Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

§ 8. Іспанія та Священна Римська імперія

Тестові завдання

rnk.com.ua/109627

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Що таке Реконкіста?
  • 2. Як утворилося Іспанське королівство?
  • 3. Які території перебували у складі Іспанської колоніальної імперії на середину XV ст?
  • 4. Коли і як постала Священна Римська імперія?
  • 5. Назвіть особливості Священної Римської імперії наприкінці Середньовіччя.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

  • про розвиток Іспанії та Священної Римської імперії до кінця XVI ст.

1. Іспанія на межі XV—XVI ст.: зміни в економіці й суспільстві

• Які зміни відбулися в соціально-економічному розвитку Іспанії на межі XV—XVI ст?

У 1492 р. після завершення Реконкісти весь Піренейський півострів, крім Португалії, було об’єднано під владою іспанських королів.

Після завоювання Америки іспанські монархи отримали величезні багатства для здійснення своїх планів. Проте роль цих багатств в історії країни була неоднозначною. У XVI — першій половині XVII ст. іспанські завойовники вивезли з Америки, імовірно, понад 180 тис. т золота і понад 16 тис. т срібла. Через наплив «дешевого» золота та срібла в той час, коли Іспанія вела війни, її населення найбільше серед усіх європейських країн постраждало від «революції цін».

Іспанський король Фернандо та королева Ізабелль були ревними католиками, прагнули викорінити будь-яку єресь і домогтися релігійної єдності у своїх володіннях.

Першого удару зазнали євреї (юдеї). Королівським указом 1492 р. від них вимагали або змінити віру, або залишити країну. Згодом гонінь зазнали навіть ті євреї, що прийняли християнство. Пізніше почалися утиски арабів (мусульман). Так само постраждали й араби, які перейшли до християнства (в Іспанії їх називали морисками). Їм забороняли мати арабські імена, розмовляти рідною мовою, дотримуватися своїх звичаїв. Через деякий час морисків узагалі виселили з Іспанського королівства.

Вигнання євреїв та арабів завдало значної шкоди господарству країни. Раніше родючі поля й багаті міста півдня Іспанії поступово занепадали.

Вигнання євреїв з Іспанії в 1492 р. Художник Еміліо Сала. 1889 р.

2. Іспанський король Карлос I — імператор Священної Римської імперії Карл V

• Із якими труднощами в розвитку держави зіткнувся Карл V і як їх вирішував?

Спадкоємицею іспанського престолу стала старша дочка Фернандо та Ізабелль — Хуана, одружена із сином правителя Священної Римської імперії Максиміліана І Габсбурга. У цьому шлюбі народився їхній син Карлос І, який з 1517 р. особисто управляв Іспанським королівством. У 1519 р. його обрали імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карл V.

Україна і світ

У Ранньомодерну добу для ведення війн європейські правителі широко використовували найманих воїнів. Таке явище було звичним під час боротьби з османською експансією Іспанського королівства та Священної Римської імперії. На службу в армію, зокрема, наймали загони запорозьких козаків з українських земель. Про це збереглися згадки в історичних джерелах.

Карл V продовжив політику «імперських реформ». Суттєвих змін зазнало й політичне життя держави. Рейхстаг («імперські збори») як орган законодавчої влади і центр формування державної політики тепер скликали час від часу. Стійкості влади сприяло залучення до управління імперією представників основних суспільних верств населення. В імперії з’явився єдиний законодавчий кодекс. У ньому було проголошено принцип «земського миру», що заборонив застосування збройної сили для розв’язання внутрішніх конфліктів.

Зверніть увагу

Із 1512 р. була поширена офіційна назва держави в Західній і Центральній Європі — Священна Римська імперія німецької нації. Офіційними мовами в ній визнавали латинську, німецьку, італійську, чеську, угорську і польську. Кількість населення у XVI ст. становила 40 млн осіб. Резиденцією імператора було місто Відень, місцем засідань рейхстагу — Регенсбург, імперського суду — Вецлер.

ПРАВЛІННЯ ІМПЕРАТОРА СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ КАРЛА V

Працюємо в парах. Висловіть припущення, якими могли бути результати зовнішньої політики Карла V для Європи та Священної Римської імперії.

У зовнішньополітичній діяльності Священна Римська імперія за правління Карла V мала серйозних противників. Франція, опинившись в оточенні володінь Карла V, не бажала мати такого могутнього сусіда. За владу над Європою відчайдушно боролася й Османська імперія. Також протистояв імператору рух Реформації, поширення якої припало на початок його правління. У боротьбі з ними минуло правління Карла V. Найгучнішою його перемогою стала оборона Відня 1529 р. від османської армії.

Облога Відня 1529 р. Художник Пітер Снаєрс. XVII ст.

• Яке враження справляє ця картина?

План Карла V щодо відродження Священної Римської імперії як світової християнської монархії зазнав невдачі. Опір національних рухів і поширення Реформації виключали можливість утримати владу на величезних територіях із народами, різними за культурою і віросповіданням.

Після поразки від німецьких князів — прибічників Реформації в 1555 р. Карл V зрікся влади. Австрійські володіння, Чеське королівство та частину Угорського королівства разом із короною Священної Римської імперії він передав брату Фердинанду І, а Іспанію, Нідерланди, володіння в Італії та іспанські колонії в Новому Світі — сину Феліпе II.

3. Повстання комунерос в Іспанії

Який вплив, на вашу думку, мало повстання комунерос на ситуацію, що склалася в Іспанському королівстві?

Незабаром після обрання Карлоса І імператором Священної Римської імперії в кастильських містах Іспанії виникло невдоволення. Шляхом погроз король примусив кастильські кортеси надати йому необхідні для його політики гроші, а потім залишив королівство. Замість нього правити Іспанією мав намісник, фламандець кардинал Адріан Утрехтський. Міста, або комуни (іспанською — «комунерос»), виступали проти намірів Карлоса І використати кошти іспанської скарбниці на сторонні потреби та призначити на важливі державні й церковні посади фламандців, тобто іноземців.

Словник

Кортеси — станово-представницькі збори в Іспанському королівстві, що мали право затверджувати податки.

У червні 1520 р. в місті Толедо розпочалося повстання комунерос під гаслом захисту вольностей міст і кортесів. До жителів міста приєдналися дрібна шляхта й великі землевласники (гранди), які сподівалися на відновлення своїх привілеїв та ослаблення влади короля.

Історичний центр Толедо. Сучасний вигляд.

Повсталі утворили «Святу хунту спільнот Кастилії», до якої приєдналися майже всі міста Кастилії. Вона висунула Карлосу І такі вимоги: 1) постійно жити в Іспанії; 2) звільнити іноземців із вищих державних посад; 3) заборонити вивезення золота й срібла з країни; 4) регулярно (раз на три роки) скликати кортеси; 5) призначити податки для шляхти; 6) повернути до скарбниці вивезені багатства королеви Ізабелль.

Працюємо із джерелом

Іспанський хроніст, священник Педро Сьєса де Леон про Карлоса І (1533 р.)

...Імператор витратив... більше срібла і золота, ніж було у правителів Іспанії з короля Дона Родріго до нього... Якби він не вів війн і місцем його перебування була Іспанія, то дійсно, з його рентами й тим, що надійшло з Індії, уся Іспанія була б переповнена скарбами, як то було в Перу за часів його правителів... [7]

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та висловіть припущення, до яких наслідків мала призвести політика Карлоса І.

Останні вимоги відвернули від повстання грандів і більшість гідальго. Через це спалахнула боротьба між містами та шляхтою. Від «Святої хунти» відокремилася частина міст та утворила окрему «Хунту загонів». Вона заявила, що «віднині війну проти грандів, кабальерос (шляхти) та інших ворогів королівства, проти їхнього майна й палаців треба вести вогнем, мечем і руйнуванням».

Битва біля Вільялара. Художник Мануель Піколо Лопес. XIX ст.

Вирішальна битва відбулася у квітні 1521 р. біля Вільялара. Повстання придушили, а його лідерів захопили в полон і стратили. Після цього лише одне місто — Толедо — продовжило боротьбу, тримаючи шестимісячну облогу. Проте в 1522 р. й воно впало. Карлос І помилував усіх учасників повстання, але обмежив вольності міст і кортесів (вони втратили право приймати закони).

4. Розвиток Іспанського королівства в другій половині XVI ст.

• Які заходи внутрішньої та зовнішньої політики Феліпе II призвели до господарського, а потім воєнного і політичного занепаду Іспанії?

Від середини XVI ст. розпочався період економічного занепаду Іспанії. У цей час її правителем став Феліпе II. Столицю він переніс у раніше невелике місто Мадрид у центрі країни. Феліпе II вважав, що управляти державою необхідно за допомогою детальних розпоряджень і покарань за їх невиконання. Щоб піддані швидше дізнавалися про накази, король розпочав активне будівництво доріг, організував поштову службу. Багато уваги він приділяв армії, яка в той час була наймогутнішою в Європі.

У 1568 р. через утиски влади й католицької церкви почалися повстання маврів (так в Іспанії називали арабів-мусульман). Його змогли придушити лише через два роки. Намагаючись не допустити повторення, з Гранади в інші частини країни виселили близько 400 тис. маврів. Це призвело до повного економічного занепаду та розорення колись багатого півдня Іспанії.

Феліпе II був ревним католиком і вважав своїм обов’язком захищати католицький світ, не шкодуючи коштів. Коли європейські країни охопила Реформація, він розпочав запеклу боротьбу проти неї. Саме завдяки його підтримці значних масштабів набула діяльність інквізиції. Феліпе II надавав усебічну підтримку Папі Римському та забезпечував недоторканність володінь католицької церкви на території своєї держави. Проте його спроби подолати противників католицизму в Нідерландах, підтримати французьких католиків і боротьба з Англією зазнали невдач. Крім того, Іспанія втратила велику частину джерел своїх ресурсів.

ІСПАНІЯ в XVI — першій половині XVII ст.

Карл V (Карлос І) у кріслі. Художник Тиціан Вечелліо 1548 р.

Феліпе II. Художник Тиціан Вечелліо. 1551 р.

У політиці Феліпе II були й події, які можна записати до його здобутків. У 1571 р. у битві біля мису Лепанто Феліпе II у союзі з Венецією розгромив османський флот і перешкодив цим просуванню Османської імперії в Європу.

У 1581 р. Феліпе II приєднав до Іспанії Португалію з усіма її колоніальними володіннями. Унаслідок цього майже на 60 років об’єдналися дві найбільші тогочасні колоніальні імперії. Весь Піренейський півострів опинився під владою іспанського короля. Проте крім величі, це спричинило нові проблеми.

Битва біля Лепанто. Художник Лоріс а Кастро. 1683 р.

• Укажіть історичне значення цієї битви.

Політика Феліпе II з кінця XVI ст. виснажила державні ресурси та спричинила спочатку господарський, а потім воєнний і політичний занепад Іспанії.

5. Священна Римська імперія в другій половині XVI ст.

• Що було характерне для розвитку Священної Римської імперії в цей період?

У період правління Фердинанда І (1556—1564 рр.) становище у Священній Римській імперії дещо стабілізувалося. Він був одним з авторів Аугсбурзького релігійного миру (про нього ви дізнаєтеся пізніше) і прибічником католицизму та Реформації. Політичний курс імператора мав на меті зміцнити державу через союз із князями та покращити діяльність імперських установ. Через це деякі дослідники називають його засновником імперії Ранньомодерної доби.

Фердинанд І. Художник Ганс Боксбергер (Старший). XVI ст.

Син Фердинанда І Максиміліан II (1564—1576 рр.) продовжував політику батька, підтримуючи територіальний і релігійний порядок в імперії компромісами на основі законів.

Син і наступник Максиміліана II імператор Рудольф II (1576—1611 рр.) зростав при дворі свого дядька Феліпе II в Іспанії. Там йому прищепили різке несприйняття будь-якої критики католицизму. Правління Рудольфа II не було успішним. Його спроби зміцнити католицьку церкву спричинили опір населення. На початку XVII ст. Священну Римську імперію охопило повстання проти влади Рудольфа II, і він втратив престол.

Особисті регалії імператорів Священної Римської та Австрійської імперій у Скарбниці палацу Гофбург у Відні (Австрія).

Спочатку ці символи влади — куля з хрестом, корона і скіпетр — належали імператору Рудольфу II. Їх у 1602 р. виготовив у Празі Ян Вермеєр. Пізніше цією короною увінчували всіх імператорів Австрійської імперії до її розпаду в 1918 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

  • характерні ознаки розвитку Іспанського королівства та Священної Римської імперії в XVI ст.

Працюємо з хронологією

1520—1522 pp.

повстання комунерос в Іспанському королівстві.

1529 p.

облога Відня османською армією та її розгром.

1571 p.

поразка османського флоту в битві біля Лепанто.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один учень (учениця) ставить запитання, що передбачає коротку відповідь. Інший (інша) відповідає словом, словосполученням або коротким реченням, після чого може поставити своє запитання. На початку гри треба домовитися, скільки запитань без відповіді означатиме програш.

2. Який король правив Іспанією від 1517 р.?

  • А Фернандо І
  • Б Феліпе II
  • В Карлос І
  • Г Максиміліан І

3. Які зміни, що відбувалися в Іспанському королівстві на межі XV—XVI ст., стали важливими для його розвитку? Чому?

4. Що робило османську експансію небезпечною для Європи?

5. Чому Карлу V не вдалося встановити зверхність над Європою?

6. Як розвивалася Священна Римська імперія за Карла V?

7. Як ви розумієте вислів, що над Священною Римською імперією за часів Карла V «ніколи не заходить сонце»?

Застосовуємо і аналізуємо

8. Покажіть на карті території Іспанського королівства і Священної Римської імперії в XVI ст. та місця основних подій.

9. Виконайте хронологічні завдання. 1) Скільки років розділяє облогу Відня османською армією та її розгром у битві біля Лепанто? Що, на вашу думку, об’єднує ці дві історичні події? 2) Через скільки років після битви біля Лепанто було укладено Берестейську церковну унію? 3) У якому році відзначатимуть 500-річчя битви біля Лепанто? Чи варто, на вашу думку, урочисто святкувати цю дату? Поясніть чому.

Оцінюємо і створюємо

10. Уявіть себе свідком повстання комунерос в Іспанському королівстві. Напишіть листа другові, де опишіть ці події.

11. За додатковими джерелами дослідіть життя та діяльність Карлоса І (Карла V) або Феліпе II (на вибір). Підготуйте повідомлення.

12. Працюємо разом. Французький мислитель Вольтер одного разу висловився, що «державне утворення, яке називають Священна Римська імперія, не було ні священною, ні римською, ні імперією». Чи згодні ви з його думкою? Обґрунтуйте свою відповідь. Проведіть дебати.


buymeacoffee