Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

ПЕРША ІМПЕРІЯ У ФРАНЦІЇ

Наполеон у битві під Аустерліцом. Художник Франсуа Жерар. 1810 р.

РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 РР. У ЄВРОПІ

Символічне спалення трону Луї Філіппа І на площі Бастилії. На троні було написано: «Народ Парижа всій Європі: Свобода, Рівність, Братерство. 24 лютого 1848 року».

Шановне учнівство!

Чи хотіли б ви стати свідками подій, що відбулися задовго до вашого народження? Цей підручник перенесе вас у часі в минуле. Ви побачите важливі світові події від Французької революції кінця XVIII ст. до початку XX ст., коли світ переживав бурхливу індустріалізацію, зростання імперського суперництва та великі конфлікти, що наближали людство до Першої світової війни.

Для зручності матеріал у підручнику згруповано за трьома розділами. Кожен розділ складається з параграфів, що охоплюють різні теми. Для того щоб краще уявити події, у текст додано назви і дати, поняття і терміни, імена історичних осіб. Читаючи параграф, намагайтеся запам’ятати їх.

На початку параграфа ви знайдете запитання на повторення та стислий виклад нової навчальної теми. Це допоможе пригадати вже відомий матеріал і підготуватися до роботи. Важливе значення для розуміння історичних подій мають наведені текстові й візуальні джерела: ілюстрації, уривки з документів, історичні карти, таблиці та схеми. А наприкінці параграфа наведено ключові дати та положення, над якими треба поміркувати. Щоб закріпити знання, виконайте запропоновані запитання і завдання. За необхідності звертайтеся до додаткових джерел.

До посібника створено інтерактивний електронний додаток, який містить тестові завдання до кожного параграфа та за розділами; інформаційні картки про основні події; історичні карти, схеми, тексти історичних джерел і цікаві додаткові відомості; завдання на узагальнення знань і практичні заняття за розділами; словник основних термінів і понять та хронологічну стрічку подій; плани-схеми та підказки до різних форм роботи; добірку методів, що розвивають критичне мислення та вміння працювати в команді.

Всесвітня демократична та соціальна республіка. Художник Фредерік Соррьє. 1848 р. На картині зображено європейські народи, що йдуть у світле майбутнє, залишаючи позаду зруйновані монархії.

§ 1. Повторення. Вступ

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111394

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке історія?
2. Чим різняться історія як наука та історія як навчальний предмет?
3. Що таке «історична періодизація» та «історичні джерела»?
4. Які періоди всесвітньої історії ви розглянули в попередні роки? Назвіть їхні хронологічні межі.
5. Назвіть події Ранньомодерної доби всесвітньої історії, які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.
6. Які основні зміни відбулися у розвитку людства в цей період?
7. Покажіть на карті атласу країни, з розвитком яких у Ранньомодерну добу ви ознайомилися минулого року.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

що таке Модерна доба, якими є її хронологічні межі та періодизація;
про джерела вивчення історії Модерної доби.

1. Модерна доба всесвітньої історії. Періодизація. Хронологічні межі

• Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон»*. Чи можна вважати Модерну добу відмінним від попереднього періодом всесвітньої історії? Чому?

Цього навчального року ви вивчатимете події Модерної доби, що відбувалися наприкінці XVIII — на початку XX ст. Вчені назвали цей період «довгим XIX століттям», оскільки тогочасні історичні процеси тривали значно більше, ніж 100 років.

Період кінця XVIII — початку XX ст. у всесвітній історії Модерної доби став часом значних змін, пов’язаних з розгортанням процесів соціально-економічної і політичної модернізації. Зокрема, у країнах Центральної, Західної Європи та Америки, які називають Заходом, унаслідок індустріальної революції, що охопила їх у цей період, відбувався перехід від традиційного аграрного до індустріального суспільства.

* Тут і далі: опис методів інтерактивного навчання та розвитку критичного мислення подано в електрон йому додатку.

Словник

Модерна доба — період всесвітньої історії, хронологічні межі якої найчастіше визначають від кінця XVIII ст. до сьогодення. Цей період також називають сучасною історією.

«Довге XIX століття» — термін, який застосовують для визначення подій історії людства, що відбувалися в 1789-1914 рр. Його запровадив британський історик Ерік Гобсбаум.

Модернізація — оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду або переробка чогось відповідно до сучасних вимог.

Індустріальна революція — процес розвитку суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактур (використання ручної праці) до фабрик і заводів (використання машин і верстатів).

Індустріальне суспільство — стадія розвитку суспільства, за якої завершено створення розвиненої промисловості та відповідних соціальних і політичних структур.

Зверніть увагу

Суспільною модернізацією називають процес переходу суспільства до наступного рівня розвитку. Вона буває мирною (еволюційною) та проходить у вигляді реформ, і немирною (революційною), що супроводжується знищенням порядків, які заважають розвитку суспільства. Також суспільна модернізація може здійснюватися відповідно до вимог часу або з метою наздогнати інші країни й подолати відставання від них.

МІСЦЕ МОДЕРНОЇ ДОБИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

• Чи доцільним є поділ всесвітньої історії на періоди? Поясніть чому.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/113943

2. Національне відродження в Європі

• Працюємо в парах. Метод «Удвох». Чи погоджуєтеся ви з думкою, що національне відродження стало одним з важливих явищ цього періоду всесвітньої історії?

У «довгому XIX столітті» в Європі поширилися процеси формування націй. Їх започаткувала Французька революція кінця XVIII ст., яка проголосила націю джерелом вищої влади в країні. У результаті поширення цих ідей серед бездержавних народів тогочасної Європи розгорталися національно-визвольні рухи. Європейські мислителі XIX ст. почали використовувати щодо них термін «національне відродження». Вони вважали, що нації, які існували раніше й занепали за несприятливих умов, тепер прагнуть відродитися. Однак, на думку сучасних дослідників, насправді цей процес означав формування нових націй, які ставали важливими учасниками європейської історії.

Словник

Нація — об'єднання людей, яке усвідомлює свою ідентичність, має переважно спільну територію розселення, мову, культуру, політичну культуру тощо.

Національно-визвольний рух — суспільно-політичний рух із метою визволення своєї країни від іноземного панування.

Національне відродження — соціальні й політичні рухи в середовищі бездержавних народів, спрямовані на їхній національно-культурний розвиток і становлення націй.

Україна і світ

Термін «Відродження» (італійською мовою «Рісоржименто») з'явився в Італії для позначення національно-визвольного руху італійського народу проти іноземного панування і за об'єднання країни. Поступово термін «національне відродження» набув популярності в Європі, і його почали використовувати щодо процесів, пов'язаних зі становленням національної свідомості інших бездержавних народів континенту. Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. ці процеси охопили слов'янські народи, що перебували під владою Австрійської, Османської і Російської імперій.

Спільною для всіх слов'янських народів стала боротьба за створення або відновлення національної мови. За це боролися видатні представники своїх народів — чехи Йозеф Домбровський та Йозеф Юнгман, словак Ян Коллар, закарпатський русин Михайло Поп-Лучкай, наддніпрянські українці Іван Котляревський та Олексій Павловський. Виникали культурні товариства — «матиці». Вони визначали метою своєї діяльності збирання та дослідження національного фольклору, розвиток національної літератури, видання й поширення книжок національними мовами.

У другій половині XX ст. набув поширення підхід, запропонований чеським ученим Мірославом Грохом. Він поділив національне відродження слов’янських народів на три етапи:

фольклорно-етнографічний — прояв інтересу до історії, звичаїв та мови свого народу з боку інтелігенції;
культурницько-літературний — групи освічених людей визначаються зі своїми культурними й політичними вимогами та починають агітацію за їх поширення серед широких верств населення;
політичний — виникнення перших політичних партій та рухів, висування перших політичних програм, які розгортають боротьбу за право націй. За сприятливих умов й успіхів у боротьбі цей суспільний рух може сприяти виникненню національних держав.

Золота монета часів Першої і Другої імперій у Франції — зразок речових джерел Модерної доби.

3. Джерела історії Модерної доби

• Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що база історичних джерел для вивчення Модерної доби є тією самою, що і до попередніх періодів всесвітньої історії? Чому?

Ви вже знаєте про те, що минуле досліджують за історичними джерелами, які є носіями інформації про розвиток людства. Історичні джерела поділяють на такі типи:

речові — знаряддя праці, побутові речі, зброя, предмети ужиткового мистецтва, монети, печатки, прикраси, архітектурні споруди, технічні засоби та пристрої тощо;
писемні — літописи й хроніки, листи, документи, спогади сучасників і свідків подій тощо;
усні — перекази, казки, міфи, історичні пісні, легенди тощо.

Виділяють також зображувальні, мовні, топонімічні, традиційно-звичаєві джерела інформації.

У джерелах з історії Модерної доби відбулися зміни. Як і раніше, для дослідження залишилися важливими речові джерела — монети, предмети побуту, ювелірні вироби, зброя, архітектурні споруди та інші.

Особливого значення в цей час набули писемні пам’ятки. Велику кількість серед них становлять щоденники, листи, мемуари, автобіографії, які дають змогу дослідити приватне життя людей, зрозуміти їхні думки та почуття. Значне поширення в цей час дістала преса (газети, журнали). Із розвитком наукових знань зросла кількість наукових праць. Розширення діяльності державних органів влади й органів місцевого самоврядування сприяло появі численних документів: це листи правителів держав, парламентські акти, судові рішення, податкові реєстри, міські хартії, дипломатичні договори тощо. Вони надавали інформацію про політичні події, економічні процеси та структуру населення.

«Що про війну?». Художник Філіп Вільсон. 1881 р. Художник зобразив свого родича, який читає газету. У XIX—XX ст. для більшості людей преса була основним джерелом новин.

Значною є літературна спадщина, твори якої актуальні дотепер. Романи, поеми, п’єси відображають побут, звичаї, світогляд населення. Чимало інформації про традиції, вірування і звичаї людських спільнот у різних країнах у цей період можуть надати дослідження народних переказів, пісень, легенд тощо.

Із появою технічних засобів, звукозапису, кіно й фотографії поступово поширювалися пов’язані із цими технічними досягненнями способи фіксації історичних подій. З’явилися такі види джерел, як аудіо-, фото- та кінодокументи.

Варто нагадати, що для отримання достовірних уявлень про тогочасне життя людства необхідно поєднувати й порівнювати інформацію з різних історичних джерел.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

доцільність застосування поняття «довге XIX століття» до нового періоду розвитку людства;
необхідність знань про події початку Модерної доби у всесвітній історії для розуміння процесів, що відбувалися в цей період на українських землях.

Працюємо з хронологією

Кінець XVIII ст. — наші дні	Модерна доба
Кінець XVIII — початок XX ст.	«довге XIX століття»

Запитання і завдання

Пам'ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.
2. Як змінилися історичні джерела для дослідження Модерної доби?
3. У чому полягало національне відродження в тогочасній Європі?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу українські землі й держави, до складу яких вони входили на початку Модерної доби.
5. Проаналізуйте національне відродження в Європі як нове явище суспільного життя цієї доби.
6. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Обговоріть і складіть перелік порад, як краще організувати роботу з підручником на уроках і вдома.

Оцінюємо і створюємо

7. Підготуйте есе за темою «Чому саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію».
8. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою (на вибір): 1) Видатні дослідники Модерної доби. 2) Періодизація Модерної доби: підходи та рішення.