Біологія. 7 клас. Горобець

§ 8. Одноклітинні еукаріоти — мешканці прісних водойм

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

про те, які одноклітинні еукаріотичні організми живуть у прісній воді;
про будову та процеси життєдіяльності амеби звичайної;
про будову та процеси життєдіяльності евглени зеленої та інфузорії туфельки.

Пригадайте, які є різновиди руху в одноклітинних еукаріотів. Яка наука вивчає ці організми? Що таке «фагоцитоз», «екзоцитоз», «ендоцитоз»? Для чого в клітині лізосоми й що таке клітинні включення?

Будова та процеси життєдіяльності амеби звичайної

Амеба звичайна — одноклітинний еукаріотичний організм, що мешкає в прісних стоячих водоймах. Немає сталої форми тіла. Рухається за рахунок утворення псевдоподій — тимчасових виростів цитоплазми, які не мають ущільненої клітинної оболонки й служать для руху й фагоцитозу (мал. 8.1). Такий рух називають амебоїдним.

Мал. 8.1. Амеба звичайна

Робота в парі

Розіграйте в класі сценку «Переміщення та живлення амеби звичайної».

Амеба звичайна має скоротливу вакуолю, розмножується нестатево — шляхом поділу навпіл. Під час несприятливих умов вкривається цистою.

Будова та процеси життєдіяльності евглени зеленої

Евглена зелена — мешканка прісних стоячих водойм з відносно сталою формою тіла завдяки білковій пелікулі. Форма клітини видовжена або ланцетоподібна. На передньому тупому кінці є один довгий джгутик — органела руху, за допомогою якого цей організм переміщується. У заглибленні клітинного рота є підковоподібний короткий джгутик, який контактує із світлочутливим вічком або стигмою (сприймає, де є більше джерело світла) і передає імпульси від нього на довгий джгутик.

У евглени зеленої є скоротлива вакуоля, яка видаляє з клітини рідкі продукти обміну речовин та надлишок води (регулює осмотичний тиск). Є велике ядро й багато дрібних хлоропластів. У цитоплазмі можна побачити численні включення — поживні речовини (мал. 8.2).

Мал. 8.2. Евглена зелена

Поміркуйте, що дає евглені зеленій міксотрофний тип живлення. Чи має він переваги над гетеротрофним?

На світлі евглена зелена живиться автотрофно — фотосинтезує, а в темряві переходить на гетеротрофне дифузне живлення, тобто цей одноклітинний еукаріот є міксотрофом.

Розмножується евглена зелена нестатево — поздовжнім поділом материнської клітини навпіл. Статевий процес у неї не спостерігається. Під час несприятливих умов укривається цистою.

Будова та процеси життєдіяльності інфузорії туфельки

Інфузорія туфелька — мешканка прісних стоячих водойм. Форма клітини видовжена, схожа на підошву. Відносну сталість форми тіла забезпечує білкова пелікула. Органели руху — численні короткі вирости ендоплазми, рівномірно розподілені по всій клітині — війки. Вони рухаються в одному напрямку й зумовлюють обертальний рух інфузорії туфельки навколо своєї поздовжньої осі.

На ввігнутій поверхні клітини є отвір — клітинний рот, що починається заглибленням — навколоротовою лійкою — й закінчується клітинною глоткою, на кінці якої формуються травні вакуолі. Війки, що оточують клітинний рот, довші, ніж на поверхні клітини, і їхнє коливання притягує їжу. Внутрішньоклітинне травлення відбувається за допомогою лізосом. Неперетравлені рештки їжі викидаються через спеціальну органелу в задній частині клітини — порошицю.

У клітині інфузорії наявні дві скоротливі вакуолі, кожна з яких складається з центрального резервуара й привідних канальців. Вони схожі на «квітку з пелюстками» й скорочуються почергово через кожні 10-15 с (мал. 8.3).

Мал. 8.3. Інфузорія туфелька

Перейдіть на сайт за QR-кодом або за покликанням https://cutt.ly/UwOaZXYk та виконайте лабораторне дослідження: «Вивчення будови та спостереження за інфузорією туфелькою».

В інфузорії туфельки є два ядра — велике або вегетативне, що відповідає за процеси обміну речовин, та мале або генеративне, що відповідає за розмноження.

Переважно інфузорія туфелька розмножується нестатево звичайним поперечним поділом клітини навпіл. Однак час від часу в інфузорій спостерігається статевий процес — кон’югація. Це коли дві особини інфузорії туфельки наближаються одна до одної і між ними утворюють цитоплазматичні місточки. У цитоплазмі велике ядро руйнується, а маленьке формує жіноче й чоловіче ядра. Жіноче ядро (стаціонарне) залишається в клітині, а чоловіче (мігруюче) по цитоплазматичному місточку переходить до іншої особини. У кожній клітині зливаються жіноче й чоловіче ядра й утворюється ядро, яке ділиться, і в результаті формує одне велике й одне мале ядро. Цей процес в інфузорії туфельки відбувається, щоб урізноманітнити їх спадкову мінливість.

Підсумки

Типовими представниками прісних стоячих водойм нашої місцевості є одноклітинні еукаріотичні організми такі як амеба звичайна, евглена зелена та інфузорія туфелька. Вони мають багато спільних рис будови, але є й відмінності. В амеби звичайної — непостійна форма тіла й амебоїдний рух, а в інфузорії туфельки та евглени зеленої — постійна форма тіла й мерехтливий рух за допомогою війок та джгутика. Амеба та інфузорія живляться гетеротрофно, а евглена зелена є міксотрофом.

1. Що таке порошиця і в кого вона є? Які функції виконує?
2. У кого з одноклітинних прісноводних еукаріотів є два ядра? Які їхні функції?
3. Що таке хлоропласт і яку функцію він виконує? У яких одноклітинних еукаріотів вони є?
4. Як живиться, переміщується, дихає та розмножується амеба звичайна?
5. Опишіть будову та процеси життєдіяльності евглени зеленої.
6. Опишіть, як відбувається процес кон’югації в інфузорії туфельки? Яка його функція?

Перевір себе

Перейдіть на сайт за QR-кодом або за покликанням https://learningapps.org/view32804972 та виконайте завдання.

Перейдіть на сайт за QR-кодом або за покликанням https://cutt.ly/9wPaNuAS. Перемалюйте у зошит і заповніть таблицю «Будова прісноводних одноклітинних еукаріотичних організмів та процеси їх життєдіяльності».

Зміст