Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 10. Австрійська та Російська імперії

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111412

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що ви знаєте про реформи Марії-Терезії та Йосифа II в імперії Габсбургів?
2. Назвіть українські землі, що входили до складу імперії Габсбургів наприкінці XVIII ст.
3. Яким був державний устрій Російської імперії наприкінці XVIII ст.?
4. Порівняйте роль Австрії та Росії в міжнародних відносинах у Європі в 1789-1815 рр.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості політичного й соціально-економічного розвитку Австрійської та Російської імперій;
якими були тогочасні національні рухи слов'янських народів Австрійської імперії;
яку зовнішню політику проводила Російська імперія в цей період.

1. Особливості розвитку Австрійської імперії

За державним устроєм Австрійська імперія залишалася абсолютною монархією. Нею правила династія Габсбургів. Імператор призначав склад уряду й канцлера, що був його керівником. За правління Франца І та Фердинанда І визначальну роль в імперії відігравав спочатку міністр закордонних справ, а пізніше — глава уряду Клеменс фон Меттерніх.

Австрійську імперію називали «клаптиковою монархією», оскільки вона складалася з територій із багатонаціональним населенням. Суперечності між народами, які перебували у складі імперії, влада використовувала для контролю над ними.

Клеменс фон Меттерніх. Художник Томас Лоуренс. Близько 1820-1825 рр.

Австрійська частина імперії в цей період була аграрною. Австрійське селянство могло вільно про давати й закладати свої землі. Панщину часто замінювали грошовою виплатою.

Індустріальна революція в Австрійській імперії розпочалася в 30-40-х рр. XIX ст. в її найрозвиненіших провінціях — Нижній Австрії та Чехії. На початку 30-х рр. в Австрії працювало 11 парових машин, а в середині XIX ст. — уже 900. Будівництво залізниць в імперії розпочалося в 1828 р., і невдовзі їхня протяжність сягнула 1357 км.

2. Передберезневий період. Початок національних рухів слов’янських народів Австрійської імперії

• Працюємо разом. Метод «Коло ідей». У чому полягав основний зміст передберезневого періоду?

Липнева революція у Франції активізувала суспільне життя в Австрійській імперії. Час від 1830 р. до революції 1848-1849 рр. дослідники називають передберезневим періодом (революція розпочалася в країні в березні).

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ станом на 1848 р.

Народи	Кількість, млн осіб
Слов'янські народи	18
Австрійські німці	7
Італійці	5
Угорці	5
Румуни	2
Разом	37

Представники різних верств населення, за винятком владної верхівки, дедалі частіше висловлювали думки про доцільність здійснення в державі перетворень і реформування її устрою. Вони виступали за встановлення обмеженої монархії, скликання представницького органу влади із законодавчими функціями для прийняття Конституції, запровадження основних громадянських і політичних свобод.

У період наполеонівських війн у Європі поширилися уявлення про те, що кожна нація має право на самовизначення. Проте влада на це не погоджувалася. Кінець XVІІI ст. став часом зародження в імперії різноманітних національних рухів. Велику роль у цьому процесі відігравали слов’янські просвітителі, яких називали «будителями». Свою назву «будителі» дістали за заклики «прокинутися від багаторічного сну» і згадати про своє давнє коріння. Першими на цей шлях стали представники чеського відродження.

Словник

«Будителі» — узагальнена назва представників національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов'янських народів кінця XVIII — початку XIX ст., рух національно свідомої інтелігенції на чеських, словацьких, хорватських, словенських, болгарських, українських землях.

Чеський вчений Йозеф Добровський створив перші праці з історії мови та культури чехів, Йозеф Юнгман — підручник чеської літератури та чесько-німецький словник. Видатними діячами словацького відродження стали Ян Коллар, автор збірок словацьких народних пісень, і Людовіт Штур, який започаткував формування словацької літературної мови. Вагомими були здобутки «будителів» західних українців, що перебували під владою Габсбургів.

Меморіальна дошка на честь Йозефа Добровського в місті Маріанські Лазні (Чехія).

3. Особливості політичного й соціально-економічного життя Російської імперії

• Працюємо в парах. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до особливостей політичного й соціально-економічного розвитку Російської імперії.

У цей період Російська імперія стала найбільшою за площею державою світу, що простягалася на величезних просторах Східної Європи, Північної Азії та частини Північної Америки (Аляска). Кількість населення імперії збільшилася переважно завдяки приєднанню нових територій — Фінляндії, Польщі, Бессарабії, Північного Казахстану.

За складом населення Російська імперія була багатонаціональною державою, її народи сповідували всі світові релігії. Однак статус державної релігії мало лише православне християнство.

Російське суспільство поділялося на привілейовані (дворянство, духовенство, купецтво, козацтво) і непривілейовані стани (селянство і міщанство). Найчисленнішим було селянство, що налічувало понад 30 млн осіб. Із них близько 20 млн становило кріпосне селянство.

Політичний устрій Російської імперії ґрунтувався на самодержавстві. Більшість дослідників вважають його формою абсолютної монархії. Російський імператор мав необмежену владу. Конституції та парламентських установ у країні не було. Імперією в цей період правили Олександр І та Микола І. Олександр І спочатку підтримував ідеї перетворення Росії на конституційну монархію. Однак після розгрому Наполеона він вирішив, що самодержавство об’єднало народ для боротьби із Францією, і тому бажав його зберегти.

Словник

Самодержавство — назва та зміст державного ладу, форми абсолютної монархії Московської держави (Російської імперії) із другої половини XV ст. і до лютого 1917 р.

Правління Миколи І розпочалося жорстоким придушенням виступу російських дворян та офіцерів, налаштованих проти самодержавства. Микола І не підтримував ідей будь-яких змін в управлінні імперією та намагався посилити владу чиновників і поліційних органів.

Працюємо із джерелом

Із доповідної записки «Накреслення головних початків» С. Уварова для російського імператора Миколи І (1833 р.)

rnk.com.ua/114611

Однією з головних проблем в імперії в цей час стало кріпосне право. Влада не наважувалася на рішучі зміни, оскільки спиралася на дворян — основних власників кріпосних. Національна політика імперії була спрямована на національно-культурну асиміляцію неросійських народів і їхнє зросійщення.

Індустріальна революція розпочалася в Російській імперії на межі 30-40-х рр. XIX ст. і розгорталася дуже повільно. Їй заважала відсутність ринків вільнонайманої робочої сили та збуту продукції в умовах кріпацтва. Перші фабрично-заводські підприємства виникли в текстильній і гірничодобувній галузях промисловості. Російська імперія залишалася аграрною країною. Її зовнішня торгівля була спрямована на вивезення сировини (зерно, льон, деревина, залізо) до Західної Європи та завезення промислового обладнання, предметів розкоші й товарів із колоній (чай, кава, прянощі).

Зверніть увагу

Досліджуючи явище російського самодержавства як форми державного правління, український вчений XX ст. Микола Палієнко зазначав, що воно «означає не абсолютизм, необмежену владу, а ідею верховенства й повноту прав непохідної від когось влади монарха». На його думку, імператор був уособленням «усіх верховних повноважень державної влади, а владні повноваження інших її представників виступали як прояв його волі».

4. Суспільні рухи в Російській імперії у 20-40-х рр. XIX ст.

• Працюємо в малих групах. Метод «Два кола». Порівняйте, чого і якими засобами прагнули досягти представники різних напрямів суспільного руху тогочасної Російської імперії.

Відмова Олександра І реформувати Російську імперію розчарувала прибічників цього шляху. Відтоді в Росії виникло протистояння між владою та людьми, які прагнули оновлення суспільно-політичного життя країни. Пізніше їх почали називати декабристами.

Словник

Декабристи — учасники таємних антиурядових товариств у Російській імперії, що готували державний переворот, спрямований проти самодержавства та кріпосного права. Повстання відбулося в грудні (російською мовою — «декабрь») 1825 р.

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ в XIX ст.

• Простежте за картою, як змінилися кордони Російської імперії впродовж XIX ст.

Покарання селянина батогом у присутності поліціянтів. Художник Хрістіан Гейслер. 1803 р.

Товариства декабристів вдалися до змови й підготували військовий переворот з метою зміни влади. 14 грудня 1825 р., після смерті Олександра І, вони вивели кілька гвардійських полків на Сенатську площу в Санкт-Петербурзі, щоб зірвати присягу новому імператору Миколі І, але зазнали невдачі. 29 грудня 1825 р. декабристи підняли на українських землях повстання Чернігівського полку. Цей виступ влада теж придушила.

У 30-40-х рр. XIX ст. в Російській імперії виникли декілька напрямів суспільного руху, що пропонували відмінні шляхи її розвитку.

Урядовий табір представляли консерватори. Оскільки вони виступали за збереження самодержавного устрою Російської імперії в незмінному вигляді, їх називали «охоронцями». Ідеологічною базою прибічників урядового табору стала «теорія офіційної народності».

В опозиції до урядового табору перебували ліберали, які виступали за реформування російської дійсності мирним шляхом. Вони поділялися на слов’янофілів (слов’янолюбів) і західників. Слов’янофіли вбачали можливість уникнути західного шляху в селянській громаді, православ’ї та морально-релігійних якостях російського народу. Їхнім політичним ідеалом було самодержавство допетровських часів. Вони виступали за негайну ліквідацію кріпосного права шляхом реформ.

Словник

Слов’янофіли — представники напряму російської суспільної думки 30-60-х рр. XIX ст., об’єднані навколо ідеї самобутності слов’янства й передусім російського народу.

Західники — представники напряму російської суспільної думки 40-50-х рр. XIX ст., об’єднані навколо ідеї розвитку Росії шляхом європейської цивілізації.

Головною метою Росії, на думку західників, було приєднання до європейського Заходу. При цьому вирішальне значення вони надавали не вірі, а розуму й на противагу селянській громаді висували вільну особистість. Політичним ідеалом західників була конституційна монархія західноєвропейського зразка. Як і слов’янофіли, вони виступали за ліквідацію кріпосного права.

До російської опозиції належали також радикали-соціалісти. Не поділяючи надій на реформування Росії владою, вони вважали, що лише завдяки революції будуть ліквідовані самодержавство та кріпосне право. Після цього вони прагнули створити нове соціалістичне суспільство.

Наслідком політики асиміляції та зросійщення стала поява в Російській імперії національно-визвольних рухів серед пригноблених народів. Їх об’єднувала боротьба за національне звільнення від імперської влади.

Одним із проявів національно-визвольної боротьби підвладних Російській імперії народів стало Польське (Листопадове) повстання 1830-1831 рр. Метою повстанців стало відновлення польської державності. Проте повстання зазнало поразки.

Польські повстанці 1831 р. Літографія Леона Зенковича. 1841 р.

5. Зовнішня політика Російської імперії

• Працюємо в малих групах. Метод «Найкращий варіант». Якими термінами, на вашу думку, доцільно визначити зовнішню політику Російської імперії цього періоду? Чому?

Основними цілями зовнішньої політики Російської імперії були територіальне розширення, зміцнення та визнання кордонів, а також посилення впливу у світі.

Для реалізації своїх інтересів на південному напрямку Російська імперія провела декілька успішних війн. За підсумками російсько-перської війни (1826-1828 рр.) вона захопила Еріванський і Нахічеванський ханати, підтвердила своє право мати військовий флот у Каспійському морі та отримала значну контрибуцію. Унаслідок російсько-турецької війни (1828-1829 рр.) Росія загарбала території в гирлі Дунаю та на східному березі Чорного моря, домоглася відкриття для російських суден чорноморських проток, визнання автономії Греції, Сербії, Молдавського князівства та Волощини турецьким урядом та отримала контрибуцію.

Україна і світ

Керівник національно-визвольної боротьби народів Північного Кавказу Шаміль під час Кавказької війни був узятий у полон на почесних умовах. Із дозволу російської влади в 60-х рр. XIX ст. він жив у Києві. Шаміль так висловлював своє захоплення містом: «Київ я вважаю одним із найкращих міст, які мені доводилося бачити в Російській імперії, як за добрим кліматом, так і за гарним гористим розташуванням, що нагадує мені батьківщину... Молю Бога, аби воно послужило ліками для мого сімейства та стало виконанням мого душевного бажання».

Київські студенти й ті, хто підтримував український національний рух, намагалися висловити свою підтримку лідеру боротьби народів Північного Кавказу. Так, коли карета Шаміля їхала вулицями Києва, до неї кидали зошити з переписаною від руки поемою Т. Шевченка «Кавказ».

Штурм укріплень Гунібу (Дагестан) у 1859 р. Художник Теодор Горшельт. 1867 р.

У 1817-1864 рр. Росія вела Кавказьку війну — воєнні дії проти гірських народів Північного Кавказу та Північно-Кавказького імамату. За результатами війни Росія приєднала території Північно-Західного Кавказу, гірського Дагестану й Чечні.

Події Липневої революції 1830 р. у Франції та революції в Бельгії Російська імперія не схвалювала. Імператор Микола І засуджував революційні події 1848-1849 рр. у Європі, російські війська навіть узяли участь у придушенні революції в Угорщині. Це негативно вплинуло на міжнародний авторитет Росії. Європейська громадськість називала її «жандармом Європи», вкладаючи в це словосполучення негативне ставлення до дій держави. Відносини Росії з європейськими державами стали напруженими.

Словник

«Жандарм Європи» — термін, який застосовували в Європі у XIX ст. щодо Російської імперії за правління Миколи І.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

спільне й відмінне в політичному та соціально-економічному розвитку Австрійської і Російської імперій;
здобутки національних рухів слов'янських народів Австрії;
відмінності в баченні майбутнього Росії основними ідейними напрямами суспільного життя 30-40-х рр. XIX ст.;
характер зовнішньої політики Російської імперії.

Працюємо з хронологією

1825 р.	виступ декабристів у Російській імперії
1830-1831 рр.	Польське (Листопадове) національно-визвольне повстання
1830-1849 рр.	передберезневий період в Австрійській імперії.
30-ті - 40-ві рр. XIX ст.	початок індустріальної революції в Австрійській і Російській імперіях.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один із них ставить запитання за темою параграфа, яке передбачає коротку відповідь, інший відповідає словом, словосполученням або коротким реченням, після чого може поставити своє запитання. На початку гри слід домовитися, скільки запитань без правильної відповіді означатиме поразку.

2. Чим політичне й соціально-економічне життя Австрійської імперії відрізнялося від розвитку інших європейських країн цього періоду?

3. Що таке передберезневий період? Яке місце він посідає в історії Австрії?

4. Про які зміни в розвитку слов’янських народів Австрійської імперії свідчили процеси національного відродження?

5. Які особливості політичного й соціально-економічного розвитку Російської імперії, на вашу думку, є найважливішими й чому?

Застосовуємо і аналізуємо

6. Покажіть на карті атласу території Австрійської та Російської імперій у XIX ст. і їхні столиці.

7. Виконайте завдання з хронології. 1) Скільки років від початку передберезневого періоду в Австрійській імперії минуло на поточний рік? 2) Через скільки років від початку Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання утворилося Кирило-Мефодіївське братство на українських землях?

8. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Розвиток Австрійської та Російської імперій». Питання для порівняння визначте самостійно.

9. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». За твердженнями сучасників, коли К. фон Меттерніху передали французьку газету, де писали про бажаність запровадження Конституції в Австрійській імперії, як у Франції, він сказав: «Жалюгідні порадники, той, хто бажає дати Австрії Конституцію, має спочатку створити австрійський народ». Висловіть припущення, що мав на увазі діяч.

Оцінюємо і створюємо

10. За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання або виступом декабристів у Російській імперії. Напишіть лист від особи його учасника до друга або подруги в іншій країні про те, свідками чого ви стали в період цих подій.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Шість капелюхів». Проаналізуйте та оцініть розвиток Австрійської або Російської імперій у XIX ст.

12. За додатковими джерелами виконайте завдання (на вибір). 1) Підготуйте повідомлення за темою «Російська експансія на Кавказ». 2) Складіть історичний портрет Олександра І, Миколи І або Клеменса фон Меттерніха (на вибір).