутої на скловолоконний каркас із численними шарнірними кріпленнями. Фольга, подібна до тієї, якою користується НАСА, утримувала тепло всередині, водночас не дозволяючи перегріватись закамуфльованій зовнішній поверхні. Завдяки цьому ті тварини, що зазвичай чутливо реагують на джерела тепла, не могли виявити намет, навіть перебуваючи зовсім поруч. Велика кількість шарнірних кріплень дозволяла оболонці мовби переливатись, подібно до рідини, заповнюючи собою будь-яку заглибину, куди поміщали конструкцію. Моментально споруджуване укриття й водночас спостережний пункт. Просто опускаєш торбу з велкро в яму, сіпаєш за шнур — і маєш готовий намет.

Але найхитромудріші винаходи на світі не спроможні були розвіяти гнітючу атмосферу, що панувала в наметі. Щось непокоїло Артеміса. Про це свідчила павутинка передчасних зморщечок, яка залягла в кутиках його темно-синіх очей.

Після кількох ночей марного пильнування Лаккей набрався духу, щоб запитати.

— Артемісе... — нерішуче почав він. — Я, звісно, розумію, що це не моя справа, але я відчуваю: щось пішло негаразд. І якщо тільки я хоч чимось можу допомогти...

Кілька довгих миттєвостей Артеміс мовчав. І кілька цих миттєвостей Лаккей бачив обличчя просто маленького хлопчика. Хлопчика, яким Артеміс міг би бути.

— Річ у моїй матері, Лаккею, — нарешті мовив він. — Я вже починаю сумніватися, чи вона коли-небудь...

І цієї самої миті спалахнула червона лампочка, сигналізуючи, що поблизу з’явилася жива істота.

Холлі повісила крила на низьку гілку й скинула з голови шолом, аби вуха відчули повітря. Ельфійські вуха дуже ніжні й потребують дбайливого догляду: якихось кілька годин у шоломі — й шкіра починає лупитися. Холлі обережно помасажувала гострі кінчики. Ні, шкіра не пересохла. І все це завдяки тому, що Холлі кожного дня зволожувала свої вушка, — не те що декотрі офіцери чоловічої статі. Вони як скидають свої шоломи, то можна подумати: сніг пішов.

Холлі постояла хвильку, милуючись краєвидом. Ох, який мальовничий це край — Ірландія! Навіть багноїди не спромоглися знищити цю красу. Принаймні поки що. Але дайте-но їм іще пару сторіч...

• Як вважаєш, про яку важливу проблему сьогодення можна сказати так само?

Річка ніжно звивалася перед нею сріблистою змійкою, вода тихо плюскотіла по кам’янистому дну. Над головою поважно покректував дуб, рипіло під свіжим вітерцем гілля...

Але до роботи! Красою природи можна буде милуватися хоч цілу ніч, але це потім — спочатку треба знайти жолудя. Так, жолудя. Холлі нахилилася до землі, розгребла сухе листя й гілочки, що вкривали глинистий ґрунт. Ось її пальці намацали гладеньке тільце дубового плоду. От і все, подумала вона, найтрудніше позаду. Лишається тільки посадити жолудя в якому-небудь іншому місці, й знов повернеться, вмить наповнить її чарівна сила.

Лаккей перевірив портативний радар і трохи знизив потужність, аби прилад випадково не виказав і їхнього розташування. Червоний промінь повз по екрану так повільно, мовби летаргія переходила в смерть, і тут раптом... спалах! Під деревом стояла постать. Занизька як на дорослу людину, але пропорції свідчили, що й не дитина. Лаккей підніс великі пальці вгору, даючи Артемісові знак. Ніби все збігається.

Артеміс кивнув головою, насаджуючи на очі темні окуляри із дзеркальними скельцями. Лаккей вчинив за прикладом хазяїна, а тоді насадив на цівку своєї рушниці спеціальний оптичний приціл, призначений для полювання при світлі зірок. Це в нього була не проста рушниця, що стріляє дротиками зі снодійним. Її виготовили на замовлення одного мисливця за слоновими іклами, який вирушав на полювання в Кенію, і відзначалася вона дальністю й скорострільністю автомата Калашникова. Цю незвичайну рушницю Лаккей придбав за безцінь в одного урядового чиновника після того, як невдаху браконьєра стратили.

Із натренованою безшелесністю хазяїн і слуга виповзли в ніч. Невисока фігурка, що стояла перед ними, скинула з пліч якийсь прилад, потім скинула шолома з голови, явно не схожої на людську. Лаккей двічі обмотав ремінь рушниці довкола зап’ястка, приклад уперся в плече. Спалахнув вогник прицілу, й просто посеред спини тієї істоти з’явилася червона цятка. Артеміс кивнув головою. Слуга натис на гачок.

І, хоча ймовірність такого збігу була один до мільйона, саме в цей момент істота раптом нахилилася до землі.

Щось просвистіло, блиснувши яскравою іскрою в зоряному сяйві, понад Холліною головою. Капітан Куць мала досить професійного досвіду, щоб відразу збагнути: в неї хтось стріляє! Вона тут-таки скрутилася клубочком і, вихопивши пістолета, швидко перекотилася під захист вікового стовбура.

Її мозок гарячково перебирав можливі варіанти. Хто міг стріляти в неї? І навіщо?

А під дубом на неї вже чекали. Хтось заввишки з гору — але куди рухливіший!

— Гарненький пугач, — захихотіла гора, зчавлюючи Холлін зап’ясток із пістолетом у кулаці завбільшки з дідову ріпку.

Добре, що Холлі зуміла, за тисячну частку секунди до цього, висмикнути свої пальці, а то б вони тільки хрупнули, мов п’ять ламких макаронин.

— Схоже, що здатися без опору ви не бажаєте? — промовив за її спиною чийсь холодний голос.

Холлі крутнулася, ставши у бойову позицію.

— Таки не бажаєте, — мелодраматично зітхнув голос. Голос хлопчика!

Холлі набрала найхоробрішого вигляду, на який тільки була здатна.

— Не наближайся, чоловічку! Ти ж навіть не тямиш, із ким маєш справу.

— Не тямить якраз представник Чарівного Народу, — засміявся хлопчик.

«Представник Чарівного Народу»? Звідки йому відомо, що вона — з Чарівного Народу?

— Ти, земляний черв’яче! Знай: я маю таку чарівну силу, що вмить перетворю тебе й твою горилу на свиняче лайно!

Хлопчик ступив крок ближче до Холлі.

— Сміливо сказано, панночко. Але сказано брехню. Коли б ви й справді мали чарівну силу, як стверджуєте, то ви б її вже давно застосували. А от я вважаю, що ви занадто довго відкладали свій Ритуал і саме для того й прибули сюди, щоб поповнити запаси цієї самої сили.

Холлі так і заклякла приголомшена. Перед нею стояло це людське дитя й знічев’я розмірковувало про священні таємниці її народу. Це повний провал. Катастрофа. Це може означати кінець мирному життю, яке тривало ось уже стільки поколінь. Якщо люди дізналися про існування цивілізації Чарівного Народу, то неминуче, не сьогодні-завтра, має спалахнути війна між двома видами. Вона, Холлі, повинна негайно чимось зарадити, а в арсеналі у неї зосталася тільки одна-єдина зброя.

Гіпнотичні чари є найнижчим різновидом магії, чарівної сили для них потрібні якісь крапелинки, нікчемні крихти. Навіть дехто з людей має схильність гіпнотично впливати на інших. А що вже казати про Чарівний Народ! Усякий його представник, навіть практично позбавлений чарівної сили, здатен паралізувати волю будь-якої людини.

І Холлі прикликала собі на допомогу останні краплини чарів.

— Людино, — наспівно проворкувала вона, і в її голосі несподівано зазвучали басові нотки, — твоя воля у моїй владі!

Артеміс посміхнувся, надійно захищений дзеркальними лінзами своїх окулярів.

— Сумніваюсь, — відповів він і ледь помітно кивнув головою.

Холлі відчула, як маленький шприц проколов надміцний матеріал її костюма, впорснувши в її плече дозу суміші кураре й снодійного на основі хлориду сукцинілхоліну. Довколишній світ ураз розсипався на безліч пістрявих бульбашок. Сили швидко покидали її, а в голові пульсувала лиш одна думка: як? Як вони довідалися? Холлі поринала в забуття, а та думка знай крутилася в її голові, мов на каруселі. Як вони довідалися? Як вони довідалися? Як вони...

Артеміс спостеріг біль в очах маленької ельфині, коли шприц уп’явся в її тіло, і на мить відчув жаль. Жінка. Цього він не сподівався. Жінка — достоту як Джульетта чи мама. Але ця мить промайнула, і він знову став самим собою.

— Добрий постріл, — похвалив Лаккеєву роботу, нахиляючись, щоб краще роздивитися полонянку.

Достеменно дівчина. І гарненька. Тільки на «гостровухий» штаб.

— Пане?

— Гмм?

Лаккей показував на шолом, що лежав там, де його кинула ельфиня, напівзасипаний сухим листям. З маківки шолома долинало якесь дзижчання.

Артеміс підняв пристрій за ремінці й став зусібіч його розглядати, шукаючи джерело звуку.

— Ах, ось воно! — Він обережно виколупав із пазу мініатюрну відеокамеру, намагаючись не потрапити в поле зору об’єктива. — Ельфійська технологія... Справляє враження! — пробурмотів він, дістаючи батарейку з її ніші. Камера тихенько вискнула й вимкнулася. — Ядерний мініреактор, коли не помиляюсь. Будьмо обачні. Не слід недооцінювати наших супротивників.

Лаккей кивнув головою й поклав бранку в здоровенну спортивну торбу. Ще один вантаж, який доведеться тягти через два поля, болото й перелаз.

З англійської переклав Олександр Мокровольський

ЗАПИТАННЯ, РОЗДУМИ ТА ДИСКУСІЇ

• 1. Що таке книжкова серія? Скільки книг є в серії «Артеміс Фаул»?
• 2. З'ясуй, чи правильно ти розумієш лексичне значення слів: династія, вундеркінд, енциклопедія, багноїд.
• 3. Навіщо Артемісу Фаулу потрібні казкові істоти?
• 4. Охарактеризуй Артеміса Фаула. У чому його геніальність?
• 5. Інколи й головний герой відчуває жаль. Із чим пов'язаний прояв людських почуттів?
• 6. У 6 класі ти ознайомився / ознайомилася з творами соціальної фантастики на прикладі оповідання Р. Бредбері «Усмішка». Пригадай, що таке соціальна фантастика. Які фантастичні ситуації та образи, що розповідають про сучасні проблеми, створили Р. Бредбері та Й. Колфер? Порівняй образи хлопчика Тома з «Усмішки» та Артеміса Фаула з однойменної книги. Символом чого ці образи можуть бути?
• 7. ПРАЦЮЙТЕ ВДВОХ: створіть інформаційний плакат, у якому мовою різних зображень (ілюстрацій, символів, графіків, картин, схем), а також слів привертається увага до найактуальніших проблем сьогодення. За допомогою інформаційного плаката складіть усну розповідь, яка підкреслює результат роздумів над проблемою порятунку планети, відповідальності людей за її майбутнє.
• 8. РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ: з'ясуй, які останні відкриття здійснило НАСА.

СЛОВНИК

Велкро - текстильна застібка, загально відома як липучка.

Кревний - родинний, рідний.

НАСА - Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору в США.

Патент - документ, який посвідчує право винахідника на його винахід; свідоцтво на право займатись торгівлею, промислом та ін.

Пеленгатор - прилад для пеленгування (встановлення місцезнаходження кого-, чого-небудь).

Перископ - прилад, що використовується для спостерігання з підводного човна, укриття тощо.

Ритуал - вироблений звичаєм порядок здійснення чого-небудь; церемонія.

Тавро - мітка, особливий знак.

Продовжуй читати:

Колфер Й. «Артеміс Фаул. Місія в Арктику», «Артеміс Фаул. Код вічності»