Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська
§ 9. Суспільне життя та політичний устрій Русі-України
Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Назвіть 2-3 історичні факти, які можна дізнатися з кожної ілюстрації. Висловіть припущення, як ілюстрації пов’язані з темою уроку.
Федір Солнцев. Реконструкція княжого одягу на основі фресок Софійського собору ХІ ст.
Терем князя Ярослава. Сучасна реконструкція в парку «Київська Русь»
1. Суспільне життя
Суспільство (людність) Русі-України було соціально неоднорідним. Заможні люди користувалися великим обсягом прав і привілеїв. Поруч із ними жили ті, хто ледь зводили кінці з кінцями та ще й мусили виконувати повинності й платити податки. Поділ суспільства на різні групи за певними критеріями називають суспільним устроєм (структурою). Очільником держави, а одночасно й головним земельним власником був великий київський князь. Йому підпорядковувались удільні князі, тобто поставлені правити великим київським князем у певній місцевості. Князем міг бути тільки представник династії Рюриковичів. Військо князя називали дружиною. За участь у воєнних походах та за вірну службу дружинники (воїни) отримували платню, частку здобичі або землю. Нащадків родоплемінної знаті чи дружинників, які отримали від князя землю за військову службу, називали боярами. З прийняттям християнства зріс соціальний статус духовенства — людей, які здійснювали релігійні обряди. Церква також мала значні земельні володіння, даровані князем. Князі, бояри й церква володіли землею як повноправні господарі: могли передати її в спадок, продати чи подарувати. Таку форму земельного володіння називали вотчиною.
1. Представник якої суспільної групи зображений на ілюстрації?
2. Складіть розповідь з 3-4 речень про його діяльність.
Серед містян переважали ремісники та купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. Ремісники виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, шили одяг та взуття, майстрували прикраси. Основним заняттям купців була торгівля. Вони могли мандрувати й торгувати як усередині держави, так і поза її межами. Найчисельнішою групою населення були особисто вільні селяни — смерди. Вони мали житло й земельний наділ, на якому господарювали. Вільні селяни об’єднувалися в общину — громаду, яка спільно володіла водоймами, пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Громада визначала обов’язкову для всіх сівозміну. Общинники несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. Селяни сплачували податки: спочатку в натуральній формі, тобто продуктами, — племінній знаті; згодом, після підкорення племен владі великого київського князя, данину платили саме йому.
Були селяни, які через певні життєві обставини втрачали особисту свободу. Деякі з них, втративши своє господарство, брали грошову позику в землевласника — купу, — яку мали відпрацювати. Таких селян називали закупами. Відробивши борг, такий селянин ставав вільним. Іншу категорію тимчасово залежних селян називали рядовичами, оскільки вони укладали із землевласником ряд (договір) про найм і відповідно до нього працювали за частку виробленої продукції. Зовсім безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали руси, які втратили своє господарство й працювали на землевласника. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. У подібному становищі перебували холопи. Ними ставали переважно військовополонені. Проте холопство не було довічним. Із джерел довідуємося, що за гарну службу холопа могли відпустити на волю. Існувала категорія людей, яка не належала до жодного соціального стану. Їх називали ізгоями. Вони з певних причин вибули зі звичного соціального середовища, стали «вигнанцями з краю». Таке покарання в ті часи вважалося одним із найгірших. Ізгоєм міг стати збанкрутілий купець; смерд, який втратив землю й господарство; князь, позбавлений володінь тощо.
- 1. Що таке вотчина? Хто в Русі-Україні володів вотчиною?
- 2. Хто належав до вільного населення міст та сіл?
- 3. Як називали залежні та напівзалежні категорії населення?
Барвограй ідей
Допоможіть Кліо розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.
2. Причини появи міст
Залюднення руських земель залежало від місцевості. Основними типами поселень були міста і села. Населення міст коливалося від 300 до 1000 мешканців. Місто в княжі часи складалося з двох частин: дитинця (центральної частини) й посаду (передмістя). Дитинець завжди був на пагорбі й добре укріплювався валами та мурами. Вали сягали у висоту від кількох до кільканадцяти метрів. Для кращого захисту поверх валу густо набивали палі. Щоб здалеку бачити наближення ворога та давати йому відсіч, будували вежі. Довкола валу викопували рів та наповнювали його водою із найближчої водойми. Через рів будували міст: або підйомний, або такий, що швидко розбирався на частини, щоб вороги не проникли всередину. В центральній частині міста знаходилися княжі тереми, будинки знатних осіб, храми. Усі вулиці в княжому місті вели до дитинця. У передмісті мешкали ремісники й купці. Якщо виникала загроза війни чи нападу кочовиків, вони знаходили прихисток у дитинці.
Картина Миколи Рериха «Місто будують». 1902 рік
1. З якого матеріалу зводили місто?
2. Які типи споруд зображено?
У Х-ХІ століттях у Русі-Україні розбудовували вже існуючі міста, а також виникали нові. На міста перетворили центри племінних союзів — городища Іскоростень, Чернігів. Причини появи нових міст різні. До прикладу, князі Володимир та Ярослав закладали фортеці для захисту руських кордонів від ймовірних нападів ворогів. Згодом довкола фортець виникли міста Володимир, Берестя, Ярослав, Юр’їв та інші. З прийняттям християнства стали зводити церкви та монастирі. Поблизу храмів утворилися нові поселення.
Зростання селянських родин приводило до малоземелля, тому деякі господарі шукали роботу, не пов’язану із хліборобством, скотарством чи промислами. Відтак, виникали цілі поселення, мешканці яких не мали землі, зате займалися ремеслами. Ремісничі вироби можна було продати, тому такі поселення з’являлися насамперед на перехресті торговельних шляхів. Щоб не возити здалеку сировину, ремісники селилися біля покладів корисних копалин — залізної руди, глини чи біля лісів. Поруч із ремісниками мешкали купці, котрі привозили товари з різних куточків країни, а також із Європи і Сходу.
- 1. З яких частин складалися міста у княжі часи? Які функції вони виконували?
- 2. Які поселення ставали містами у Х-ХІ століттях?
- 3. Чи можна стверджувати, що заняття ремеслом сприяло появі міст? Відповідь обґрунтуйте.
Лабіринт часу
У «Повісті минулих літ» літописець під 1030 роком здійснив допис про похід князя Ярослава Мудрого: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр’їв». Це була перша згадка про місто Тарту (Естонія) в писемних джерелах. Разом із Кліо здійсніть обчислення та з’ясуйте, скільки років існує естонське місто Тарту, засноване Ярославом Мудрим.
3. Київська держава — централізована монархія-імперія
Протягом X-XI століть становище київського князя суттєво зміцнилося. Він став одноосібним і необмеженим правителем держави, його влада була спадковою, тобто передавалася від батька до сина. Київський князь поєднував законодавчу, виконавчу і судову владу, тобто приймав закони, впроваджував їх у життя країни та був верховним суддею. Він представляв інтереси Русі-України в міжнародних відносинах, дбав про захист державних кордонів від ворогів.
Інколи князю було важко самостійно визначитися з прийняттям важливого державного рішення, тоді він звертався за порадою до князівської ради. Членами цього дорадчого органу були бояри, старші дружинники, вище духовенство. З попередніх часів збереглося віче — народні збори. Але якщо раніше рішення віча були обов’язковими, то нині до народного волевиявлення князь міг і не дослухатися. Якщо найвища влада в державі успадковується та повністю або частково належить одній особі, то таку державу називають монархією. Коли ж влада монарха ніким і нічим не обмежена, а існують лише дорадчі органи, то таку монархію називають необмеженою.
Площа Русі-України за роки правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого суттєво збільшилася в результаті численних військових походів. Вона становила близько 800 тисяч квадратних кілометрів. Велика держава, що складається з підкорених країн і народів, об’єднаних під владою одного правителя, називається імперією. Звісно, київському князю важко було самостійно управляти великими територіями, а племінній знаті він не довіряв. Тож у найбільших містах держави намісниками князя були його сини або ж вірні бояри. Державу, управління якою здійснюють з одного центру безпосередньо правителем або через його представників, називають централізованою. Отже, Русь-Україна була централізованою монархією-імперією. Управління державою здійснював київський князь, влада якого ніким і нічим не обмежувалася.
- 1. Які державні функції виконував великий київський князь?
- 2. Які органи влади могли впливати на рішення князя?
- 3. Поясніть значення понять «централізована держава», «імперія».
Відлуння минулого
Із «Повісті минулих літ» про заповіт Ярослава Мудрого
«В літо 6562 (1054) помер князь руський Ярослав. І коли ще живий був, зібрав синів своїх і сказав їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ».
Іван Білібін «Ярослав Мудрий». Поштова листівка. 1926 рік
- 1. Які моральні настанови давав синам Ярослав Мудрий?
- 2. Який спосіб престолонаслідування визначив князь?
- 3. Поміркуйте. Які обставини власного життя спонукали Ярослава Мудрого скласти заповіт.
- 4. Що тримає князь в руках на ілюстрації зліва? Чому, на вашу думку, художник зобразив саме ці речі?
У той час, коли... на теренах України в Русі-Україні правила династія Рюриковичів
Тоді... у світі у Візантійській імперії володарювала Македонська династія
Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/wwEVMnN7 або за QR-кодом.
