Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ століття

§ 7. Князь Володимир Великий. Впровадження християнства

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Висловіть припущення, з якими історичними подіями вони пов’язані. Скористайтеся програмою для розпізнавання фото на своєму смартфоні та знайдіть інформацію про ці ілюстрації.

1. Внутрішня політика Володимира Великого

Внутрішня політика — це ті заходи, що здійснюються в межах держави. Щоб зберегти лад у країні, напередодні другого походу на Болгарське царство князь Святослав Ігорьович поділив землі Русі-України між синами. Як ви вже знаєте, у Києві поставив старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі княжив Олег. Новгородом управляв наймолодший син Володимир, а його надійною підтримкою, мудрим радником був Добриня, дядько по материнській лінії. Не судилося Святославу повернутися з болгарського походу, — загинув він від підступних печенігів. Не стало батька — не стало злагоди між братами. Братівські чвари через владу тривали аж вісім років! У 980 році в Києві утвердився князь Володимир Святославич. Його ще називали Великим, Красним Сонечком, Хрестителем.

Шлях Володимира до київського престолу був непростим, тож князь насамперед вирішив зміцнити своє становище. Для цього здійснив адміністративну реформу: усунув від влади племінних вождів, натомість передав правління своїм синам або ж відданим йому намісникам-боярам. Відтоді території почали називати не за племенем, яке там мешкало, а за головним, центральним містом: Київська, Новгородська, Чернігівська, Переяславська земля тощо. Готуючись до нових військових походів, Володимир був зацікавлений у сильному й відданому війську, без якого годі було думати про перетворення Русі на могутню державу. Ще від часів княжіння Олега руське військо складалося з найманців-варягів. Володимир вирішив замінити варягів на руських воїнів, таким чином здійснивши військову реформу. За вірну службу обдаровував дружинників землею. Володимир першим з київських князів карбував монети зі срібла (срібники) та із золота (златники). Історики вважають, що зразком для цих монет стали візантійські, які були поширені раніше на Русі. На монетах вперше зображено символ князівської влади, а нині герб незалежної України — тризуб. Також було викарбувано написи: «Володимир на столі (на престолі)», «Володимир, а це його срібло», «Володимир, а це його золото». Грошова реформа сприяла розвитку торгівлі, посилила економіку держави. Населення Русі потерпало від постійних набігів печенігів, які впродовж Х століття стали справжнім лихом для русів. Щоб захистити мешканців країни від нападів кочовиків, Володимир Святославич наказав звести на півдні нову систему укріплень та поновити наявні оборонні споруди. В народі ці укріплення назвали Змієвими валами.

1. Коли і за яких обставин Володимир Святославич утвердився в Києві?
2. Які нововведення запровадив князь Володимир?
3. Що таке Змієві вали? Для чого їх було збудовано?

Барвограй ідей

Дідусь Кліо колекціонує монети. У його колекції є монети, зображені на ілюстраціях. Допоможіть Кліо пригадати, що це за монети. Назвіть дві спільних і дві відмінних риси між зображеними монетами. Доведіть чи спростуйте думку: «Монети є цінним історичним джерелом».

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що загальна довжина Змієвих валів сягала близько 1000 кілометрів? Це були земляні насипи висотою від 6 до 8 метрів, а шириною подекуди до 16 метрів, укріплені дерев’яними каркасами. Розташовувалися вони уздовж річок Ірпінь та Стугна — на правому березі, Трубіж, Сула, Сейм — на лівому березі Дніпра. Нині ж понад 80 % укріплень зруйновано.

Змієві вали поблизу села Ходосівка на Київщині. Сучасний вигляд. Світлина

1. Скориставшись покликанням https://cutt.ly/VwQRXdRp або QR-кодом, прослухайте легенду про Змієві вали.

2. Обговоріть, чому люди назвали укріплення Змієвими валами.
3. Висловіть припущення, які кочівники асоціювалися в русичів зі Змієм.

2. Зовнішня політика

Зовнішня політика — це сукупність відносин держави з іншими державами. Отримавши при народженні ім’я Володимир — володар світу, — князь мріяв про підкорення нових земель. Розширення території Русі-України відбувалося за рахунок сусідніх племен та володінь інших держав. Вдалими були походи на дулібів та хорватів. Успішно здолав князь опір в’ятичів та радимичів, які піднімали повстання та відмовлялися платити данину. Підкоривши ятвягів (західнобалтійське плем’я), звів фортецю Берестя (нині місто Брест, Білорусь).

Протидіяв спробам Візантійської імперії узалежнити Київську державу. Водночас відгукнувся на прохання візантійського імператора Василія ІІ придушити виступ у Малій Азії, але за умови, що одружиться із візантійською принцесою Анною. Щоправда, після успішного походу в Малу Азію Василій ІІ забув про свою обіцянку. Розгніваний князь пішов у місто Корсунь (Херсонес), що перебувало під візантійською владою. Тут він перекрив водогін, чим змусив греків здатися. Володимир охрестився в Корсуні (Херсонесі), після чого зміг одружитися з візантійською принцесою. Спільна віра й династичний союз ще більше зблизили Київську державу та Візантійську імперію.

У боротьбі з Польським королівством відвоював Червенські міста (Голодло, Червень, Сутійськ, Угровецьк та інші) та приєднав їх до Київської держави. В 985 році здійснив вдалий похід проти Волзької Булгарії й уклав вигідний торговельний договір. Відбувся обмін посольствами з Священною Римською імперією. Князь Володимир запровадив «шлюбну дипломатію» — одружував доньок та синів із представниками монархічних родів Європи. Завдяки такому вдалому прийому правитель мав доброзичливі відносини з багатьма європейськими країнами.

1. Опір яких племен придушив Володимир Великий?
2. Якими були відносини між Руссю-Україною та Візантійською імперією за княжіння Володимира?
3. Назвіть основні вектори зовнішньої політики Володимира Святославича.

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте ілюстрацію та розв’яжіть ребус. Поміркуйте, як пов’язана ілюстрація та розгадане поняття.

«Прибуття візантійської принцеси Анни до Корсуня». Мініатюра з Радзивіллівського літопису

3. Релігійні реформи князя Володимира

Територія Русі-України була найбільшою в Європі. Втримати в покорі велику кількість народностей та контролювати величезні простори країни було надзвичайно складно. Володимир міркував, як зміцнити князівську владу, посилити власний авторитет. Спочатку в 980 році він спробував зробити це, реформувавши язичництво. Створив пантеон із шести язичницьких богів, серед яких головним визначив Перуна. Однак сподівання князя не виправдалися. Тому він вирішив змінити багатобожжя на релігію, яка б сповідувала віру в одного бога. Адже саме таким чином можна було переконати населення в необхідності підкорятися єдиному правителю.

Зображення князя Володимира Великого на українській гривні. 1996 рік

Більше того, Володимир добре пам’ятав життєві настанови княгині Ольги, своєї бабусі, яка була християнкою. Тому 988 року князь охрестився сам у місті Корсуні (Херсонесі) під ім’ям Василій, а згодом у Києві на річці Почайна охрестив населення держави. Залишаючись у Києві, розпочав його розбудову. Частину міста, де сидів князь і був його дитинець, науковці пізніше назвали «містом Володимира». Площа забудови склала близько 10 гектарів. Оскільки в християнській традиції благочестивою справою вважається будівництво храмів, тож князь започаткував будівництво духовних святинь у Русі-Україні. На честь свого покровителя побудував церкву Святого Василія. Згодом почали зводити муровану церкву Успіння Пресвятої Богородиці. На будівництво храму та його утримання князь виділив десяту частину свого майна, тож церкву називали Десятинною. Відтоді було введено новий податок — церковну десятину — сплату десятої частини від своїх прибутків на потреби церкви. При храмі відкрили першу школу. «Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне», — так цю подію описує літописець. Десятинна церква була центральною окрасою міської площі, яку називали Бабин торжок. На площі розташували бронзові античні статуї та скульптурну композицію — античну двоколісну колісницю, яку тягне четвірка коней, запряжена в один ряд. Князь Володимир привіз їх із Корсуня (Херсонеса). Довкола площі розташовувалися князівські кам’яні палаци.

І хоча хрещення відбувалося не завжди добровільно, а дехто таємно продовжував поклонятися язичницьким богам, запровадження християнства як державної релігії мало велике значення для Київської держави. Насамперед було встановлено рівноправні відносини з багатьма християнськими країнами. Відбувся стрімкий злет у культурному розвитку. У Русі-Україні розпочалося інтенсивне будівництво храмів та соборів. Було відкрито першу школу, поширювалися писемність та книгописання. Зрештою, єдина віра стала об’єднавчим чинником для різноплемінного населення християнської держави. Отже, запровадивши в 988 році християнство, Володимир Великий зміцнив владу в державі та міжнародний авторитет Русі-України, сприяв розвитку культури.

1. Що передбачала релігійна реформа 980 року?
2. Де й коли охрестився князь Володимир?
3. Чому прийняття християнства мало велике значення для Київської держави?

Відлуння минулого

Із «Повісті минулих літ» про хрещення киян

«І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями... І, приволікши його, вкинули його в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили... Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої».

1. Що Володимир вчинив із язичницькими кумирами? Про що це свідчить?
2. Чому кияни прийняли хрещення?

Галявина творчості

Як ми знаємо, Кліо — ще та фантазерка. Пофантазуйте і ви. Уявіть, що вам потрібно підготувати репортаж для екстреного випуску новин українського телеканалу. Об’єднайтеся у три групи та підготуйте репортаж-сценку на одну із тем: «Володимир Святославич продовжує дивувати новими реформами», «Успіхи шлюбної дипломатії князя Володимира», «Нові можливості Русі-України з прийняттям християнства». Результати своєї роботи представте у класі.

У той час, коли... на теренах України в Києві став княжити Володимир Великий

Тоді... у світі у В’єтнамі до влади прийшла династія Ле під девізом «Небесне блаженство»

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/dwQRCGgW або за QR-кодом.