Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків

§ 6. Візантійська імперія — наступниця Риму

Згадайте...

— за яких умов відбувся поділ Римської імперії на Західну та Східну;

— хто був останнім імператором Риму.

Як ви розумієте...

— терміни «династія», «патріарх», «ікона»?

Чи знаєте ви, що...

— на місці давньогрецької колонії Візантій 11 травня 330 року імператор Костянтин заснував місто Новий Рим, яке з часом почали називати Константинополем; у 1930 році місто перейменовано в Стамбул, а староукраїнська назва цього міста — Царгород?

6.1. Утворення Візантійської імперії

У 395 році, як вам відомо, Римська імперія розпалася на Східну (зі столицею в Константинополі) та Західну. Східна частина йменувалася Ромейською (тобто Римською), згодом (у XVI ст.) — Візантійською. Її мешканців називали ромеями, рідко — візантійцями. Спілкувалися вони багатьма мовами, хоча державною була грецька. Територія країни спочатку охоплювала Балканський півострів, Малу Азію, Єгипет, Сирію, Палестину, Месопотамію, Закавказзя, Середземноморські острови (зокрема Крит та Кіпр), але згодом простяглася й у віддалені регіони Європи, Азії, Північної Африки. На Заході міста були зруйновані та спорожніли внаслідок нашестя варварів. А Візантія залишалася країною міст, які були економічною опорою влади, осередками торгівлі, культури та освіти.

Найвища влада належала імператорові, якого звали василевсом (у перекладі з грецької — «царем»). Його вказівки сприймали як закони, а поява на людях перетворювалася у справжнє дійство. Навіть визначні полководці, очільники великих провінцій, багаті та впливові чиновники визнавали себе «рабами» імператора. Він спирався на численних урядовців та могутнє військо. Вважали, що василевс правив із волі Бога, тож християнська церква помітно впливала на життя ромеїв. Міцність такої системи часто залежала від особистих якостей правителів. Якщо вони виявлялися слабовільними, держава потрапляла в складні ситуації.

У ромейському суспільстві найвпливовішими були родина імператора та чоловіки-аристократи, які одержували свої статки та статус завдяки земельним маетностям. «Старі» аристократи утримували великі латифундії (приватні земельні володіння, помістя), де працювали залежні від них селяни-колоки. Однак від X століття з’явилася нова аристократія, вплив якої забезпечувався військовою службою у прикордонних укріплених регіонах. Знатні титуловані особи вирізнялися вишуканими прикрасами та шовковим вбранням, полюбляли полювання і кінні змагання на величному іподромі в Константинополі.

Нижчі верстви населення Ромейської імперії різнилися статками. Зокрема, освіта та вірна служба давали змогу досягнути кращого становища навіть незнатним людям. Цим активно користувалися чиновники — правники, скарбники, писарі, дрібні службовці, дипломати та ін. Дещо менше поважали заможних купців та лихварів. У візантійському іконописі подекуди зображували, як представники цього виду діяльності страждають у пеклі за своє крутійство і шахрайство. Численні ремісники в містах об’єднувалися у великі гільдії. Зазвичай вони не змінювали фах і передавали свої знання та справу дітям-наступникам. Найчисельнішою категорією серед ромеїв були вільні селяни, які володіли землею. Існували також раби, яких набирали з військовополонених. Часто вони працювали в майстернях, що належали імператорові.

Василевс — титул візантійських імператорів, цар.

1. Чому Візантійську імперію називають Ромейською?

2. Які елементи управління державою ромеї запозичили з античної цивілізації? Визначте особливості господарського життя та системи влади у Візантії.

3. Опишіть, скориставшись картою, межі території. Візантії в час її розквіту.

6.2. Правління імператора Юстиніана І

Першого злету могутності імперія Ромеїв досягла за Юстиніана І (527-565). Дослідники вважають, що цей імператор мав слов’янське коріння. Його дядько Юстин І очолив країну внаслідок палацового перевороту. Не маючи дітей, усиновив племінника та забезпечив йому добру освіту, загалом готував до майбутнього передання влади. Юстиніан І володів кількома мовами, розумів придворну службу та суть державного управління. У побуті він поводився по-простому, не їв м’яса, не вживав алкоголю, легко знаходив спільну мову з людьми, багато працював. Про нього навіть писали, що він — «імператор, який ніколи не спить», адже вночі блукав численними залами власного палацу, обмірковуючи закони та складні щоденні проблеми.

Юстиніан І поставив за мету відродити велич імперії, об’єднати її, посилити роль християнства. Для цього він опирався на помічників. Із-поміж близьких найвпливовішою була його дружина Феодора. Вона вирізнялася вродою, мала винахідливий і практичний розум, чудово розумілася на людях. Коли в Константинополі в 532 р. спалахнуло народне повстання «Ніка» («Перемога»), її думка вплинула на Юстиніана, який усмирив бунтівників. Водночас її любов до розкошів обтяжувала державну скарбницю. Наприклад, для Феодори утримували флот, а під час мандрівок її могли супроводжувати чотири тисячі людей обслуги!

Імператриця Феодора, фрагмент мозаїки в базиліці Сан-Вітале, м. Равенна, VI ст.

Правове життя Візантійської імперії визначав збірник законів «Зведення цивільного права» («Кодекс Юстиніана»), який забезпечив відновлення дії класичного римського права.

До нього увійшли закони римських імператорів, видані з часів правління імператора Андріана (117-138), а також закони самого Юстиніана І, видані ним до 534 р. Накази, які виходили після того, називали новелами. До наших днів дійшло декілька частин збірників новел, які розглядаються як завершальна частина Юстиніанового законодавства. Його принципи донині є основою цивільного законодавства більшості країн Європи.

Вір, але перевір

Що таке «Кодекс Юстиніана»? Латиною його назва звучить як «Corpus juris civilis» («Корпус юріс цівіліс»), тобто «Звід цивільного права». Під цією назвою кодекс відомий досі. Його укладення тривало з 529 по 534 рік. Після завершення кодифікації Юстиніан І видав розпорядження про викладання права в спеціальних школах.

Після впокоєння Юстиніана І Візантія поступово втратила чимало володінь. Особливо дошкуляли вторгнення арабів та слов’ян. Упродовж VII ст. араби відібрали Сирію, Месопотамію, Вірменію та Північну Африку. Доволі відчутною виявилася втрата Єгипту, житниці імперії. Слов’яни, зокрема анти, неодноразово з’являлися під стінами Константинополя. Зрештою, вони оселилися на півночі Балканського півострова. Окрім того, на початку VIII ст. імперію ослабила внутрішня криза, зумовлена рухом іконоборців. Влада, вишукуючи гроші для продовження воєн, посягнула на церковні багатства. Заборонила поклонятися іконам, пояснюючи вірянам, що вшановувати потрібно Бога, а не його зображення. Незгодних карали. Таким рішенням противилися насамперед монахи та церковні очільники, тож їхнє майно та землі відбирали. Протистояння між іконоборцями й іконошанувальниками тривало понад століття. Зрештою, ікони повернули до монастирів і церков, також їм відшкодували частину збитків. Суспільство нібито заспокоїлося.

У наступні роки для поліпшення становища правителі докладали чимало зусиль. Василевсам вдавалося утримувати добре вишколену армію з вільних селян та потужний флот. Частково завдяки цьому, починаючи із середини IX ст., Візантія вступила у «квітучий» період, пов’язаний із правлінням Македонської династії (867-1056). Зокрема, Василій І Македонянин (867-886) установив таке престолонаслідування, унаслідок якого найвища посада належала представникам одного роду. Крім того, було впорядковано і посилено фінансову систему, реформовано адміністративний устрій, оновлено законодавство. Відвойовано (щоправда, тимчасово) Сирію, захоплено сучасні болгарські землі.

За династії Комнінів (1081-1185) розвивалися міста, зріс вплив знаті. Імператор Алексій І Комнін (1081-1118) повернув терени Малої Азії, переміг печенігів, убезпечивши північні кордони. Однак його успіхи не зупинили кризи. У країні почалися виступи невдоволених. У 1176 р. візантійська армія зазнала поразки від турків-сельджуків, а в 1204 р. столицю, Константинополь, захопили хрестоносці (про ці події йтиметься в іншому розділі підручника). Хоча в XIII ст. Візантія ненадовго відродилася, могутність її занепадала. На занедбані терени василевси запрошували й оселяли турків. Коли ті заполонили Малу Азію та Балканський півострів, кордони імперії стиснулися лише до Константинополя і кількох заморських володінь, зокрема в Криму. У травні 1453 р. турки оволоділи візантійською столицею і перейменували її в місто Стамбул. Понад тисячолітня історія імперії припинилася.

Іконоборство — релігійно-політичний рух у Візантійській імперії VIII — на початку IX століть, направлений проти шанування ікон.

1. До яких заходів вдавався Юстиніан, щоб відродити велич імперії?

2. Чому період правління Македонської династії вважають часом піднесення Візантії?

3. Визначте основні причини занепаду Ромейської імперії.

6.3. Візантія між Сходом і Заходом

У Візантії з повагою ставилися до наук. Передусім шанували філософію, богослов’я. Від IX ст. константинопольські патріархи відправляли проповідників у навколишні землі для поширення християнства. Відомо, що святі Кирило і Мефодій із міста Солунь створили слов’янську абетку «кирилицю», переклали Святе Письмо з грецької на слов’янську мову. Медики працювали над розпізнаванням і лікуванням хвороб. Вагомими були досягнення в астрономії та математиці. Наприклад, Лев Математик заклав основи алгебри, механіки, до всього ще й розумівся в педагогіці. Візантійський флот застосовував «грецький вогонь» — займисту суміш, яка нищила кораблі противників, тому що її неможливо було загасити. Дії цієї незвичної зброї зазнали кораблі руського князя Ігоря у 941 р. під час його походу на Константинополь.

Айя Софія — Храм Святої Софії (Премудрості) у місті Стамбул, сучасний вигляд

Популярністю користувалися «житія святих», де реальні біографії визначних релігійних діячів поєднувалися з легендами. Водночас світські автори описували минуле, як-от Прокопій Кесарійський у восьмитомній «Історії війн Юстиніана з персами, вандалами і готами» чи Анна Комніна, яка написала «Алексіаду» — огляд життя та діяльності свого батька, імператора Алексія І Комніна.

Чимало уваги приділяли архітектурі та живопису. Споруджували дивовижної краси церкви-базиліки — видовжені прямокутні споруди, зорієнтовані за віссю «схід-захід». У східній вівтарній частині базилік мурували півкруглий виступ (апсиду), вхід розташовували із західного боку. Стіни прикрашали розкішними мозаїками та фресками. У Константинополі неймовірною красою сяяв собор Святої Софії (Премудрості), побудований у VI ст. за наказом Юстиніана І. За легендою, він побачив уві сні ангела, який показав зразок майбутнього храму, що коштував державній скарбниці близько 100 тонн золота! Майстри створили справжній шедевр. Купол собору був велетенським (діаметр — 30,95 м; висота — 55,75 м), але мав вигляд невагомого. Незрівнянне нічне освітлення, полиск різнокольорових мармурів, унікальні мозаїчні панно справляли приголомшливе враження. Імператор бажав, щоби його дітище перевершило велич уславленого Єрусалимського храму. Задумане вдалося повною мірою. Визначна пам’ятка слугувала предметом наслідування для іноземців. Так, наприклад, візантійські архітектори брали участь у зведенні Софійського собору в місті Київ.

Мовою історичного джерела

Історик Йордан про враження остготського короля від відвідин Константинополя («Гетика», друга половина VI ст.):

«...Атанаріх, цілком прихильно прийнявши пропозицію, вступив до царственого міста і, здивований, промовив: «Тепер я бачу на власні очі це знамените місто, про яке часто чув з недовірою». І, оглядаючись туди й сюди, він то захоплювався розташуванням міста, то дивувався каравану кораблів, то, дивлячись на знамениті стіни і на безліч народу з різних племен, який пишною хвилею стікався сюди, як військо в бойовому порядку, до однієї ріки з різних боків, промовив: «Безсумнівно імператор є земним богом, і хто насмілюється проти нього піднятися, сам буде винним у пролитті власної крові»».

1. Які галузі науки активно розвивались у Візантійській імперії?

2. Перелічіть найбільші досягнення візантійської культури.

3. Визначте особливості архітектурних рішень, втілених при спорудженні церков-базилік.

Корисна гра:

«Візантійська імперія»

https://cutt.ly/getwrh8Q

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Який термін, на вашу думку, доцільніше використовувати для назви середньовічної держави з центром у Константинополі: Ромейська чи Візантійська імперія? Поясніть свої міркування.

3. Складіть ментальну ману за матеріалом параграфа.

4. Поміркуйте, у чому полягає особливість розвитку візантійської культури. Наведіть приклади.

5. Вправа «Дослідження». За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, які території сучасної України входили до складу Візантійської імперії. Укладіть про них коротку довідку.

6. Вправа «Дебати». Проведіть «конференцію» з елементами дебатів на тему «Візантія — наступниця Риму».