Роздробленість Китаю. Учення Лао Цзи

Цей період іноді поділяють на добу Ле го (Різноманіття царств) і Чжань го (Царства, що воюють). Китай перестав існувати як єдина держава й вступив у період політичних смут і братовбивчих війн.

У цю добу розвивалося китайське письмо. Тепер воно перейшло на бронзовий посуд. На ньому написи вирізьблювали гострим металевим стрижнем. А коли китайці почали вести літопис, вони звернули увагу на бамбук, який обрали як матеріал для письма. Розколоті дощечки цієї рослини зачищали та загостреними паличками наносили на них написи за допомогою чорного лаку. Тонкі дощечки однакового розміру просвердлювали та зв’язували шнурками. Літописи цього часу так і називалися - бамбукові літописи. Але на вузьких дощечках писати можна було лише стовпчиком. Тому тривалий час китайці розміщували ієрогліфи вертикально.

Згодом на зміну бамбуковим книжкам прийшов шовк. На ньому писали пензлем з тонкого та м’якого волосся першим справжнім чорнилом (чорною тушшю). Книжка мала вигляд широкої стрічки, прикріпленої до бамбукової або дерев’яної палички. Такі свитки нагадували сувої папірусу і були дуже дорогими.

Ці літописи доносять до нас подробиці історії Китаю. Правителями всього Китаю почергово ставали лідери окремих царств.

Бронзова зброя доби Чжоу: сокира (1), меч (2), шолом (3).

Перші монети Китаю.

Армії цих царств мали по декілька тисяч бойових колісниць. Це була значна впливова сила.

Крім боротьби за панування над усім Китаєм, точилася внутрішня боротьба між представниками знатних родів за владу та боротьба правителів проти змовників. До цього додавалися постійні набіги кочовиків, яких приваблювали простори Великої Китайської рівнини.

У нових умовах кожне із царств намагалося визначити свій шлях. Збіднілий народ із сумом мріяв про минулі часи. Знайшлися освічені люди, що висловили ці мрії. До них належав Лао Цзи (учитель Лао), автор «Книги про дао і доброчинність» (6 століття до н. е.).

У дослівному перекладі з китайської дао означає «шлях». Учення Лао Цзи - це шлях розвитку природи. Даосизм швидко поширився серед тих, хто виступав за рівність усіх жителів Піднебесної. Даоси засуджували насилля людини над людиною, війни, виступали проти розкоші та багатства, зловживань владою. Лао Цзи був переконаний, що люди повинні відмовитися від досягнень науки та техніки, а також від збройних зіткнень. Тоді зміниться людська вдача і країни перестануть ворогувати між собою.

На думку Лао, великі держави були не потрібні. Селян слід лишити у спокої, нехай живуть своїм старим, традиційним життям: «Хай країна буде крихітною, а народ нечисленним; ...нехай вишуканим буде їхній одяг, нехай мирними будуть їхні житла, нехай будуть щасливими їхні звичаї; і якщо вони заглянуть за кордон сусідньої країни, то донесеться звідти кукурікання півнів, гавкіт собак, нехай доживуть до старості, до смерті, ніколи не побувавши за кордоном».

Учитель Лао щиро вважав, що, уникнувши розкошів, ведучи простий спосіб життя, можна уникнути грабунку та встановити порядок і мир. «...Якщо не буде більше потреби в рідкісному та коштовному - припиниться пограбування народу», - писав Лао Цзи.

Зміст