Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

§ 17. Культура Русі-України в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ століття

Разом із Кліо розв’яжіть ребуси. Що означають розшифровані поняття? Яке із понять у цьому логічному ланцюжку є зайвим? Чому ви так вважаєте? Як ці поняття пов’язані з темою уроку?

1. Освіта. Наукові знання

В ХІ-ХІІІ століттях освіту здобували в церковних і державних школах. У монастирських школах готували насамперед священників. У них викладали читання, письмо, спів, богослів’я. Натомість у державних школах, окрім того, давали знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим було, очевидно, індивідуальне приватне навчання. Літописець, використавши настанови зі збірника «Бджола», записав: «Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, які вчаться філософії й хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають, що найкраще». Провідним культурним центром Русі-України й надалі залишався Софійський собор. При ньому діяла школа, заснована Ярославом Мудрим. А першу школу для дівчат відкрила його внучка Янка в 1068 році при Андріївському монастирі.

Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, створені в Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших містах. Книгозбірні були при соборах, монастирях. У скрипторіях працювали книгописці, редактори, перекладачі, ювеліри. На виготовлення однієї книги йшли місяці, а то й роки. По завершенні роботи над книгою її освячували. До наших днів збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби. Однією із найдавніших пам’яток є «Остромирове Євангеліє», написане в 1056-1057 роках у Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Літературними творами того часу є «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Слово о полку Ігоревім». Про життя і чудеса ченців розповідає «Києво-Печерський патерик», написаний на початку ХІІІ століття. В усній народній творчості переповідали билини, легенди, головно про захисників рідної землі й боротьбу з ворогами. Доволі поширені були також різноманітні пісні, казки, прислів’я, приповідки.

Повсякденне життя вимагало розвитку достовірних і точних наукових знань. Зазвичай вони передавалися усно з покоління в покоління як секрети майстерності з різних ремісничих спеціальностей. Наприклад, без знання математики неможливо було здійснювати торговельні операції чи збудувати дім; знання з астрономії давали можливість передбачати природні явища, вести літочислення, орієнтуватися в просторі, а знання з географії — здійснювати подорожі. Водночас наукову інформацію отримували також із книг. Своєрідними енциклопедіями різних знань тієї доби стали «Ізборники» 1073 і 1076 років князя Святослава. В них вміщені матеріали з граматики, риторики, стверджується користь читання книжок. Були створені перші історичні праці — літописи. Найдавніший літопис — «Повість минулих літ», — упорядкований ченцем Нестором у 1113 році, розповідає, «звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала». Наприкінці ХІІ століття з’явився «Київський літопис», укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі. У ньому йдеться про Київську землю, протиборство за «стольний град» між князями, котрих автор закликав до єднання в боротьбі проти завойовників. У писемних джерелах збереглися відомості про діяльність лікарів, зокрема ченця Агапіта. Онука Володимира Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі».

1. Де здобували освіту в Русі-Україні в XI-XIII століттях?
2. Які літературні пам’ятки були написані в той час?
3. Звідки руси й русинки черпали наукові знання?

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах. Розгляньте ілюстрації та підписи до них. Скориставшись інформацією з першого пункту параграфа, розташуйте ілюстрації в хронологічній послідовності. Складіть до них 2-3 запитання. Поставте запитання один одному.

Сторінка «Повісті минулих літ», яку впорядкував чернець Нестор

«Святослав Ярославич із родиною». Мініатюра з «Ізборника» Святослава

«Євангеліст Лука». Мініатюра з «Остромирового Євангелія»

2. Архітектура

У другій половині ХІ-ХІІ століттях у Русі-Україні розвивалася архітектура. Будівельними матеріалами слугували дерево, цегла і камінь. Зводили укріплення міст, споруджували храми.

Архітектура того часу успадкувала попередні традиції, але й з’явилися нові риси. Започаткував їх Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Його зведення в 1073 році розпочав ігумен монастиря Феодосій Печерський, а завершилось будівництво в 1078 році. За типом Успенського в Києві був споруджений у 1108-1113 роках Михайлівський Золотоверхий собор.

Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Світлина

Михайлівський Золотоверхий собор. Світлина

Зміцнення удільних князівств сприяло розбудові їхніх центрів. Збільшилася кількість архітектурних споруд. Деякі архітектурні будови мали риси фортець. Пам’ятками такої архітектурної традиції є церква Богородиці Пирогощі (Заступниці) в Києві (1132-1136 роки), Борисоглібський собор у Чернігові (1128 рік), церква Святого Пантелеймона в Галичі (кінець ХІІ століття). Наприкінці ХІІ століття будували храми з одним куполом. Зразком цього архітектурного стилю була П’ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ — початок ХІІІ століття).

Церква Богородиці Пирогощі (Заступниці) в Києві. Світлина

Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина

П’ятницька церква в Чернігові. Світлина

3. Образотворче мистецтво

У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ століття були поширені різні жанри образотворчого мистецтва — мозаїка, фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Мозаїкою і фресками прикрашали храми, щоправда, мозаїку використовували рідше через її велику вартість. З початком ХІІ століття храми почали оздоблювати переважно фресками.

Визначним здобутком Київської держави був іконопис. Спочатку ікони привозили з Візантії. Згодом у монастирях створювали іконописні майстерні. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі. До нашого часу збереглося зовсім мало пам’яток тієї доби та відомостей про іконописців. У «Києво-Печерському патерику» згадується майстер Алімпій Печерський, з іменем якого пов’язують початок роботи іконописної майстерні Києво-Печерського монастиря. Щонайменше дві з них збереглися до наших днів — «Печерська Богоматір зі святими Антонієм і Феодосієм» і «Богородиця Велика Панагія (Всесвята)».

Особливим видом мистецтва Київської держави була книжкова мініатюра — невід’ємна складова рукописної книги. Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас від тих часів, є в «Остромировому Євангелії». Тут вміщено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки, Марка. В «Ізборнику» 1073 року Святослава зображено князя Святослава з родиною. Це — один із перших групових портретів в українському мистецтві. У тексті «Ізборника» трапляються красиві заставки, на берегах книги розміщені знаки зодіаку. Більше шести сотень мініатюр є в Радзивіллівському літописі, вони суттєво доповнюють писемні свідчення. З окремими мініатюрами з цього літопису ви вже могли ознайомитися в попередніх параграфах. Отже, культура Русі-України того часу досягла високого рівня розвитку. Її здобутки ввійшли до скарбниці світової культури.

Відлуння минулого

Із «Києво-Печерського патерика» про іконописця Алімпія

«Преподобний Алімпій відданий був батьками своїми на навчання іконописанню. Добре навчився мистецтву іконописному — ікони писати умів прекрасно. Мистецтву захотів навчитися не задля багатства, а задля Бога це творив. ... Цей блаженний Алімпій на три частини розділяв [дохід від] рукоділля свого: одну частину — на святі ікони, а другу частину — на милостиню жебракам, а третю частину — на потреби тіла свого. І так творив із року в рік, повсякдень: поночі співав та молився.

1. Якими чеснотами був наділений Алімпій?
2. Розгляньте ікону поруч із рубрикою. Дізнайтеся, чому Алімпій зобразив на іконі поруч з Богоматір’ю Антонія і Феодосія.
3. Поміркуйте, чому іконописці не підписували свої твори.

Ікона «Печерська Богоматір зі святими Антонієм і Феодосієм». Художник Алімпій

1. Чим оздоблювали храми в XI-XIII століттях?
2. Де діяли іконописні майстерні?
3. У чому історична цінність книжкових мініатюр?

У той час, коли... на теренах України в Києві було укладено перший «Ізборник» князя Святослава

Тоді... у світі у Римі обрали нового понтифіка — Григорія VII

Галявина творчості

Об’єднайтеся у п’ять груп. Підготуйте творчий проект про культуру Русі-України в XI-XIII століттях за одним із напрямків: «Велич науки і знань», «Княгиня Янка — засновниця першої школи для дівчат», «Княгиня Євпраксія Мстиславівна — перша жінка-лікар», «Перлини української архітектури», «Алімпій Печерський: той, хто зцілював фарбами».

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/UwRbBLG8 або за QR-кодом.