Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

§ 18. Китай і Японія в XVI — на початку XVII ст.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109637

ПРИГАДАЙТЕ

1. Кого в Китаї називали Сином Неба?
2. Яких успіхів у розвитку науки й техніки досягли в середньовічному Китаї?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про розвиток Китаю та Японії в XVI — на початку XVII ст.;
як вплинуло на розвиток цих країн проникнення європейців.

1. Китай за часів занепаду династії Мін

• Якими були особливості розвитку Китаю в XVI — на початку XVII ст.?

Династія Мін правила в Китаї з 1368 р. У XVI ст. Китайська імперія охоплювала землі сучасних внутрішніх провінцій Китаю та частину Маньчжурії. Залежними від імперії територіями були В’єтнам, Корея і Тибет. Кількість населення Китаю налічувала 150 млн осіб.

Традиційно головну роль в економіці Китаю відігравало сільське господарство. Вирощували рис, а також нові сільськогосподарські культури: арахіс, батат, сорго, кукурудзу. Також у Китаї було налагоджене виробництво цукру з цукрової тростини.

Усі землі в імперії Мін поділяли на державні та приватні. Більшість державних земель передавали в довічне користування селянам. За це вони сплачували державі податки й виконували повинності (працювали на будівництві міст, палаців, каналів тощо). Приватними землями володіли переважно великі землевласники. Найбільші землеволодіння в XVI — на початку XVII ст. мали імператори: загалом їм належала третина всіх приватних земель.

Китайська карта середини XVII ст.

В імперії Мін було створено розгалужену податкову систему. Кожні десять років у країні складали списки платників податків. Податки для селян перевищували 50% урожаю. Від повинностей можна було відкупитися або найняти замість себе іншу людину.

Розвивалося ремісництво. У дрібних ремісничих майстернях працював сам майстер зі своєю родиною та учнями, а великі державні майстерні використовували працю прикріплених до них ремісників. Також активно діяли мануфактури з найманими працівниками. Так, лише у провінції Гуансі було 13 великих виробництв шовку, бавовняних тканин, паперу і порцеляни, плавлення заліза й сталі, де працювало 50 тис. осіб. Китайці раніше за європейців навчилися плавити сталь, використовуючи кам’яне вугілля.

Зверніть увагу

Китайці запозичили в'єтнамську систему обробітку рисових полів: рис висаджували, і він зростав у залитих водою полях. Для цього прокладали водогони з бамбукових труб, ставили водяні колеса, зводили дамби. В окремих районах збирали по два врожаї на рік — навесні та восени. У ґрунт вносили добрива.

Рисові поля (чеки).

Пристрої для подавання води на поля часів імперії Мін. Малюнки XVI ст.

Імператор ставився до своїх підданих, як господар до рабів. Після періоду перших могутніх імператорів влада почала слабшати, що зумовило загострення боротьби між угрупованнями придворної знаті.

У XVI ст. династія Мін зіткнулася зі значними викликами.

Більшість монгольських племен об’єдналися під владою Алтан-хана (1507—1582 рр.). На усунення монгольської загрози китайські правителі спрямували основні ресурси країни. Заново було відбудовано Велику Китайську стіну, яка перевершила всі попередні укріплення. Тут утримували великі воєнні сили, які, крім захисту країни, здійснювали рейди у степ. Зосередженість китайських правителів на проблемі кочівників негативно позначилася на розвитку держави.

Будівництво Великої Китайської стіни за часів династії Мін.

• Які механізми та пристрої використовували для зведення стіни? Чим ця стіна відрізнялася від попередніх?

Китайці вважали свою цивілізацію вищою за інших і старанно її оберігали від зовнішнього впливу. Усі навколишні народи й держави вони вважали варварами й васалами. Загалом династія Мін вороже ставилася до іноземців і контактів із ними. Таке бачення призвело до встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю та заборони на торгівлю на узбережжі. Якісні китайські товари давали лише окремим іноземним купцям, які привозили як дарунок імператору цінні речі або срібло. Як наслідок Китай втратив контроль над торгівлею у Східнокитайському і Південнокитайському морях. У цих водах і Жовтому морі запанували японські пірати (вако, вокоу). Згодом більшість людей у піратських командах мали вже китайське походження. Вони здійснювали набіги на прибережні села й міста, грабували кораблі, викрадали людей і торгували здобиччю.

Виробництво китайського шовку. Мініатюра XVI ст.

Набіги піратів завдали великої шкоди господарству прибережних територій Китаю та Кореї. У той самий час пірати стали важливими посередниками в контрабандній торгівлі в регіоні, основними товарами якої були прянощі, срібло та раби. Ці товари в обхід державної монополії ввозили до Китаю. Чиновники за хабарі дозволяли вивезення китайських товарів (чай, женьшень, шовк, тканини, порцеляна тощо). Насамкінець воєначальники на півночі держави, які розпоряджалися величезними державними ресурсами, стали учасниками незаконного обігу товарів і срібла. Зрештою імператор усвідомив помилковість цієї політики, дозволив торгівлю на узбережжі та розгорнув жорстоку боротьбу з піратством.

Імператор династії Мін. Мініатюра XVI ст.

На короткий час ситуацію в Китаї зумів стабілізувати імператор Шенцзун (1572—1620 рр.). Він перебував при владі 48 років, найдовше серед усіх імператорів династії Мін. Перші десятиліття його правління були успішними. Цим імператор завдячував своєму міністру Чжан Цзюйчжену. Він створив ефективну систему фінансового контролю, яка поєднувалася з економними витратами й суворим обліком доходів.

Стрілець армії імперії Мін. Сучасна реконструкція.

Після смерті Чжан Цзюйчжена імператор узяв повний особистий контроль над владою, беручи участь у всіх важливих справах. Проте це швидко йому набридло, і в останні 20 років свого правління він відійшов від виконання своїх обов’язків. Держава почала стрімко занепадати.

• Із якими викликами зіткнувся Китай за часів династії Мін? Які з них виявилися найнебезпечнішими для династії?

2. Проникнення європейців до Китаю

• Що дало змогу європейцям проникнути й закріпитися на теренах Китаю?

В останні століття правління династії Мін у Китай активно проникали європейці. Першими в 1516 р. берегів Китаю досягли португальці. У 40-х рр. XVI ст. вони, підкупивши місцеву владу, заснували торговельну базу на північ від провінції Гуандун. Відверто колонізаторська політика португальців змусила китайців вдатися до рішучих дій. Вони розгромили португальську ескадру, і в 1549 р. колонізаторів було вигнано з Китаю. Проте за великі хабарі місцевим чиновникам португальці залишили за собою порт Макао, який перебував під владою Португалії до 1997 р.

Із другої половини XVI ст. до Китаю прибували іспанські колонізатори. Їхні кораблі почали перевозити срібло з порту Акапулько в Мексиці до Маніли на Філіппінах, які стали колонією Іспанії. На це срібло іспанці скуповували китайські товари й відправляли їх до Європи. Жвава торгівля призвела до нового спалаху піратства в регіоні.

Руїни собору Святого Павла в Макао, побудованого єзуїтами. Художник Вільям Гейне. 1854 р.

Наприкінці XVI ст. на торговельних шляхах морів навколо Китаю запанували голландці. Їхня Ост-Індська компанія налагодила активну торгівлю між Японією і Китаєм, Китаєм і Південно-Східною Азією, Азією та Європою.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110255

Незабаром зацікавленість у проникненні до Китаю виявила Англія. Династія Мін на той час остаточно занепала та не могла зупинити озброєні ескадри європейців. Силою зброї англійці змусили китайців дати дозвіл на право вести торгівлю через порт Гуанчжоу (1637 р.). Вторгнення XVI—XVII ст. стали початком перетворення Китаю на країну, залежну від європейських колонізаторів.

Китай відчув відставання від провідних країн Європи, тому єдиним рішенням для виправлення ситуації вбачав самоізоляцію. Китайці закрили свої порти для всіх іноземних кораблів.

Україна і світ

У місіонерській діяльності католицької церкви в Китаї XVII ст. активну роль відігравав львів'янин Михайло Боїм. Він став відомим завдяки працям, присвяченим флорі Китаю. На прохання останнього імператора династії Мін Чжу Юлана він став посланцем до Папи Римського, очільника ордену єзуїтів, дожа Венеції та португальського короля. Імператор намагався заручитися їхньою підтримкою для збереження своєї влади. Слід зазначити, що мати й дружина Чжу Юлана були християнками і свого сина він охрестив під ім'ям Костянтин. Проте ані Папа, ані інші можновладці не відгукнулися, і можливість християнізувати Китай було втрачено.

Михайло Боїм. Гравюра XVII ст.

Економічний занепад, розклад політичної верхівки та падіння зовнішньополітичного авторитету викликали опозиційний рух за реформи в країні, опорою якого були шеньши (стан науковців-чиновників). Проте їхні ідеї та реформаційні проєкти не виходили за межі вдосконалення старих соціально-економічних і політичних структур. За часів династії Мін розвиток наукових знань занепав. Уперше за свою історію китайська наука відставала від європейської. Китайців більше цікавили технічні винаходи й удосконалення, ніж теоретичні фундаментальні питання та дослідження. Так, вони запозичили в європейців механічні годинники й новітню вогнепальну зброю.

Натомість європейців познайомили з конфуціанством, державним устроєм Китаю та системою державних іспитів для чиновництва. Європейські монархи охоче запроваджували елементи китайської бюрократії.

3. Культура Китаю

• Які сфери культурного життя Китаю набули розвитку в XVI ст?

У XVI—XVII ст. у Китаї відбувся значний розквіт культури, ознакою якого був потяг до винахідництва. Як наслідок високого рівня досягло ремесло. У часи імперії Мін розвивалися виробництва шовку, паперу, ювелірна справа, виплавка металу, видобуток солі тощо. Для виробництва паперу використовували водяний двигун. Здавна Китай славився виготовленням порцеляни.

Синьо-біла порцеляна часів династії Мін.

Для ведення морських боїв китайські майстри винайшли водолазний скафандр і найпростіші міни. Було вдосконалено водопідіймальне колесо для зрошування землі, для плавлення металу широко використовували ковальські міхи.

Технічні винаходи, розвиток мануфактур, подорожі до далеких країн стимулювали розвиток наукових знань. Для розвитку медицини велике значення мали праці вчених Чжана Чжунцзина «Про тиф», багатотомний «Трактат про коріння і трави» Лі Шичженя, де було вміщено описи лікувальних властивостей рослин і мінералів.

Цікаві факти

Велике значення в житті китайця будь-якого походження мали численні церемонії. Про дотримання цих традицій збереглося багато народних висловів. Одне з них свідчить: «Людина, яка красиво говорить, але не виконує правил ввічливості, гірша за тварину».

Китайські вчені почали вивчати наукові праці, що з’являлися в Західній Європі, латину, математику, перекладали китайською мовою математичні терміни. Наприкінці правління династії Мін у Китаї було видано декілька енциклопедій, які узагальнювали накопичений досвід і знання. Тривала робота над створенням літопису «Загальне дзеркало, що допомагає управлінню», розпочата в XI ст. У XVI—XVII ст. у Китаї видавали й праці з географії.

Зверніть увагу

У культурі Китаю панував надмірний консерватизм. Застиглість і сувора регламентація офіційної культури змушували шукати виходу за її межі. Хтось замикався в приватному житті, хтось шукав натхнення в культурі простих людей, а в декого виникали й бунтівні настрої. Так, відомий філософ доби Мін Ван Янмін був засновником неоконфуціанської школи. Його вчення протягом кількох століть надихало шукачів правди й заколотників не лише в Китаї, а й у Японії. Проте сам філософ, який був і непоганим полководцем, уславився придушенням кількох повстань на півдні країни. Його філософські ідеї були заборонені, але це не завадило їхній популярності. Одним із найяскравіших послідовників Ван Янміна був мислитель Лі Чжі.

Храм Неба в Пекіні. Сучасний вигляд.

Швидко розвивалася архітектура. Споруджували нові й відновлювали старі палаци, було добудовано й частково відновлено Велику Китайську стіну, створено великі міцні мости. На будівництві для підіймання або переміщення вантажів використовували такий винахід, як лебідка.

До нашого часу збереглося багато пам’яток архітектури XVI—XVII ст. Давню монументальність змінила вишуканість. Дахи будинків почали прикрашати орнаментами, кам’яними та дерев’яними скульптурами, з’явилися мармурові мости й різноманітні балюстради (поручні балконів, галерей тощо). До найвідоміших архітектурних пам’яток династії Мін належать архітектурний ансамбль Забороненого міста і Храм Неба в Пекіні. Однією з новацій архітектури династії Мін була кольорова полив’яна черепиця. Цьому сприяв розвиток кераміки.

Поети доби Мін залишили величезний спадок — понад 1 млн творів. У XVI—XVII ст. особливий успіх мала жіноча поезія — творчість поетес Ван Феньсянь, Шень Ісю, Лю Жуші та інших.

За династії Мін розвивалася й художня проза, зокрема китайський епос: «Роман трьох царств» Ло Гуаньчжуна, «Річкове прибережжя» Ші Найаня, «Подорож на Захід» У Чен-еня, «Квіти сливи в золотій вазі, або Цзінь, Пін, Мей», автор якого мав псевдонім Ланьлінський пересмішник (XVI ст.).

Доба Мін була також часом розквіту живопису. Загалом тут виокремилися два напрями — «академічний» (так звана «школа Чже») та «аматорський» (або «школа У»). «Школа Чже», засновником якої був Дай Цзінь, наслідувала традиції доби Південна Сун. «Школа У» культивувала стиль «живопису інтелектуалів» (веньженьхуа), вільний від усталених норм. Митці цієї школи поєднували у своїй творчості живопис із каліграфією та поезією.

Живописний твір часів династії Мін («школа У»).

Надзвичайної майстерності досягли китайські майстри розпису порцеляни. Вони розробили технології багатоколірного розпису, завдяки чому кожен виріб перетворився на високохудожній витвір. Швидко розвивалося мистецтво книжкової гравюри. Уперше у світі в Китаї за часів династії Мін почали виконувати кольорові гравюри по дереву.

У XVII ст. китайська культура почала активно проникати в Європу. Поширювалися китайські методи лікування. Китайська медицина розглядала людину як єдине ціле, вважаючи, що лікувати треба не лише хворобу, а весь організм. Ця ідея мала величезне значення для розвитку медичної науки. У світі набули популярності китайська філософія, література, вишукані порцелянові вироби й шовкові тканини.

4. Японія в XVI ст.

• Що було характерне для розвитку Японії в XVI ст?

Розвиток Японії від часу виникнення держави мав ознаки, що поєднували її з країнами Сходу і Заходу. Ця країна твердо дотримувалася традицій і водночас активно сприймала від інших усе те, що могло стати корисним. Тривалий час єдиним джерелом зовнішнього впливу для неї був Китай. У 1543 р. берегів Японії дісталися португальські мореплавці.

Формально на чолі держави стояв імператор (Небесний Володар). Від кінця XII ст. імператори поступово втрачали владу на користь сьогуна. Спочатку сьогуни виконували військову й поліційну функції, а згодом перебрали на себе й управління державою, залишивши за імператорами лише роль верховного жерця японської релігії синто (синтоїзму). Земля в Японії здебільшого перебувала у власності князів (дайме). Проте представники влади часто вдавалися до конфіскації земель тих князів, які виступали проти неї або мали надмірні багатства.

Словник

Сьогун («великий полководець, який підкорює варварів») — військовий правитель Японії.

Синто, або синтоїзм («шлях богів») — давня язичницька релігія, яка передбачала віру в добрих і злих духів, а також обряди, за допомогою яких японці намагалися догодити духам.

Тогочасне японське суспільство, як і раніше, поділялося на чотири стани: самураї, селяни, ремісники й купці. Придворні, священники, лікарі та вчені не належали до жодного стану. Також за межами станів були парії — недоторкані, які виконували найбруднішу роботу.

Словник

Самураї — стан суспільства, професійні воїни в Японії, єдиним обов'язком яких була збройна служба своєму господарю (представнику знаті). Вони мали особливі права й привілеї, не сплачували податків. Згодом самураї перетворилися на землевласників.

У становій системі панувала чітка ієрархія. Вищий щабель посідали самураї, які разом із родинами становили приблизно десяту частину населення. Належність до цього стану була спадковою. До нього належали воїни, князі, чиновники. У XVII ст. остаточно склався кодекс честі самурая — бусідо, згідно з яким вони мали займатися військовою справою та присвятити життя служінню господарю аж до готовності здійснити ритуальне самогубство (харакірі).

Селяни забезпечували самураїв харчовими продуктами та не могли залишити своє господарство. Було визначено, що вони мають їсти (кашу з проса, ячменю або пшениці, іноді — рибу) і що вдягати. Рис селяни вирощували лише для самураїв. Більшість ремісників жили в містах та переважно обслуговували потреби самураїв. Купці посідали найнижчий щабель станової драбини. Їхнє життя, як і життя ремісників, було підпорядковане чітким правилам.

Чайна церемонія. Художник Тойохара Кунічіка. 1883 р.

У XVI—XVII ст. становий устрій під впливом розвитку товарно-грошових відносин і централізаторської політики держави поступово руйнувався. Помітним ставало майнове розшарування.

На початку Модерної доби Японія після тривалого періоду боротьби розділилася на кілька сотень володінь князів. Кожен князь після зміцнення особистої влади намагався налагодити мирне життя. Це сприяло господарському піднесенню країни, розвитку міст і зовнішньої торгівлі. Саме в цей час у Японії поширилося вживання соєвого соусу, сиру тофу, а в житлах з’явилися розсувні перегородки та стіни з дерев’яних рам, обтягнутих папером. Остаточно сформувалася культура чаювання (чайна церемонія).

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості розвитку Китаю в XVI ст. та причини занепаду династії Мін;
початок проникнення європейців у Китай та результати цього процесу;
розвиток культури Китаю в XVI — на початку XVII ст;
становище Японії в XVI ст.

Працюємо з хронологією

1516 р.	португальці дісталися Китаю.
1543 р.	португальці дісталися Японії.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.

2. Які зміни в господарському житті Китаю відбулися за часів династії Мін?

3. У який спосіб відбулося проникнення європейців до країн Сходу? Чому європейці зустрічали опір?

4. Який стан європейського суспільства нагадують самураї?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті атласу: 1) Китай за часів династії Мін і залежні від нього держави; 2) порти в Китаї та Японії, де дозволяли торгувати європейцям.

6. Працюємо разом. Обговоріть, чому за часів династії Мін знову великої уваги приділяли відновленню Великої Китайської стіни.

7. Що зумовило розквіт піратства в морях навколо Китаю? Які наслідки для розвитку Китаю це мало?

8. Чому китайці почали цікавитися європейськими науковими й технічними досягненнями?

Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах. Підготуйте презентацію, яка розповідає про боротьбу Китаю з піратством за часів династії Мін.

10. Підготуйте віртуальну екскурсію за темою «Основні здобутки культури Китаю періоду правління династії Мін».

11. За додатковими джерелами визначте, у чому проявлявся вплив країн Сходу на Європу в XVII—XVIII ст.

12. Дайте оцінку проблемам, із якими зіткнулася династія Мін в останнє століття свого правління, і способам їх розв’язання.

Практичне заняття

rnk.com.ua/109965

Узагальнення

rnk.com.ua/109966

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю

rnk.com.ua/109967

ІСТОРИЧНА СКАРБНИЦЯ

Зміст