Українська мова. 8 клас. Глазова

Повторення та узагальнення вивченого

§ 2. Лексикологія

19. Прочитайте. Яке значення слова — лексичне чи граматичне — пояснили хлопцеві вчителі? Який розділ мовознавчої науки вивчає лексику: значення, походження та використання слів?

Хлопець зовсім несподівано запитав:

— Що таке бумеранг?

— Це таке метальне знаряддя в австралійських племен у вигляді зігнутої палиці, — пояснив учитель Борис Савович. — Лук не лук... І має властивість: після польоту до тебе назад само повертається...

— Полетить і до тебе знову прилетить?

— Отак і в житті, — каже Марина Павлівна. — Якщо ти зло комусь заподіяв, то раніше чи пізніше воно ж до тебе й повернеться...

— А добро?

— Повернеться й добро... А що зло — то напевне. Чи давнє, чи недавнє... Чи велике, чи мале... Ви згодні, Борисе Савовичу?

— Що принцип бумеранга діє в житті? Так це ж, власне, те, що в народі здавна говорять: не копай комусь яму — сам до неї впадеш... А що вчинене зло із закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутися, то це, я гадаю, й наука із часом пояснить. Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (За О. Гончаром).

• Поясніть лексичні значення слів лиходійник, біострум. Звіртеся із Тлумачним словничком.

• Чи вірите ви в те, що заподіяне людиною комусь зло до неї повертається? Чи повертається до людини зроблене нею добро? Відповідь побудуйте у формі роздуму: теза — докази — висновок.

20. Прочитайте. Витлумачте лексичне значення слова добро в кожному з речень. Чи можна сказати, що це слово багатозначне? Звіртеся із Тлумачним словничком.

1. Хочеш собі добра — не роби нікому зла (Народна творчість). 2. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне (Т. Шевченко). 3. Чужим добром не збагатієш (Народна творчість). 4. Добро, у кого є господа, а в тій господі є сестра чи мати добрая (Т. Шевченко).

• Стрижнем багатьох слів українського мовленнєвого етикету є слова з коренем добр- (добридень, добривечір, добродію). Про що це, на вашу думку, свідчить?

• Поясніть лексичне значення слова доброзичливість. Назвіть знайомих вам людей, яким властива ця риса вдачі.

• Витлумачте слова науковця Віктора Малахова: Добрим бути важко, важче, ніж злим, але це єдиний гідний людини шлях. Чи згодні ви із цим твердженням? Відповідь побудуйте у формі роздуму: теза — докази — висновок.

21. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Прочитайте текст уголос почергово одне одному. Під час прослуховування випишіть синонімічні ряди (слова-синоніми ставте в початковій формі). Звірте написане.

Автор цієї книжки — релігійний діяч, верховний архієпископ Блаженніший Любомир Гузар. Короткі розповіді про добро і любов зачаровують зрозумілістю й доступністю, захоплюють житейською мудрістю і дітей, і дорослих.

Йдеться про важливість шанобливого, ввічливого, чемного, гречного, люб’язного ставлення до людини, про те, яке значення мають у нашому житті моральність, добропорядність, доброчесність.

Усі люди помиляються, але важливо вміти визнати свою неправоту та виправити її добром. Блаженніший Любомир вказує, як позбутися вад і недоліків, розвинути те краще, що є в кожному з нас.

Книжка призначена для людей різного віку — усіх, хто цікавиться питаннями відносин, взаємин і стосунків, які виникають між людьми в процесі спілкування (За матеріалами сайту Yakaboo).

• Розкажіть про роль синонімів у мовленні. Відповідь проілюструйте виписаними з тексту прикладами.

• Складіть висловлення «У чому виявляється гідність сучасної молодої людини». Використайте 2-3 синонімічних ряди.

22. Перепишіть. Визначте антонімічні пари. Розкажіть про роль антонімів у мовленні.

1. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно (В. Черепков). 2. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. (Б. Харчук). 3. Вдячність — це риса шляхетних людей, а невдячність — найгірша рабська риса. Це дуже точне мірило (Л. Івшина). 4. Краще соромитись свого багатства, ніж пишатися своєю бідністю (В. Чемерис).

• Назвіть літературного героя, який є уособленням борця проти зла. Чи здобув він у цій боротьбі перемогу? У який спосіб? Чи варто читати книжки про утвердження добра молоді? Чому?

23. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте власне українські слова. З’ясуйте лексичне значення кожного. Звіртеся з Тлумачним словничком.

1. Віт..р з гаєм ро..мовляє, шепче з осокою (Т. Шевченко). 2. Ков..ла золотит..ся промінцями осоння ранкового (Д. Білоус). 3. У літеплі л..ліє біла вул..ця (А. Камінчук). 4.«Поліття», «нелинь», «линути», «рамено»... О незбагнен..і чари давніх слів! (За Б.Остапенком). 5. Запахло хлібом — це уже жн..ва (В. Назарук). 6. Вічна мудрість простої людини в паляниці зв..чайній ж..ве (В. Симоненко).

• Як ви розумієте зміст останнього речення? Якою мірою актуальна сьогодні висловлена в ній думка?

• Визначте слова, вжиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення.

• Позначте у словах орфограми, обґрунтуйте написання кожного слова відповідним правилом.

24. Прочитайте. Визначте слова іншомовного походження, лексичне значення і походження кожного з’ясуйте за Тлумачним словничком.

Урбанізація — бурхливий розвиток міст і міського способу життя — змінює стосунки між людьми. У великому місті впродовж лише одного дня людина вступає в швидкоплинне й часто мимовільне спілкування з кількома сотнями людей.

Такі контакти викликають утому від калейдоскопа байдужих облич. Зростає потреба у співчутті, співпереживанні. Разом із тим притлумлюється здатність самому відгукуватися на подібний стан інших людей.

Не дивно, що виїзд за межі міста стає дедалі бажанішим. У міській метушні, напруженому ритмі життя важко налаштуватися на доброзичливе спілкування, необхідне для глибокого розуміння духовних проблем та інтересів співрозмовника. Природа ж сприяє спокійній, неспішній бесіді, загостренню уваги до думок і почуттів іншої людини (За Є. Головахою, Н. Паніною).

Хмарочоси Києва

• Роздивіться урбаністичний фотопейзаж на с. 22. Великі міста часто називають кам’яними джунглями. Як ви розумієте таку назву? Чи згодні з нею? Чому?

• У прямому чи переносному значенні вжито в тексті слово калейдоскоп? Розкрийте це значення. Звіртеся з Тлумачним словничком.

• Витлумачте суть названих у тексті почуттів. Скористайтеся Словничком назв почуттів.

• Які почуття переживає людина, опинившись у чужому їй великому місті? Живучи у великому місті постійно? Як це впливає на її спілкування з іншими людьми?

25. Прочитайте. Перекажіть висловлення, завершивши його самостійно сформульованими висновками (усно). Уживайте терміни, власне українські слова й запозичені (іншомовного походження) слова.

З кінця XX століття лексику української мови активно поповнюють англіцизми, тобто слова, запозичені з англійської мови. З одного боку, поява англіцизмів нібито збагачує українську мову. З іншого, надмірна кількість англіцизмів становить загрозу мовній самобутності, витісняючи власне українські слова.

Англіцизм, як і будь-яке інше запозичене слово, доречний, якщо позначає поняття, з різних причин ще не назване словом українським, тобто таке, що не має рівновартісного відповідника (З мовного вебсайту).

• До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати лексичне значення іншомовного слова? Чи можна сказати, що словник іншомовних слів є різновидом тлумачного словника? Що між цими словниками спільного? Що відмінного?

• Чи користуєтеся ви онлайн-словниками? Назвіть їхні переваги й недоліки порівняно з «паперовими».

26. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ

До кожного запозиченого слова доберіть із довідки український відповідник. Запишіть слова парами. З трьома словами (на вибір) складіть речення.

І. Транзит, інвестор, дисконт, пабліситі, дилер, опція.

II. Міленіум, калькуляція, імідж, рекетир, сек’юриті, пресинг.

ДОВІДКА

І. Перевезення, самореклама, посередник, вкладник, знижка, вибір.

II. Тисячоліття, вимагач (здирник), обчислення, образ (вигляд), охоронець, тиск.

• Визначте у словах орфограми, обґрунтуйте написання кожного слова правилом.

27. Витлумачте лексичне значення кожного з поданих слів. Які з них є неологізмами? Дайте визначення неологізмові. Звіртеся зі Словничком термінів.

Нетизянин, вікіпедист, ґаджет, скайп, твіт, селфі, емодзі, нетспік.

• Що об’єднує ці слова? Висловте своє ставлення до поширення інформаційних технологій.

• Поясніть, чому серед неологізмів багато іншомовних слів, зокрема англіцизмів.

• Які з поданих слів можна замінити українськими відповідниками? До слів, які не мають відповідників, спробуйте такі відповідники придумати (тобто створіть неологізми). Чим ви керувалися, вигадуючи нові слова?

28. Ознайомтеся зі схемою. Розкажіть про активну й пасивну лексику української мови. У відповіді дотримуйтеся наукового стилю.

29. Перепишіть, знімаючи риски та вставляючи пропущені літери. Укажіть неологізми, поясніть їхню роль у мовленні.

1. Історична галузь, що досліджує світо/гляд і діяльність українського коза..тва, трад..ції Запоро..ької Січі, її контакти і зв’язки із західно/європейським світом, наз..вається козако/знавством (З підручника). 2. Чесно оцінюй свої можливості, не/вдаючись до само/зв..личення й само/м..лування (З газети). 3. Дехто зі школярів і студентів таки відчув на собі вплив інтернето/залежності (З газети). 4. За айпадом зустрічають, а за розумом проводжають (Сучасне прислів’я). 5. Комп’ютер витіснив із ж..ття вже і ТБ, і книжку. Не тільки кіт, а кож..н з нас вхопити мріє мишку (А. Соколов).

• Поясніть, як ви розумієте вислів філософа Григорія Сковороди: Нова людина має й мову нову.

• За яких умов неологізм стає загальновживаним словом? Відповідь проілюструйте прикладами.

• Визначте неологізм у поетичному рядку: Я материнську мову світанкову несу в стомов’я (Л. Сапа). До яких неологізмів — загальномовних чи авторських — це слово належить?

30. Прочитайте. Визначте застарілі слова, поясніть лексичне значення кожного. Звіртеся із Тлумачним словничком. Назвіть історизми та власне архаїзми.

1. Ніби в свічадо, дивлюсь я в минуле (В. Цілий). 2. Довбиш б’є в литаври. Козаки збираються на майдан (І. Нечуй-Левицький). 3. Ходить лірник, корбу крутить (Б. Гірський). 4. Мабуть, така моя доля чи, кажуть іще, — стезя (Л. Кульбак). 5. Перстом історії нам став козацький гарт (М. Дьомін).

• Поясніть, як ви розумієте слова поета Павла Мовчана: Слово — свідок історії, свідок Часу. З якою історичною добою пов’язані слова булава, пірначі, ясир?

• Поясніть, чому застарілі слова належать до пасивної лексики.

31. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ

За змістом картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (с. 26) складіть такі висловлення (обсяг — 4-5 речень):

• початок статті «Українське козацтво» історичної енциклопедії для учнів початкових класів;
• уривок розповіді про картину екскурсовода історичного музею;
• розповідь одного з козаків його матері (сестрі, дружині) про листування січовиків із султаном;
• телефонну розмову (діалог) між туристом-іноземцем, що побачив картину в музеї, та його дочкою-школяркою, яка чекає на нього вдома.

Використайте такі застарілі слова: кошовий, сотник, курінний, хорунжий, писар, каламар, жупан, свита, китайка, оселедець, спис, самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

• Обґрунтуйте доцільність уживання застарілих слів у складених вами висловленнях. Відповідь складіть у науковому стилі.

• Які із застарілих слів нині повертаються до активного вживання? У зв’язку з якими подіями? Розпитайте дорослих.

32. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Складіть гумористичний текст про ваше перше ознайомлення з картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», замінюючи застарілі слова сучасними. Дотримуйтеся вимог розмовного стилю.

Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові

33. Прочитайте речення. Визначте, у якому з них ідеться про:

1) політичне й суспільне життя;

2) наукові проблеми;

3) офіційно-ділові стосунки.

1. Крізь надгусту речовину нейтрино проходить із такою ж легкістю, як і крізь порожнечу космосу (С. Красавін). 2. Рівень демократії яскраво простежується через засоби масової інформації, через конституційне право громадян на об’єктивну інформацію (З газети). 3. Оформлену належним чином характеристику адміністрація установи (організації, підприємства, навчального закладу) видає працівникові (студентові, учневі) (З інструкції).

• Визначте в реченнях: суспільно-політичну лексику; наукову лексику; офіційно-ділову лексику.

• Чи є визначені вами слова загальновживаними? Що дає підстави віднести їх до стилістично забарвленої лексики? Значення термінів з’ясуйте за Словничком термінів.

34. Прочитайте анекдот, укажіть у його тексті професійні слова. Хто і за яких обставин їх уживає?

Сидить на дереві Ворона, вбрана в альпіністське спорядження.

У дзьобі тримає сир. Біжить Лисиця:

— Вороно, який у тебе рюкзак моднячий! А які скельні гаки блискучі!

— Умгу.

— Які в тебе карабіни блискучі!

— Умгу.

— Звиняй, Вороно, але кажуть, що ніяка ти не альпіністка, а хитрюга, бо спорядження так, щоб похизуватися, носиш!

— Брешуть!!!

Сир випав і повис на страховці.

• Поясніть різницю між професійними словами і термінами.

• Визначте в тексті просторічні слова. У висловленнях якого стилю їх зазвичай уживають? Чи припустиме їх уживання в офіційному спілкуванні? Чому?

35. Прочитайте. Визначте діалектні слова, доберіть до кожного відповідник літературної мови. За потреби скористайтеся Тлумачним словничком.

У вакації ми вандрували попід гору Менчул. Звертали на звивисті пішники, присідали до ватри бокорашів, що провадили рікою дараби в долину. Пили шипучий буркут із криниці, милували очі мідянками, котрі наче білими звіздами впали з неба і пахучим покрівцем заткали долинну ширінь. Дика маржина діставалася сюди з крутого бескеття.

«Оце, цімборе, вона перед тобою, — наша земля, — зачудовано казав Матіко. — То чи треба нам коло неї ще які золоті гори й молочні ріки?»

Я перечливо хитав головою. Мене не лакомила ніяка чужина (За М. Дочинцем).

• Пригадайте художні твори, у мові яких ужито діалектні слова. Обґрунтуйте доцільність уживання діалектних слів у художньому творі.

• Яка роль діалектів у формуванні літературної мови?

36. Перепишіть, знімаючи риски та вставляючи пропущені літери. Укажіть неологізми й застарілі слова, терміни та професійні слова.

1. Чума..ький Шлях л..жав над головою як стезя вічності, по котрій ішли в давнину, йдуть с.. огодні, йтимуть завтра (Є. Гуцало). 2. Нас пор..вали вічно в дорогу мово/наснага, слово/спромога (О. Різниченко). 3. Зб..раюсь в не/знану дорогу, не/знаю, чи пер..борю, бо не/друг стріляє з-за рогу, боїться ставати на прю (В. Бровченко). 4. Приведення Збройних Сил у бойову готовність означає ро..гортання їх для успішного ведення бойових дій з м..тою відбиття агресії противника (З підручника). 5. На родин..е свято я н..су італійський торт т..рамісу (В. Петренко).

• Назвіть відомі вам мовні сайти. Яке їхнє призначення? Наскільки часто ви до них звертаєтесь? Чому?

• Який ваш улюблений українськомовний сайт? Чи дотримано на ньому норм літературної мови? Наскільки таке дотримання необхідне для Інтернету?

37. Я — РЕДАКТОР

Відредагуйте й запишіть подані речення. Звіртеся з підказкою.

1. Майбутнє вибудовуватимуть освідчені люди. 2. Я з повагою відношуся до іноземної мови, старательно переводжу тексти, вірно відповідаю на уроках. 3. Учитель рахує, що я толковий учень. 4. Слідуючий урок — математика, це мій любимий предмет. 5. Мені повезло — я рішив цю задачу.

Підказка

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
Освідчений чоловік Відноситися з повагою Переводити іншою мовою Чинити вірно Рахувати, що це правильно Слідуюча зупинка Любима книжка Йому повезло Рішити задачу Толковий студент	Освічена людина Ставитися з повагою Перекладати іншою мовою Чинити правильно Вважати, що це правильно Наступна зупинка Улюблена книжка Йому пощастило Розв’язати задачу Тямущий студент

• Які норми літературної мови було порушено в реченнях?