Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків
§ 30. Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти. Хрестові походи і духовно-рицарські ордени
Згадайте...
— коли і де зародилися християнство та іслам;
— чому Велика грецька колонізація мала мирний характер.
Як ви розумієте...
— поняття «міжцивілізаційний контакт»?
Чи знаєте ви, що...
— упродовж кінця ХІ-ХІІІ ст. здійснено вісім хрестових походів до Близького Сходу та Північної Африки;
— син короля Франції Генріха І та Анни Ярославівни — Гуго (1057-1102) брав участь у Першому хрестовому поході, де відзначився неабияким героїзмом?
30.1. Що таке зовнішня колонізація? Які причини хрестових походів?
Влада в середньовічних суспільствах сприяла руху колоністів. Однак коли земель, придатних до господарювання, забракло, починалися зазіхання на закордонні заселені володіння. Їхнє завоювання перетворювалося в зовнішню колонізацію, яка в Західній Європі проявлялася по-різному, здебільшого збройно. Прикладом можна вважати нашестя скандинавів. Через несприятливі природні умови на батьківщині вони нерідко з боями «вигризали» собі осідки, засновували міста й села, господарювали, долучалися до чужого державотворення, як у випадку з Руссю-Україною. Подекуди європейці навіть за сприятливих років удавалися до зовнішньої колонізації. Зокрема, заклик до хрестових походів призвів до масового кривавого руху християн на землі сповідників ісламу.
До XI ст. узбережжя Середземного моря належало християнським і мусульманським країнам, Візантійській імперії. Жителі занедбаних європейських містечок із заздрістю слухали напівказкові розповіді про багатства Сходу. Паломники й купці захоплено повідомляли про місто Єрусалим, у якому був Гріб Господній. Хоча арабські володарі загалом не чинили перешкод прочанам і торговцям, думка про повернення Святої землі (переважно сучасної Палестини) укорінилася в головах християн. Ситуацію підігріло вторгнення турків-сельджуків, які завдали поразок як арабам, так і візантійцям. Становище Візантії виявилося настільки складним, що імператор ромеїв звернувся по допомогу до Риму. Папи зрозуміли це прохання по-своєму. Навіть коли ромеї зупинили натиск нападників, римське духівництво вважало, що потрібно вирушати рятувати східних одновірців. До того ж, переможна визвольна оборудка відвернула б увагу рицарів, які безперестанку гризлися в Європі. Європейське населення, кількість якого зростала, також потребувало землі — нових теренів для поселення. Тож у 1095 р. Папа Римський Урбан II на Клермонському соборі оголосив про початок хрестового походу.
Зовнішня колонізація — заселення й господарське освоєння земель за межами своєї країни в поєднанні з підкоренням чи винищенням місцевого населення.
Цивілізаційний конфлікт — міжнародний конфлікт, учасниками якого є не окремі держави і народи, а великі культурні співтовариства (наприклад країни Заходу, Сходу, християнські країни, ісламські країни).
1. Поясніть відмінності між процесами внутрішньої та зовнішньої колонізації.
2. Пригадайте, що таке цивілізація. Наведіть приклади відомих вам мирних та збройних контактів між християнським і мусульманським світами в Середньовіччі.
3. Які вигоди вбачали в майбутній експансії на Схід різні прошарки європейського суспільства?
30.2. Хрестові походи і держави хрестоносців
Хрестові походи — це воєнні кампанії християн на Схід для визволення Святої землі з-під влади мусульман. Задум Урбана II спрацював. Рицарі й простолюдини нашивали хрести на власних одежах, озброювалися та натовпами ринули в Палестину. Спочатку бойове щастя було на боці європейців. Під час Першого хрестового походу (1096-1099) християнське воїнство захопило місто Єрусалим (1099 р.) та прилеглі терени. Однак встояти під тиском мусульман не вдалося. Другий хрестовий похід (1147-1149) завершився поразкою. Третій (1189-1192) очолили видатні правителі: німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, французький король Філіп II Август та англійський — Ричард І Левине Серце. Проте через чвари вони також не досягли успіху. Території, захоплені раніше, поступово відвойовували мусульмани. Походи, що відбувалися в XIII ст., лише погіршували ситуацію. Під час Четвертого (1202-1204) замість погрому мусульман рицарі вдерлися в місто Константинополь і пограбували його. Це завдало важкого удару Візантії. Найгірше — руйнування «другого Риму» поглибило розкол між західними і східними християнськими світами.
Загальний стан справ у володіннях хрестоносців також не сприяв єдності. Після захоплення Єрусалима та інших міст утворилися Єрусалимське королівство, князівство Антіохія, графства Тріполі та Едесса. У новостворених державах система влади нічим не відрізнялася від європейської. Території поділялися на баронії (власність баронів), а баронії — на феоди. Важливі рішення король ухвалював спільно зі знаттю. Правосуддя вершили феодали. Прибулі християни осідали в містах, натомість у селах залишалися переважно мусульмани.
Містяни та селяни віддавали данину, відбували повинності. Загалом християни та мусульмани співіснували відособлено, ставилися один до одного вороже, вимушено корилися сеньйорам.
Історики досі сперечаються, чи відбувався в таких умовах культурний обмін? Уважається, що саме від азійців європейці запозичили герби, арбалети, навчилися споруджувати вітряні млини, стелити килими, мити руки перед вживанням їжі, одягатися в атлас і оксамит, вирощувати гречку, лимони, абрикоси, фісташки, кавуни й дині. Однак і до 1096 р., і після хрестових походів Схід і Захід жваво взаємодіяли.
Ворожнеча між християнами та сповідниками ісламу посилювалася. Поступово мусульмани повертали втрачене. Безладні й відчайдушні спроби хрестоносців захопити Північну Африку завершилися катастрофічно. Зрештою, завойовницький запал пішов на спад. У 1291 р. мусульмани захопили місто Акра — останню християнську твердиню в Єрусалимському королівстві. Час від часу (навіть у XV ст.) феодали натякали на нові хрестові походи, але далі задумів справа не рухалася.
Мовою історичного джерела
Із розповіді середньовічного історика про пограбування хрестоносцями Константинополя в 1204 р.
«...Не знаю, з чого почати і чим закінчити опис усього того, що вчинили ці нечестиві люди. О жах! Святі образи безсоромно потоптано. О лихо! Мощі святих мучеників викинуто в місця всілякої мерзоти!... Були такі, що розбивали дорогоцінні чаші; їх оздоблення ховали за пазуху, а з них пили, немов з келихів... Про пограбування головного храму (Святої Софії) не можна й слухати байдуже... Якщо хтось насмілювався їм у чомусь перечити чи не зважав на їх вимоги, то діставав удар ножем; і не було нікого, хто б не плакав того дня. На перехрестях, у провулках, у храмах — повсюди нарікання й плач, ридання, стогони, чоловічі крики, жіноче виття, пограбування, перелюбство, полон, розлука друзів...».
Вір, але перевір
У хрестових походах брали участь не тільки вишколені рицарі. Одразу після того, як Папа Римський Урбан II оголосив про початок кампанії, численні юрби бідноти вирушили на Схід. Їх очолювали проповідники Петро Пустельник та Вальтер Голяк. Але це «військо» було розбите за один день — 25 жовтня 1096 р. — біля міста Нікея. Після нищівної поразки до участі в походах допускали тільки рицарів. Проте відомо, що наприкінці XII — на початку XIII ст. відбувся навіть «дитячий» хрестовий похід. Звісно, він не мав успіху.
1. Що стало приводом Першого хрестового походу?
2. Якими в підсумку були результати хрестових походів?
3. Простежте за картою створення держав хрестоносців.
30.3. Поява духовно-рицарських орденів. Тевтонський орден у Пруссії
Чисельність християнських армій у Святій землі не могла бути великою. Тому папи римські заохочували феодалів вступати в духовно-рицарські ордени. Найвідомішими є Орден іоаннітів (госпітальєрів), Орден храмовників (тамплієрів), Тевтонський орден (орден Святої Марії), орден Мечоносців, Лівонський орден.
Духовно-рицарський орден — релігійно-військова організація, створена в період хрестових походів задля поширення впливу католицької церкви.
1. Чим було зумовлено створення духовно-рицарських орденів?
2. Назвіть найвідоміші духовно-рицарські ордени.
3. Опишіть процес створення держави Тевтонського ордену. Скористайтесь інформацією за QB-кодом чи покликанням
https://cutt.ly/Zw1FEzK2
Вправа «Хроніки очевидця».
Створіть короткий допис, у якому опишіть перебіг одного з хрестових походів від імені учасника / очевидця (на вибір).
Машина часу
«Руські паломники в Єрусалимі».
Про руських паломників до Святої землі інформації збереглося небагато. Найвідомішим став ігумен Даниїл, який, як уважається, впродовж 1104-1106 рр. відвідав Палестину, побував у місті Єрусалим, у храмі Гробу Господнього. Він докладно описав свою подорож. Уривок з «Життя і ходіння ігумена Даниїла» прочитайте за покликанням:
https://cutt.ly/kethPYaV
Корисна гра:
«Держави хрестоносців»
https://cutt.ly/Cetwszk4
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
2. Які наслідки Четвертого хрестового походу? Чому християнський Константинополь став об’єктом завоювань хрестоносців?
3. Складіть ментальну ману на тему «Хрестові походи».
4. Поміркуйте, чому в Середні віки християнська церква заохочувала військові кампанії.
5. Вправа «Стрічка часу». Створіть лінію часу, нанесіть на неї дати історичних подій, пов’язаних із хрестовими походами та діяльністю духовно-рицарських орденів.
6. Вправа «Дослідник». Віднайдіть у додаткових джерелах інформацію про взаємовідносини правителів Русі з духовно-рицарськими орденами.
