Технології. 5 клас. Ходзицька

§ 8. З’єднання деталей виробу

  • 1. Які види з'єднань ви використовували під час виготовлення виробів на уроках у молодших класах?
  • 2. Як обрати види з'єднань для різних матеріалів?

Більшість виробів складається з двох або більше деталей, які необхідно з’єднати. Для різних матеріалів використовують види з’єднань, притаманні саме їм (мал. 8.1 на с. 34).

Мал. 8.1. Різні види з'єднань деталей виробу: а — зшивання; б — цвяхове з'єднання; в — болтове з'єднання; г — склеювання

Наприклад, неможливо уявити, як збити цвяхами тканину і, навпаки, зшити металеві пластини нитками. Тому для кожного матеріалу добирають відповідний вид з’єднання.

З’єднання поділяють на рознімні та нерознімні.

Рознімні з’єднання допускають багаторазове збирання та розбирання виробу без порушення форми й розмірів з’єднуваних деталей.

Найпоширенішими серед них є гвинтові та болтові, а також з’єднання за допомогою шурупів, саморізів тощо (мал. 8.2).

Мал. 8.2. Рознімне з'єднання: а — шурупове; б — болтове

Ці з’єднання використовують у виробах із деревини та металу з постійним навантаженням. Якщо навантаження змінюватиметься, то гайки можуть розгвинтитися.

Нерознімними називають такі з’єднання деталей і вузлів, розбирання яких неможливе без їхнього пошкодження. До них належать такі з’єднання, як цвяхове, клейове, ниткове тощо.

Для нескладного з’єднання деталей із деревини використовують цвяхи, виготовлені зі сталевого дроту. Вони бувають різної довжини та товщини (мал. 8.3).

Мал. 8.3. Різні види цвяхів

Цікавий факт

Цвях відомий людству з давніх-давен. Первісна людина використовувала для «цвяхового» з'єднання кістки риб і тварин, колючки рослин, загострені гілки дерев. У бронзову добу з'явилися перші металеві цвяхи — литі й ковані. Саме тоді вони набули свого традиційного вигляду — загострений тонкий стрижень із пласкою головкою. У давні часи виробництво цвяхів було ручним і дорогим — тоді за жменю цвяхів давали цілого барана.

Одним із найбільш доступних та простих видів нерознімного з’єднання деталей є склеювання. Для склеювання різних матеріалів використовують різні види клеїв (мал. 8.4).

Мал. 8.4. Різновиди клеїв: а — універсальний клей, що швидко сохне; б — клей-олівець; в — клей ПВА; г — термосиліконовий клей

Сучасні універсальні клеї широкого призначення мають щільну структуру та швидко сохнуть. Їхніми перевагами також є водо- й термостійкість, еластичність та доступність. Це такі клеї, як «Момент», «Дракон» тощо.

Цікавий факт

Первісні мисливці варили клейку речовину з кісток убитих мамонтів, а для підсилення властивостей додавали сухожилля.

Ті, хто мешкали на узбережжі, виготовляли клейку речовину з луски та кісток риб. Під час тривалого варіння вони перетворювалися на справжній клей.

Люди, які жили в лісах, для склеювання використовували смоли фруктових та хвойних дерев.

Термосиліконовий клей (який зазвичай називають «клей-пістолет») є одним із найзручніших з’єднувальних засобів. Його головна перевага — здатність миттєво застигати та висока міцність з’єднання. Крім того, місця склеювання майже непомітні.

Для нескладного з’єднання поверхонь із паперу найкращими є всім нам відомі клей ПВА та зручний клей-олівець.

Особливі види клейового з’єднання використовують під час виготовлення швейних виробів або аплікацій із текстильних матеріалів. Ці клеї виглядають, як клейові стрічки та павутинки (мал. 8.5). Клейових якостей вони набувають під час нагрівання праскою.

Мал. 8.5. Клейові стрічки для склеювання текстильних виробів

Використання таких клейових з’єднань дає можливість замінити складні ручні операції та значно прискорити виготовлення виробу, поліпшує його зовнішній вигляд і якість.

Для з’єднання тканин та волокнистих матеріалів найчастіше використовують ниткове з’єднання — зшивання. Ниткове з’єднання дозволяє виробу згинатися та певною мірою розтягуватися.

Цікавий факт

Одним із сучасних видів з'єднань є електрозварювання. Його винахідник — наш співвітчизник, киянин, перший Герой України, академік, якому за життя було встановлено бюст,— Борис Євгенович Патон. Під його керівництвом було впроваджено не лише нові методи зварювання металу, у тому числі й у космосі, а й розроблено методику з'єднання («зварювання») м'яких тканин людей і тварин.

Зшивати деталі можна вручну або на швейній машині (мал. 8.6).

Мал. 8.6. Процес зшивання деталей: а — вручну; б — на швейній машині

Під час з’єднання деталей на швейній машині утворюються строчки, що складаються з низки стібків (мал. 8.7). Ручне з’єднання виконують ручною голкою. Стібки ниткових швів можуть мати різну довжину й форму. Їхні назви походять від способу виконання стібків або їхнього зовнішнього вигляду, наприклад: шов «уперед голкою», «назад голкою», «петельний шов» тощо.

Мал. 8.7. Різновиди швів

Певна річ, існує набагато більше різних з’єднань, ніж ми з вами розглянули. У складних технічних виробах, утворених із багатьох деталей та різних матеріалів, може бути декілька різних з’єднань. А завдяки розвитку хімії, фізики, технології та навіть біології з’являються нові матеріали. Вони вимагають принципово нових видів з’єднань. Але на уроках технологій ви будете використовувати прості, «класичні» види з’єднань.

Ключові слова: види з'єднань: рознімні, нерознімні; з'єднання: шурупове, болтове, цвяхове, клейове, ниткове; зшивання вручну, зшивання на швейній машині.

Контрольні запитання

  • 1. Які існують види з'єднань?
  • 2. Чим, на вашу думку, можна пояснити таку кількість різних видів з'єднань?
  • 3. Чим відрізняються болтове й цвяхове з'єднання?
  • 4. Який вид з'єднання буде найкращим для виготовлення м'якої іграшки?
  • 5. За допомогою чого утворюється ниткове з'єднання?
  • 6. Яке з'єднання найкраще використовувати під час виготовлення аплікації з природних матеріалів?

Робота о парах / групах

Пограйте разом у таку гру: називайте по черзі спочатку приклади речей, у яких є нерознімні з'єднання, а потім речей із рознімними з'єднаннями.