Географія. 8 клас. Грома (2025)

§ 32. Українські Карпати

ГЕОПОШУК

Якими привабливими не були б неозорі степи й смарагдові ліси, але гори завжди по-особливому захоплюють своєю монументальністю й первозданною чистотою, шумом грайливих водоспадів і тихим плином молочних туманів. Чим зумовлена своєрідність природи Карпатських гір? Чому Українські Карпати називають Лісистими? Якими постають гори перед очима туристів, які вперше в’їжджають у них з рівнини? Як змінюються краєвиди й ландшафти з висотою? Де збереглися первісні куточки гірської природи і що найцікавішого там можна побачити? Відповіді на ці запитання ми пропонуємо тобі знайти на сторінках параграфа. Упевнені, що в тебе з’явиться бажання дізнатися ще більше про цей чарівний куточок України.

Якими є загальні риси природних умов Українських Карпат

Це середньовисокі гори на заході України з пересічними висотами 1000-1800 м. Проте окремі вершини здіймаються на ще більшу висоту, а шість із них перевищують позначку 2000 м над рівнем моря. Українські Карпати є лише частиною великої Карпатської дуги, що підковою вигнулася на понад 1500 км на території кількох європейських держав. Гори простягаються майже паралельними пасмами-хребтами, які розділені доволі глибокими річковими долинами й міжгірськими улоговинами. Сучасних обрисів Карпати набули в альпійську епоху горотворення, яка триває й донині.

У межах Українських Карпат виділяють сім фізико-географічних областей: Передкарпатську височину, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногірські Карпати, Рахівсько-Чивчинські гори, Вулканічний хребет і Закарпатську низовину.

ГЕОДОСЛІДЖЕННЯ

Якими постають Карпати, коли бачимо їх уперше

Щоб краще познайомитися з природою Карпат, пропонуємо вирушити у віртуальну мандрівку. Ти зможеш уявно відвідати всі природні області наших гір, зупинитися в найцікавіших місцях і піднятися на вершину Говерли — королеви Карпат.

Свою мандрівку, як і багато справжніх туристів, розпочнемо з Івано-Франківська, адміністративного центру однойменної області, яку ще називають Прикарпаттям. Місто розташоване в межиріччі двох річок — Бистриці-Солотвинської та Бистриці-Надвірнянської, які збігають з Карпат і на північ від Івано-Франківська зливаються в одну річку, праву притоку Дністра. Саме долиною Бистриці-Надвірнянської вирушимо на південь у напрямку гір, які за ясної погоди вже видно на горизонті.

Мал. 32.1. Нафтова вишка поблизу міста Надвірна

Перша частина нашого маршруту пролягатиме Передкарпатською височиною. Ландшафти навколо дуже змінені людиною: поля займають вирівняні вододільні ділянки, а схили й заплави річок зайняті луками, сіножатями й пасовищами. Поступово на південь абсолютні висоти зростають від 300 до понад 500 м, а з ними збільшується й розчленованість рельєфу — з’являються глибокі балки й яри. Перед очима виростають перші, ще невисокі гірські вершини. Починається Надвірнянське передгір’я — горбиста місцевість, яка з XIX ст. є відомим районом нафтовидобутку (мал. 32.1). Де-не-де тут можна побачити нафтові свердловини з палаючими факелами над ними. Це горить попутний газовий конденсат, який накопичується в нафтових родовищах. Якби ми проїхали трохи на захід, убік Бистриці-Солотвинської, то потрапили б на околицю села Старуня, де розташований відомий карпатський грязьовий вулкан.

Але ми вирушимо на схід, у бік долини ще одної річки — Прута. Як і Надвірнянське передгір’я, Прутське низькогір’я вкрите буковими, ялицево-буковими і ялиновими лісами. Безлісі ділянки зайняті різнотравно-осоковими луками на дерново-підзолистих, буроземно-підзолистих і лучних ґрунтах. Особливістю цієї частини Передкарпатської височини є те, що в передгірські долини взимку з сусідніх хребтів стікають холодні повітряні маси, зумовлюючи зниження температури. Середні січневі показники тут на 1 °С нижчі, ніж у прилеглих долинах гір.

Як змінюється природа в горах

І ось ми заїжджаємо в гори вздовж звивистої долини Прута. Це типова вузька поперечна долина, яку з обох боків підтискають стрімкі гірські схили. Річка змушена петляти, огинаючи скелі, її річище порізане порогами й перекатами. Шосейна дорога й залізниця протискуються між річищем і скелястими урвищами. Іноді дороги «перескакують» на інший берег Прута через мости (мал. 32.2). У кількох місцях залізниця пробивається на інший бік хребта підземними тунелями. Через відсутність придатних для землеробства ділянок поперечні долини мало заселені. Лише там, де вони розширюються, виникли населені пункти. Багато з них (Яремче, Микуличин, Ворохта) нині є гірськими кліматичними курортами, які поєднують цілющі властивості карпатського повітря з неймовірними пейзажами й умовами для активного відпочинку.

Мал. 32.2. Потяг проїжджає по мосту-віадуку в селищі Ворохта

Саме тут, у горах, ми вперше побачимо, як змінюються ландшафти з висотою. Їх низькогірні хребти (700-1000 м) укриті ялиново-буковими лісами. Іноді серед лісів трапляються клаптики гірсько-лісових луків — царинок. Це цінні для місцевих жителів ділянки, які здавна використовувалися під пасовища й сіножаті.

Далі на південь долина Прута прорізає паралельні хребти Ґорґан (частини Зовнішніх Карпат). Справа від Прута простягнулися Довбушанські Ґорґани (хребти Явірник, Синяк, Малий Ґорґан), зліва — Запрутські Ґорґани. Останні мають пологі схили (верховини) з абсолютними висотами до 1300 м. Тут багато повздовжніх широких і паралельних гірським хребтам долин, які чи не найгустіше в Карпатах заселені. Хребти Довбушанських Ґорґан, як і решти Зовнішніх Ґорґан, вищі, з вузькими гребенями й асиметричними схилами (пригадай скибову будову Зовнішніх Карпат). Колись нижню частину цих гір укривав пояс ялиново-буково-ялицевих лісів. Але в середині XX ст. ці ліси було вщент вирубано й замінено на суцільно ялинові. Згодом таке втручання людини в природу спричинило значні вітровали. На висоті 1200-1350 м ялинові ліси рідшають, дерева стають нижчими й поступово переходять у криволісся із сланкої сосни — жерепу (мал. 32.3) і вільхи зеленої — леличу. Тут можна побачити зарості кедрової сосни і ялівцю. Також із цієї висоти починаються кам’янисті розсипи — ґреготи, які увінчують вершини ґорґанських хребтів (мал. 12.6, § 12). У цій частині Карпат найбільша щільність популяції червонокнижних бурого ведмедя й рисі європейської.

Мал. 32.3. Зарості жерепу в Українських Карпатах

Піднімаючись угору долиною річки Прут, автомобільна дорога перед Ворохтою звертає праворуч і серпантином піднімається на Яблуницький перевал (931 м), що веде з долини Прута в долину Чорної Тиси на Закарпаття. З перевалу, з Яблуницької верховини, відкриваються чудові краєвиди на навколишні гори. А поруч, трохи зліва, розташований найвищий хребет України — Чорногора з красунею Говерлою.

Чому Закарпаття називають перлиною України

З Яблуницького перевалу дорога швидко спускається в долину Чорної Тиси, де розташовані селища Лазещина та Ясіня. Звідси і з кількох сусідніх сіл розпочинається чимало маршрутів Чорногорою й Свидовцем. Нижче, де зливаються в єдину річку Чорна й Біла Тиси, лежить Рахів — найвище розташоване місто України. Ще нижче — село Ділове, де розпочинаються туристичні маршрути в Мармароси — Гуцульські Альпи, як їх називають через скелясті вершини, урвища й вузькі, оброблені льодовиком гребені хребтів. Тут на поверхню виходять найдавніші й найміцніші породи: кварцити, кристалічні сланці, мармур.

За селом Ділове річка Тиса й автодорога прямують вздовж українсько-румунського державного кордону до Солотвинської улоговини. Це міжгірська улоговина, що приурочена до Закарпатського прогину. Її поверхня погорбована, з пересічними висотами 200-450 м і поширенням терас самої Тиси і її приток: Тересви, Тереблі, Ріки. Але найцікавішим є наявний тут соляний шток (стовпоподібна структура) з проявами соляного карсту. Століттями тут видобували кам’яну сіль. Сьогодні навколо солоних озер, що утворилися на місці гірських розробок, виник район рекреації та бальнеології (лікування ропою — надзвичайно солоною водою). Якщо піднятися з Солотвинської улоговини автотрасою вздовж Тересви, можна потрапити в гірське село Руська Мокра (пам’ятаєш про це найвологіше місце України?). На захід від Руської Мокрої лежить Угольсько-Широколужанський масив Карпатського біосферного заповідника. Тут збереглися ділянки ніколи не рубаних людиною Букових пралісів Карпат — об’єкта, занесеного до Списку природної спадщини ЮНЕСКО (мал. 32.4). Із Солотвинської улоговини можна потрапити у ще один заповідний масив Карпатського біосферного заповідника — Долину нарцисів. Це єдине місце в Європі, де в дикій природі на площі понад 80 га зростає нарцис вузьколистий. На північний захід від Солотвинської котловини «прямує» вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет. З ним пов’язані родовища термальних вод поблизу міста Берегове.

Мал. 32.4. Букові праліси

Прямуємо далі дорогою, що йде вздовж річки Тереблі вверх до озера Синевир, що розташоване на висоті 989 м над рівнем моря. На території Синевирського національного парку на 12 га лісу розміщений Реабілітаційний центр бурого ведмедя. Тут живуть і лікуються понад 30 ведмедів, які зазнали знущань чи утримувалися в неволі в поганих умовах.

Перед тим, як залишити Закарпаття, попрямуємо Воловецько-Міжгірською верховиною вздовж полонинського хребта Боржава. В околицях гірськолижного курорту Пилипець на схилах Боржави розташований мальовничий водоспад Шипіт (або Шипот) (мал. 19.1, § 19).

Природні комплекси Закарпаття також змінюються з висотою, але мають значні відмінності порівняно з Передкарпаттям. Це зумовлено насамперед теплішим кліматом на Закарпатській низовині. Захищена Карпатами від північних вітрів, вона має м’який помірно-континентальний клімат.

Природні ландшафти Закарпатської низовини майже повністю змінені людиною. Тут поширені орні землі й виноградники. Горбисте передгір’я до висоти 200-400 м вкрите лісами з дуба звичайного й скельного. В заплавах приток Тиси ростуть ясен, вільха, верба, граб. До висоти 600 м простягаються грабово-дубово-букові, а вище до 800 м грабово-ялицево-букові ліси. До висоти 1100-1250 м йдуть суцільні букові ліси, які поступово змінюються на ялинові. Верхня межа лісу проходить на висоті 1350-1500 м. Над лісовим починається пояс субальпійського криволісся, а ще вище — альпійських лук.

Залишаємо Закарпаття, подолавши Верецький перевал. Зліва від нього видніється Вододільний хребет, увінчаний пірамідальною вершиною Пікуй. Попереду — Сколівські Бескиди й західна частина Передкарпатської височини. Двічі перетнувши вісь Карпат, ми мали можливість порівняти висотну поясність ландшафтів на північно-східному й південно-західному макросхилах гір (мал. 32.5).

ГЕОКРЕАТИВ

Робота з картою

Нанеси маршрут подорожі Українськими Карпатами на Google maps. Познач на ньому зупинки: грязьовий вулкан Старуня (1), Яблуницький перевал (2), Говерла (3), село Ділове (4), село Руська Мокра (5), Угольсько-Широколужанський масив (6), Долина нарцисів (7), Косино (8), озеро Синевир (9), водоспад Шипіт (10), Верецький перевал (11). Маршрут матиме узагальнений вигляд, як на мал. 32.5.

Мал. 32.5. Маршрут подорожі Українськими Карпатами

Мої проєкти й дослідження

Багато мандрівників мають нотатник, в який заносять цікаві дані, факти, замальовки. Спробуй і ти відобразити в зошиті схему висотної поясності Карпат. Зобрази складку гір аж до висоти 2061 м. Познач на обох схилах висоти, що є межами поясів: передгірного, низькогірного, середньогірного лісового, субальпійського криволісся й альпійських луків. Розділи пояси й зафарбуй їх. Підпиши для кожного поясу типові види рослин і поширені в його межах ґрунти. Звернися до тексту параграфа й додаткових джерел.

Висновки

Українські Карпати — середньовисокі гори альпійської складчастості в західній частині України. Вони складаються з мережива гірських хребтів і долин, переважно спрямованих з північного заходу на південний схід. В їх межах виділяють кілька висотних поясів. Ці пояси дещо відрізняються на північно-східних і південно-західних схилах гір унаслідок відмінностей кліматичних умов. З метою охорони унікальної природи в Українських Карпатах створено низку заповідників і національних парків.

• 1. Чим зумовлені відмінності кліматичних умов Передкарпаття й Закарпаття?
• 2. Поясни, яким чином змінюються ландшафти в Українських Карпатах з висотою.
• 3. Наведи приклади заповідних територій в Українських Карпатах. Які ландшафти в них охороняються?
• 4. Які екологічні проблеми в Українських Карпатах, на твою думку, є найгострішими?