Довкілля. 6 клас. Григорович
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 17. Забруднення повітря
• Що забруднює навколишнє середовище?
• Як людина забруднює повітря ?
• Що ви чули про глобальне потепління?
Забруднення повітря — одна з глобальних проблем людства
2022 року населення планети перевищило 8 млрд осіб. Світ стрімко розвивається, люди активно користуються благами цивілізації. Чи впливає це на навколишнє середовище? Звісно, так. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, ґрунт і воду, вирубування лісів, збільшення площі сільськогосподарських земель, утворення сміттєзвалищ — усе це чинить вплив на довкілля (мал. 17.1).

Мал. 17.1. Негативний вплив людини на довкілля
Парниковий ефект: причини і наслідки
Ті з вас, хто був у теплиці (парнику), знають, як там тепло й волого, навіть за холодної погоди зовні. Енергія від Сонця проникає крізь скляні шибки або плівку теплиці та нагріває все всередині. Проте теплота затримується покривом парника, що перешкоджає її охолодженню (мал. 17.2).

Мал. 17.2. У теплиці або парнику температура завжди вища, ніж навколо. Енергія від Сонця проникає крізь прозорі шибки або плівку всередину, проте не виходить назовні, затримуючись покривом
Подібний ефект спостерігається в атмосфері. Але замість плівки та шибок в атмосфері наявні деякі гази, на кшталт вуглекислого газу й водяної пари. Такий ефект називають парниковим, а гази, що його зумовлюють, — парниковими газами (мал. 17.3).

Мал. 17.3. Виникнення парникового ефекту
Парниковий ефекту «зігріває» нашу планету. Без нього температура її поверхні була б від -23 до -18 °С. Вода існувала лише б у твердому стані, а життя на Землі було б неможливим. Утім надмірний парниковий ефект спричиняє «перегрів» планети. Це явище отримало назву глобального потепління.
Найсильніший парниковий ефект виявляють водяна пара, вуглекислий газ і метан.
На кількість вуглекислого газу в повітрі впливають як природні процеси (виверження вулканів, життєдіяльність організмів, лісові пожежі), так і діяльність людини (спалювання викопного палива, викиди промисловості тощо) (мал. 17.4).

Мал. 17.4. Джерела вуглекислого газу в атмосфері: природні процеси (а) та антропогенна діяльність (б)
«Внесок» метану в парниковий ефект не такий великий, як водяної пари, але впродовж 300 років його вміст в атмосфері невпинно зростає. Це пов’язано зі стрімким розвитком тваринництва (процеси травлення худоби), рисівництва (процеси болотного гниття), а також збільшенням площі сміттєзвалищ (процеси утворення біогазу) (мал. 17.5).

Мал. 17.5. Велика рогата худоба є причиною збільшення вмісту метану в атмосфері
Збільшення концентрації вуглекислого газу й метану в атмосфері посилює парниковий ефект, унаслідок чого підвищується середня температура повітря на Землі.
Міжнародні наукові організації з дослідження клімату вважають глобальне потепління однією з найгостріших екологічних проблем. За прогнозами, воно може призвести до підвищення середньорічної температури на планеті на кілька градусів, а, отже, до танення льодовиків і підвищення рівня Світового океану.
Підвищення середньої температури спричинить зміну циркуляції вітрів. Відбудеться перерозподіл опадів, коли одні регіони будуть потерпати від посух, а інші — заливатиме дощами. Почастішають паводки. Відбудеться затоплення певних ділянок суші і деякі міста просто зникнуть. Особливо відчутно це буде на узбережжях морів і океанів. Посилиться ерозія ґрунтів, збільшиться частка надмірно зволожених земель, не придатних для сільського господарства.

Антропогенний і природний впливи на атмосферу
Людство потребує електроенергії, опалення, гарячої води. На більшості теплоелектростанцій як паливо використовують вугілля або мазут. Під час його згоряння в повітря потрапляють вуглекислий газ і тверді частинки (мал. 17.6). Транспорт забруднює атмосферу вихлопними газами (мал. 17.7).

Мал. 17.6. Наслідком роботи ТЕЦ є викиди в атмосферу
Негативно впливають на якість повітря сміттєзвалища, адже внаслідок розкладання відходів виділяється багато небезпечних газуватих речовин.
Діяльність людини впливає також на озоновий шар Землі, який захищає нас від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. Деякі речовини, які містять атоми хлору, брому та фтору, сприяють руйнуванню цього шару, утворюючи так звані озонові діри, через які небезпечне випромінювання проникає на Землю і згубно діє на все живе.

Мал. 17.7. Вихлопні гази містять небезпечні речовини
Але не лише людина забруднює повітря. На планеті є джерела природного забруднення атмосфери, зокрема виверження вулканів. У Крейдяний період, наприкінці епохи динозаврів, унаслідок вулканічної активності в атмосферу потрапила величезна кількість газів, попелу і пилу. Це спричинило глобальні зміни клімату на планеті.
Меншою мірою забруднюють повітря пилові бурі, дим від лісових і степових пожеж, пил космічного й рослинного походження тощо. Але якщо природні чинники ми контролювати не можемо, то діяльність людини залежить лише від нас.
Кислотні дощі
Ще один негативний наслідок забруднення повітря — кислотні дощі. Цей термін запропонував Роберт Сміт 1872 року, після дослідження зміни хімічного складу дощової води в Англії поблизу промислових міст.
На відміну від звичайної дощової у воді вода кислотних дощів містить речовини з кислотними властивостями. Чому так трапляється? Унаслідок роботи теплоелектростанцій, металургійних підприємств, транспорту в повітря потрапляє велика кількість забруднюючих речовин, зокрема з кислотними властивостями. Із водою в повітрі вони утворюють кислоти, які й роблять опади небезпечними (мал. 17.8).

Мал. 17.8. Утворення кислотних опадів
Кислотні дощі негативно впливають на рослин, тварин та об’єкти, створені людиною.
Як можна запобігти забрудненню атмосфери
У світі почали активно впроваджувати заходи з декарбонізації — зменшення обсягів використання карбоновмісного палива (вугілля, природний газ та мазут) та обсягів викидів вуглекислого газу. Насамперед це скорочення викидів парникових газів і впровадження технологій, що зменшать кількість цих газів в атмосфері. Необхідно поступово замінювати вугілля, нафту й газ на більш екологічні види палива та джерела енергії (мал. 17.9).

Мал. 17.9. Основні напрямки декарбонізації
Сьогодні багато країн розвивають вітроенергетику, використовують сонячні батареї, електроавтомобілі тощо. Це не дає миттєвого результату, адже для покращення стану довкілля, зокрема атмосфери, потрібно багато часу. Також ці заходи потребують великих фінансових витрат, тому країни, що розвиваються, не можуть впроваджувати сучасні технології.
2015 року було підписано Паризьку кліматичну угоду, яка набула чинності 2016 року. Наразі до цієї ініціативи приєдналися понад 190 держав, зокрема Україна. Основним завданням Паризької кліматичної угоди є стримування процесів, що підвищують середню температуру на Землі.
В Україні діє Закон «Про охорону атмосферного повітря», а також функціонують системи моніторингу довкілля, що здійснюються державними установами.

Кожен громадянин і громадянка України мають відповідально ставитися до охорони природного середовища.
КЛЮЧОВА ДУМКА ПАРАГРАФА
Атмосфера — велика цінність, люди мають вживати заходів для запобігання її змінам, які можуть вплинути на життя на всій планеті.
Завдання
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
184. Які причини глобального потепління?
185. Якими можуть бути наслідки глобального потепління?
186. Чому виникають кислотні дощі і чим вони небезпечні?
187. Які заходи з декарбонізації проводять люди?
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
188. Із додаткових джерел інформації дізнайтеся, чи є парниковий ефект на інших планетах Сонячної системи. Чим це можна пояснити?
189. Дізнайтеся докладніше, які зміни на планеті відбулися після потрапляння в атмосферу величезної кількості забруднюючих речовин унаслідок вулканічної активності в Крейдяний період.

190. Дізнайтеся, які організації у світі займаються справами декарбонізації.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ В ГРУПАХ
191. Що особисто ви можете зробити для збереження довкілля?
192. Обговоріть, чи може сьогодні людство відмовитися від усіх промислових процесів, що забруднюють атмосферу.
