Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська
§ 2. Слов’янські племена на території України
Разом з Кліо розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки в зошит. Як вони пов’язані між собою і з темою уроку?
1. Антський племінний союз
Територія України стала місцем, де на початку нашої ери проживали слов’янські племена. У IV столітті тут сформувався Антський племінний союз. Окрім слов’ян, до нього входили сармати. Назва «анти», якою позначався цей союз племен, перекладається з сарматської мови як «люди прикордоння». Вони мешкали на Правобережжі між річками Дніпро і Дністер, займали причорноморські степи. На Лівобережжі їхні землі доходили до Азовського моря. Грецькі та римські історики називали їх «наймогутнішими з усіх слов’ян».
Про повсякденне життя антів дізнаємося з археологічних і писемних джерел. Основними галузями їхнього господарства були хліборобство із використанням залізного плуга, тваринництво, ремесло. В суспільстві антів виділялася знать. Збереглися імена їхніх правителів: Доброгаст, Всегорд, Бож. Анти були войовничими племенами. В період великого переселення народів вони успішно воювали з готами, здійснювали рейди до візантійських володінь, іноді виступали на боці Візантії, захищаючи її від інших варварів. У 602 році Антський племінний союз розпався під ударами аварів — кочових племен, котрі наприкінці VI століття з’явилися в Північному Причорномор’ї.
У VIII столітті в слов’ян, які проживали на території України, формуються племінні союзи полян, сіверян, деревлян, хорватів, уличів, тиверців, дулібів (волинян). Про їхнє розселення розповів літописець Нестор у «Повісті минулих літ».
- 1. Де проживали анти?
- 2. Назвіть галузі господарства антів?
- 3. У якому джерелі розповідається про племінні союзи, які розселилися на території сучасної України?
Барвограй ідей
Попрацюйте з історичною картою та виконайте завдання 1-3.
- 1. Укажіть на карті назви східнослов’янських племен.
- 2. Зазначте напрямки їхнього розселення.
- 3. Назвіть сусідів східнослов’янських племен.
Галявина творчості
Разом з Кліо розгляньте уважно схему. Накресліть її в зошиті, розгадавши абревіатури й заповнивши пропуски в словах. Зробіть висновок, до яких наслідків привело Велике розселення слов’ян.
2. Зміна організації влади у східних слов’ян та їхні поселення
У ході Великого розселення слов’ян змінювалося не лише місце їхнього проживання, але й організація влади. Князі, котрих спочатку обирали для того, щоб очолити військо, яке складалося з усіх дорослих чоловіків племені, під час вдалих походів накопичували великі статки, а також здобували шану і повагу. Частину свого багатства вони витрачали на те, щоб постійно утримувати біля себе дружину — загін із досвідчених і хоробрих воїнів. Усе це разом дозволило князям зберігати за собою владу, а згодом навіть передавати її у спадок своїм дітям. Натомість вплив старійшин і віча (народних зборів) поступово зменшувався.
Поселення давніх слов’ян. Реконструкція
Тепле і в міру зволожене літо, морозяна сніжна зима, багато великих і малих рік, повних риби; на Поліссі — розлогі ліси з великою кількістю дичини, а в лісостепу — родючі ґрунти. Такими були природно-кліматичні умови, в яких проживали предки українців. Селилися слов’яни поблизу рік або озер на природних підвищеннях. Їхні поселення були невеликими — мали лише 15-20 жител, але на відстані від 500 м до 3 км було ще кілька таких поселень. Потім тягнулися ліси, а далі — знову група з кількох поселень. Лише найбільші поселення — центри племінних союзів — мали захисні укріплення: стіни або частоколи, вали, рови тощо. Такі поселення називали городищами. В городищі жив князь із дружиною.
Житло давніх слов’ян. Реконструкція
Більшість східних слов’ян мешкали в напівземлянках — дерев’яних будинках площею 10-20 кв. м, частково заглиблених у землю, а інколи й зверху засипаних землею. Всередині напівземлянки знаходилася невелика піч без комина і лавки. У такій будівлі було тепло взимку і прохолодно влітку. Погано було тільки те, що дим із печі надвір виходив через двері. Натомість князі мешкали в більш просторих наземних дерев’яних будинках.
- 1. Хто такі дружинники? Навіщо князі утримували дружинників?
- 2. У яких природно-кліматичних умовах проживали слов’яни?
- 3. Розкажіть про помешкання слов’ян.
Відлуння минулого
Із твору візантійського імператора Маврикія Стратега «Стратегікон» про життя і побут слов’ян
«Племена слов’ян живуть вільно і не дають нікому себе підкорити. Вони досить витривалі, переносять легко і спеку, і холод, і дощ. Живуть серед лісів, рік, боліт і важких для переходу озер...».
- 1. Що зі згаданого допомагало слов’янам відстоювати свою волю? Чи притаманні риси характеру давніх слов’ян сучасним українцям? Чому?
3. Господарство та вірування східних слов’ян — предків українців
Щоб забезпечити свої потреби, наші предки займалися найрізноманітнішими справами. Найбільше — хліборобством. Вирощені зерна пшениці і жита мололи (розтирали на муку) жорнами (спеціальними кам’яними плитами), а вже з муки випікали хліб або різні паляниці. Із зерна проса (пшона) та ячменю (перловки) варили каші, а щоб страви були смачнішими, вирощували і вживали в їжу часник, цибулю, редьку, ріпу та горох. М’ясо та шкури тварин отримували або завдяки полюванню, або осілому тваринництву, коли вдома в загорожах чи невеликих хлівцях вирощували й утримували свиней, корів, кіз, овець. Завдяки рибальству готували страви з риби. Особливе місце в господарстві слов’ян займали бортництво (давнє бджільництво), яке давало цінні мед, віск та прополіс, і полювання на куниць та інших звірів із гоцінним хутром. Усі ці товари дуже цінувалися у Візантійській імперії та інших країнах. Тож слов’яни вигідно ними торгували.
Улюбленим конструкційним матеріалом східних слов’ян була деревина. Із неї робили майже все: будинки і хатнє начиння, елементи інструментів і зброї, посуд, укріплення, човни, сани тощо. Обробкою деревини займалися теслі та столяри. Окрім того, слов’янські ремісники обробляли камінь, шкіру, кістку, з льону і конопель ткали, із вовни пряли тканини, гончарі виготовляли ліплений керамічний посуд, а також вміли працювати з гончарним кругом. Особливою повагою користувалися ковалі — ремісники, котрі в кузнях із заліза та інших металів виготовляли якісну зброю, інші металеві вироби.
Слов’яни вірили в потойбічне життя, обожнювали сили природи, поклонялися багатьом божествам, тобто були язичниками.
Збруцький ідол. Скульптура IX століття. Ймовірно, зображує слов’янського бога Світовида. Знайдений біля села Личківці Тернопільської області в річці Збруч у 1848 році. Світлина
Важливе місце в язичницькому культі посідали божества, пов’язані із заняттям господарством: Дажбог — бог Сонця, Перун — бог грому, Сварог — бог неба, Стрибог — бог вітру, Род — бог природи та землеробства, Велес — бог худоби та інші. Слов’яни поклонялися ідолам у відкритих святилищах — капищах. Зазвичай кожне плем’я мало своє божество, одним із найвідоміших є збруцький ідол.
- 1. Назвіть основні заняття слов’ян.
- 2. Якими ремеслами володіли слов’яни?
- 3. Кому поклонялися слов’яни?
У той час, коли... на теренах України у Східній Європі почалося розселення слов’ян
Тоді... у світі у Західній Європі утворилася Франкська держава
Галявина творчості
Кліо любить подорожувати. Уявіть, що ви опинилися в VII столітті й потрапили до давньослов’янського поселення.
Опишіть один день з життя слов’ян, яким ви його побачили. Створіть міні статтю до історичного блогу, підберіть ілюстрації до неї.
Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/uwEVDNbf або за QR-кодом.
