Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Ходзицька

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями

§ 2. В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Матеріали, інструменти та пристосування для в’язання спицями

• 1. Що таке декоративно-ужиткове мистецтво?
• 2. Які існують традиційні види рукоділля й декоративно-ужиткового мистецтва?
• 3. Які види декоративно-ужиткового мистецтва є традиційними для вашого рідного краю?
• 4. На які особливості необхідно звертати увагу під час добору пряжі для виготовлення виробів?

Із історії в'язання спицями

Від самого дитинства нас оточують чудові в'язані речі, що зігрівають теплом, оскільки їх створювали з любов'ю до нас.

В'язання спицями — один з найдавніших видів рукоділля, але достовірних даних про те, де й коли воно виникло, не існує. Найімовірніше, в'язання з'явилось як проста необхідність: у різних куточках планети люди намагалися власноруч створювати потрібні для життя та побуту речі. Однак достеменно відомо, що в XVI столітті в'язання панчіх і шкарпеток було одним з найбільш прибуткових напрямів виробництва в Англії. Люди з небагатих верств населення завдяки в'язанню мали можливість заробляти гроші, а школи в'язання відкривалися по всій Англії та мали великий успіх. Адже за модою того часу, чоловіки носили короткі штани, а теплі в'язані панчохи були необхідним доповненням (мал. 2.1).

У Шотландії в XVII-XVIII століттях в'язанням займалися цілі родини. Вони розробляли неповторні різнокольорові візерунки, якими прикрашали рукавички, панчохи, светри, а нитки просочували спеціальними маслами, щоб вироби з них допомагали шотландським морякам зберігати тепло в морських походах (мал. 2.2).

В Україні в'язання так само має свої традиції (мал. 2.3). Сучасні види ниток для в'язання дозволяють створювати оригінальні й модні речі. Вітчизняні умільці славляться виробами ручної роботи — одягом, шарфами, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями (мал. 2.4). Крім одягу, виготовляють чудові вироби для дому — серветки, покривала й навіть плетені килими.

Мал. 2.1. В'язання спицями в різні історичні епохи: а — в'язані панчохи в чоловічому костюмі епохи Ренесансу; б — в'язальники панчіх, гравюра XVII ст.; в — фрагмент розпису олтаря, XIV ст., Німеччина; г — шовкова в'язана рукавичка, XVI ст., Іспанія

Мал. 2.2. Шотландський светр XIX ст.

Мал. 2.3. Експонати музею-садиби Івана Котляревського в Полтаві: а — кошик з вовняною пряжею; б — скринька для зберігання інструментів для рукоділля; в — в'язана ковдра

Мал. 2.4. Сучасний в'язаний виріб з українським орнаментом

Види виробів, в'язаних спицями

В'язання — цікаве й досить нескладне заняття, що дає змогу реалізувати творчі ідеї, сформувати власний стиль, виготовити оригінальні подарунки, заощадити кошти під час оновлення гардероба. Багато речей стануть виразнішими та яскравішими, якщо їх оздобити в'язанням. Це може стати навіть новим напрямом дизайну (мал. 2.5, с. 18).

Серед виробів, в'язаних спицями, найпопулярнішими є предмети одягу. В'язаний одяг можна класифікувати за призначенням, стилем, статтю та віком (мал. 2.6, с. 18). Існують різні види в'язаного одягу: светри, сукні, шарфи, шапки, шкарпетки, рукавички тощо (мал. 2.7, с. 18).

Окремо класифікують в'язані вироби для декору житла: покривала, ковдри, подушки, абажури для світильників, чохли для книг, прихватки, грілки для чайника, чохли для кухлів тощо (мал. 2.8). В'язані вироби зроблять ваше житло затишним і комфортним. Важливо, щоб вони були виконані зі смаком і пасували до меблів, посуду та інших речей у кімнаті.

Мал. 2.5. В'язальний стрит-арт

Мал. 2.6. а — романтичне жіноче пальто; б — класичне пальто; в — чоловіче півпальто спортивного стилю; г — дизайнерське авангардне пальто-кокон

Цікавими й неповторними є дитячі іграшки, зв'язані з яскравої чи пухнастої пряжі (мал. 2.9).

Підкреслити ваш неповторний стиль допоможуть унікальні в'язані аксесуари — сумки, чохли та сумочки для ноутбука, мобільного телефону чи окулярів, прикраси для волосся тощо (мал. 2.10).

Матеріали для в'язання спицями

Нерідко можна почути думку, що процес в'язання складається з трьох компонентів: наявності пряжі, спиць та бажання й терпіння в'язальниці. У певному сенсі так і є, а оскільки бажання й терпіння нам не бракує, то розгляньмо перші дві складові процесу в'язання.

Мал. 2.7. В'язаний одяг

Мал. 2.8. Декоративно-ужиткові в'язані вироби

Мал. 2.9. В'язана іграшка

Мал. 2.10. В'язані аксесуари

Для в'язання спицями використовують таку саму пряжу, як і для в'язання гачком: вовняну, бавовняну, лляну, шовкову або із синтетичних ниток. Пряжу добирають залежно від того, який виріб планують в'язати та який візерунок обрано. Сучасний асортимент матеріалів для в'язання, окрім пряжі, складається з багатьох видів різноманітних стрічок та шнурів, що також популярні як матеріали для в'язання, а вироби, виготовлені з них, мають оригінальний вигляд.

Як матеріал для в'язання можна використовувати нарізані тонкими смугами текстильні речі, які вже не потрібні, але зберегли якість та яскравий колір. Є приклади використання стрічок, нарізаних з поліетиленових пакетів (мал. 2.11).

Види спиць. Номер спиць. Добір спиць відповідно до пряжі

У процесі вдосконалення мистецтва в'язання було створено найрізноманітніші спиці.

Існують пластмасові, металеві, кістяні та дерев'яні спиці. В усіх цих видів спиць є як позитивні, так і негативні ознаки. Так, дерев'яні спиці приємні на дотик, але недостатньо довговічні, а кістяні до того ще й дорогі. Більш поширеними та доступними за ціною є пластмасові та металеві спиці (мал. 2.12).

Мал. 2.11. Використання поліетилену як матеріалу для в'язання спицями

Мал. 2.12. Види спиць: а — дерев'яні; б — пластмасові; в — металеві (панчішні); г — пластмасові кругові на лісці

Усі спиці, незалежно від матеріалу, з якого вони зроблені, мають бути добре відполірованими. Якщо на поверхні спиць є навіть маленькі зазублини, це буде перешкоджати ковзанню нитки й гальмувати процес в'язання. Кінці спиць мають бути гострими, але такими, щоб не поранити пальці.

Спиці відрізняються за номерами. Номер відповідає діаметру спиці, який вимірюють у міліметрах (мал. 2.13). Найбільш популярними є спиці з номерами від № 2 до № 12, але для окремих виробів існують спиці з набагато більшими номерами (мал. 2.13, в).

Товщина спиць має відповідати товщині нитки. Перевірити, чи правильно дібрані спиці, можна простим способом: товщина складеної вдвічі нитки має дорівнювати товщині спиці (мал. 2.14).

Від правильного вибору спиць залежить якість і зовнішній вигляд в'язаного виробу. Можна в'язати візерунок тонкою ниткою й товстими спицями — полотно буде тонким і ажурним. А для в'язання теплих шкарпеток краще обрати тонкі спиці й товсті нитки — отримаємо щільне тепле полотно.

Зверніть увагу! Якщо для в'язання обрано фантазійну пряжу, наприклад, з різною товщиною нитки, декоративними елементами, об'ємними вставками, бісером і лелітками, типу «травичка», «оксамитова» або декоративний шнур, то краще обирати номер спиць, який рекомендовано на етикетці.

Кругові спиці з ліскою (мал. 2.12, г) використовують у циліндричному в'язанні: горловини светрів, безшовних спідниць, рукавів тощо (мал. 2.15, с. 20). Залежно від товщини пряжі ліска на спицях може бути тонкою або товстою.

Мал. 2.13. а — пристосування для визначення номера спиць; б — один з варіантів позначення номерів спиць; в — спиці № 20

Мал. 2.14. Приклад добору номера спиць: за товщини нитки 1 мм спиці мають бути № 2, тобто діаметр спиці має дорівнювати 2 мм

Мал. 2.15. В'язання на кругових спицях

Мал. 2.16. В'язання на п'яти спицях по колу

Під час в'язання панчіх, шкарпеток, рукавиць використовують одразу п'ять спиць (мал. 2.16). Таким способом можна також зв'язати красиві декоративні речі.

Вибираючи спиці, слід звертати увагу на загострені кінці. Від них залежить якість і швидкість в'язання. Кінчики мають бути не занадто тупими й не гострими: дуже загострені можуть розщеплювати волокна ниток, а робота тупими спицями значно сповільнює в'язання.

Допоміжні інструменти та пристосування для в'язання

Окрім звичайних спиць для в'язання використовують різноманітні пристосування: гачки (як допоміжний та як самостійний інструмент), кругові спиці, допоміжні маленькі спиці для вив'язування кіс, спеціальні шпильки для вив'язування кишень тощо.

Не маючи під рукою всіх необхідних пристосувань, зв'язати красиву річ дуже складно. Наприклад, сантиметрову стрічку використовують для зняття мірок з фігури (або речі, для якої будуть в'язати чохол) та під час визначення щільності в'язання. Шпильками приколюють частини виробу до викрійки, коли пропрасовують полотно.

Нерідко, вив'язуючи трикотажні вироби, майстрині використовують гачок для підйому спущених петель або для виправлення помилок, допущених у ході в'язання.

Допоміжні спиці використовують під час вив'язування кіс і кишень (мал. 2.17).

Для вив'язування кишень використовують також спеціальні шпильки. На шпильку переводять спущені петлі, а потім включають їх у роботу (мал. 2.18).

За допомогою голки із загнутим кінцем виконують різні види швів, вона легко ковзає по трикотажному полотну й дуже зручна в роботі (мал. 2.19).

Існує багато інших цікавих пристосувань, що значно полегшують процес в'язання. До них належать: розподілювачі, що допомагають розділити нитки різних кольорів під час створення жакардових візерунків (мал. 2.20, а); пристрої для розрахунку щільності в'язання (мал. 2.20, б ); пристосування для виготовлення помпонів (мал. 2.20, в); різноманітні утримувачі для клубочків (мал. 2.20, г); маркери для петель у вигляді маленьких шпильок, які використовують для позначення ділянок в'язання (мал. 2.20, д), та багато інших.

Мал. 2.17. Допоміжні спиці: а — одна з форм допоміжних спиць; б — використання допоміжної спиці під час в'язання коси

Мал. 2.18. Шпилька для в'язання (а) та приклад її використання під час в'язання кишені (б)

Мал. 2.19. Спеціальні голки (а) та приклад зшивання ними в'язаного полотна (б)

Мал. 2.20. Пристосування для в'язання

Використання пряжі зі старих речей. Підготовка пряжі для в'язання

У гардеробі кожної людини напевно є в'язані речі, які з певних причин не хочеться носити. Викидати їх, звісно ж, нерозумно. Найкращий вихід — розпустити ці речі, а з отриманих ниток зв'язати новий виріб. Зв'язати чудовий дитячий виріб можна також і зі старих речей дорослих членів родини.

Перед тим як розпустити стару річ, необхідно уважно розглянути нитки. Якщо вони старі, вилинялі, оскільки пралися багато разів, то, можливо, з ними не варто працювати. А якщо пряжа якісна та зберегла колір і гарний вигляд, то вона цілком придатна для в'язання нових виробів. Але для цього пряжу слід правильно підготувати для подальшого використання, тобто надати їй нового життя.

Послідовність роботи для отримання пряжі зі старих речей:

• 1. Стару річ треба випрати з використанням делікатного засобу для прання.
• 2. Обережно розпороти виріб по швах на окремі деталі за допомогою розпорювача. Якщо є дуже зношені місця, їх можна вирізати.
• 3. Деталі виробу злегка пропрасувати через зволожену тканину.
• 4. Знайти в деталях верх і почати розпускати.
• 5. Нитки змотувати в клубки. Якщо нитки рвуться, то їх необхідно зв'язувати невеликими вузликами.
• 6. Для подальшого вирівнювання пряжу потрібно перемотати в пасма масою близько 100 г.
• 7. Випрати пряжу руками в теплій воді з додаванням шампуню.
• 8. Пряжу не викручувати, а повісити на палицю, покладену на краї ванни або глибокого таза. Для розпрямляння ниток до пасом знизу можна підвісити маленьку пластикову пляшку з водою та залишити сушитися.
• 9. Висушені пасма пряжі знову змотати в клубки. Якщо початковий виріб був зв'язаний на машині, то, найімовірніше, він був виготовлений з тонких ниток, тож для ручного в'язання їх необхідно з'єднати по кілька разом.

Дізнайтеся більше

Розпрямити використані нитки можна також відпарюванням їх на паровій бані. Пасмо слід покласти в друшляк або сито, поставити зверху на велику каструлю з гарячою водою так, щоб нитки не торкалися води. Каструлю прикрити кришкою, поставити на вогонь і кип'ятити 3035 хвилин на невеликому вогні.

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час в'язання спицями

В'язання спицями потребує зосередженості, уваги, точних і вмілих рухів, обережного користування гострими спицями. Для того щоб запобігти втомлюванню під час в'язання, а робота була чіткою, легкою й безпечною, треба правильно організувати своє робоче місце, додержуватися правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог, а саме:

• 1. Приступаючи до роботи, потрібно обирати стілець або крісло зі зручною спинкою. Під час в'язання слід сидіти прямо, без напруження й не сутулячись. Спина має бути прямою й трохи відхиленою назад, спиратися на спинку стільця й бути розслабленою.
• 2. В'язання слід тримати на відстані 30-35 см від очей.
• 3. Необхідно забезпечити достатнє освітлення робочого місця: світло має падати зліва або спереду.
• 4. Спицями працювати обережно, не розмахувати ними й не підносити близько до обличчя.
• 5. Лікті під час роботи тримати опущеними.
• 6. Клубки найкраще розмістити внизу в кошику чи коробці так, щоб пряжа легко розмотувалася. У кошику зберігати нитки, потрібні для створення тільки тієї речі, що виготовляється.
• 7. Не сидіти довго за в'язанням, навіть якщо є час і дуже хочеться закінчити річ. Необхідно щогодини робити перерву на кілька хвилин, добре потягнутися, щоб розім'яти м'язи спини.
• 8. Після закінчення роботи спиці покласти в робочу скриньку.

Мал. 2.21. Вироби, в'язані спицями

Пам'ятайте: швидкість забезпечується не поспіхом, а навичкою. Коли будете вчитися в'язати, намагайтеся виконувати плавні й рівномірні рухи. «Рваний» ритм роботи позначиться на виробі.