Всесвітня історія. Повторне видання. З поглибленим вивченням історії. 9 клас. Гісем

§ 41. Суспільні зміни та повсякденне життя

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ:

ознайомитися з впливом НТР на життя людей; дізнатися про основні зміни в повсякденному житті, як зароджувалася масова культура; визначити причини та результати боротьби жінок за емансипацію.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли з'явилися перші газети? 2. Як формувалася суспільна думка у XVIII ст.? 3. Якими були основні наукові досягнення XIX ст.? 4. Що таке емансипація та суфражизм?

• Якими були результати науково-технічної революції XIX ст.?

1. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ на межі XIX—XX ст. ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ Й СУСПІЛЬСТВО. У XIX ст. відбувся новий якісний стрибок у науці й техніці, який дозволив провідним країнам світу здійснити перехід до індустріального суспільства. Деякі вчені це називають другою науково-технічною революцією (НТР). У її основу були покладені зміни в енергетичній базі, переході на рідке паливо та електрику. З’явилися нові галузі виробництва: хімічна, електротехнічна, нафтопереробна тощо. Відбулися радикальні зміни у вигляді міст, сіл, повсякденному житті. На основі технічних і наукових досягнень докорінно змінилася і військова сфера: з’явилася нова зброя, було переглянуто тактику дій військ.

Науково-технічна революція (НТР) — якісні зміни в засобах виробництва (верстати, обладнання) та зміна в кількості та якості робочої сили на основі прискореного розвитку науки і техніки (науково-технічного прогресу) та перетворення науки на фактор виробництва.

Великий вплив НТР мала на зміни в соціальній структурі суспільства. Найчисленнішим прошарком суспільства як у промисловому виробництві, так і в сільському господарстві стали наймані працівники. Прискорився процес урбанізації. Формувався середній клас, до якого входили службовці, творча й технічна інтелігенція, професійні військові тощо. Одночасно скорочувалася частка аристократії, хоча вона продовжувала зберігати важливі позиції в системі державного управління й земельної власності.

Нова структура суспільства породжувала й нові соціальні проблеми. В останній треті XIX ст. одним із головних став конфлікт між найманими працівниками й роботодавцями. Наймані працівники були соціально незахищеними та боролися за свої права. На цьому шляху їм удалося досягти чималих успіхів.

Соціальні зміни вплинули і на політичну сферу. Нові політичні партії переважно лівих поглядів витісняли традиційні політичні сили в боротьбі за владу. Загалом відбувалася демократизація політичних і соціальних відносин.

• Чому міста стали центрами модернізації на межі XIX—XX ст.?

2. ЗМІНИ У ВИГЛЯДІ МІСТ І СІЛ. Процес індустріалізації, зміни в сільському господарстві та розвиток науки покращили умови життя людини та сприяли зростанню кількості населення Європи. За століття — із 1800 до 1900 р. — воно виросло зі 190 млн до 420 млн осіб. Посилилися міграційні процеси із села до міста, із відсталих країн в індустріально розвинені. Швидко зростали міста, кількість населення яких перевищувала 1 млн жителів. Урбанізація стала однією із визначальних сторін модернізації.

Зростання кількості населення міст потребувало докорінної зміни всього способу життя. Каналізація, водопровід, громадський транспорт стали необхідними складовими міст.

Унаслідок урбанізації у великих містах будинки ставали вищими, вулиці — прямішими й ширшими.

Багаті городяни почали будувати в центрі міст великі житлові будинки. У цих будинках було багато кімнат різного призначення: вітальні, спальні, їдальні тощо. Збільшилися розміри вікон, у кімнатах стало значно тепліше й світліше.

Бідняки, як і раніше, жили в нетрях, де не було каналізації, лютували голод та інфекційні хвороби. Найчастіше всі члени родини тулилися в одній кімнаті. Меблями в них були скриня, дерев’яне ліжко з матрацом і стіл.

Найбільший вплив на розвиток міського життя мало використання електричної енергії. Найбільше зусиль у поширенні електричного освітлення доклав Т. Едісон. У 1880 р. почалося використання винайдених ним ламп розжарення. Було створено низку побутових електричних приладів: праска, пральна машина, духовка тощо. У 1892 р. було відкрито першу автоматичну телефонну станцію, а на телефонах з’явилися диски з набором номера.

Т. Едісон і його лампа

Докорінні зміни відбулися і в міському транспорті. Ще на початку XIX ст. на вулицях Парижа з’явилися омнібуси — великі екіпажі, запряжені кіньми. Проте якість тогочасних доріг створювала проблеми для такого транспорту, особливо в негоду. Тоді для нього почали прокладати рейки. У США ці конки назвали трамваями. У 80-ті рр. XIX ст. з’явилися електричні трамваї. Ще 1863 р. в Лондоні запрацювала перша підземна залізниця — метро. У 1884 р. всі ділянки ліній метро поєднали в кільце завдовжки 21 км, а кількість станцій сягнула 27. Підземні залізниці почали будувати в Нью-Йорку (1868 р.), Чикаго (1892 р.), Будапешті (1896 р.), Відні (1898 р.), Парижі (1900 р.).

Станція лондонського метро після відкриття в 1906 р.

Із появою автомобілів виник новий індивідуальний вид транспорту, який поступово витіснив кінські екіпажі. Уже на початку XX ст. автомобіль із предмета розкоші поступово перетворився на засіб пересування. Саме у виробництві автомобілів у компанії Генрі Форда було запроваджено конвеєрне виробництво, що залишалося визначальною рисою промислового розвитку майже до кінця XX ст.

У XIX ст. населення міст отримало нову розвагу — «ходити по магазинах». Великі універсальні магазини — універсами — склали серйозну конкуренцію торговим лавкам. Увесь товар в універсамах був доступним для огляду, але купувати його не було обов’язковим. У 1852 р. в Парижі в магазинах «Бо марше» (назва перекладається як «дешевше») вперше були запроваджені тверді ціни. Більше не було потреби торгуватися, і ціна вже не залежала від зовнішнього вигляду покупця або настрою продавця. У 70-х рр. XIX ст. в США виникла торгівля за каталогами. Розквіт торгівлі дав поштовх рекламі. У деяких газетах вона становила більше половини змісту.

Вітрина магазину «Бо Марше». 1926 р.

Технічний прогрес створив умови для підтримання особистої гігієни, чистоти житла. Відступили багато традиційних хвороб. Зросла тривалість життя людей.

На межі XIX—XX ст. населення Європи та Америки значно покращило своє харчування. Це було зумовлено прогресом у розвитку сільського господарства, розвитком морської торгівлі, зростанням доходів, а також успіхами харчової промисловості (збереження й переробка продуктів). Серед усіх верств суспільства зросло споживання чаю, кави, цукру.

Відбулися зміни і в зовнішньому вигляді міст. Здобутки цивілізації поширювалися в найвіддаленіші райони. Щоправда, цей процес затягнувся на століття.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Незважаючи на всі позитивні зрушення, за науковими дослідженнями 1910 р. з'ясувалося, що молода людина з робочої родини була на 11-12 см нижчою за свого однолітка із заможної родини й мала на 11-12 кг меншу вагу. Усе це свідчило про значні розбіжності в способі життя, раціоні харчування між різними верствами суспільства.

3. МОДА. Зміни вплинули й на одяг. Мода в одязі, що раніше диктувалася королівським двором, тепер формувалася за іншими чинниками.

Чоловічий костюм, який носили заможні городяни, загалом набув одноманітності та практичності. Піджаки перетворилися на робочий одяг, фрак — на парадний, вихідний. Наприкінці XIX ст. у Великій Британії в моду увійшли смокінги, які вдягали, вирушаючи в чоловічий клуб, театр, ресторан.

Чоловіча мода. Плакат із журналу. 1853 р.

Одяг жінки теж зазнав змін у бік практичності. Проте тривалий час він мав підкреслювати багатство та процвітання її чоловіка. На початку XIX ст. жіноча сукня нагадувала грецьку чи римську туніку (вплив ідей класицизму), пояс був під самими грудьми, унизу спідниці й на рукавах — безліч воланів. Жіноче вбрання доповнювалося дорогими прикрасами.

Букет бузку. Художник Джеймс Тіссо. 1875 р.

У середині XIX ст. в жіночій моді, законодавцем якої була Франція, утвердився стиль Другої імперії. У вжиток увійшов кринолін — куполоподібна спідниця з безліччю нижніх спідниць або сталевих обручів.

Наприкінці XIX ст. з появою нових транспортних засобів (трамвай, велосипед, автомобіль), поширенням масового спорту, а особливо залучення жінок до виробництва, державного управління, сфери послуг жіночий одяг спростився. Серед жінок з’явилися службові працівниці, лікарки, вчительки тощо. У побут увійшли спідниця з блузою, костюм, що складався зі спідниці й жакета, пальто. Особливий вплив на зміну ролі жінки справили два винаходи: телефон і друкарська машинка. Телефоністками й друкарками в той час працювали, як правило, тільки жінки.

Проте на більшість людей зміни моди мали опосередкований вплив. Прості люди носили те, що було традиційним, не заважало працювати та могли дозволити собі згідно з доходами. Попри це народний костюм витіснявся загальноєвропейським міським типом, хоча багато деталей зберігалися (зокрема, орнамент, прикраси).

• Чому масова культура виникла наприкінці XIX ст.?

4. ЗАРОДЖЕННЯ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ. До кінця XIX ст. більшість жителів країн Європи та США були освіченими. Завдяки успіхам індустріальної революції зріс життєвий рівень населення. Через зменшення робочого дня в городян з’явився вільний час. Усе це створило передумови того, щоб споживачами літератури та мистецтва стали великі маси простих людей, а не лише незначна частка освіченої еліти. Виникло нове історичне явище — масова культура.

Масова культура — культура масового суспільства, що сформувалося в процесі індустріалізації та урбанізації. Головною її особливістю є те, що вона не створює нових цінностей, а використовує елементи елітарної або народної культур, пристосовуючи їх до якомога ширшого використання, щоб отримати комерційну вигоду. До масової культури належать лише ті елементи культури, які транслюють завдяки масмедіа, або каналам масової комунікації, — це радіо, телебачення, кіно, преса.

У 1790 р. у Великій Британії було видано 370 найменувань книг, а в 1900 р. — уже 6 тис.

У середині XIX ст. Британський музей, де були зібрані шедеври світового мистецтва, у вихідні дні відвідувало понад 30 тис. осіб.

Поряд із книгами, які були розраховані на вишуканих читачів, з’явилися твори, орієнтовані на смаки й потреби звичайної освіченої людини. У XIX ст. утвердилися такі літературні жанри, як пригодницький і детективний романи. Класичними пригодницькими романами стали твори американця Фенімора Купера, англійця Томаса Майна Ріда, шотландця Роберта Льюїса Стівенсона, французів Луї Жаколіо, Ежена Сю, Гюстава Емара і Луї Буссенара. Американський письменник Едгар По в 1841 р. створив перше детективне оповідання «Убивство на вулиці Морг».

У 1887 р. англієць Артур Конан Дойл надрукував перше оповідання, героєм якого став Шерлок Холмс.

Артур Конан Дойл. 1914 р.

Наприкінці XIX ст. з’явився вид мистецтва, який незабаром став наймасовішим. 28 грудня 1895 р. у «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі брати Люм’єр уперше продемонстрували сінематограф — апарат, який показував рухомі фотографії. Першим глядачі побачили фільм «Прибуття потяга...». За кілька тижнів такі апарати й фільми Люм’єри вже демонстрували в Римі, Відні, Берліні, Лондоні, Санкт-Петербурзі, Москві та інших містах, а незабаром у США, Індії, Австралії, Єгипті. Так виникло кіно.

Брати Люм'єр

Масова культура стала вагомим чинником формування громадської свідомості. Стаття в газеті або журналі, книга, спектакль, кінофільм іноді перетворювалися на визначну подію в суспільстві.

Із появою масової культури письменники, художники, артисти, журналісти ставали більш незалежними від смаків і грошей заможних людей, оскільки їхня праця добре оплачувалася. Натомість значно знизилися й вимоги до якості творів.

5. БОРОТЬБА ЗА ЕМАНСИПАЦІЮ ЖІНОК. Із часів Французької революції кінця XVIII ст. в Європі розгорнулася боротьба жінок за емансипацію. Сам термін «емансипація» з’явився в епоху Липневої революції 1830 р. у Франції. Проте до 70-х рр. XIX ст. жінки залишалися залежними від чоловіка в сім’ї та не мали з ними рівних майнових прав. Боротьба жінок за емансипацію відбувалася в трьох сферах: освіти, права та політичної діяльності.

У 1882 р. заміжні жінки у Великій Британії здобули право розпоряджатися своєю власністю, а в 1886 р. — право залишити в себе дітей у разі розлучення. У цій країні з’явилася перша спілка для заохочення жіночої промислової праці. Проте боротьба за політичні права не мала таких успіхів. Жінок, які боролися за отримання виборчих прав, називали суфражистками. Найбільш потужним цей рух був у Великій Британії. Схожі рухи існували в США, Франції, Австро-Угорщині.

Суфражистки проводили галасливі акції та привертали до себе увагу незвичною поведінкою — носили чоловічий одяг, курили сигари тощо. Вони організовували мітинги й демонстрації протесту, приковували себе до огорож палаців, били скло в державних установах. Їх часто заарештовували. Ставлення до суфражисток у суспільстві було різним.

Боротьба жінок за свої права дала певні результати. Уперше у світі право голосувати на виборах здобули в 1893 р. жінки Нової Зеландії. У 1906 р. перші жінки-депутати були обрані до парламенту Фінляндії. У Великій Британії право голосу жінки здобули в 1918 р. У перші десятиліття XX ст. виборче право вибороли також жінки Данії, Австралії, США, Німеччини й деяких інших країн.

Здобуття жінками політичних прав не зупинило боротьбу жінок за рівноправ’я в усіх сферах життя. І в наш час її продовжують представниці різноманітних феміністичних рухів.

Фемінізм (франц. feminisme, від латин. femina — жінка) — у широкому розумінні: прагнення рівноправності жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства; у вузькому розумінні: жіночий рух, метою якого є усунення дискримінації жінок і зрівняння їх у правах із чоловіками. Кінцевою метою руху є подолання сексизму й тендерних стереотипів.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Визнаною лідеркою суфражисток була вдова адвоката з Манчестера Еммелін Панкгерст. Незмінними помічницями діячки були її доньки. У 1903 р. Е. Панкгерст заснувала Жіночий соціально-політичний союз. Її багато разів заарештовували, а в 1913 р. посадили до в'язниці. Вона домагалася зустрічей із впливовими політиками, виборюючи права жінок. Із початку Першої світової війни Е. Панкгерст закликала жінок Великої Британії замінити чоловіків на підприємствах.

Учасниці руху за права жінок Енні Кінні та Крістабель Панкгерст (дочка Е. Панкгерст) із плакатом «Право голосу жінкам». 1912 р.

НА ПІДСТАВІ ФАКТІВ, РОЗГЛЯНУТИХ У ПАРАГРАФІ, СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Процес модернізації змінював життя людини. Зростали промислові міста, кількість міського населення.

• Науково-технічна революція сприяла появі винаходів, які змінювали життя людини. Нові види транспорту, засобів зв'язку, промислове виробництво продуктів харчування й одягу, досягнення в житловому будівництві зробили життя більш зручним, заощаджували час, полегшували хатню працю, створювали нові професії для жінок.

• Змінилася роль культури — вона стала масовою, зріс її вплив на життя людей.

• На кінець XIX — початок XX ст. припало розгортання потужного руху жінок за емансипацію. Вони змогли досягти політичного рівноправ'я з чоловіками.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Навчаємось у грі

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Аукціон».

Правила гри. На аукціоні можна «придбати» бали за свої знання за розглянутим матеріалом. Для цього учні та учениці мають навести правильні розгорнуті характеристики вивчених подій і явищ (три-чотири речення). Одна правильна характеристика дає 1 бал. Характеристики не можна повторювати.

Відповідаємо на запитання

2. Якими явищами в економіці супроводжувалася НТР XIX ст.? 3. Як НТР вплинула на соціальну структуру країн Європи та Північної Америки? 4. Опишіть наслідки процесу урбанізації в XIX ст. 5. Чим були зумовлені зміни в одязі людей на початку XX ст.? 6. Що таке масова культура? Що зумовило її появу? Сформулюйте перелік особливостей, які вирізняють масову культуру. 7. Назвіть приклади прояву масової культури в тогочасному суспільстві та визначте її вплив на події. 8. Охарактеризуйте рух жінок за емансипацію в другій половині XIX ст. Яких успіхів було досягнуто в боротьбі за емансипацію жінок наприкінці XIX — на початку XX ст.?

Виконуємо завдання

9. Робота в малих групах. Знайдіть у мережі Інтернет фотографії міст Європи та Північної Америки на межі XIX—XX ст. та визначте їхні характерні риси. Підготуйте презентацію. 10. Напишіть есе за темою «Основні суперечності НТР у XIX ст. та її вплив на розвиток суспільства».

Розвиваємо творчі здібності

11. Як ви вважаєте, чи правильний висновок зробив французький письменник Жан де Кревкер, так характеризуючи еміграцію європейців до Америки: «Багаті залишаються в Європі, їдуть лише люди середнього достатку й бідняки». 12. Робота в парах. Обговоріть і прокоментуйте вислів Чарльза Еліота: «Електрика — джерело світла та енергії, яке поглинає час і простір, несе людську мову через моря й землі. Це величний слуга людини, хоча ще не відомий». 13. Колективне обговорення. Поява масової культури — це позитивне чи негативне явище? 14. Колективне обговорення. Чи актуальні на сьогодні ідеї фемінізму? Поясніть чому.