Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

§ 5. Русь-Україна за правління перших князів

Разом з Кліо розгляньте портрети історичних постатей. За допомогою своїх смартфонів і програми для розпізнавання дізнайтеся, хто вони? Висловіть припущення, як ці історичні постаті пов’язані з темою уроку.

1. Княжіння Ігоря Рюриковича

Після смерті Олега у 912 році київським князем став Ігор Рюрикович. Проте зміною влади скористалася частина племінних союзів, щоб відновити свою незалежність. Ігор жорстко протидіяв таким спробам. Спочатку він, застосувавши силу, примусив до покори деревлян і обклав їх даниною, більшою за ту, що вони платили за правління Олега. Згодом три роки долав відчайдушний спротив уличів, котрі, зрештою, були змушені залишити свої давні землі і перебратися на захід, ближче до річки Дністер. Воював князь Ігор також і з тиверцями.

«Використання «грецького вогню». Мініатюра з мадридського списку «Хроніки» Іоанна Скілиці

1. Поміркуйте, про яку подію ми дізнаємося з мініатюри.

2. Відшукайте в інтернеті історичні джерела, що описують дану подію.

3. Складіть на основі джерел розповідь з 5-6 речень та проілюструйте (за бажанням) її малюнком.

Після смерті Олега Імперія ромеїв (Візантія) перестала дотримуватися умов договору 911 року, тому Ігор Рюрикович, упорядкувавши свої справи в Києві, взявся вирішувати нагальні питання зовнішньої політики. У 941 році він на чолі великого війська вирушив у морський похід на Візантію, але його флот візантійці спалили «грецьким вогнем» — сумішшю, що не гасла навіть на воді (виготовляли її на основі нафти). Тож князь ні з чим повернувся до Києва. У 943 році руси здійснили похід до південно-західного узбережжя Каспійського моря, а в 944 році князь Ігор зібрався в ще один похід проти Візантії. Цього разу візантійський імператор погодився платити київському князю данину і підписав з ним торговельну угоду, хай і менш вигідну для русів, ніж при Олегові. Походи князя Ігоря, як і його попередників, мали насамперед політичну мету: встановити відносини з Імперією ромеїв, піднести авторитет слов’янської держави, засвідчити її появу в тогочасному світі.

Картина Миколи Реріха «Збирають данину»

Щороку восени київські князі вирушали в полюддя — об’їзд підвладних племен з метою збору данини — натурального податку з населення (мед, дорогоцінні хутра, продукти харчування). Навесні князь із дружиною та зібраним товаром повертався до Києва. Туди ж прибували люди із підвладних Києву племен зі своїми товарами. Разом вони організовували торговельний похід до Візантії. Але в 945 році все сталося по-іншому. Князь Ігор зібрав полюддя з деревлян і вже рушив до іншого племені, але дорогою вирішив, що зібрав мало, і з частиною дружинників повернувся до деревлян по додаткову данину. Але деревляни настільки обурилися, що перебили малу дружину князя, а самого Ігоря жорстоко стратили.

1. За яких обставин прийшов до влади князь Ігор? Якими методами він її утримував?
2. З ясуйте причини й наслідки походів князя Ігоря на Візантію.
3. Чому деревляни вбили великого київського князя?

Відлуння минулого

Із книги візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного «Про управління імперією» про збір полюддя у слов’ян

«Коли настане листопад, князі їхні [руси] одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, тобто круговий об’їзд, а саме в слов’янські землі Вервіанів, Друговитів, Кривичів, Северіїв (деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян) і решти Слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні, коли розтає лід на річці Дніпрі, знову повертаються в Київ. Збирають і оснащують свої кораблі і відправляються у Візантію».

1. Скільки часу витрачав князь, щоб зібрати данину?
2. Чому збір данини назвали «полюддям»?

2. Київська княгиня Ольга

Коли деревляни стратили Ігоря, його син Святослав ще був надто малим. Тому київською володаркою після смерті чоловіка стала мати Святослава — княгиня Ольга. Вона була знатного походження і мала повагу та вплив серед воєвод та дружинників Ігоря. Ольга розорила деревлянську землю, спалила племінний центр деревлян місто Іскоростень і усунула від влади деревлянського князя Мала.

Після трагічної загибелі князя Ігоря Ольга вирішила змінити систему збору полюддя. Для цього вона запровадила уроки — наперед визначені фіксовані (незмінні) розміри данини. Княгиня створила погости — укріплення, у кожному з яких перебував представник княжого двору із загоном воїнів для контролю за певною територією. Там також були склади для збору уроків.

Княгиня Ольга відмовилася від традиційних методів ведення зовнішньої політики своїми попередниками, коли спочатку здійснювався військовий похід, а потім укладався мирний договір, вигідний для Київської держави, та й то у випадку вдалого походу. В 957 році Ольга особисто очолила велике посольство до візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, ймовірніше, щоб домовитися про покращення умов торгівлі або одружити сина Святослава з візантійською принцесою. Її зустріли в столиці Імперії Ромеїв із великими почестями, але підписати нову торговельну угоду не вдалося. Там же вона прийняла християнство. Інше посольство в 959 році княгиня відправила до німецького імператора Оттона І. На прохання послів Оттон І погодився встановити дружні відносини і надіслав кількох священників на чолі з єпископом Адальбертом для поширення християнства в Русі-Україні. Втім, їхня місія не була вдалою, оскільки і син, який уже підріс, і більшість дружинників не схвалювали нову релігію. 964 року княгиня Ольга передала владу своєму сину Святославу.

1. Чому після смерті князя Ігоря Ольга стала правителькою держави?
2. Як княгиня Ольга змінила систему збору данини?
3. З якою метою княгиня здійснила подорож до Імперії ромеїв?

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте мініатюри із Радзивіллівського літопису. Які події історії вони ілюструють?

«Перша помста княгині Ольги деревлянам». Мініатюра з Радзивіллівського літопису

«Хрещення княгині Ольги». Мініатюра з Радзивіллівського літопису

1. Знайдіть в інтернеті інформацію з літопису про помсту княгині. З’ясуйте, чому вона так вчинила.
2. З’ясуйте, де й коли княгиня Ольга прийняла хрещення.

3. Князь Святослав Ігорьович

Князь Святослав майже не займався внутрішніми справами Русі-України. Натомість, попередивши супротивників: «Хочу на вас іти», вирушав щораз у новий завойовницький похід. Перший його великий похід тривав три роки. 964 року він вийшов із Києва в землі племінного союзу в’ятичів, які платили данину хозарам, і підкорив їх, приєднавши до Русі. Звідти рушив до Волзької Булгарії, захопив її столицю — місто Булгар. 965 року спустився вниз по річці Волга, розгромив колись могутню державу Хозарський каганат і захопив його столицю Ітіль, а також фортеці Тмуторокань та Саркел. У 966 році ще раз перейшов через землі в’ятичів і обклав їх даниною. Знищивши Хозарський каганат, князь Святослав відкрив коридор для набігів інших кочівників — печенігів, половців.

Другий свій великий похід князь Святослав здійснив проти Болгарського царства у 967-968 роках. Йому вдалося розгромити болгарське військо і заволодіти значними територіями. Святослав навіть розмірковував про те, щоб перенести свою столицю до міста Переяславець на річці Дунай. Але тим часом велике військо печенігів — кочових тюркомовних племен — підступило до Києва. Дізнавшись про це, Святослав Ігорьович повернувся додому, щоб врятувати місто від розорення.

969 року князь Святослав із військом знову йде до Болгарського царства. Цього разу він розв’язав війну проти візантійського імператора Іоанна І Цимісхія та планував захопити Константинополь, але зазнав поразки в битві під Аркадіополем та при обороні Доростола в 971 році. Святослав підписав мирний договір, за яким відмовлявся від своїх претензій на візантійські володіння в обмін на можливість повернутися додому з військом і зброєю. Літописець вказував, що візантійці повідомили про це печенігів, і ті влаштували русам засідку біля Дніпрових порогів. У тому бою в 972 році загинув великий воїн Святослав Ігорьович. Отже, київський князь вирішував справи зовнішньої політики переважно воєнними засобами. У 2002 році Національним банком України випущена срібна монета, присвячена Святославу Ігорьовичу. Вона належить до серії «Княжа Україна».

1. Які завойовницькі походи здійснив Святослав Ігорьович у середині 960-х років?
2. Куди князь Святослав хотів перенести столицю Русі-України?
3. Поміркуйте, чому київський князь Святослав вирішував питання зовнішньої політики переважно воєнними засобами.

У той час, коли... на теренах України в Києві після смерті княгині Ольги повноправним правителем став Святослав

Тоді... у світі в Константинополі імператором проголошено Іоанна І Цимісхія

Галявина творчості

Об’єднайтеся у дві дослідницькі групи.

Створіть «Життєтеки» князів: Ігоря, Ольги за алгоритмом: роки життя, роки правління, внутрішня політика, зовнішня політика, значення діяльності.

Для підготовки використайте інформацію, розміщену в параграфі, а також скористайтеся інтернет-ресурсами.

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/YwEVJaqB або за QR-кодом.

Зміст