ГАМЛЕТ

Гул затих. Я вышел на подмостки.

Прислонясь к дверному косяку,

Я ловлю в далёком отголоске,

Что случится на моём веку.

На меня наставлен сумрак ночи

Тысячью биноклей на оси.

Если только можно, Авва Отче,

Чашу эту мимо пронеси.

Я люблю Твой замысел упрямый

И играть согласен эту роль.

Но сейчас идёт другая драма,

И на этот раз меня уволь.

Но продуман распорядок действий,

И неотвратим конец пути.

Я один, всё тонет в фарисействе.

Жизнь прожить — не поле перейти.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Розкажіть, які почуття, думки й асоціації викликав у вас цей твір.
2. Ознайомтеся з історією створення вірша, вміщеною в рубриці «У творчій майстерні письменника».
3. Яка творча і громадянська позиція поета знайшла своє відображення в цьому творі? Аргументуйте свою відповідь.
4. Проаналізуйте, які думки та почуття переповнюють ліричного героя. Що його пов'язує із шекспірівським Гамлетом? Свою відповідь аргументуйте.
5. Прокоментуйте інформаційний плакат до твору, створений на основі рукопису Пастернака.

6. Чи можете ви погодитися, що своє розуміння високої місії митця поет пов'язує з жертовністю і самозреченням? Свою відповідь підтвердіть рядками з вірша.
7. Порівняйте, чим відрізняються переклади твору Юрія Буряка та Євгена Сверстюка. Який з них вам більше до вподоби й чому?
8. Якщо ви володієте російською мовою, прочитайте твір в оригіналі й зіставте його із запропонованими перекладами.
9. На відеоканалі YouTube прослухайте авторську пісню «Гамлет» на слова Пастернака у виконанні В. Висоцького. Поділіться своїми враженнями. Чи близьке вам таке виконання й чому?
10. Поміркуйте, чому цей твір був особливо близький Пастернаку.
11. Підготуйтеся до виразного читання твору в класі.

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Вірш «Гамлет» Б. Пастернака широкому загалу став відомий завдяки Володимиру Семеновичу ВИСОЦЬКОМУ (1938-1980). Цей видатний поет, актор, бард, який прославився виконанням своїх пісень під акустичну гітару, у 70-і роки ХХ століття блискуче виконував роль Гамлета в п'єсі Шекспіра на сцені московського Театру на Таганці (режисер — Юрій Любимов). Вистава розпочиналася віршем Бориса Пастернака «Гамлет», який Володимир Висоцький виконував під гітару на власну музику.

Володимир Висоцький у ролі Гамлета (фото В. Плотникова, 4 лютого, 1972)

Узагалі, Висоцький увійшов в історію культури як знакова особистість ХХ століття. У роки суворої цензури часів СРСР для багатьох його голос став голосом правди, адже у своїх творах він торкався багатьох заборонених тем, сміливо й іронічно критикував почасти безглуздий радянський лад, через що і сам, і його творчість тривалий час були офіційно заборонені. Водночас любов народу до нього була така величезна, що всі його пісні миттєво поширювалися на магнітофонах, а поезії переписувалися від руки.

Мистецькі передзвони

Роман «Доктор Живаго» було декілька разів екранізовано. Однією з найвідоміших кіноверсій твору стала робота британського режисера Девіда Ліна (1965). Стрічку високо оцінили кіноексперти, вона отримала п'ять премій «Оскар» і п'ять нагород «Золотий глобус». Музику до цього твору написав французький композитор Моріс Жарр.

Відомий російський поет Євген Євтушенко згадував прикрий випадок, пов'язаний із цим фільмом в СРСР. Якось, коли радянське телебачення показувало трансляцію чемпіонату Європи з фігурного катання, під час виступу одного з фігуристів, який виконував свою програму під музику з фільму «Доктор Живаго», коментатор з колишньої Югославії, знаючи, що його в цей момент слухають в СРСР, радісно проголосив: «Звучить мелодія з фільму “Доктор Живаго’’ за романом Бориса Пастернака». Оскільки фільм, як і роман, було офіційно заборонено в СРСР, спецслужби одразу після цих слів відімкнули звук, і фігурист на екранах радянських глядачів кружляв на льоду в повній тиші.

Постер фільму «Доктор Живаго» (1965)

Зміст